Західна Україна за минулий тиждень: Кадрові зміни в Чернівецькій області та Волинь як «бермудський трикутник» для української військової авіації

Під тиском призначеної з Києва виконавчої влади зняли з посади чергового голову обласної ради в регіоні – цього разу Чернівецької.

Під тиском губернатора звільнили голову Чернівецької обласної ради

У Чернівцях 11 вересня депутати Чернівецької обласної ради проголосували за припинення повноважень та звільнення голови ради Олексія Бойка.

На сесію Чернівецької обласної ради депутати зібралися вперше від початку 2025 року. До того Олексій Бойко кілька разів намагався скликати сесію, проте жодного разу не набиралося необхідної для цього кількості депутатів. В президії, крім голови ради, його першого заступника Миколи Гуйтора та заступника Михайла Павлюка, засідав начальник Чернівецької обласної військової адміністрації (ОВА) Руслан Запаранюк. Саме губернатор фактично керував роботою сесії через Гуйтора та низку підконтрольних депутатів.

До порядку денного депутати від фракцій "Слуга народу" та "Батьківщина" двічі вносили пропозицію щодо припинення повноважень та звільнення голови ради Олексія Бойка. Врешті-решт за включення цього питання до порядку денного проголосувало 35 депутатів. Потім обранці пішли на коротку перерву, щоб провести погоджувальну раду із головами фракцій, після чого розпочалося таємне голосування.

У голосуванні взяли участь 37 депутатів з 64, які загалом є в облраді. 33 з них проголосували "за", ще три – проти. Один бюлетень був зіпсований, на ньому виявлено напис: "Ні диктатурі" (почерк був схожий на почерк Олексія Бойка). Щодо одного бюлетеня виникла дискусія: на ньому у квадратику були дві позначки, тоді як дозволена лише одна. Проте 4 члени лічильної комісії проголосували за те, щоб визнати бюлетень дійсним, а 3 – недійсним.

Після оголошення результатів Олексій Бойко сказав: "Трагедії у цьому немає. Я щаслива людина, що можу покинути цей кабінет, адже це велика відповідальність. Хочу подякувати всім депутатам, навіть тим, хто сьогодні проголосував, бо я знаю як це відбувалось. Ми провели з вами п'ять важких років, тому для мене це багато значить. У мене були й залишаються люди, які мене підтримують. Бажаю депутатському корпусу плідної роботи і щоб не було таких випадків, що вони рік не збираються".

Бойко переконаний, що рішення позбавити його повноважень – ініціатива губернатора Буковини Запаранюка. «Ви сьогодні бачили, що вся виконавча гілка влади від очільника ОВА до заступників сиділа на сесії, рахувала голоси. Невже під час воєнного стану цим людям більше нічим зайнятися?» – поставив риторичне запитання екс-голова облради.

«Це все робиться з одного кабінету – з кабінету начальника ОВА. І мені шкода, що ці люди, які знають, що таке Майдан, кров і війна, піддаються на якийсь політичний шантаж, бо думають, що таким чином здобувається світле майбутнє України. Ми не можемо допустити, щоби ці люди отримали якусь безкарність. Я маю на увазі не депутатський корпус, а виконавчу владу», – заявив Бойко.

Він підтвердив, що повноваження голови облради тепер виконуватиме його перший заступник Микола Гуйтор, висуванець партії «Слуга народу», Чернівецьку обласну організацію якої очолює Руслан Запаранюк. На запитання, чи будуть депутати обирати нового голову облради, Бойко відповів: «Не думаю, що вони будуть ставити когось замість мене, бо в них немає на це голосів». Він припустив, що після його відставки почнуться звільнення призначених за його каденції керівників комунальних підприємств.

Олексій Бойко був обраний головою Чернівецької облради 18 грудня 2020 року. Його політична кар’єра почалася з Сокирянської райради, де він двічі був депутатом. Згідно з даними на сайті ЦВК, у 2010 році він балотувався від «Партії регіонів»,  у 2015 році обраний від «Аграрної партії». Бойко вважається людиною «барона Сокирянського» Василя Козака, який очолює Чернівецьку обласну організацію «Аграрної партії» з 2011 року. Козак двічі був головою Сокирянської районної адміністрації (у 2010-2014 Бойко був його заступником), головою Сокирянської районної ради, а нині є міським головою Сокирян.

У 2020 році Олексій Бойко потрапив в Чернівецьку обласну раду від «Аграрної партії». Більшістю голосів його обрали головою виборного органу. Після призначення у липні 2022 року губернатором Буковини Руслана Запаранюка останній не припиняв спроб звільнити Бойка з посади.

Варто відзначити, що це далеко не перший голова обласної ради в Західній Україні, якого позбавили посади під тиском призначеної з Києва виконавчої влади та із застосуванням депутатів від президентської партії «Слуга народу». Це фактично призвело до перетворення органів місцевого самоврядування на придаток до обласних адміністрацій.  

Так, у серпні 2022 року депутати проголосували за звільнення представника партії Петра Порошенка «Європейська солідарність» (ЄС) Сергія Кондрачука з посади голови Рівненської обласної ради. У квітні 2023-го позбулася посади голова Львівської обласної ради Ірина Гримак, теж висуванка ЄС, а у жовтні того ж року зняли голову Тернопільської обласної ради, представника партії «Свобода» Михайла Головка. При цьому лише останнього обвинуватили в корупції, інших голів облрад зняли суто з політичною мотивацією.

