Новини
-
20 листопада
-
15:00
-
19 листопада
-
15:00
-
18 листопада
-
15:00
-
15 листопада
-
15:00
-
14 листопада
-
15:00
-
13 листопада
-
15:00
-
12 листопада
-
12:00
-
11 листопада
-
15:00
-
8 листопада
-
15:00
-
7 листопада
-
15:00
-
6 листопада
-
12:00
-
5 листопада
-
15:00
-
4 листопада
-
12:00
-
1 листопада
-
12:00
-
31 жовтня
-
15:00
-
30 жовтня
-
15:00
-
29 жовтня
-
15:00
-
28 жовтня
-
15:00
-
25 жовтня
-
15:00
-
24 жовтня
-
15:00
-
23 жовтня
-
15:00
-
22 жовтня
-
15:00
-
21 жовтня
-
15:00
-
18 жовтня
-
15:00
-
17 жовтня
-
16:00
-
16 жовтня
-
15:00
-
15 жовтня
-
15:00
-
14 жовтня
-
12:00
-
11 жовтня
-
12:00
-
10 жовтня
-
15:00
Західна Україна за минулий тиждень: Як в регіоні відзначили першу річницю початку війни
24 лютого в регіоні відбулися різноманітні заходи, присвячені першій річниці початку війни. Десь обійшлися поминальними службами та покладанням квітів до різноманітних пам’ятників, проте були і більш винахідливі акції.
Так, у Львові в ніч з 23 на 24 лютого над могилами полеглих воїнів на Личаківському цвинтарі у небо запустили промені світла. Фото і відео акції оприлюднив у соціальних мережах міський голова Львова Андрій Садовий. Він написав, що подвиги українських військових, які встали на захист рідної землі, покинувши свої домівки, є «світлом для світу».
До речі, ще одну «світлову» акцію, присвячену річниці початку війни, провів 22 лютого у Львові швейцарський митець Геррі Хофштеттер. У рамках його перформансу «Вшанування пам’яті. Світло для надії» було підсвічено будівлі Львівської Ратуші, залізничного вокзалу, Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла та Львівської опери.
На львівських будівлях з’явилися світлові проекції на тему війни: цифри 365 – саме стільки днів вона вже триває, леопард, як символ танків Leopard, надходження яких чекає Україна, голуб миру, тризуб та інші українські символи. До 27 лютого очікується ще кілька аналогічних акцій Хофштеттера в інших містах Західної України.
Також до річниці початку війни було приурочено присягу кількох сотень новобранців нових військових частин, які зараз формують у Львові для наступу на Півдні та Сході України. За даними моїх джерел, йдеться принаймні про шість нових бригад: 21, 22, 23, 33 та 88 механізовані, а також 82 аеромобільну, в які мобілізують людей з усіх областей Західної України. Проте на першу присягу 23 лютого прийшов тільки Андрій Садовий, який привітав новобранців та побажав їм «Божої опіки і щасливого повернення додому з перемогою».
При цьому власне 24 лютого жодних публічних заходів у Львові не було. Лише губернатор краю Максим Козицький розповів про минулий рік – прийняття біженців, їхнє переправлення за кордон, мобілізацію, наслідки ударів і т.п. «За цей рік були рекорди, унікальні акції, у багатьох напрямах Львівщина лідирувала. Це була здорова конкуренція задля одного – щоб Україна вистояла, наші воїни були забезпечені, наші цивільні мали базові умови та засоби існування» – сказав Козицький.
В сусідній Івано-Франківській області 24 лютого відбулася екуменічна поминальна літургія за полеглими воїнами в архікафедральному соборі Воскресіння Христового Української греко-католицької церкви (УГКЦ). А митрополит Івано-Франківський УГКЦ Володимир Війтишин на міському кладовищі – на Алеї слави – очолив панахиду за загиблими героями.
Митрополиту Володимиру співслужили священики Івано-Франківської архієпархії УГКЦ, а також представники Православної церкви України (ПЦУ) та Римо-католицької церкви. Священиків Української православної церкви Московського патріархату, храм якої в Івано-Франківську захопили активісти ПЦУ, на цвинтар не пускають.
Того ж дня в Івано-Франківську відбулась панельна дискусія «Рік війни: роль Франківська в Україні. Економіка, безпека, ідентичність, культура, суспільство». В дискусії взяли участь мер міста Руслан Марцінків, письменник Тарас Прохасько, художник і музикант Ярема Стецик та директор «Карпатського інституту аналітики FrankoLytics» Ольга Максимович. Модератором був журналіст Євген Глібовицький.
Руслан Марцінків заявив, що за минулий рік всі багато втратили, але водночас стали сильнішими. «Для Івано-Франківська – це рік українського тилу, рік допомоги військовим, рік приймання біженців і рік втрачених можливостей. Ми втратили багато людей, які виїхали цілими сім'ями. Місто втратило можливості, які могло реалізувати. Але ми вистояли, стали надійним тилом, надійним місцем для релокованих підприємств, прихистком для людей. Франківськ непогано впорався з викликами, але сьогодні хочеться більше говорити про розвиток і розбудову. Нас чекає досвід Ізраїлю, який з одного боку навчився постійно воювати, а з іншого боку в них найкращий розвиток медицини, бізнесу, стартапів», – вважає мер.
При цьому слова Марцінківа про втрати були візуалізовані не в Івано-Франківську, а в другому за розмірами місті Прикарпаття. 24 лютого в центрі Коломиї, на вулиці Чорновола, встановили конструкції з фотографіями сорока чотирьох воїнів з Коломийської громади, які загинули з квітня 2014 до лютого 2023 року.
