«Медовий місяць» в Польщі для українців закінчується?

Днями на одному зі стадіонів Варшави поліція затримала двох осіб за напад на громадян України та Білорусі. Нападники заявили, що гостям краще забиратися геть і не сидіти на лавці, бо вона «польська».

За інформацією польського Центру моніторингу расистської та ксенофобської поведінки, громадяни Польщі, України та Білорусі регулярно зустрічаються на одному зі стадіонів району Варшави – Прага Полуднє, щоб пограти у футбол. Але цього разу на заваді спільному відпочинку стала місцева молодь. Вони кричали: «Ви в Польщі, ви маєте робити те, що ми, курва, хочемо. А не навпаки». Поляки забороняли українцям та білорусам сидіти на лавці, бо «це польська лавка».

«Приводом для агресивної поведінки стало те, що українці та білоруси нібито заважають дітям грати у футбол, а діти – це найголовніше», – повідомив Центр моніторингу расистської та ксенофобської поведінки. Згодом до сварки приєдналася полька. Вона нагадала українцям та білорусам, що вони тут «гості» і закликала перепросити місцевих, «бо вони в себе вдома».

У випадку іншого конфлікту українець Павло Зубков став жертвою агресивної поведінки польського правоохоронця, причому сталося це теж у Варшаві. Українець записав брутальні слова поліцейського на телефон і виклав у TikTok.

Все почалося з того, що українець, який розвозить піцу, прийшов до піцерії, щоб забрати товар і доставити його клієнту. Через брак місць він залишив авто на узбіччі, а коли повернувся через 20 хвилин, то поліція вже стояла біля машини. Офіцери йому сказали, що він заплатить великий штраф, бо авто простояло тут годину. Чоловік хотів довести їм, що він не так багато стояв і показав у додатку, скільки він їхав і коли паркувався.

Після словесної перепалки один із правоохоронців брутально погрозив українцю «розірвати рота» і «повертатися в Україну» (дуже ввічливий переклад польського wypierdalaj). На записі також чути, як офіцери погрожують українцю штрафом у 600 злотих. Зрештою, заплатив він меншу суму – допомогли працівники піцерії.

Справжність відеозапису підтвердив і речник поліції варшавського району Середмістя. «Ми вже знаємо, хто ці офіцери на відео. Я можу визнати, що це правоохоронці з нашого штабу. Командир уже прийняв рішення про порушення щодо них дисциплінарних проваджень», – запевнив під інспектор Роберт Шумята. Правда, було це наприкінці серпня, і досі жодної інформації від поліції про розслідування цього інциденту немає.

При цьому ще у травні 2022 року доктор соціології Агнешка Буковська, доцент Інституту соціології та директор Центру досліджень соціальних та економічних ризиків Collegium Civitas, зауважила, що поволі настає період, коли поляків охоплює бажання припинити допомогу українським біженцям. Все частіше лунають голоси про те, що приїжджі з України їздять на дорогих автомобілях, роблять дорогі покупки в галереях, відпочивають в ексклюзивних ресторанах, а ті, хто їм допомагають, не можуть собі цього дозволити.

– Наша зрілість полягає в тому, чи зможемо ми впоратися з цим викликом. Якщо зупинитися на образах, забуваючи про те, що поруч з ними є люди, позбавлені будь-яких ресурсів, виникаючі сумніви щодо правильності подальших дій будуть небезпечними з точки зору останніх, – пояснює доктор Буковська. 

Проте найчастіше неприязні стосунки виникають між польською та українською молоддю. При чому поляки чітко мотивують свої претензії як до влади, так і до українських біженців-переселенців.

– Українська скоро стане мовою навчання – скаржаться польські студенти. Деякі з них прямо кажуть, що українців у вишах Любліна занадто багато. Обурені, що не хочуть вивчати польську мову, займають гуртожитки, а викладачі дивляться на них крізь пальці.

Справді, у Любліні навчається понад три тисячі іноземних студентів, і  більше половини з них – українці. 650 іноземців, переважно з України, вступили до Університету Марії Склодовської-Кюрі (UMCS) на перший курс навчання. Загалом в цьому університеті навчається понад тисячу іноземних студентів, минулого року – трохи більше 600. Наразі 628 іноземців вирішили навчатися в Люблінському католицькому університеті (KUL) – теж переважно з України.

Нагадаю, що українські студенти та абітурієнти, які набули статусу біженця у зв’язку з військовою агресією РФ проти України, та отримали ідентифікаційний номер PESEL, мають право:

• перевестися зі свого українського вишу для продовження навчання у державних польських університетах, де їм може бути надано можливість продовжувати здобувати вищу освіту нарівні з польськими студентами.
• навчатися перший рік з українською мовою викладання, що надає час адаптуватися та вивчити польську. З другого курсу можна обрати викладання польською, англійською або двомовний курс;
• безкоштовно вивчати польську мову в університеті або на мовних курсах;
• подати заяву на отримання загальнодержавної стипендії чи студентської позики;
• претендувати на здобуття стипендії та матеріальної допомоги від ректора.

Відповідно до польської системи освіти, школи та університети можуть стягувати плату за освітні послуги, які надаються у сфері заочної, вечірньої та аспірантури, а також навчання іноземною мовою (так звана плата за навчання). Додатково можуть бути сплачені: плата за прийом на роботу, навчання за фахом або повторення занять через незадовільну успішність. Потрібно також внести невелику плату за студентський квиток та диплом. Іноді буває так, що університет стягує плату за підтвердження результатів навчання або різного роду табори, які часто є невід’ємною частиною програми навчання.

