Західна Україна за минулий тиждень: Теракт проти поліцейських у Львові та бронь «від золотої рибки» у Рівному

У п’яти областях Західної України посадовці ТЦК, а також голова та члени військово-лікарських комісій допомагали чоловікам уникати мобілізації та відповідальності за порушення правил військового обліку.

Теракт проти поліцейських у Львові залишив багато запитань

Внаслідок теракту у минулу неділю у Львові загинула поліцейська, ще 25 осіб поранені – теж в основному поліцейські. Виконавицею теракту назвали 33-річну безробітну уродженку історичної Волині, яка не мала жодної спеціальної освіти. Як така людина змогла виготовити та ефективно використати вибухові пристрої – поліція так і не пояснила.

У ніч із суботи на неділю, 22 лютого, в районі торгового центру «Магнус» в центрі Львова пролунали два вибухи. «О 00:30 на номер 102 надійшло повідомлення про проникнення до магазину на вулиці Данилишина у Львові. Після прибуття на місце події екіпажу патрульної поліції пролунав вибух. По прибуттю другого екіпажу стався ще один вибух», – йшлося у повідомленні прокуратури.

Попередньо встановлено, що здетонували саморобні вибухові пристрої, встановлені у контейнерах для сміття на перехресті вулиць Данилишина і Шпитальної. Внаслідок вибухів загинула 23-річна поліцейська Вікторія Шпилька. Жінка – уродженка Волинської області, вона закінчила Львівський державний університет внутрішніх справ і пішла на службу в патрульну поліцію: спершу Херсонської, а в 2023 році – Львівської області. Її чоловік – теж патрульний поліцейський.

Внаслідок вибухів 25 людей отримали поранення, в тому числі важкі. Більшість із поранених – працівники поліції та військовослужбовці Нацгвардії, які приїхали перед другим вибухом. Пошкоджені службовий автомобіль патрульної поліції та цивільні авто, поранений один неповнолітній. Крім цього, внаслідок вибухової хвилі пошкоджень зазнали житлові будинки, що розташовані поруч з місцем теракту.

Правоохоронці розпочали досудове розслідування за фактом терористичного акту, що заподіяв тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 258 Кримінального кодексу України). Вже по обіді 22 лютого правоохоронці затримали ймовірну виконавицю теракту – 33-річну Ірину Саветіну, мешканку Костополя Рівненської області (історична Волинь), яка нібито виготовила та заклала саморобну вибухівку на замовлення російських спецслужб. 23 лютого суд відправив підозрювану під варту без права застави до 22 квітня. Жінці загрожує довічне позбавлення волі.

Заступник начальника Національної поліції України Андрій Нєбитов 26 лютого розповів, що заарештована жінка не мала жодної спеціальної освіти, багато років їздила на заробітки до Польщі, однак не затримувалась довго на одному робочому місці. «Останнім часом десь влаштовувалась, через два-три дні звільнялась, не знаходила собі місця. Шукала всі можливі способи заробітку», – зазначив Нєбитов в інтерв’ю київському виданню «Лівий берег».

За його словами, через мессенджер Telegram до жінки звернувся хлопець та запропонував легку роботу з оплатою проживання, потім кілька разів надсилав їй гроші. При цьому Нєбитов стверджував, що підозрювана самостійно закуповувала елементи для вибухівки, виготовляла суміш та встановлювала вибухові пристрої на місці теракту.

Як це могла зробити людина, яка не мала ні відповідної освіти, ні навичок, заступник начальника поліції не уточнив. При цьому більша частина інтерв’ю Нєбитова була присвячена небезпеці мессенджера Telegram, який нині вимагають заборонити в Україні.

«Сучасні засоби комунікації, насамперед Telegram, дають можливість знаходити виконавців серед людей у скрутних обставинах. Чим гірша соціально-економічна ситуація, тим людина вразливіша. Є й інші фактори – переїзд, втрата житла, бізнесу, роботи, рідних. Люди, зокрема, під тиском таких обставин і стають виконавцями російських терактів», – заявив Нєбитов.

