У Тернополі відбувся День польської культури

У суботу, 27 серпня, в Тернополі відбувся День польської культури. Під час заходу презентували дитячі книги польських авторів, проводили майстер-класи з розмальовування шоколаду та ліплення з глини.

Орґанізували заходи в рамках проєкту «Пізнаймо один одного: українці в Сувалках – поляки в Тернополі».

Про це розповіла Суспільному виконувачка обов'язків директорки центральної міської бібліотечної системи Оксана Лехіцька.

За її словами, дні польської культури в Тернополі цьогоріч відбулися вдруге.

– Нашим партнером з польської сторони є публічна бібліотека імені Марії Конопніцької саме з міста Сувалки. Бо в Сувалках народилася Марія Конопніцька – одна із найвидатніших письменниць Польщі. Під її іменем проходять сьогодні майстер-класи, йдеться і про її славнозвісний твір «Про краснолюдків і сирітку Марисю». Це є та маленька дещиця подяки польському народові, польській державі, яка першою відкрила свої кордони і зустріла наших людей. Обігріли, пригорнули до серця. Все, що ми можемо, то це – відкрити для наших тернополян частинку культури польського народу, – сказала Лехіцька.

Під час відзначення днів польської культури в Тернополі – в міському Українському домі «Перемога» дітей вчили ліпити з глини гнома. Це – персонаж з книжки польської поетеси Марії Конопніцької.

Допомагали дітям у цьому двоє майстрів школи народних ремесел. Одна з них – Уляна Джигринюк.

Дітям така розвага подобається.

– Я зробила гнома якогось дивного, але він мені подобається, бо він красивий. А дивний тому, що в нього очі на носі. Це моє хобі, коли я ліплю, то ніби відпочиваю, – ділиться враженнями учасниця майстер-класу Злата Кислюк.

Як бачимо, злиття Західної України з Польщею відбувається на усіх культурно‑суспільних рівнях – починаючи від найменшеньких.

Очевидно, Польща добре собі вивчила уроки історії щодо пацифікації – тому зараз на повну силу користується цілковито новітнім  способом «м'якої дії»: нічого навіть завойовувати, як то кажуть, не потрібно – саме в руки впаде.

До слова, прізвище «Лехіцька» – походить від назви лехіти – назви групи західнослов'янських племен, з яких, серед інших, ведуть свій родовід й польські племена.

Символічно!