Західна Україна за минулий тиждень: Весь регіон офіційно проголошений тиловим, Буковина просить сіль у Румунії, та нові КПП на кордоні з ЄС

Губернатор Буковини просить сіль у Румунії, при цьому в Чернівцях ігнорують прохання місцевої румунської громади про перейменування вулиць на честь видатних діячів румунського періоду історії міста.

Західну Україну офіційно проголосили тилом

Кабінет міністрів України умовно поділив всі області України на чотири типи: фронтові, опорні, деокуповані та тилові, відповідно до близькості фронту та основних задач під час війни. Зокрема, до тилових увійшли всі вісім областей Західної України: Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Волинська, Рівненська, Закарпатська, Чернівецька та Хмельницька. Про це 22 вересня повідомив міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов на Всеукраїнському форумі місцевого самоврядування, який дев’ятий раз проходив у Львові.

«Сьогодні області працюють, як ніколи, допомагаючи іншим. Налагоджена логістика між громадами, приймають вимушених переселенців. А подекуди ще й демонструють економічне зростання та розвиток промисловості. Українські громади – це каркас нашого спротиву та стійкості» – заявив Чернишов, який взяв участь у форумі в онлайн-режимі.

Ці слова прозвучали в ході першої дискусії форуму – «Стратегія та повноваження міст під час війни». В ній особисто брали участь голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук, заступник керівника Офісу президента Кирило Тимошенко, мер Миколаєва Олександр Сєнкевич, мер Житомира Сергій Сухомлин та голова Львівської обласної військової адміністрації (ОВА) Максим Козицький. Модерував дискусію мер Львова Андрій Садовий – вочевидь, тому що організаторами форуму є Львівська міська рада та її комунальне підприємство, «Інститут міста».

Під час першої дискусії обговорили питання євроінтеграції, децентралізації та формування державного бюджету на наступний рік. Крім того, було анонсовано створення Фонду відновлення України, який збиратиме кошти на відновлення інфраструктурних об’єктів. Його дію контролюватимуть країни-донори та міжнародні організації, що допомагають нашій країні.

Губернатор Львівщини Максим Козицький пообіцяв підтримку громад з боку держави. «На громаду та місто потрібно дивитися як на живий організм, якому  необхідний ресурс. Але в першу чергу це не про гроші, а про людей. Львівщина прихистила від початку війни величезну кількість знедолених людей. Громади Львівщини повинні надати усім їм роботу, освіту та щасливе майбутнє для їхніх дітей. Для цього необхідним є ресурс, який держава надаватиме, але нам також важливо бачити зворотний зв’язок та кінцевий результат таких вкладень», – наголосив Максим Козицький.

Власне, саме ресурсів попросили від держави у підсумковій резолюції форуму, яку скерують до центральних органів влади України. «У часі війни наш перший пласт – це вигнати ворога з нашої землі, а другий – перебудувати нашу країну. Це можна зробити тільки, коли ми будемо разом: Верховна Рада, Кабінет міністрів, Офіс президента, всі голови всіх громад», – наголосив Андрій Садовий. Іншими словами, йдеться про остаточну ліквідацію залишків місцевого самоврядування.

«Те, що сьогодні ми тут зустрілися, це велика перемога. Багато громад раніше не спілкувались між собою так, наживо. Всі, хто сьогодні приїхали до Львова, вже своєю присутністю дали імпульс цьому форуму» – заявив також Садовий. Звичайно, приїзд спікера парламенту та одного із ключових заступників керівника Офісу президента важливий для престижу львівського мера.

Проте фактично він видавав бажане за дійсне: навіть більшість мерів обласних центрів Західної України до Львова не приїхали, незважаючи на тепер уже офіційно тиловий статус їхніх міст. Не говорячи вже про мерів Києва та Дніпра – Кличка та Філатова, кожен з яких в минулому проводив форуми представників місцевого самоврядування, альтернативні заходу Садового.

Буковина просить сіль у Румунії

У вівторок, 20 вересня, Чернівецьку область відвідав Надзвичайний та повноважний посол Румунії в Україні Александру-Віктор Мікула. Це відбулося через кілька днів після того, як його колишній шеф, екс-глава МЗС Румунії Андрей Марга заявив: «Скажу прямо, з усією відповідальністю. Україна перебуває у неприродних кордонах. Вона має поступитися територією. Угорщині – Закарпаття, Польщі – Галичину, Румунії – Буковину, а Росії – Донбас та Крим. Це території інших країн. Інакше буде конфлікт».

Варто зазначити, що в складі Румунії є регіон, який носить назву «Буковина» – це південна частина колишньої єдиної австрійської провінції Буковина, котра у 1918-1940 роках повністю належала Королівству Румунія. Північна ж її частина, де проживає близько 20% румунів, нині є основою Чернівецької області, яку в Україні часто називають просто «Буковиною».

Звісно, посол в першу чергу зустрівся з главою Чернівецької ОВА Русланом Запаранюком, і запевнив, що Румунія жодних зазіхань на кавалок території сусідньої держави не має. «Румунія підтримує суверенітет, територіальну цілісність та незалежність України. Ми показуємо це своїми справами», – наголосив Александру-Віктор Мікула.

Посол Румунії в Україні розповів, яку допомогу його держава надає українцям, які покинули свої домівки через війну, і зазначив, що у Румунії наразі проживає близько 70 тисяч громадян України. «У наших школах навчається 3700 українців. Також у нас є заклади, де вчителі з України викладають українською мовою за вашою програмою», – додав дипломат.

