Західна Україна за минулий тиждень: Загострення польсько-української «дружби» та 150-річчя Чернівецького університету

Закарпатське селище Солотвино опинилося в епіцентрі екологічної небезпеки, яка може обернутися катастрофою не лише для місцевих жителів, а й для цілого басейну річки Тиса та всього Дунайського регіону.

Львівська облрада вставила свої п’ять копійок в погіршення польсько-українських стосунків

Львівська обласна рада звернулася до президента України, Верховної Ради, Міністерства закордонних справ України та Сейму Польщі стосовно визнання 11 липня Днем пам’яті жертв геноциду, вчиненого ОУН і УПА на східних територіях Другої Речі Посполитої. Звернення підтримав 51 депутат на черговій сесії 30 вересня.

«Цей односторонній політичний крок ми розцінюємо як такий, що суперечить духу партнерства, добросусідства і примирення, над якими Україна і Польща працювали протягом багатьох років. Подібні дії підважують зусилля проведення діалогу з питань історії та пошуку порозуміння», – йдеться у зверненні облради.

«Історична правда – це не зброя у руках політиків. Вона повинна бути результатом чесного, наукового, неупередженого вивчення складних і болючих сторінок спільного минулого. Ми переконані, що лише через діалог, взаємну повагу і співпрацю можна досягнути справжнього примирення між українським і польським народами» – сказано у документі.

Депутати переконані, що історичною правдою повинні займатися науковці, а не політики. «Ми закликаємо польську сторону утриматися від рішень і заяв, що загострюють міждержавні стосунки, породжують ворожнечу та підривають довіру між нашими народами. Замість протиставлення політичних оцінок – об’єднуймося у спільній боротьбі з реальним ворогом, Росією, яка є загрозою для всього цивілізованого світу», – заявили депутати.

У своєму зверненні обранці закликали польську сторону «до зваженості, взаємної поваги та продовження співпраці задля миру, безпеки і єдності наших країн», проте сама облрада протягом багатьох років демонструє цілком протилежний підхід. Нагадаємо, що з 2012 року Львівська обласна рада присуджує «Премію імені Героя України Степана Бандери», проект положення про премію презентувала свого часу сумнозвісна Ірина Фаріон.

А у 2013 році тодішній депутат Львівської облради, директор її пошукового підприємства «Доля» Святослав Шеремета організував перепоховання знайдених останків вояків дивізії СС «Галичина», на якому сам був присутній у есесівській формі. До речі, Шеремета очолює це підприємство досі, і якраз 30 вересня його співробітники перебували в Польщі, де поблизу села Юречкова розпочалися пошуки поховання бойовиків УПА, загиблих навесні 1947 року в бою з польськими урядовими військами.

При цьому депутати облради лицемірно заявили, що «попри політизований характер ухваленого Сеймом рішення, українська сторона продовжує сприяти проведенню пошуково-ексгумаційних досліджень, це – шлях до реального порозуміння і гідного вшанування всіх загиблих, незалежно від національності». Та насправді на території Львівської області ексгумаційні роботи відбулися лише в одному місці, де поховані польські військові, загиблі в боях з вермахтом у вересні 1939 році. Жодне поховання мирних поляків, вбитих бойовиками УПА, наразі дослідити не дозволили.

Звернення Львівської обласної ради виглядає недолуго ще з однієї причини. Напередодні його ухвалення, 29 вересня, президент Польщі Кароль Навроцький подав до Сейму давно анонсований ним законопроект про запобігання «пропаганді бандеризму» та «запереченню волинських злочинів». Зокрема, до Кримінального кодексу Польщі пропонується додати положення, яке прирівнює «пропаганду ідеології ОУН фракції Бандери та УПА» до пропаганди тоталітаризму та підбурювання до ненависті, за що передбачається покарання до трьох років позбавлення волі.

Проте депутати та апарат Львівської обласної ради, схоже, просто не знали про цей факт, виступивши проти рішення Сейму Польщі, ухваленого ще в червні цього року.

На Закарпатті можлива рукотворна екологічна катастрофа, яка зачепить сусідні країни

Селище Солотвино в Тячівському районі Закарпаття опинилося в епіцентрі екологічної небезпеки, яка може обернутися катастрофою не лише для місцевих жителів, а й для цілого басейну Тиси – однієї з головних річок всього Дунайського регіону.

На минулому тижні Державна екологічна інспекція провела перевірку на території Солотвинського солерудника й зафіксувала неконтрольовану діяльність місцевих підприємців, яка за мовчазної згоди місцевої влади знищує унікальну екосистему.

Перевірка показала, що територія колишнього солерудника залишається неогородженою, з вільним доступом для сторонніх осіб. У районі колишніх шахт №7 та №8 зафіксовано величезні карстові провали, які вже заповнені водою. На їхній поверхні плавають саморобні плоти, а поруч знайдено скрутки електрокабелів і дванадцять з’єднаних шлангів. Місцеві жителі стверджують: саме ці шланги використовуються для незаконного відкачування соляної ропи, яка потім опиняється у приватних басейнах та туристичних комплексах, яких у Солотвині та його околицях збудовано кілька десятків. На місце довелося викликати поліцію, а проби води з Тиси та потоків Глод і Млинський відправили на дослідження.

Закарпатські екологи нагадали, що у 2023 році в селі Яноші Берегівського району Закарпаття відбулася заключна конференція міжнародного проекту REVITAL-1, мета якого – відновлення природних ресурсів Солотвина та запобігання подальшому забрудненню басейну Верхньої Тиси.

