Західна Україна за минулий тиждень: Польські продукти у Львові та щезлі італійські «швидкі» у Чернівцях

Незважаючи на антипольські заклики з Києва у зв’язку з блокуванням кордону польськими фермерами, торгівля харчами з Польщі є надзвичайно прибутковим і досить масовим бізнесом в усій Західній Україні.

Мешканці та бізнесмени Львова не відмовляються від польських харчів

Попри блокаду кордону з Україною польськими фермерами у львівських крамницях немає перебоїв з польськими товарами. Хоча мікроавтобусів, з яких часто торгують так званими «товарами з Європи» (тобто контрабандою), стало трохи менше, повідомляють львівські ЗМІ.

«Попит на товари з Польщі дещо впав, але я б не сказала, що львів’яни масово відмовляються від польських товарів, – розповіла продавець крамниці, де продають «товари з Європи». – За останній місяць нам кілька разів робили зауваження, чому ми торгуємо польськими товарами, якщо поляки не пускають наших на свій ринок, що ми «продалися за сосиски». Хоча, мушу визнати, польські сосиски останнім часом втратили свою популярність, як і солодощі. Але є стабільний попит на польське какао, порошки до печива, вершки для збивання та сири. Зате в нас з’явилося більше товарів з Німеччини, в тому числі молокопродуктів».

При цьому харчові продукти з Німеччини все одно поставляються через польсько-український кордон, як і польські продукти. Тобто українські імпортери, вочевидь, тепер ввозять їх не фурами, проїзд яких польські фермери блокують, а невеликими бусами, які протестувальники не зупиняють. Це призводить до додаткового  зростання цін, які й так повзуть догори через девальвацію гривні.

За словами експерта аграрних ринків і радника директора оптового ринку сільськогосподарської продукції «Шувар» у Львові Івана Стефанишина, з Польщі в Західну Україну експортують насамперед овочі, фрукти, молочні продукти, а також багато готових харчових продуктів.

«Особливо спаду попиту на польські товари не помітно, запаси теж достатні, тож перебоїв не буде, – каже Іван Стефанишин. – Найбільше у нас іде польська «молочка» – те, з чим в Україні проблема, і ця проблема наростає з кожним роком, бо у нас падає поголів’я корів. Рішень на рівні  держави жодних. Єдине, що розроблена програма підтримки тваринництва на рівні уряду. Дай Боже, аби вона запрацювала, бо для цього потрібно серйозне фінансування. Це серйозна інвестиція, адже треба чекати 7-10 років аби повернути кошти, тому ніхто не хоче ризикувати, особливо в умовах війни».

Експерт прогнозує, що незалежно від того, як розвиватиметься ситуація на українсько-польському кордоні, молочна продукція в Україні поступово дорожчатиме. Ще один проблемний продукт, на його думку, це дорога яловичина українського виробництва. Відповідно, обидві категорії продуктів будуть завозити з Польщі, де вони дешевші, в тому числі завдяки аграрним дотаціям Євросоюзу.

«Щодо цін на м’ясо, то на свинину ціна стабілізувалась і найближчим часом помітних змін не очікуємо. Щодо яловичини – то в нас немає ринку яловичини як такого. Це дорогий сегмент, масово її не споживають, тож ціна уже на межі купівельної спроможності, і саме це є стримувальним фактором. У структурі споживання м’яса на яловичину припадає десь відсотків 10%, – каже Іван Стефанишин. – Щодо цін на птицю, то вони також стабілізувалися. Крім того, є певний супротив у Франції та інших країнах щодо української птиці через те, що в нас її виробляють великі підприємства. Тож тут теж чекати зростання цін не варто, а якщо проблеми з експортом посиляться, то ціни на курятину та яйця можуть навіть дещо знизитися».

Стосовно інших основних продуктів – олії, гречки, цукру, – то в Україні їх достатньо. За словами експерта, на світових ринках ціни на цукор можуть зрости через певні проблеми у Бразилії, але в Україні є достатні запаси цукру. 

«В Україні є така річ, як інфляція очікування. Хтось каже: буде дорожчати такий-то продукт, і на тлі таких очікувань ціни зростають, але загалом у нас немає підстав прогнозувати подорожчання якихось продуктів, за винятком сезонних коливань, – каже Іван Стефанишин. – Єдина проблема, яка в нас була і є, – картопля. Торік в Україні зібрали гірший урожай картоплі, тому ціни в цьому сезонні суттєво вищі, ніж у попередньому». Таким чином, польським фермерам і цей продукт вигідно поставляти на український ринок, тобто блокада кордону б’є по їхніх же інтересах, вважає експерт.

Нагадаємо, що з 11 лютого польські фермери блокують всі автомобільні КПП на кордоні між Польщею та Україною, через які здійснюється вантажообіг між двома країнами. Протестувальники пропускають по кілька вантажівок на день в кожному напрямку, при цьому кілька разів висипали на землю українське зерно.

