Свято мазохізму: галичани відзначили "День Злуки" (ФОТО)

22 січня 1919 року УНР де-юре анексувала ЗУНР (Східну Галичину), а потім здала її територію Польщі.

22 січня спільно з іншими підконтрольними Києву територіями у Львівській, Івано-Франківській та Тернопільській областях відзначили "День Соборності України та 108-му річницю проголошення незалежності Української Народної Республіки" (цитата з прес-релізів органів влади та місцевого самоврядування, про Західно-Українську народну республіку не згадано).

У Львові на Соборній площі біля храму святого Андрія зібрались представники влади, духовенства та громадськості, а також чомусь представники кримськотатарського народу та громади Маріуполя. Розпочали захід спільним виконання державного гімну України та молитвою "За Україну та її захисників". На завершення у виконанні Галицького академічного камерного хору та оркестру Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного пролунали стрілецькі пісні.

На заході виступили губернатор Львівської області Максим Козицький та перший віце-мер Львова Андрій, які ні словом не обмовилися про ЗУНР. Їх слухали менше двох сотень людей, більшість з яких становила масовка зі студентів та рятувальників у формі.

В Івано-Франківську з нагоди Дня Соборності відбулася спільна молитва біля входу до будівлі обласної військової адміністрації. Захід розпочався з хвилини мовчання, після молитви трохи більше сотні присутніх розійшлися. Ніхто з владців на акції не виступав.

У Тернополі з нагоди державного свята в Українському домі відбуделася урочиста імпреза під назвою "Україна – єдина і соборна держава". Під час заходу виступив Тернопільський муніципальний духовий оркестр "Оркестра Волі".

При цьому новопризначений губернатор Тернопільської області Тарас Пастух 22 січня перебував в Кам'янці-Подільському, де День Соборності спільно відзначали представники чотирьох областей: Вінницької, Хмельницької, Тернопільської та Чернівецької.

"У нас є ця ініціатива, яка переходить, як своєрідна естафета, між нашими областями, що є найбільш дотичними, власне, до події, оскільки колись річка Збруч розділяла Українську Народну Республіку та Західноукраїнську Народну Республіку", – сказав Пастух журналістам. Він виявився єдиним галицьким чиновником, який хоч таким чином згадав про ЗУНР.

Нагадаємо, 22 січня 1919 року на Софійській площі в Києві був проголошений так званий "Акт Злуки" Української Народної Республіки (УНР) й Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР). Насправді це була анексія ЗУНР, яка де-юре зрікалася своєї незалжності та перетворювалася в "Західну область" УНР. Проте "соборна УНР" проіснувала 175 днів: 16 липня 1919 року вся територія ЗУНР була окупована Польщею, з якою лідер УНР Симон Петлюра одразу ж почав сепаратні переговори за спиною керівництва ЗУНР. Дізнавшись про це, диктатор ЗУНР Євген Петрушевич 4 грудня 1919 року денонсував "Акт Злуки". 

В ніч з 21 на 22 квітня 1920 року у Варшаві міністр закордонних справ УНР Андрій Лівицький та віце-міністр закордонних справ Польщі Ян Домбський підписали Угоду про співпрацю обох урядів (відомий як Пакт Пілсудського-Петлюри). Цим документом Директорія УНР на чолі з Симоном Петлюрою остаточно денонсувала "Акт Злуки" між УНР і ЗУНР, і відмовилася на користь Польщі не лише від Східної Галичини, але й від Західної Волині, Холмщини, Берестейщини, Підляшшя й частини Полісся.