Західна Україна за минулий тиждень: Забутий День УПА та поразка 3-ї штурмової на Тернопільщині

Військові Третьої штурмової бригади, яка вважає себе спадкоємицею бандерівських бойовиків, продовжили справу УПА в Тернопільській області, здійснюючи насильницьку мобілізацію місцевих чоловіків.

День створення УПА залишився майже непоміченим в регіоні

14 жовтня відзначають як день заснування Української повстанської армії (УПА), хоча історики дискутують про різні дати створення цього збройного формування Організації українських націоналістів (точніше, її крила на чолі зі Степаном Бандерою). Вважається, що 14 жовтня 1942 року в місті Сарни (нині Рівненська область) було сформовано перший підрозділ (сотня) УПА на чолі з польовим командиром Сергієм Качинським («Остапом»), військовим референтом ОУН(б) в цій частині Волині. Проте жодного офіційного рішення в той день ухвалено не було.

У 1944 році було створено орган політичного керівництва УПА під назвою «Українська головна визвольна рада» (УГВР). Саме УГВР у травні 1947 року своєю постановою закріпила традицію святкувати День створення УПА – окремо підкресливши відсилання до козацьких традицій. «День 14 жовтня, що збігається з історичним козацьким святом Покрови, засновується як святковий день УПА», – йшлося у цій постанові.

З початку 1990-х років в Західній Україні 14 жовтня стали проводити Марш слави героїв (Марш УПА) – ходу ветеранських організацій ОУН-УПА і їхніх прихильників. Традицію відзначати свято Покрови Богородиці як День УПА в усій Україні фактично запровадив третій президент Віктор Ющенко. 14 жовтня 2006 року він підписав указ, який передбачав «всебічне і об’єктивне» вивчення та висвітлення діяльності ОУН-УПА та інших організацій національно-визвольного руху, та ініціював законопроект про надання статусу ветеранів бойовикам ОУН-УПА. А у 2014 році президент Петро Порошенко постановив щорічно 14 жовтня відзначати День захисника України.

Релігійне свято Покрови Пресвятої Богородиці в Україні два роки тому було перенесене з 14 жовтня на 1 жовтня – а разом з ним і День захисників і захисниць України. Це сталося через перехід Православної церкви України та Української греко-католицької церкви на так званий новоюліанський календар. Проте послідовники Бандери продовжують відзначати День створення УПА саме 14 жовтня. Однак цього року заходи з нагоди цієї дати в Західній Україні можна було перелічити на пальцях.

Обласна влада (і то не виконавча, а представницька) долучилася до святкувань лише на Тернопільщині, та й то лише тому, що Тернопільську облраду очолює висуванець партії «Свобода» Богдан Бутковський. 14 жовтня він взяв участь у літературно-мистецькій акції «Луни повстанського краю», що відбулася в під відкритим небом на території музею «Табір військової округи УПА «Волинь-Південь» поблизу села Антонівці Шумської громади (це територія історичної Волині). Того ж дня у музеї національно-визвольної боротьби Тернопільської області було відкрито виставку «УПА – відповідь нескореного народу», підготовану Українським інститутом національної пам’яті та Центром досліджень визвольного руху, який пропагує традиції ОУН-УПА.

В інших областях регіону цю дату відзначили лише на районному рівні. Так, у Рівненській області заступниця голови Сарненської районної адміністрації Руслана Савчук разом із представниками районної та міської рад та громадськістю поклали квіти на могили загиблих воїнів УПА у селах Копище та Тутовичі. В заході взяли участь менше десятка людей з синьо-жовтими та червоно-чорними прапорами. А у Володимирі Волинської області до пам’ятника бойовикам ОУН-УПА вийшли лише двоє чиновників – міський голова Володимира Ігор Пальонка та голова Володимирської районної ради Віктор Хиць.

На батьківщині Бандери, у селі Старий Угринів на Прикарпатті, до святкування Дня УПА підійшли креативніше – тут його сумістили з відзначенням річниці смерті розкольника ОУН. Після звичних панахиди та «віча пам’яті» в Історико-меморіальному музеї Степана Бандери було відкрито виставку, на якій представлені особисті речі провідника ОУН(б) – його друкарська машинка, фотоапарат, годинник, а також документи, видані на прізвища Карп’як і Попель, під якими Бандера проживав у Німеччині.

А у Львові ввечері 14 жовтня біля пам’ятника Степану Бандері відбулася акція до Дня створення УПА та Третьої окремої штурмової бригади ЗСУ, яка теж відзначає своє заснування у цей день. В ній взяли участь ветерани та активісти націоналістичних організацій. За словами організаторів, подібні заходи відбуватимуться і надалі, адже важливо підтримувати зв’язок між поколіннями борців і формувати свідоме національне середовище.

В акції, яка відбулася в звичній неонацистській естетиці, зі смолоскипами та салютами «від серця до сонця», взяв участь боєць Третьої штурмової бригади з позивним «Макар», який заявив: «Ми хотіли показати, що боротьба за Україну не завершена. Це не лише історія – це теперішнє, у якому ми продовжуємо справу тих, хто не скорився. Наша черга перемагати!» На тлі менш ніж 50 присутніх такий пафос був відверто смішним, особливо на тлі колишніх «Маршів УПА» у Львові, в яких брали участь десятки тисяч людей.  

Третя штурмова бригада програла битву за Тернопільську область

Як виявилося, за кілька тижнів до Дня УПА десятки військовослужбовців Третьої штурмової  бригади висадилися у Тернопільській області, де їх долучили до «оповіщення населення» – так у ТЦК називають примусову мобілізацію чоловіків, виловлених на вулицях та інших громадських місцях.