Але цього губернатору української частини Буковини здалося мало. Як повідомила через кілька годин після зустрічі прес-служба Чернівецької ОВА, губернатор української частини Буковини попросив у посла Румунії… сіль. «Буковина готується до зими. У краї шукають сіль для посипання доріг. Із проханням допомогти у цьому питанні до Надзвичайного та Повноважного Посла Румунії в Україні Александру-Віктора Мікула звернувся начальник Чернівецької ОВА Руслан Запаранюк» – повідомили чиновники. Судячи з усього, посол на подібне прохання ввічливо промовчав.

При цьому в Чернівцях, які у 1918-1940 роках були надзвичайно важливим містом Румунії, продовжують ігнорувати цю частину своєї історії. Так, румунська спільнота Чернівців раніше пропонувала назвати понад 30 вулиць міста на честь відомих науковців, медиків, політиків та культурних діячів своєї громади. Серед них, зокрема, Траян Попович – міський голова Чернівців, який у 1941 році врятував від депортації приблизно 30 тисяч євреїв, за що включений до списку Праведників Світу.

Однак в проекті рішення Чернівецької міської ради, оприлюдненому напередодні візиту посла Румунії, знайшлося місце лише одному румуну. У міськраді планують перейменувати вулицю, названу на честь російського прозаїка Олексія Новикова-Прибоя, на честь Іона Сбієри – члена-засновника Румунського академічного товариства, адміністратора бібліотеки Буковини та наставник румунського поета Міхая Емінеску.

На це голова Чернівецького обласного Товариства румунської культури імені Міхая Емінеску Василь Бику сумно сказав місцевим журналістам: «Зрозуміло, що хотілося більше. Як-не-як, у румунський період було багато діячів, які також залишили свій слід в історії. Але дякую за те, що хоч щось перейменували». Що домнул Бику сказав на зустрічі керівництва свого Товариства з послом Румунії в Україні, невідомо.

На кордонах України з Румунією та Угорщиною будуть нові КПП

Хоча поставки солі з Румунії залишаються під питанням, однак зустріч посла Румунії та губернатора Буковини все ж мла позитивні наслідки. Як повідомила після неї прес-служба Чернівецької ОДА, дипломат на ній сказав, що уряд Румунії погодив внесення змін до угоди про відкриття пунктів пропуску для міжнародного сполучення.

Згідно цих змін два контрольно-пропускні пункти (КПП) «Красноїльськ – Вікову-де-Сус» та «Дяківці – Раковець» на кордоні Чернівецької області з Румунією працюватимуть цілодобово. Також тут пропускатимуть вантажний транспорт, але з певними обмеженнями по вазі в тестовому режимі. Під час зустрічі сторони також домовилися включити в угоду між урядами України та Румунії будівництво нового КПП «Шепіт – Ізвоареле Сучевей» в Карпатах. Цей КПП діяв до 2007 року, коли Румунія вступила до Євросоюзу.

А вже наступного дня в Чернівецьку область з метою інспекції стану справ на КПП «Красноїльськ – Вікову-де-Сус» та «Дяківці – Раковець» прибув заступник міністра інфраструктури Мустафа Найєм. За його словами, ці пункти пропуску мають розвантажити інші КПП, зокрема на кордоні з Польщею, які не можуть впоратись з потоком транспорту.

«Ми б хотіли відкрити "Красноїльськ" в першій половині жовтня. Але навіть якщо так не вийде, я впевнений, що до кінця жовтня ми відкриємо. Там не має якихось суттєвих робіт, які б нас зупиняли. Спершу плануємо відкрити рух для легкових авто, пізніше – для порожніх вантажівок», – сказав чиновник журналістам. За словами Найєма, відкриття пунктів пропуску затягується через відсутність фінансування, погодні умови та необхідність проведення деяких робіт з румунського боку.

«Найбільші черги два тижні тому були на пунктах пропуску "Ягодин" та "Порубне". Перше КПП – це 40% всього експорту, "Порубне" – трохи менше. Зараз на "Ягодині вантажівок менше, на "Порубному" – ні, бо це напрямок румунського порту, – розповів Найєм. Нагадаю, ЗУНР писав про те, що на КПП «Порубне» черги вантажівок сягнули 30 кілометрів, і починаються практично за Чернівцями.

Черги, хоча й трохи менші, вишикувалися і на українсько-угорському кордоні – в Закарпатській області, куди Мустафа Найєм прибув ще 20 вересня. Він провів зустріч з Петером Кіш-Парціу, заступником державного секретаря Міністерства зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини, відповідальним за регіональний та транскордонний економічний розвиток. Чиновники домовилися про те, що в селі Велика Паладь найближчі кілька місяців може запрацювати новий КПП – «Велика Паладь – Надьгодош».

Сторони говорили перш за все про розвиток дорожньої інфраструктури та існуючих пунктів пропуску, серед іншого – про можливості збільшення пропускної здатності ПП «Лужанка – Берегшурань» для вантажних транспортних засобів загальною вагою до 40 тон. Адже швидко розвантажити пункти пропуску можна лише домовившись з угорськими колегами та організувавши виїзд порожнього транспорту на сусідніх КПП.

Стосовно КПП у Великій Паладі, то тут дорога з обох сторін готова вже 8 років, але безпосередньо пункту пропуску нема, зупинились на етапі ремонту дороги. Тепер, аби КПП запрацював, потрібно внести зміни у двосторонній угоді. «Ми запропонуємо свій варіант по юридичній і матеріально-технічній частині, – сказав Мустафа Найєм. – Я думаю, що організація тимчасового пункту пропуску тут не проблема : тут все є, дорога нормальна». Спочатку КПП буде відкритий для пішоходів та легкового транспорту, про запуск вантажівок через нього наразі не йдеться.