В свою чергу, заступник міністра економіки України Тарас Качка після цього фактично закликав до знищення польських харчових продуктів, які імпортуються на український ринок. «Якщо байдужість до насильства над українськими товарами в Польщі збережеться, то я не здивуюсь знищеним фурам з польським сиром чи просто знищеним польським товарам на полицях українських супермаркетів» – писав чиновник в соціальних мережах.

Проте поки що до його закликів не прислухалися навіть у Львові, де ще до 2014 року проходили масові акції проти товарів та послуг, які пов’язані з Росією. І справа тут не стільки в «солідарності з Польщею», скільки в тому, що торгівля харчами польського виробництва є надзвичайно прибутковим і досить масовим бізнесом в усій Західній Україні.

В Чернівцях «випарувалися» 23 «швидких допомоги», подаровані італійцями

Два роки тому 23 авто швидкої допомоги перетнули українсько-румунський кордон через КПП «Порубне». Уряд Італії передав їх Чернівецькій обласній військовій адміністрації (ОВА) як гуманітарну допомогу, яка тоді була вкрай необхідна. Італійським платникам податків 23 швидкі коштували не один мільйон євро.   

Але замість того, щоб вирушити на фронт, п’ять швидких допомог були зареєстровані за благодійним фондом «Невідкладна хірургічна допомога Буковини» і використовувалися впродовж місяця для отримання прибутку. Правоохоронці це виявили і відкрили кримінальну справу. Рік тривало розслідування і майже рік тривають судові засідання, але вирок досі не винесли.

Місцеве видання «Молодий буковинець» спробувало дізнатися про долю 23 «швидких допомог» і про те, чи вдалося їх все-таки відправити на фронт. Але ситуація виявилася дуже заплутаною. Нині триває суд за статтею про привласнення, розтрату майна над трьома колишніми посадовцями, причетними до отримання швидких, але де більшість автомобілів – з’ясувати не вдалося. Про це йдеться у журналістському розслідуванні, опублікованому 13 березня.

Відомо, що п’ять «швидких», які були зареєстровані на благодійний фонд, відправили до військових частин. Проте за призначенням їх не досі використовують, а лише зберігають як речовий доказ у кримінальному провадженні. А ось де решта 18 машин і чи використовуються вони за призначенням – невідомо.

Видання звернулося до Чернівецької ОВА як отримувача «швидких», проте там заявили, що про більшість авто нічого не знають.

«Фактично до обласної військової адміністрації ці транспортні засоби не надходили і не обліковувалися, хоча в митній декларації їх отримувачем вказана ОВА. У нас є інформація тільки по п’яти автомобілях, які фігурують у даних кримінального провадження», – повідомила перша заступниця начальника Чернівецької ОВА Альона Атаманюк.

Оскільки у справі фігурує екс-директор Чернівецької обласної лікарні, то про долю швидких допомог журналісти спробували дізнатися у нинішніх керівників лікарні. Але і вони про машини нічого не знають.

«Зазначені транспортні засоби не передавалися i не знаходилися на балансі обласного комунального підприємства «Чернівецька обласна клінічна лікарня», тому надати запитувану інформацію немає можливості» – відповів на запит Дмитро Домбровський, нинішній директор лікувального закладу.

Наступний запит був надісланий до Чернівецького обласного територіального центру комплектації (ТЦК, тобто військкомат), щоб з’ясувати, чи відправляли швидкі допомоги у військові частини. Але там повідомили, що це інформація з обмеженим доступом та не підлягає розголошенню. У приватній розмові представник ТЦК пояснив, що у той період на фронт відправлялося дуже багато машин. Але відстежити їх можна лише за VIN-кодами машин – і якщо редакція їх надасть, то військові перевірять, чи потрапили вони у частини.

Цю інформацію журналісти вирішили з’ясувати у Чернівецької митниці, адже саме тут оформляли митні декларації на гуманітарну допомогу. Спочатку запит редакції розглядали 20 днів, а потім повідомили, що у митниці відсутні правові підстави для надання запитуваної інформації.

«Інформація щодо підприємств, громадян, а також товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, вноситься до інформаційних баз даних і використовується з урахуванням обмежень», – йдеться у відповіді Чернівецької митниці.

На повторний запит з аргументацією, що «швидкі допомоги», які отримали як гуманітарну допомогу, не є транспортними засобами комерційного призначення, Чернівецька митниця знову відмовила у наданні інформації.

Місцеві коментатори впевнені, що вся справа в тому, що до справи зі «швидкими» з Італії причетний екс-губернатор Буковини Сергій Осачук, якому махінації з гуманітарною допомогою влітку 2022 року вартували посади. При цьому колишній чиновник не втрачає надії повернутися у губернаторське крісло.

Спосіб для цього він обрав чи не найнадійніший – пішов до лав Прикордонної служби, де одразу отримав звання підполковника. В жовтні 2023 року екс-губернатор достроково став полковником, що викликало черговий сплеск розмов про повернення Сергія Осачука на Буковину.