Західна Україна за минулий тиждень: Облради проти військових адміністрацій та черги далекобійників на кордоні

Депутати Львівської та Волинської обласних рад виступили проти права обласних військових адміністрацій затверджувати обласні бюджети. Привід – допомога армії, тож губернатори опинилися в складному становищі.

Обласні ради регіону бунтують проти військових адміністрацій

На минулому тижні одразу дві обласних ради – Львівська та Волинська – намагаються  повернути собі повноваження з ухвалення обласних бюджетів, фактично узурповані обласними військовими адміністраціями (ОВА). Обидва рішення ухвалені під приводом розширення допомоги ЗСУ, тож губернаторам буде проблематично їх оскаржити.

Львівська облрада на сесійному засіданні у вівторок, 14 листопада, ухвалила рішення про обмеження непершочергових видатків з обласного бюджету. Засідання супроводжувалося акцією протесту «Спочатку дрони – потім стадіони» під стінами будівлі облради та обласної адміністрації. Раніше тут відбулося 10 щотижневих мітингів з вимогою збільшити фінансування армії з обласного бюджету. Депутати врахували більшість пропозицій протестувальників. Рішення підтримали 60 депутатів з різних фракцій.

На початку засідання перед депутатами виступив один із співорганізаторів мітингів «Спочатку дрони – потім стадіони», ветеран Артур Кирєєв. «Ви відчуваєте війну? Що краще зараз – будувати стадіон, лижну трасу, басейн чи краще передати необхідні речі хлопцям на передову? Вам треба відчути війну. Зайдіть у військовий госпіталь, у будь-яку палату. Дороги потримаються ще рік-два. Хлопці там не витримують», – наголосив Артур Кирєєв.

Загалом видаткова частина будь-якого місцевого бюджету складається за принципом:  спочатку забезпечують захищені видатки. Це здебільшого заробітні плати тих кого прийнято називати «бюджетники», і утримання установ в яких вони працюють. Далі розписують решту, залишок дохідної частини. Ця «решта» складається з доданків «бюджет розвитку» плюс «програми». Їх напрямки – прерогатива, чи політична воля тих хто складає і затверджує.

Як зазначали депутати обласної ради, під час воєнного стану чиновники Львівської ОВА вручну розподілили гігантську цифру видатків на цю «решту» – майже 3,7 мільярди гривень, з яких на ЗСУ пішло 144 млн. грн., або 4%. Більшість же грошей витратили на дороги та різноманітні інфраструктурні проекти, з яких найбільш резонансними стали стадіони та інші спортивні об’єкти. При цьому Львівська обласна рада впливу на ці видатки не мала, оскільки в грудні 2022 року вперше в історії незалежної України Львівська обласна адміністрація самостійно, без участі депутатів облради, затвердила бюджет.

Проте тепер ситуація змінилася. Відповідно до рішення депутатів Львівської облради від 14 листопада, пріоритетними напрямами здійснення видатків з обласного бюджету в період дії воєнного стану упродовж 2023-2024 років визначені «фінансування та підтримка ЗСУ, ліквідація наслідків збройної агресії Росії, будівництво споруд цивільного захисту, захищених видатків, підвищення енергоефективності». Також до пріоритетних віднесли забезпечення соціальними послугами переселенців, реабілітацію військових.

Щодо фінансування інфраструктурних об’єктів, то передбачено виділяти кошти виключно на об’єкти, відсоток готовності яких становить 50%, а в окремих випадках «з метою недопущення руйнування об’єктів, реалізації програм на умовах грантової та міжнародної співпраці, реалізації програм, які фінансуються з державного бюджету України» здійснювати фінансування за окремим розпорядженням начальника ЛОВА.

Проте найголовніше навіть не це. Окремим пунктом депутати доручили Львівській ОВА подати проект обласного бюджету 2024 року на розгляд сесії обласної ради. Перший заступник начальника Львівської ОВА Андрій Годик після цього натякнув на можливість оскарження рішення Львівської облради в суді. Проте з оточення губернатора Максима Козицького гарантували, що Львівська ОВА не буде оскаржувати рішення депутатів про підтримку ЗСУ. Проте серйозної боротьби за проект обласного бюджету на 2024 рік це не виключає.

Приклад львівських колег виявився заразним. Волинська обласна рада під час сесійного засідання 16 листопада ухвалила проект рішення, за яким обмежила Волинську обласну військову адміністрацію у використанні бюджетних коштів. Зокрема, 75% залишку коштів обласного бюджету, що залишиться на 1 січня 2024 року, спрямують на підтримку Збройних сил України.

«Бюджет-2023, який таємно ухвалила ОВА, ніхто з депутатів не читав. І є інформація, що Волинська ОВА розпоряджається ним не надто ефективно. Наприклад, з якого дива вона направляє 45 млн грн Ківерцівській громаді? Це тій громаді, де хотіли будувати стадіон за 145 млн гривень. Так само незрозуміло, чому Волинська ОВА забирає собі на зарплати додаткові 28 млн гривень. Є й інші питання», – наголосив голова фракції ВО «Свобода» Анатолій Вітів під час виступу на сесії.

Депутати підтримали рішення «Про підтримку Збройних Сил України, військових формувань Національної гвардії, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, та деякі питання формування і виконання обласного бюджету у 2023 -2024 роках». «Це рішення обмежує обласну державну військову адміністрацію, яка зараз керує обласним бюджетом в ручному режимі. Воно зобов’язує спрямовувати значну частину коштів на підтримку армії», – зазначено у повідомленні прес-служби Волинської облради.

