Західна Україна за минулий тиждень: Мобілізація священників УПЦ МП та напів-надзвичайний стан у Львові

До понеділка у Львові можливі обмеження проходу та проїзду вулицями, перевірка документів та огляд автомобілів. У місті зросла кількість силовиків у повному озброєнні, в бронежилетах, касках та масках.

В регіоні готуються до масової мобілізації священників УПЦ МП

У Кременці Тернопільської області мобілізували настоятеля Почаївського Свято-Духівського чоловічого скита (монастиря) Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП) – архімандрита Пафнутія (в миру Сергія Целіка). 54-літнього священнослужителя затримали 11 червня після завершення чергового судового засідання у справі, ініційованій обласною владою проти монастиря.

Представник групи комунікацій Тернопільського обласного ТЦК Віктор Сененький підтвердив  затримання Сергія Целіка. «У ході перевірки документів виявили, що він порушив правила військового обліку з 14 квітня 2025 року. Згідно з законом України «Про військовий обов’язок та військову службу», правом на відстрочку він не користувався, не був заброньований, як наслідок підлягає мобілізації на загальних підставах», – сказав Сененький.

За його словами, законодавство не містить абсолютних винятків щодо категорій осіб, які не можуть бути мобілізовані під час дії воєнного стану. Визначальним є наявність законних підстав для відстрочки або звільнення.

З Кременця Сергія Целіка одразу ж привезли в Тернопільський обласний ТЦК для проходження військово-лікарської комісії. Якщо чоловіка визнають придатним до служби, його направлять у навчальний центр для підготовки, а потім розподілять у відповідну військову частину. Хоча раніше представники різних ТЦК заявляли, що чоловіків віком від 50 років мобілізують лише в частини забезпечення, однак під час затримання священнослужителю прямо пообіцяли, що він «здохне на нулі».

Архимандрит Пафнутій є ігуменом Свято-Духівського скита з 1997 року, самому священнослужителю нині 54 роки. При цьому восени минулого року член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки та оборони Федір Веніславський заявив, що чоловіків 50-60 років, згідно з новою директивою, братимуть до військових формувань виключно за окремим мобілізаційним розпорядженням.

Депутат тоді повідомив, що в директиві Командування Сухопутних військ є положення, яке обмежує мобілізацію чоловіків віком 50-60 років, і після 50 років мобілізуватимуть лише тих, хто має дефіцитні військово-облікові спеціальності. Окреме мобілізаційне розпорядження видає Генеральний штаб, додав нардеп. Оскільки Сергій Целік не служив строкову службу та ніколи не проходив військову підготовку, військово-облікової спеціальності у нього точно нема.

Напередодні затримання архімандрита Пафнутія прес-служба Сухопутних військ, до складу яких входять ТЦК, повідомила, що Державна служба України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) затвердила Перелік критично важливих релігійних організацій, який дозволяє бронювання священнослужителів.

«Бронювання священнослужителів має відбуватися виключно за умови виконання всіх визначених ДЕСС вимог, включаючи офіційне працевлаштування, перебування на військовому обліку в ТЦК, а також підтвердження статусу священнослужителя відповідно до внутрішніх настанов релігійної організації», – йшлося в повідомленні.

Однак у затверджений ДЕСС перелік потрапило тільки 7726 релігійних організацій з понад 30 тисяч, зареєстрованих в Україні, і серед них немає жодної, яка б належала до УПЦ МП. Точніше, у першій версії документу таких організацій було кілька, зокрема, Корецький Свято-Троїцький жіночий ставропігійний монастир у Рівненській області та Святогорський Успенський Зимненський ставропігіальний жіночий монастир у Волинській області, проте їх з переліку оперативно прибрали.

В Україні зараз діє три найбільші християнські церкви: Православна церква України (ПЦУ), Українська греко-католицька церква (УГКЦ) та Українська православна церква Московського патріархату. За підрахунками священика ПЦУ Віктора Мілейка, в його церкві зараз близько 5 тисяч священнослужителів, в УГКЦ – близько 3 тисяч. А от в УПЦ МП, незважаючи на боротьбу київських властей з цією церквою, зараз не менше 12,5 тисяч священників.

При цьому в Україні є 150 бригад ЗСУ, і кожна з них повинна мати бригадного капелана. Крім того, у кожному батальйоні, який входить до складу бригади, також мають бути капелани. Назбирується близько 4 тисяч таких посад, тобто половина від усієї кількості священнослужителів ПЦУ і УГКЦ може бути мобілізована (адже священикам УПЦ МП заборонено бути капеланами в українських збройних формуваннях).

Оскільки священики ПЦУ та УГКЦ, незважаючи на удаваний патріотизм цих церков, ставати військовими капеланами не спішать, схоже, в ЗСУ вирішили заповнити вакансії за рахунок кліриків УПЦ МП. Схема проста: священика мобілізують і ставлять перед вибором: або перехід в ПЦУ і тепле місце капелана, або – в штурмову піхоту. Не дивно, що ця кампанія почалася саме в Західній Україні, де парафії та монастирі УПЦ МП перебувають у меншості (у Львівській області їх взагалі не залишилося).

