У яку казну потраплять податки українських біженців у Польщі

Починаючи з кінця серпня у багатьох українських біженців в Польщі можуть виникнути проблеми з подвійним оподаткуванням їхніх доходів, в тому числі отриманих від українських роботодавців.

За даними ООН, з початком російської агресії Україну покинуло понад 8 мільйонів людей, з яких близько 4,5 млн знайшли прихисток від війни у Польщі – принаймні, на перший час. Віддамо належне найближчим сусідам: Сейм Польщі практично в перші дні ухвалив закон, що максимально спростив евакуацію до Польщі громадян України. Зрозуміло, не створюючи дискомфорту для власник громадян, та ще й стимулюючи фінансово їхню гостинність.

Наприклад, поляки, які прийняли українські родини, отримали грошову підтримку у розмірі 40 злотих на день на особу, що становить близько 1200 злотих на місяць (понад 9,3 тисячі гривень за нинішнім курсом). Витрати польських домогосподарств покривались із державного бюджету Польщі, при цьому фінансову допомогу отримували як ті, хто прихистив незнайомців, так і сім’ї, у яких зупинилися близькі родичі з України.

А самі біженці-українці отримали доступ до усіх польських державних благ – соціальної допомоги, медичних послуг, відправки дітей до шкіл і дитсадків та навіть спрощеного відкриття власної компанії. Для всього цього достатньо було одержати реєстраційний номер PESEL (аналог номеру з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків України). Також громадянам України до липня надавався безкоштовний проїзд міським громадським транспортом та приміськими електричками.

Проте вже 1 липня уряд Польщі скасував компенсації за харчування та проживання біженців. «Ми переконані, що багато людей у Польщі здатні стати самостійними та адаптуватися» – пояснив наприкінці травня віце-міністр внутрішніх справ і урядовий уповноважений у справах біженців з України Павел Шефернакер.

Справді, у вищезазначеному спецзаконі про допомогу біженцям з України спочатку було гарантовано підтримку для польських домогосподарств на перші 60 днів прийому біженців. Пізніше її було продовжено ще на 60, тобто кінцевий термін виплат взагалі припадав на 25 червня, і польські власті додали до нього ще п’ять днів.

Щоправда, «перехід на самоутримання» поки що не зачепив інвалідів, людей похилого віку, вагітних жінок та тих, хто самостійно доглядає трьох і більше дітей. Для цих категорій термін виплат продовжено на понад 120-денний період. А от усі інші особи, які прибули до Польщі на початку російського вторгнення, повинні ставати самостійними, вважають в уряді Польщі.

Прикметно, що з липня біженцям наполегливо натякають на необхідність їх власної інтеграції, самостійності та професійної активізації. За словами тієї ж  координаторки Союзу польських метрополій (Unia Metropolii Polskich, об’єднує 12 найбільших міст Польщі) Магдалени Войно, найголовніше – вивчити польську мову. На думку пані Войно, це відкриє шлях, зокрема, для визнання українських дипломів та можливості пошуку краще оплачуваної роботи. «Більшість людей, які приїхали до Польщі, мають вищу освіту. Ми хочемо, щоб вони знайшли роботу відповідно до своєї освіти», – зазначає вона.

Українці, котрим довелося в буквальному розумінні починати життя з нуля, активно купують необхідні у побуті товари та винаймають житло в Польщі. До прикладу, величезний попит на оренду помешкань в березні призвів до того, що навіть самі поляки не могли заплатити стільки, скільки готові були викласти українці-біженці! На порталах з оголошеннями були пропозиції до 4 тисяч злотих на місяць за звичайну квартиру-студію (в два з гаком рази вище, ніж у січні). Орендодавці відчули можливість легкого заробітку, подекуди влаштовуючи «кастинги» орендарів.

Однак процес облаштування та тимчасової організації життя біженців з України польські аналітики визнають винятково ефективним. «Це свого роду соціальний феномен. Гостей з України дуже швидко "поглинула" течія польських буднів», – із задоволенням зауважує Лукаш Мазуркевич, президент польського аналітичного центру ARC Rynek i Opinia.

Окрім подолання дефіциту робочої сили у Польщі, українці також допомагають вирішити проблеми польської системи соціального страхування – адже платять внески до неї. Скажімо, станом на вересень 2017 року 308 тисяч українців значилося у державній системі соціального страхування Польщі (ZUS), причому тоді їхня кількість за рік зросла на 130 тисяч.

А от станом на початок липня 2022 року в ZUS сплачували внески 603,5 тисячі українців, причому за останні шість місяців кількість таких платників зросла на 15%. Загалом у польській системі пенсійного забезпечення та соціальних відрахувань зараз зареєстровано понад 800 тис. іноземців. «Близько 74% з цієї кількості, тобто 603,5 тис., є особами з українським громадянством», – відзначає ZUS.