В рішенні також зазначено, що Волинська ОВА має подати проект обласного бюджету 2024 року на розгляд обласної ради. Як і у Львові, воно було прийнято під супровід мітингу «Спочатку дрони», на якому під стінами будівлі облради вимагали спрямовувати кошти із обласного бюджету першочергово на підтримку ЗСУ. Коментарів з боку губернатора Волині Юрія Погуляйка з приводу рішення депутатів наразі немає.

Обстановка перед КПП на кордоні з Польщею стає катастрофічною

Як відомо, польські автоперевізники розпочали акцію протесту на кордоні з Україною з 6 листопада. Вони частково заблокували три пункти пропуску для проїзду вантажного транспорту: Корчова – Краковець та Гребенне – Рава-Руська (Львівська область) та Дорохуськ – Ягодин (Волинська область). Перевізники планують продовжувати страйки до 3 січня, проте вже нині ситуація на під’їзді до КПП стає катастрофічною, а на наступному тижні можуть бути заблоковані перехід Медика – Шегині (Львівська область) та пункти пропуску на кордоні з Словаччиною (Закарпатська область).

«На виїзд з України працює електронна черга. Тому живої черги там близько 100 транспортних засобів. Але в електронній черзі, ми пам’ятаємо, вони деінде не перед «Ягодином», а чекають все-таки свого часу, коли їх сповістить система, що можна проїжджати. То там до 4 тисяч транспортних засобів», – повідомила 17 листопада інспектор інформаційної політики Волинської митниці Валентина Черниш.

Через акцію польських перевізників у Волинській області перед кордоном з Польщею зібралася величезна черга. Безперешкодно через пункт пропуску «Ягодин» рухаються лише рейсові автобуси та гуманітарні вантажі. Їх протестувальники пропускають без проблем.

«В середньому за добу зараз на експорт польська сторона приймає 30 транспортних засобів. Тобто, якщо у нас 100 стоїть, то в них є шанс за три доби пройти польський прикордонний контроль і рушити до місця доставки», – пояснила Валентина Черниш.

У пунктах пропуску в Краківці та Раві-Руській рух вантажівок теж ускладнений, повідомила прес-секретар Львівського прикордонного загону Олександра Кучковська. «Вантажівки слідують через державний кордон з періодичністю 1 або максимум 2 за годину. Виключенням може бути те, що пропускають вантажівки, які переміщують гуманітарну допомогу, паливо та небезпечні вантажі. З боку суміжної держави на в’їзд вже утворилися черги та вони поступово зростають. В пункті пропуску Рава-Руська на в'їзд в Україну є 600 вантажівок. У Краківці на в’їзд очікує 520 вантажівок», – розповіла вона журналістам. Ситуація на виїзд з України в Польщу набагато гірша.

Як повідомив журналістам керівник відділу міжнародних перевезень компанії «Заммлер Україна» Олександр Кирилюк, зараз через фактично заблоковані пункти пропуску проїжджає менше 10% від усіх заявлених автомобілів.

При цьому представники польських перевізників 16 листопада заявили про намір розпочати блокування ще одного пункту пропуску Медика – Шегині, повідомила французька агенція AFP. Блокаду планують розпочати із понеділка, 20 листопада. За словами одного з організаторів протесту Томаша Борковського, далекобійники очікують на новий етап переговорів між урядами Польщі та України та «не задоволені швидкістю» переговорів.

Тимчасовим вирішенням проблеми, на думку Олександра Кирилюка, є скерування автомобілів на пункти пропуску інших держав – Словаччини, Угорщини, Румунії. «Складнощі тут в тому, що це додаткові кілометри. Маршрут з Польщі в Україну через Словаччину в два рази більший, ніж з напряму з Польщі в Україну. А це оплата доріг, зарплата водія, амортизація машини, потрібно заправлялись в Європі європейським пальним», – зазначив він.

Проте все це не головне. Спілка автоперевізників Словаччини (UNAS) 16 листопада провела попереджувальну акцію на кордоні з Україною. Далекобійники на годину заблокували пункт пропуску Вишнє-Нємецьке – Ужгород зі словацького боку. В акції брали участь представники UNAS, словацькі перевізники та представники польських перевізників, які закрили кордон.

«Вчора словаки перекрили кордон на годину з 14:00 до 15:00. Вимоги такі самі, як і у поляків, кажуть, що дають нам тиждень на роздуми до 25 листопада і будуть блокувати знову», – розповів 17 листопада ВВС Україна один з далекобійників, який був на пункті пропуску Ужгород-Вишнє Нємецьке під час мітингу. Проте він в’їхав в Україну без проблем.

Речник Держприкордонної служби Андрій Демченко сказав, що кількість вантажівок, яка проїжджає за добу на словацькому кордоні, не змінилася, і акція протесту не вплинула на роботу КПП з українського боку. Зараз, щоб потрапити до України через словацький кордон, треба вистояти в черзі 3-4 дні, натомість «простій» на польських КПП займе близько двох тижнів.

На українській митниці публічно радять перевізникам скористатися потужнішими КПП на кордоні з Угорщиною, де можна пройти кордон швидше. Не виключено, що це може призвести до блокади ще й цієї ділянки західного кордону України.