Участь у ній взяли науковці з університету міста Мішкольц (Угорщина), технічного університету Кошице (Словаччина), Інституту геологічних наук Академії наук України, представники муніципалітету Сігету-Мармацієй у Румунії (він межує з Солотвино по ріці Тиса), а також керівництво Закарпатської обласної військової адміністрації (ОВА) та обласної ради.

Голова загальних зборів угорської області Саболч-Сатмар-Берег Оскар Шестак, який очолює європейське об’єднання територіального співробітництва ТИСА, на цій конференції наголосив: будь-яке відкачування ропи з шахт має вкрай негативний вплив на довкілля і є неприпустимим. Адже йдеться не лише про загрозу для місцевих мешканців, а й про небезпеку для всього Дунайського регіону, де водні артерії пов’язують кілька країн.

Та попри міжнародні застереження, у Солотвині діє налагоджена тіньова схема використання природних ресурсів. Підприємці качають соляну ропу до приватних об’єктів, а її надлишок зливають у річку Тиса. Ця ропа містить високі концентрації солей і домішок. Це загрожує отруєнням екосистем, підвищенням солоності води та перенесенням проблеми у сусідні країни, насамперед – у Румунію та Угорщину.

Видобуток соляної ропи є прямим порушення закону, але, за словами очевидців, відбувається воно з відома голови Солотвинської громади Василя Йовдія, який отримує за це винагороду від підприємців. Тобто місцеве самоврядування перетворилося не на захисника довкілля, а на спільника тих, хто заробляє на його знищенні.

Після перевірки Держекоінспекція звернулася до голови Закарпатської ОВА, Тячівської районної військової адміністрації та Солотвинської селищної ради з вимогою скликати позачергові засідання комісій з техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, і ухвалити на них рішення про негайне припинення незаконного відкачування ропи. Проте наразі цього не зроблено, що й не дивно, адже чимало туристичних комплексів з соляними басейнами у Солотвині належать чиновникам та депутатам різних рівнів.

У Чернівцях відзначили день міста та 150-річчя університету

Чернівці традиційно відзначають день міста в першу суботу жовтня, яка в цьому році випала на 4 жовтня. Таким чином, 617-та річниця першої згадки про Чернівці співпала зі 150-річчям з дня відкриття Чернівецького університету. Незважаючи на воєнний стан, святкування обох дат супроводжувалося різноманітними масовими заходами. При цьому, як не парадоксально, міські чиновники практично «не помітили» ювілею університету – можливо, тому, що мер Чернівців Роман Клічук закінчив не цей виш, а Чернівецький медичний інститут.

Святкування 150 річниці з дня відкриття Чернівецького університету (нині Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, ЧНУ) почалося 2 жовтня з проведення урочистого засідання його Вченої ради. Подія зібрала викладачів, студентів, випускників та почесних гостей, на ній традиційно було присвоєно звання почесних докторів. Серед номінованих варто відзначити професора Яна-Урбана Сандала з Норвегії. Він очолює приватний університет свого імені, співробітники якого готують українських студентів до здійснення кібератак проти Росії.

Наступного дня до ЧНУ завітав предстоятель Православної церкви України митрополит Епіфаній, який відслужив урочисту літургію в храмі Трьох святителів, розташованому в комплексі споруд колишньої резиденції православних митрополитів Буковини. Власне, в цьому комплексі з 1955 року розташовані центральні корпуси університету, а з 2011 року резиденцію внесено до переліку пам’яток ЮНЕСКО.

Варто відзначити, що у 1993 році у виші було відкрито філософсько-богословський факультет (ректор тоді навіть заявляв про «відновлення історичної справедливості», адже в 1875 році Чернівецький університет починався з філософського, богословського та юридичного факультетів). Але у 2020-му його скоротили до кафедри філософії та культурології філологічного факультету – через брак студентів.

Також 3 жовтня з нагоди 150-річчя Чернівецького університету відбулася урочиста академія в обласній філармонії, що виглядало досить дивно – раніше подібні заходи відбувалися в будівлі драматичного театру, зала якого вміщує куди більше людей. Кидалася в око також невелика кількість гостей з Австрії, яких на попередніх ювілеях було дуже багато – адже університет було засновано указом імператора Австро-Угорщини Франца Йозефа І, і до 1918 року виш носив його ім’я.

Проте під час святкування 150-річчя Чернівецького університету про це згадали лише 4 жовтня, коли в його першому корпусі було відкрито меморіальну дошку з нагоди ювілею. Одним словом, як жартували деякі чернівецькі історики в 1989 році, коли виш отримав ім’я письменника Юрія Федьковича (колишнього австрійського військового), деградація університету очевидна: раніше він носив ім’я імператора, а тепер – одного з поручників імператорської армії.

Бюджет відзначення 150-річчя Чернівецького університету наразі не оприлюднений, а от на святкування дня міста Чернівецька міська рада у 2025-му виділила мільйон гривень, причому в наступному році цю суму обіцяли збільшити втричі. Можливо, тоді серед заходів буде щось цікавіше за ярмарок місцевих продуктів, фестиваль молодіжних театрів чи конкурс серед нікому не відомих рок-груп. Звісно, на безкоштовний виступ зірки рівня Тото Кутуньо, як у 2008-му, коли Чернівці відзначали 600-річчя, ніхто в місті вже не сподівається. Проте навіть за Вакарчука будуть вдячні.