Спочатку моторошні історії про діяльність «штурмовиків Білецького» переповідали з уст в уста, адже місцеві ЗМІ боялися їх публікувати. Однак 13 жовтня спочатку телеграм-канали, а потім портали та телекомпанії Тернополя повідомили про те, що біля торгового центру «Орнава» чоловіки у військовій формі та поліцейські двома мікроавтобусами заблокували автомобіль, у якому перебували відомий на Тернопільщині тренер футбольного клубу «Борщів» 49-річний Сергій Задорожний з дружиною. У салоні авто вони просиділи майже добу. До них також приїжджала адвокатка, яка зазначила, що чоловік має усі документи для відстрочки.

За словами очевидців, до машини не підпускали нікого, а людям, які намагалися передати воду чи їжу, забороняли це робити. Під колеса автомобіля було встановлено металеві «їжаки», щоб не дати виїхати. Зрештою, ввечері 13 жовтня авто з подружжям переїхало шипи і виїхало з парковки. Машину з невідомими в балаклавах, яка намагалася переслідувати подружжя, натовп заблокував, почалася бійка. Тренеру вдалося втекти від людоловів, зараз його розшукує поліція.

14 жовтня у Тернопільському обласному ТЦК пригрозили, що до мобілізації тепер залучатимуть військових з бойових підрозділів. «ЗСУ проводять мобілізаційні заходи з урахуванням нових підходів та залученням бойових підрозділів до процесу оповіщення громадян. Такі групи формуються із військовослужбовців, які мають бойовий досвід, і користуються повагою серед побратимів і суспільства. Їхня участь у цих заходах допомагає підвищити довіру до процесу мобілізації та забезпечує дотримання законності», – було сказано у повідомленні.

Однак уже наступного дня ситуація докорінно змінилася. Вранці 15 жовтня ЗМІ повідомили, що в Тернополі правоохоронці проводять масові затримання осіб у схожому на військовий камуфляж одязі. Поліція діяла оперативно, чоловіків затримували просто на вулиці або біля торгових центрів.

Згодом тернопільський активіст Роман Довбенко повідомив, що поліція затримала військових Третьої штурмової бригади за катування та утримування в підвалах чоловіків. Окрім того, за його словами, військові відбирали в тернополян автомобілі і вимагали гроші за їхнє повернення.

«Протягом місяця у нас перебувають представники цієї бригади. Більшість з них, які зараз перебувають в області, почали займатися відвертим беззаконням. Їх було долучено до додаткового оповіщення населення – натомість вони почали відбирати авто у цивільних, утримували хлопців у підвалах, та чекали на фінансову винагороду, щоб їх типу не мобілізовували. Зараз почали їх активно затримувати», – наголосив Довбенко.

Ввечері начальник поліції Тернопільської області Сергій Зюбаненко прокоментував ситуацію. За його словами, напередодні поліція отримала оперативну інформацію про незаконну діяльність деяких військовослужбовців на Тернопільщині. А 15 жовтня тернопільські поліцейські, бійці роти поліції особливого призначення, за підтримки колег з спецпідрозділів КОРД з чотирьох областей України реалізували масштабну спецоперацію із припинення злочинної діяльності військовослужбовців.

«Наразі слідчі поліції оголосили сімом фігурантам підозри за різними статтями Кримінального кодексу України: катування, незаконне позбавлення волі людини, розбій та незаконне заволодіння транспортним засобом. Вилучені мобільні телефони, транспортні засоби, зброю та інші речі їх протиправної діяльності, а також фото/відео докази з мобільних телефонів затриманих, де вони самі документували свої злочинні дії. Найбільший цинізм полягав у тому, що нападники знущалися з людей, які були важко поранені на війні та перебували на реабілітації», – розповів Зюбаненко.

У поліції детально розповіли про злочини військових. «Правоохоронці зафіксували випадки особливої жорстокості. Одного з діючих військовослужбовців, який перебував на лікуванні, нападники перестріли на вулиці, силоміць посадили до мікроавтобуса та вивезли у невідомому напрямку. Його побили, погрожували зброєю та вимагали 50 тисяч гривень за звільнення. Іншого мешканця Тернополя, застосовуючи сльозогінний газ, силоміць заштовхали у мікроавтобус і вивезли за місто. Там його роздягнули, облили легкозаймистою речовиною та змусили бігти перед авто. Згодом побили та утримували впродовж трьох днів у нелюдських умовах. Ще один злочин задокументовано на Івано-Франківщині. Там військові зупинили автомобіль потерпілого, силоміць пересадили чоловіка у власний транспортний засіб, а його машину викрали. Своїх жертв вони залякували, а у разі звернення до поліції – погрожували фізичною розправою», – сказано у повідомленні.

16-17 жовтня судді Тернопільського міськрайонного суду обирали запобіжні заходи для шістьох військових Третьої штурмової бригади. Адвокатка бійців просила відпустити їх на поруки заступника командира військової частини. Однак слідча суддя постановила: у клопотанні сторони захисту у застосуванні запобіжного заходу у вигляді особистої поруки – відмовити, клопотання прокурора задовольнити і призначити запобіжний захід – тримання під вартою без права внесення застави.

Варто відзначити, що підрозділи УПА в основному комплектувалися шляхом насильницької мобілізації. Так що військові Третьої штурмової бригади, яка вважає себе спадкоємицею бандерівських бойовиків, справді продовжують їхню справу.