В регіоні вже були приклади примусової мобілізації священнослужителів УПЦ МП. Зокрема, в минулому році така доля спіткала настоятеля Спасо-Преображенського монастиря на Закарпатті архімандрита Варлаама (В’ячеслава Діденка) та благочинного Володимир-Волинської єпархії Петра Чолака. Проте раніше йшлося про людей віком у 30-40 років, тож мобілізація 54-літнього ієрея насамперед є актом залякування його колег та єдиновірців.

У Львові знову відпрацьовують запровадження надзвичайного стану

У четвер, 12 червня, на території Львова в черговий раз розпочалися масштабні «контррозвідувальні заходи», які триватимуть п’ять днів – до понеділка. Їх проводить Служба безпеки України, і до цих заходів також залучають працівників Національної поліції. Операція охоплює все місто і має на меті «запобігти розвідувально-підривній діяльності ворога, а також посилити безпеку громадян в умовах російської збройної агресії», повідомили в СБУ.

Фактично йдеться про відпрацювання елементів надзвичайного стану. Як зазначили у спецслужбі, для громадян можливі обмеження проходу та проїзду вулицями, перевірка документів та огляд автомобілів. У випадку виникнення обґрунтованих підозр щодо окремих осіб їх можуть перевірити додатково. Водночас буде здійснюватись огляд територій та приміщень загального користування для виявлення заборонених предметів.

В СБУ повідомили, що заходи відбуватимуться з урахуванням правового режиму воєнного стану. В перекладі на людську мову це означає, що силовики перебуватимуть у повному озброєнні, в бронежилетах, касках та масках. Громадян просять «із розумінням поставитися до можливих незручностей та належним чином реагувати на законні дії та вимоги правоохоронців, мати з собою документи, що посвідчують особу, а також дотримуватися режиму комендантської години». При цьому місцеві коментатори переконані, що не виключені також масові облави на ухилянтів, особливо у «спальних» районах міста.

Ще однією причиною відпрацювання Львова може бути підготовка міста до чергового міжнародного заходу. Місяць тому, з 15 по 18 травня, СБУ разом з поліцією, Нацгвардією та Військовою службою правопорядку вже здійснювала аналогічні «контррозвідувальні заходи» у Львові. А 22 травня у «західній столиці» відбувся саміт міністрів соціальної політики країн Євросоюзу, України та Молдавії. До речі, відкривав його український прем’єр Денис Шмигаль, для якого саміт став приводом відвідати рідне місто та батьків.

Чернівецьку обласну раду можуть розпустити

Після державного перевороту в Україні в лютому 2014 року, а особливо після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022-му, київські власті намагаються нівелювати роль місцевого самоврядування. Зокрема, у Рівному в 2023 році суд позбавив повноважень міського голову Олександра Третяка, а у Львівській області губернатор Максим Козицький своїм відверто незаконним рішенням позбавив Львівську обласну раду права затверджувати обласний бюджет.

Правда, решта обласних рад регіону, незважаючи на традиційні конфлікти з обласними військовими адміністраціями (ОВА), продовжували працювати в правовому полі. Донедавна так було і в Чернівцях, хоча губернатор Буковини Руслан Запаранюк, м’яко кажучи, недолюблював голову Чернівецької обласної ради Олексія Бойка. Головною причиною цього був той факт, що Бойко є висуванцем старої аграрної номенклатури та членом Аграрної партії, тоді як Запаранюк – виходець з фінансового сектору та член президентської партії «Слуга народу».

Тривожний дзвіночок пролунав у березні цього року, коли вперше за каденцію 8-го скликання не відбулась сесія Чернівецької обласної ради, під час якої депутати мали розглянути близько 40 важливих питань. На черговому засіданні не з’явились депутати від фракцій «Слуга народу», «Народний контроль», «За майбутнє» та «Батьківщина». Для участі у сесії тоді зареєструвалося лише 26 депутатів з 64-х. Попередня сесія відбулася ще у 2024 році.

Відповідно до закону, сесії обласної ради повинні відбуватися щонайменше раз на квартал, і невиконання цієї вимоги є однією з підстав для розпуску ради. Тобто начальник Чернівецької ОВА вже тоді отримав право звернутися до Верховної Ради з пропозицією достроково припинити повноваження Чернівецької обласної ради. Проте, за інформацією з кулуарів, Запаранюк натомість запропонував Бойкові піти у відставку – в такому разі радою керуватиме перший заступник голови, член партії «Слуга народу» Микола Гуйтор.

Олексій Бойко, своєю чергою, спробував провести 13 червня позачергову сесію облради, проте на неї з’явилося лише 22 депутати. До того, близькі до губернатора ЗМІ поширили інформацію, що на сесію нібито прибудуть працівники ТЦК та «вручать всім депутатам-чоловікам бойові повістки». Насправді цього не сталося, присутні депутати провели замість сесії збори, на яких обговорили перспективи розпуску Чернівецької обласної ради.

Цей варіант нині є цілком імовірним, оскільки підконтрольні виконавчій владі депутати не можуть домовитися про нову президію облради. При цьому фракції «Народний контроль», «За майбутнє» та «Батьківщина» не готові голосувати за відставку Бойка навіть за його заявою – щоб фактичним керівником облради не став «слуга народу». Оскільки депутати впевнені, що нові вибори відбудуться в оглядному майбутньому, вони вважають за краще втратити мандат зараз, щоб заручитися підтримкою виборців завтра. А Руслану Запаранюку розпуск облради дасть можливість керувати областю навіть без формальної оглядки на місцеве самоврядування.