До речі, він так і не пояснив, чому вибух з жертвами у Львові розслідує поліція, а вибух в Коломийському ТЦК, де ніхто не постраждав – СБУ. При цьому про розслідування інциденту в Коломиї, який стався 18 лютого і теж кваліфікований як теракт, досі немає жодної публічної інформації.

Посадовці ТЦК та ВЛК в регіоні все частіше рятують чоловіків від мобілізації

В ході операції «Зворотний бік ТЦК та ВЛК» у п’яти областях Західної України викрито незаконні схеми, які організували кілька посадовців ТЦК, а також голова та члени військово-лікарських комісій (ВЛК). Про це повідомила Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Західного регіону.

Так, у Чернівецькій області затримали екс-начальника одного з відділів районного ТЦК, який фабрикував відомості у системі «Оберіг» – через що уникли мобілізації 76 військовозобов’язаних. Військовому повідомлено про підозру в несанкціонованих діях з інформацією в автоматизованих системах, вчинених особою з правом доступу, що спричинили тяжкі наслідки.

«За даними слідства, зміни у системі стосувалися нібито мобілізації цих громадян на військову службу, зняття з військового обліку, направлення до конкретних військових частин. Насправді ж ці особи не були мобілізовані, до списків військових частин не зараховувались, військову службу не проходили. Такі дії призвели до штучного завищення показників виконання мобілізаційного плану», – зауважили у прокуратурі.

В Закарпатській області подібним займався начальник районного ТЦК у званні полковника: він незаконно змінював дані в системі «Оберіг», знімаючи з розшуку порушників військового обліку, які виїхали за кордон. Задокументовано щонайменше 5 таких випадків. За інформацією близького до СБУ закарпатського журналіста Віталія Глаголи, йдеться про начальника Хустського РТЦК Констанція Бенца, який за кожне видалене з бази прізвище військовозобов’язаного брав по 1500 доларів. Полковника взяли під варту прямо в залі суду, він може вийти під заставу в 266 тисяч гривень.

Те ж саме робили провідний інспектор відділу Волинського обласного ТЦК та оператор відділення Володимир-Волинського районного ТЦК: вони вносили зміни до системи «Оберіг», допомагали з оформленням бронювання та прибирали відмітки про порушення правил військового обліку.

В одному з епізодів, який описали в прокуратурі, посадовці отримали від військовозобов’язаного 2,5 тисячі доларів за коригування інформації в системі з метою забезпечення безперешкодного бронювання військовозобов’язаного. В іншому випадку – 1,5 тисячі доларів США за скасування відмітки про порушення правил військового обліку. При цьому посадовець обласного ТЦК висловлював невдоволення, що його спільник визначив «занадто низьку» суму за «вирішення питання».

В Івано-Франківській області керівник відділу одного з районних ТЦК у званні підполковника, незаконно вніс зміни в систему щодо 4 чоловіків. Крім того, одна з лікарів ВЛК на Прикарпатті підробляла медичні довідки, визнаючи чоловіків непридатними до служби. Цим також займалися голова та одна з членів ВЛК у Львівській області, вони «списали» з військового обліку 9 військовозобов’язаних, троє з яких змогли виїхати за кордон.

«Такі дії під час війни – це не просто корупція, це пряма шкода обороноздатності держави. Кожен фігурант отримає максимально жорстку правову оцінку», – пафосно заявили у Спеціалізованій прокуратурі Західного регіону. От тільки з такими темпами кількість справ проти співробітників ТЦК та ВЛК в регіоні скоро перевищить кількість слідчих та прокурорів.

«Золота рибка» допомогла наближеним до мерії Рівного отримати «бронь»

Рівненська обласна військова адміністрація (ОВА) надала статус критично важливого підприємства ТОВ «Фіш Рівне», яке займається прісноводним рибництвом. Після цього компанія забронювала 10 своїх працівників від мобілізації до 12 грудня 2026 року. Серед них – піарник в.о. міського голови Рівного, адвокат екс-мера та його партії, спортсмени та підприємці.