Але все це стосується лише студентів-поляків. А от громадяни  України, перебування яких на території Республіки Польща визнається законним, та котрі є студентами, звільнені від описаних вище платежів та, як зазначено вище, можуть  претендувати на соціальну стипендію і студентську позику.

Українець Ярослав навчається на третьому курсі політології UMCS. «Я почав вивчати право в Україні, але моя дівчина обрала Польщу та UMCS, тому я вирішив поїхати з нею. Наступного дня я отримав візу в консульстві, і через 10 днів вже приїхав до Любліна» – розповідає молодий українець.

– Нещодавно під час занять на тему міграції виникла бурхлива дискусія. Польські студенти нам прямо сказали, що нас забагато, що Польща нам все спонсорує, що ми займаємо місця для поляків. Подивіться тільки на Університет підприємництва, там на 25 студентів – 20 українців і п’ятеро поляків. В UMCS це не так – говорить Ярослав.

Ілона, польська студентка педагогічного факультету UMCS, вважає, що Польща не повинна підтримувати студентів з України аж настільки: «Я не маю нічого проти іноземців, але я розмовляла з приятелькою-українкою, і вона сказала, що отримує стипендію 900 злотих на місяць, бо має «карту поляка». Це великі гроші. Краще б їх віддали польським студентам» – говорить Ілона.

Польські студенти також скаржаться, що іноземці користуються своїм незнанням польської мови. «Наприклад, без черги заходять у деканати, пояснюючи це тим, що не зрозуміли, що треба зачекати. Університет знижує рівень їхніх мовних знань, і ми від цього страждаємо», – нервує Пауліна, студентка факультету журналістики KUL.

Ще одне заперечення проти студентів з України – це полегшення здачі іспитів для них. «На занятті з соціального спілкування одна українка мала підготувати лекцію. Хоча вона навіть не змогла її прочитати, але все одно отримала позитивну оцінку. Скоро все навчання тут буде українською», – обурюються польські студенти.

Моніка, студентка полоністики UMCS, скаржиться, що полякам доводиться шукати житло, бо в гуртожитках поселили українців. «Моя подруга з початку навчання жила в гуртожитку «Ікар», цього року теж хотіла, але не отримала місця, її кімнату зайняв українець», – розповідає Моніка. Також дівчина вважає, що в безладі та задимлених коридорах у гуртожитках винні саме іноземні студенти.

– Нещодавно знову в коридорі хтось курив, спрацювала сигналізація, пані з ресепшн одразу заявила, що це ми винні, хоча сигналізацію включили українці. Їм дозволяється все, хоча це вони повинні підлаштовуватися під нас, а не навпаки, ми вдома, вони в гостях, – каже Моніка.

Гострі дискусії між поляками та українцями точаться також на інтернет-форумах та в соціальних мережах. Декілька разів виникали конфлікти у гуртожитках і через державні прапори.

– Ми вивісили польські прапори. Керівництво гуртожитку наказало їх зняти, наче тому, що були  брудні. Насправді вони не хотіли муляти очі українцям. А українські прапори все ще висять, – каже Моніка.

Згідно з дослідженням центру CBOS, про яке писав ЗУНР, станом на вересень 2022 продовжують підтримувати прийом біженців від війни в Україні 81% поляків, але це найнижчий показник з початку повномасштабного вторгнення Росії. Водночас зросла кількість тих, хто не підтримує прийом біженців з України (15%), і це найвищий відсоток противників прийому біженців.

Також він демонструє збільшення цієї категорії в 5 разів у порівнянні з березнем – тоді проти прийому біженців з України виступали тільки 3% опитаних поляків. Крім того, більшість опитаних (64%) вважає, що допомога, яку надає Польща українським біженцям, є достатньою. 53% поляків заявляють, що вони самі чи члени їх родин добровільно і безоплатно  власними коштами допомагають українським біженцям.

Проте у поляків поволі вичерпуються ресурси доброї волі та й реальні можливості допомоги українським родинам, які, рятуючись від російської агресії, намагаються жити, працювати та навчатися в Польщі. Я кілька тижнів тому вже згадував про те, що польська держава ж все менше фінансово підтримує поляків, які приймають біженців.

Так, 81% поляків досі підтримує прийняття країною «воєнних мігрантів», але кількість тих, хто проти, за останні шість місяців зросла вп’ятеро. «Враховуючи тривалу присутність українських біженців у нашій країні, тема довгострокових економічних наслідків такого стану речей все частіше з’являється в польській громадській дискусії. У нашому липневому опитуванні ми запитали поляків про їхню думку з цього приводу. суб'єкта і виявилося, що вони розділені», – читаємо в результатах CBOS.

Прийняття Польщею біженців з України не було б економічно вигідним у довгостроковій перспективі для 46% опитаних, але 38% висловилися протилежної думки. CBOS зазначає, що більшість респондентів невизначена у цьому питанні.

CBOS також запитав, серед іншого, прo обсяги допомоги, яку польська держава має надавати біженцям з України. Переважна більшість респондентів вважає, що біженці повинні отримати підтримку в перші місяці війни (87%) і в пошуку роботи в Польщі (85%). Більшість поляків (56%) також вважають, що держава не повинна підтримувати українських біженців в утриманні протягом усього періоду війни.

Отже, з високою імовірністю вже з початку 2023 року всі преференції для громадян України на території Польщі буде скасовано – бо влада цієї країни все ж прислухається до думки своїх громадян. Адже до того часу частина «біженців» повернеться додому, а ті, хто залишився, – фактично будуть сприйматися як переселенці, котрих урівняють в обов’язках з поляками.