Західна Україна за минулий тиждень: Обшуки у волонтерів на Львівщині та кілометрові черги на кордоні з Румунією на Буковині

Найвідоміший українізатор всього і вся в Україні, а нині волонтер Святослав Літинський потрапив на приціл київських правоохоронців, які підозрюють його у продажу авто, ввезеного для потреб ЗСУ.

У Львові пройшов обшук у волонтера-«українізатора»

Вранці 8 вересня у двері помешкання Святослава Літинського у Львові подзвонили: «Добрий день, Вам повістка. Відкрийте». Коли ж двері відчинили, то причина відвідин непрошених гостей змінилася: «Ось не повістка, а ухвала про обшук». Самого Літинського вдома не було – він перебуває у Польщі. Волонтер уточнив у коментарі журналістам, що поліція провела обшук у його помешканні у Львові при дружині і двох дітях восьми і десяти років.

За словами волонтера, він поїхав до Польщі за черговим авто для ЗСУ. Двері відкрила дружина. Обшук проводили слідчі поліції за погодження прокурора Київської міської прокуратури. Літинський додав, що дружині не дозволили ознайомитися з ухвалою суду. Він також додав, що під час обшуку його дружині стало зле, і її забрала швидка. Окрім цього, після обшуку у подружжя конфіскували гроші у гривнях.

«Вони звинувачують церкву у продажі гуманітарної допомоги, фактично, звинувачують військового капелана, який є в армії священиком. Вони підозрюють його у тому, що він продав гуманітарну допомогу – автомобіль. Я не причетний ні до ввезення цього автомобіля, ні до ремонту. Капелана я знаю, мої знайомі допомагали купувати йому авто за кордоном. Але до цього не був причетний ні я, ні моя громадська організація», – розповів Літинський, волонтерська група якого вже ввезла понад 250 автомобілів для потреб ЗСУ.

Святослав Літинський розповів, що до його групи щодня телефонують якісь люди з проханням продати автомобіль. «Надзвонюють і просять, щоб ми продали гуманітарну допомогу саме у Львові. Це спеціальна провокація, аналогічна, як у справах інших волонтерів. Кажуть, що дуже потрібний автомобіль у Львові. Моя відповідь завжди що ми не продаємо машин, а можемо допомогти привезти з Польщі та Німеччини, там оплатимо й допоможемо привезти та поремонтувати, – але за умови, що передають армії. Але вони готові чекати два-три тижні, щоб ми привезли. Це така провокація. Ця ситуація відбиває бажання від волонтерства, але нас не зупинять, ось поїхали по автомобілі», – говорить Святослав Літинський.

Волонтер каже, що вже вклав у доставку автомобілів для ЗСУ понад 500 тисяч гривень власних коштів. Правда, не пояснює, звідки такі кошти у доцента кафедри програмування Львівського національного університету, який ще й більшість свого часу витрачав на різноманітні акції з українізації всього і вся. Він відомий судовими справами за внутрішній паспорт без дублювання російською мовою, маркування побутової та електронної техніки українською мовою, скасування рішень про статус російської мови як регіональної на Півдні та Сході України та переклад із російської на українську виступу президента Володимира Зеленського на ІForum у 2019 році.

Звісно, що з таким минулим Літинський з перших днів війни став волонтером, ввозячи з європейських країн для потреб 80-ї та 24-ї бригад ЗСУ тепловізори, бронежилети, прилади нічного бачення та позашляховики. Проте навіть загальноукраїнська популярність і статус заступника голови Української галицької партії (УГП) не врятувала його від атаки з боку правоохоронців. До речі, в той самий день відбувся обшук у ще одного активіста УГП – Назарія Островського з Бродів.

«Обшуки почалися і в мене, поки в Бродах! В домі моїх покійних бабусі і дідуся, де зараз живуть біженці з Донецька. Обшуки провели і в моєму недобудованому будинку біля Львова, де якраз майстри роблять ремонт, не представили жодних документів і сказали, що обшуки проводять за неоплату електроенергії….. Сюр продовжується!» – написав Островський у Facebook. Він додав, що зараз перебуває у Польщі.

Крім цього, у безмитному завезенні в Україну автомобілів під виглядом гуманітарної допомоги підозрюють відомого львівського художника Олеся Дзиндру. 30 серпня Галицький райсуд Львова відпустив волонтерів Олеся Дзиндру та Юрія Музичука під особисті зобов’язання терміном на один місяць. Літинському та Островському обвинувачення наразі не пред’явлені.

На захист Літинського публічно висловилися очільник Українського інституту національної пам'яті в 2014‑2019 роках Володимир В’ятрович та діючий мер Львова Андрій Садовий. «Маховик переслідування волонтерів, що допомагають фронту, набирає обертів. І очевидним є те, що це абсолютно зловмисна системна кампанія, що спрямовується з високих київських кабінетів. Дії влади спрямовані на дискредитацію і залякування активних громадян і становлення в Україні авторитарно-поліцейського режиму. На те, що цим підривається допомога фронту і вноситься розкол в українське суспільство під час війни, можновладцям плювати» – написав В’ятрович у Facebook.

В свою чергу, Андрій Садовий написав у цій же соціальній мережі: «Минулого тижня судили Олеся Дзиндру. Сьогодні прийшли з обшуками до Святослава Літинського. Це люди, які віддають власний час і кошти, часто ризикують життям, щоб доставити авто на фронт. У нас пів країни стали волонтерами. До них завтра теж прийдуть?» 