Волинь залишається «бермудським трикутником» для військової авіації України

На Волині ракета з українського військового літака відірвалася і впала на житловий будинок. Інцидент стався у селі Копилля Луцького району у четвер, 11 вересня, близько обідньої пори.

За словами очевидців, літак у блакитному камуфляжі летів дуже низько над будинками, а опісля повернув у напрямку Білорусі. На щастя, людей у будинку на той момент не було. «Дуже низько маневрував навколо самого села. Метрів 50 була його висота. Кружляв, кружляв – і після третього кола почула вибух. Побігла туди з чоловіком і побачила, що хата повністю згоріла. Саме туди впала ракета чи бомба. У багатьох шибки повибивало, дахи попіднімалися, вікна повибивало. Ніхто нічого не каже, хто це був, що це було», – розповіла журналістам телекомпанії «Аверс» місцева мешканка Тамара.

Власники будинку залишились живі, бо на момент вибуху їх не було вдома. «У мене згорів будинок, хлів, пилорама, документи та гроші, які були в хаті. Зараз разом з дружиною живу по сусідству, у родичів», – розповів власник знищеного майна Володимир Шрамко кореспонденту телеканалу «Суспільне». При цьому журналісти «Аверсу» стверджують, що у зруйнованому житловому будинку мешкають батьки заступника начальника місцевого спецпідрозділу поліції КОРД.

У територіальному управлінні Державного бюро розслідувань (ДБР) у Львові за цим фактом відкрили кримінальне провадження. Про це повідомило "Суспільне" з посиланням на речницю установи Софію Лепех-Давидович. Вона, зокрема, підтвердила, що боєприпас випав саме з українського винищувача.

«За попередніми даними, 11 вересня під час польоту винищувача відбувся несанкціонований зрив боєприпасу, який влучив у приватний житловий будинок. Через вибух будівля була повністю знищена. На щастя, будинок був порожнім і жертв серед місцевих мешканців немає», – було сказано у повідомленні ДБР, оприлюдненому 12 вересня.

Наразі на місці події працює слідчо-оперативна група ДБР, проводяться першочергові слідчі дії. Досудове розслідування здійснюється за ч. 2 ст. 416 Кримінального кодексу України (порушення правил польотів або підготовки до них). У разі доведення вини у суді санкція статті передбачає покарання у вигляді службового обмеження на строк від 2 років до 5 років, тримання у дисциплінарному батальйоні на строк до двох років або позбавлення волі на строк від п’яти до п’ятнадцяти років.

Як відомо, на околиці Луцька, знаходиться один з найбільших військових аеродромів України. Там базується частина переданих західними країнами винищувачів F-16 та «Міраж», і саме над Волинською областю вони зазнали перших втрат.

Так, 26 серпня 2024 року було збито F-16, який пілотував 30-річний льотчик з Луцька Олексій «Moonfish» Месь, який пройшов навчання в США. За офіційною версією, F-16 «випадково пролетів через хмару уламків після успішного перехоплення та знищення однієї з російських ракет», і внаслідок цього зазнав катастрофи, в якій загинув пілот.

Проте, за даними американського видання Wall Street Journal,  винищувач, який пілотував Олексій Месь, був збитий ракетою, випущеною українським зенітно-ракетним комплексом Patriot. Як зазначало видання, причиною «дружнього вогню» стала відсутність на борту літака тактичної мережі Link 16, яка допомагає пілотам уникати небезпеки під час обстрілу ракетами союзників. Як з'ясували журналісти, цю мережу не було встановлено в передані Україні винищувачі через побоювання того, що системи потраплять до рук російських технічних фахівців, якщо літак буде збитий.

А зовсім недавно, 22 липня 2025 року, неподалік від Луцька впав винищувач «Міраж». Як повідомили тоді у ДБР, аварія сталася на одному з аеродромів Волинської області під час виконання бойового польотного завдання. Попередньо слідчі встановили, що після зльоту пілот повідомив керівнику польотів про критичну несправність електроніки. Літак упав на безлюдну територію та потонув у затопленій вирві серед болотистої місцевості.

«Завдяки професійним діям пілота вдалося уникнути жертв і руйнувань на землі. Пілот вчасно катапультувався, його оперативно виявила пошуково-рятувальна команда. Стан військовослужбовця стабільний, йому надано необхідну допомогу», – йшлося у повідомленні ДБР.

Для розслідування причин падіння літака було створено спеціальну слідчу групу, яка має практику розслідування катастроф у військовій авіації. Справу було відкрито за статтею про порушення правил польотів або підготовки до них, що спричинило катастрофу. У ДБР зауважили, що слідчі оглянули місце події та вилучили всі речові докази. У справі призначено експертизи, а також аналіз і розшифрування даних з «чорних скриньок». Окрім того, буде вивчено технічний стан винищувача.

Незважаючи на те, що з моменту катастрофи «Міража» минуло майже два місяці, жодної інформації про хід розслідування немає. Можливо, слідство щодо падіння ракети у селі Копилля піде швидше, якщо заступник начальника спецпідрозділу поліції КОРД натисне на колег з ДБР.