Крім цього, вже незабаром, а саме після 183 днів втечі від війни (тобто для деяких українців цей важливий момент вже настав 25 серпня), у багатьох біженців можуть виникнути проблеми з подвійним оподаткуванням їхніх доходів. Адже мине період їхнього перебування в Польщі, після якого у певних ситуаціях прибутковий податок потрібно сплачувати в Польщі, а не в Україні.

Згідно з польсько-українською угодою про уникнення подвійного оподаткування, громадянин України, який перебуває в Польщі понад 183 дні, в принципі може стати польським податковим резидентом, і повинен розрахувати і сплатити податок на отримані доходи в Польщі. Специфічні обставини перебування та роботи конкретного біженця можуть призвести до того, що він залишиться резидентом України (наприклад, через те, що залишив дім та родину по інший бік кордону). Однак у багатьох випадках саме Польща має оподатковувати дохід від українського трудового договору.

На думку польських правників, з оподаткуванням українських громадян, найнятих польськими роботодавцями після початку війни, великої проблеми немає. З їхніх заробітних плат стягуються передоплати польського податку на доходи фізичних осіб (РІТ – аналог ПДФО в Україні). Навіть якщо такий працівник розірве контракт із польським роботодавцем, повернеться в Україну і далі зароблятиме там, він розраховуватиметься з українською податковою. Тоді він просто відніме від належного українському бюджету ПДФО суму прибуткового податку, сплаченого в Польщі.

Інша ситуація з українцями, які приїхали до Польщі та досі працюють віддалено на українських роботодавців. Після перевищення 183 днів перебування в Польщі, незалежно від того, визнані вони податковими резидентами цієї країни чи ні, – оскільки саме тут буде центр їхніх життєвих інтересів, то вони будуть зобов’язані сплачувати податки в Польщі. Причому з усієї винагороди, отриманої за виконану під час перебування у Польщі роботу, – незалежно від джерел цієї винагороди.

«Для того, щоб визначити, чи є даний іноземець податковим резидентом Польщі, необхідно перевірити, наприклад, чи перебуває його найближча родина в Польщі, чи веде він тут бізнес, чи перебуває він у Польщі загалом більше ніж 183 дні в календарному році і протягом цього часу отримує дохід. Причому це не обов’язково має бути безперервне перебування» – каже Магда Домбровська, віце-президент компанії Grupa Progres.

«Беручи до уваги діючі норми та усвідомлюючи хаос на ринку праці в Польщі після того, як почалася війна і до Польщі почали масово прибувати біженці, котрі не відразу почали працювати в нашій країні, я вважаю, що проблема податкового резидентства з кожним днем ​​стосуватиметься все більшої групи працівників зі Сходу. Серед переселенців є й такі, які взагалі не припиняли роботу, а лише змінили країну проживання і перейшли на дистанційний режим, або  після приїзду до Польщі почали працювати віддалено на компанію з України. Здається, польська податкова служба може постукати в першу чергу до них» – наголошує Домбровська.

«Проте не варто забувати про коментар до Модельної конвенції Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) про податок на доходи та майно, де зазначено, що 183-денний період звільнення від оподаткування розраховується з урахуванням усіх днів перебування в конкретній країні, але без урахування подій, які заважають даній особі виїхати» – зазначає президент Польсько-української господарчої палати Яцек Пєхота.

На підставі цього можна зробити висновок, що перебування українців у Польщі є вимушеним, вони не можуть виїхати та повернутися в Україну через війну, тому їхні доходи не повинні оподатковуватися в Польщі під час війни в Україні, навіть якщо вони залишаються в Польщі більше 183 днів, вважає пан Пєхота. Деякі країни ЄС – наприклад, Ірландія та Литва – вже застосували такий підхід і заявили, що українці, які працюють віддалено на українського роботодавця, не вважатимуться їх податковими резидентами. 

За даними компанії Grupa Progres, сума податків, які сплачують в Польщі українці, котрі тимчасово працюють у Польщі, становить у середньому 275 злотих з однієї особи на місяць. Однак якби польська податкова служба, наприклад, відмовилася від оподаткування біженців, що виконують навіть тимчасову роботу, вона втратила б приблизно 330 злотих на кожній особі, – припускаючи, що середня винагорода біженця становить лише близько 3000 злотих. У випадку тих, хто працює віддалено, йдеться про значно вищі суми, оскільки вони часто заробляють набагато більше, ніж тимчасові працівники.

Поки що залишається незрозумілим, чи зможуть українці розраховувати на повернення сплачених в Польщі податків від українських податкових органів. Податковий радник DLA Piper Малгожата Крок нагадує, що хоча угода між Україною та Польщею про виключення подвійного оподаткування досі діє, але воєнний стан та масова еміграція в ній не були передбачені. Тож виникає питання, в чию кишеню врешті-решт потраплять податки тих, хто втік від війни в Україні?..