Своєю чергою, на Закарпатті 24 лютого минуло в адміністративному стилі – на Пагорбі Слави в. о. голови Закарпатської облради Андрій Шекета та заступник голови Закарпатської обласної військової адміністрації (ОВА) Василь Іванчо поклали квіти до могил полеглих воїнів. Судячи з усього, чиновники боялися скласти інформаційну конкуренцію губернатору Закарпаття Віктору Микиті, який разом з двома своїми заступниками ще 23 лютого приїхав до воїнів із Закарпаття під Бахмут.
Чиновники привезли бійцям квадрокоптери та автомобілі, ну й попіарилися. А 24 лютого закрапатські ЗМІ оприлюднили відео з попередньої поїздки Микити в район Бахмута на початку місяця, де його машина буцімто потрапила під обстріл. «Це як мінімум заявка на посаду заступника голови СБУ» – жартують в місцевих соцмережах, нагадуючи про те, що Віктор Микита до призначення губернатором Закарпаття був генералом СБУ.
В Тернопільській області заходи 24 лютого почалися з нагороджень. Губернатор Володимир Труш вручив почесну відзнаку Тернопільської ОВА Орисі Качмарик – матері Віталія Скакуна, який рік тому підірвав міст у Генічеську, але сам загинув. «Віталію Скакуну присвоєно звання Героя України посмертно. На його честь назвали міст у Празі. У Варшаві він ста лауреатом нагороди “Людина року”. У Мукачеві та рідних Бережанах ім’ям Віталія назвали вулиці» – нагадав Труш.
А мер Тернополя Сергій Надал вручив відзнаки «Почесний громадянин міста Тернополя» рідним полеглих військових. Після цього на бульварі Тараса Шевченка відбулася символічна акція пам’яті «Не забудемо. Не пробачимо. Пам’ятаємо». Мер міста, рідні полеглих та звичайні тернополяни залишили сотні маленьких синьо-жовтих прапорців на центральній алеї бульвару.
Там же відбулася інша акція – «Ціна війни», в рамках якої вздовж бульвару було встановлено 15 кубів зі світлинами та іменами полеглих військових. «Ці світлини є не лише спогадом про жертви війни, а й нагадують нам про величезну ціну свободи, мужність і самопожертву та зберігають пам’ять про військовослужбовців вічно живою» – зазначили у Тернопільській міськраді. Куби стоятимуть у центрі міста до 27 лютого.
У Чернівцях заходи до річниці початку війни обмежилися встановленням свічок біля стели з фотографіями полеглих мешканців міста, яку розміщено біля пам’ятника Тарасу Шевченку. У акції взяли участь губернатор Руслан Запаранюк, перший заступник голови Чернівецької облради Микола Гуйтор, мер обласного центру Роман Клічук, чиновники різного рангу та десяток співробітників поліції. Запаранюк багато говорив про війну з Росією, але про те, що Тарас Шевченко служив у російській армії, не згадав.
У Хмельницькому обласна військова адміністрація 24 лютого організувала «Волонтерський сніданок» для благодійників, бізнесменів, колишніх військових, активістів та небайдужих людей. Губернатор Сергій Гамалій подякував присутнім за реалізацію «шалених ідей» та вручив їм відзнаки президента України «За оборону України».
Цього ж дня у Хмельницькому на маскувальних сітках посеред центральної вулиці міста в районі кінотеатру імені Тараса Шевченка відкрито експозицію фотографій перших місяців війни «Сила тилу». На знімках п’яти фотографів немає бойових дій, а військові присутні лише у сценах прощання з ними, решта ж – люди на вокзалах, евакуаційні потяги, люди в укриттях. Як на мене, це була найлюдяніша акція до цієї дати в усьому регіоні.
«Саме ці фото дають можливість згадати, коли тут, біля кінотеатру Шевченка, стояли переселенці, коли зустрічали їх на вокзалах. Виставка показує, як ми згуртувались, як ми допомагали, і про те, що Хмельницький в свій час став хабом, через який пройшли тисячі людей, які рухались далі на Захід» – сказав хмельницький фотограф Костянтин Жданов.
Теж фотовиставкою, хоча й більш пропагандистською, відзначили першу річницю початку війни у Рівному. На ній представлені світлини двох спрямувань – бійців ЗСУ та підрозділів Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Роботу останніх представлено 18-ма світлинами, кадри яких належать об’єктивам та майстерній спостережливості фотографів прес-служби ДСНС. Фотовиставка називається «Лютий рік війни».
Жодних спеціальних заходів 24 лютого не було лише у Волинській області. Губернатор краю Юрій Погуляйко цього дня лише взяв участь в акції погашення чергової пропагандистської марки, яка проходила по всій країні. В Луцькій міськраді обмежилися зверненням мера Ігоря Поліщука на офіційному сайті, а у Волинській обласній раді на цю дату взагалі ніяк не відреагували. В нинішні часи така поведінка сприймається мало як не прихований пацифізм.
Щоб першим дізнаватися новини із Західної України, Польщі та світу, приєднуйтесь до Телеграм-каналу ЗУНР
Читайте також
- Західна Україна за минулий тиждень: Річниця приєднання регіону до УРСР та мобілізація пропагандистів на Закарпатті
- Західна Україна за минулий тиждень: Менше військових, більше туристів
- Західна Україна за минулий тиждень: Статистика «неповерненців» та відставка губернатора Хмельницької області
- Наслідки ударів 17 листопада по Західній Україні