А от глава Львівської ОВА Максим Козицький відреагував на переслідування волонтерів специфічно, наче підтверджуючи вищенаведені слова В’ятровича. «Щодо ситуації з обшуками у львівського волонтера та громадського активіста Святослава Літинського. Справою займаються поліція Києва та співробітники Департаменту захисту інтересів суспільства і держави Національної поліції України. Львівська ОВА на стороні правди та справедливості. Розслідування має бути об’єктивним. Волонтери щодня роблять великий вклад у стійкість України» – написав губернатор Львівщини у своєму телеграм-каналі.

При цьому саме Максиму Козицькому приписують інспірацію першої з резонансних справ проти волонтерів у Львові ще на початку травня – йдеться про Романа Матиса та Євгена Шпитка. Прикметно, що Матис і Літинський є давніми соратниками у справі відстоювання української мови в Україні і діяльності громадської ініціативи «И Так Паймут!».

Голова Львівської обласної ради Ірина Гримак на ситуацію з пресингом стосовно волонтерів наразі не відреагувала, оскільки разом з групою колег-депутатів перебуває на Економічному форумі в польському курортному місті Карпач. Львівські ЗМІ з цієї нагоди уже поставили запитання: яким чином чотири чоловіка мобілізаційного віку змогли виїхати за кордон?

Адже формально  цих депутатів Львівська ОВА повинна була внести у систему «Шлях». Вносити у цю систему для поїздки на форум не дозволяє законодавство – це можна зробити лише за поданням якоїсь громадської організації чи благодійного фонду, і дозвіл на перетин державного кордону надається лише з метою перевезення гуманітарних вантажів. Журналісти пропонують депутатам Квурту, Шереметі, Дуді та Добошу з трибуни Львівської обласної ради під час найближчої сесії розповісти, які гуманітарні вантажі вони перевезли в рамках поїздки в Польщу, і кому ці вантажі були передані. Чи продані?..

На Буковині черга з вантажівок до кордону з Румунією сягає 30 кілометрів

Від початку повномасштабної війни черги з вантажівок до кордону з Румунією почали збільшуватись. Це пов’язано з зупинкою експорту через морські порти та неготовністю автомобільних пунктів пропускати таку кількість машин. КПП «Порубне» у Глибоцькому районі Чернівецької області – наразі єдиний автомобільний пункт пропуску в Румунію на Буковині. За 30 кілометрів від нього починається черга з вантажівок, яка з кожним днем стає довшою.

У середньому водії чекають тиждень, аби перетнути кордон з товаром. За добу проїжджають приблизно сім кілометрів. Досвідчені дальнобійники готуються до перебування в черзі заздалегідь: беруть з собою змінний одяг, домашню їжу на кілька днів. Душ приймають у воді з каністр, до яких прилаштовують лійку. У машинах водії мають холодильники та балони з газом, завдяки яким підігрівають їжу та воду. За тиждень перебування у черзі вони знайомляться між собою, разом готують, грають в настільні ігри та дивляться фільми чи відео.

Черги до Порубного можуть зменшитися після відкриття двох нових пунктів пропуску в області, які зараз добудовують, заявив 7 вересня начальник Чернівецької обласної військової адміністрації (ОВА) Руслан Запаранюк. За його словами, відкриття автомобільних КПП «Дяківці» та «Красноїльськ» на кордоні з Румунією планують через місяць. «Якщо врахувати повний спектр послуг, які мають відбуватися на митниці, то відкриття може відбутися до кінця року. Але проїзди й оформлення автомобілів, які так необхідні станом на сьогодні, я думаю, запрацюють вже в жовтні», – пообіцяв Запаранюк.

Наступного дня міністр інфраструктури України Олександр Кубраков на брифінгу в Києві повідомив, що у найближчі тижні планують відкриття двох нових пунктів пропуску на кордоні з Румунією. Вони мають розвантажити інші КПП, зокрема на кордоні з Польщею, які не можуть впоратись з потоком транспорту. Справді, на «Дяківцях» зараз вже облаштовують робочі місця, а до «Красноїльська» – доробляють дорогу. Як писав ЗУНР, саме фірми політичних покровителів Руслана Запаранюка отримали після 2015 року підряди на реконструкцію КПП «Красноїльськ» та «Дяківці», але «освоїли» європейські гроші так, що все довелося будувати наново.

При цьому, хоча 115 мільйонів гривень для добудови двох згаданих пунктів пропуску виділили з резервного фонду держбюджету згідно з постановою Кабміну 2 серпня, вони надійдуть на рахунки Державної митної служби у лише вересні-жовтні цього року. Про це повідомили в уряді України на запит «Суспільного». Крім того, у відповіді, яка надійшла журналістам 2 вересня, чорним по білому написано: міжнародні пункти пропуску для автомобільного сполучення «Дяківці» та «Красноїльськ» планують відкрити до кінця 2022 року. Тобто або одна рука не знає, що робить інша, або концепція змінилася протягом кількох тижнів (хоча кінця-краю роботам на обох КПП не видно).

Можливо, справа у команді, отриманій від західних управляючих Україною – якнайшвидше ескпортувати зерно нового урожаю. Як підкреслив Руслан Запаранюк, «потрібно враховувати навантаження на митні пункти пропуску в Україні через майбутній збір урожаю сої та кукурудзи, які також перевозитимуть». В таких умовах перевагу отримають ті трейдери, які вивозитимуть зерно залізницею.

Нагадаю, неподалік від залізничного пункту пропуску «Вадул-Сірет» у тому ж таки Глибоцькому районі Буковини зараз будується термінал з перевалки сільгоспкультур із широкої української залізничної колії на вузьку європейську, а також елеватор загальною ємністю 60 тисяч тонн. В довгостроковій перспективі проект «Вадул-Сіретський термінал» запропонує логістичний маршрут до румунського порту Констанца як альтернативу портам України, та дозволить щорічно перевалювати до Румунії до 1,2 мільйона тонн українського зерна.