Як пояснили в Рівненській ОВА, відповідний статус підприємство отримало 12 грудня 2025 року. За інформацією адміністрації, компанія відповідає критеріям, встановленим Кабміном: не має податкової заборгованості, виплачує належну середню зарплату, здійснює реальну діяльність і сплатила до бюджету не менше 75 тисяч гривень податку з доходів фізичних осіб за звітний квартал.

За даними сервісу YouControl, ТОВ «Фіш Рівне» зареєстрували у 2018 році в селі Новожуків, основний вид діяльності компанії – прісноводне рибництво. У 2020 році єдиним бенефіціаром став рівненський адвокат Андрій Давидюк, бізнес-партнер та кум рівненського забудовника Романа Куриса. У 2025 році склад власників змінився – бенефіціарами стали, зокрема, Станіслав Костюченко та Богдан Гольонко. 14 лютого 2026 року директором товариства став Андрій Михальчин.

З травня 2023 року ТОВ «Фіш Рівне» орендує чотири ставки у Зорянській громаді. У сільраді пояснили, що аукціон на право оренди не проводили, оскільки компанія раніше викупила гідротехнічні споруди на цих водоймах. За інформацією Держрибагентства, підприємство займається вирощуванням коропа, однак публічних даних про обсяги виробництва немає. Згідно з даними OpenDataBot, обороти фірми у 2023-2024 роках становили трохи більше 120 тисяч грн щороку, дані за 2025 рік поки що відсутні.

Найцікавіша особа серед заброньованих співробітників «Фіш Рівне» – заступник директора підприємства Тарас Максименко, відомий як помічник-консультант секретаря Рівненської міської ради, в.о. міського голови Рівного Віктора Шакирзяна.

Ще один заброньований – співвласник фірми «Фіш Рівне» Станіслав Костюченко, рівненський адвокат з об’єднання «Лінія права». Адвокат був представником колишнього міського голови Рівного Олександра Третяка, а також представляв інтереси партії Третяка і Шакирзяна «Рівне разом» під час виборчої кампанії у 2020 році.

Співвласник підприємства Богдан Гольонко, який теж має «бронь», працює спортивним тренером у Рівному. На змаганнях з пауерліфтингу він приймав нагороду у футболці з написом «Рівне разом», а з перемогою та рекордом його вітав Віктор Шакирзян.

Директор «Фіш Рівне» Андрій Михальчин більше відомий публіці як голова Рівненської обласної організації роботодавців у сфері землеустрою та колишній керівник землевпорядних фірм «Експерт-Рівне-Земля» та «Геопростір». Обидва підприємства належать депутатці Рівненської міської ради від партії «Європейська солідарність» Людмилі Туровській.

В перелік заброньованих «рибників» потрапив також відомий у Рівному підприємець Юрій Войт – співвласник та керівник кількох компаній, що займаються електромонтажними роботами, технічними випробуваннями та дослідженнями, продажем електротоварів, оптовою торгівлею та навіть стоматологічною практикою.

Загалом у Рівненській області є 80 суб’єктів господарювання з видом діяльності «прісноводне рибництво», серед них «Фіш Рівне» за виручкою у 2024 році посідало 11 місце. У Рівненській ОВА відмовились надавати перелік підприємств, які займаються рибогосподарською діяльністю та мають статус критично важливих, оскільки це інформація лише для службового користування. Проте чиновники зазначили, що всього в області є три рибогосподарські підприємства з таким статусом.

Вочевидь, отримати «бронь» через такі фірми простіше і дешевше, ніж відстрочку від мобілізації через ТЦК. Тому не можна виключати, що скоро «продавці відстрочок» в погонах почнуть активно боротися зі своїми бізнес-конкурентами.