Західна Україна за минулий тиждень: Силові прориви кордону на Закарпатті та мери регіону в гонитві за західними грошима

Найближчим часом силові прориви через українсько-угорський кордон можуть почастішати, адже кордон з Румунією, яка теж не видає Україні біженців, проходить в основному у більш важкодоступних місцях.

Силові прориви через кордон з Угорщиною стають буденністю

На минулому тижні в Закарпатській області сталося одразу два силових прориви великих груп ухилянтів (загалом 40 осіб) на транспортних засобах через українсько-угорський кордон. Прикметно, що про обидва випадки першим повідомив близький до СБУ місцевий журналіст Віталій Глагола, а не самі прикордонники.

В неділю, 9 червня, через кордон прорвалася вантажівка ГАЗ-66 з чорними номерами військового зразка. Українські прикордонники виявили сліди транспортного засобу на ділянці кордону «Косино» та «Велика Бийгань».

«Відеокамери зафіксували, що вантажівка ГАЗ-66 з чорними військовими номерами 4736 А1 рухалась з польової дороги через поле в напрямку кордону. Перевірка показала, що цей транспортний засіб не перебуває на обліку військових частин і виявився невійськовим. Згодом автомобіль був знайдений на угорському боці, а всі пасажири його покинули», – написав Глагола у своєму Телеграм-каналі.

Як пізніше повідомив речник Державної прикордонної служби України (ДПСУ) Андрій Демченко, з приводу незаконного перетину кордону на ділянці Мукачівського загону наразі триває перевірка.

«Рух вантажівки в бік кордону через поле зафіксували за допомогою технічних засобів контролю за місцевістю. Група реагування виявила сліди автомобіля в бік суміжної країни. У ході перевірки також не встановлено приналежність автомобіля до військових формувань», – сказав Демченко журналістам.

З його слів, угорські правоохоронці повідомили про виявлення транспортного засобу та затримання 32 громадян України. Окрім цього, українські прикордонники затримали ще кількох громадян, які, можливо, причетні до згаданого незаконного переміщення через кордон. «Щодо них також проводять перевірку», – заявив Демченко 10 червня, при цьому досі ні про кількість затриманих, ні про їхній процесуальний статус відкритої інформації немає.

Угорське видання ORIGO зв’язалося з головою прикордонного угорського села Барабаш, неподалік якого відбулися зазначені події, але він не зміг надати більш точної інформації. За інформацією порталу, транспортний засіб, який у незаконний спосіб перетнув кордон, на момент прибуття угорських правоохоронців на місце події був уже порожній, а порушників кордону затримали вже на околиці села.

У Головному управлінні поліції Угорщини прокоментували інцидент лише 12 червня на запит журналістів впливової гаезети Magyar Nemzet. Видання зазначило, що офіційна відповідь з боку представників влади свідчить: «українські біженці дійсно прибули до нашої країни».

«Іноземні шукачі притулку, які прибули до Угорщини та потребують міжнародного захисту, є захищеними на основі чинного угорського та міжнародного законодавства. Під час процедури надання притулку органи влади вирішують питання щодо статусу біженця чи статусу захищеного шукача притулку, і під час процедури вони перевіряють, чи мають заявники право на захист від повернення або екстрадиції. Поліція області Саболч-Сатмар-Берег наразі розслідує обставини зазначеної справи в офіційному порядку», – повідомили у поліції Угорщини.

На той момент вже було відомо про ще один випадок силового прориву українсько-угорського кордону. 11 червня під час моніторингу кордону оператор безпілотного літального апарата прикордонної служби помітив мікроавтобус на польовій дорозі неподалік від лінії розмежування.

«Прикордонники прибули на місце для перевірки і знайшли порожній, відчинений білий мікроавтобус Volkswagen з номерами АО4655АІ. Під час обстеження території були знайдені сліди, що вели до кордону з Угорщиною, а також проріз у загороджувальному паркані та сліди на контрольно-слідовій смузі.

Поліція вилучила автомобіль і відправила його на штрафмайданчик у Берегові. Цей мікроавтобус нещодавно був помічений у Береговому та селі Геча за допомогою камер спостереження. Попередньо встановлено, що 18 людей з мікроавтобуса незаконно перетнули кордон», – повідомив Віталій Глагола.

Своєю чергою, речниця Мукачівського прикордонного загону Леся Федорова розповіла, що у середу, 12 червня, у прикордонній ділянці Закарпатської області біля пошкодженої огорожі виявили сліди людей, які могли незаконно потрапити до Угорщини.

«Прикордонний наряд поблизу кордону з Угорщиною на польовій дорозі виявив транспортний засіб без водія. Це був мікроавтобус Volkswagen. Під час подальшого огляду місцевості виявлено пошкодження загороджувального паркану та сліди осіб. Перевіряється інформація, зокрема, щодо кількості порушників, які могли незаконно перетнути кордон», – зазначила Федорова.

Вона додала, що українські прикордонники сповістили про подію угорських колег. Втім, ті наразі не підтвердили факт незаконного перетину кордону. Немає також офіційної реакції поліції Угорщини.

Коментатори прогнозують, що найближчим часом подібні прориви через українсько-угорський кордон можуть почастішати, адже кордон з Румунією, яка теж не видає Україні біженців, проходить в основному у більш важкодоступних місцях. При цьому Польща негайно повертає на батьківщину порушників українсько-польського кордону в порядку реадмісії, не надаючи їм передбаченої законодавством Польщі та ЄС можливості звернутися за тимчасовою охороною.

Так, 12 червня стало відомо, що Сокальський районний суд Львівщини оштрафував на 8,5 тисяч гривень студента 4 курсу Львівського державного університету внутрішніх справ (тобто майбутнього правоохоронця) Владислава Б. за спробу втекти у Польщу. Як вказано у рішенні суду, в другій половині травня 2024 року о пів на першу ночі Владислав Б. разом зі ще однією особою незаконно перетнув кордон з України до Польщі поза пунктом пропуску. Проте його затримали польські прикордонники та негайно повернули в Україну.

Мери обласних центрів регіону сподіваються на гроші від Заходу

На відміну від згаданого львівського студента, мер Львова Андрій Садовий поки що може легально виїжджати за кордон. Цим правом він скористався на минулому тижні, і разом з кількома своїми колегами із Західної України взяв участь у так званій «конференції з питань відновлення України» в Берліні. При цьому гроші йому пообіцяли не на відновлення об’єктів енергетики, а на новий військовий госпіталь.

Зокрема, в інтерв’ю польській урядовій інформагенції РАР в ході конференції Садовий визнав, що «багато говорять про ситуацію в енергетичному секторі, тому що стан цього сектору в Україні складний, і значна частина інфраструктури зруйнована». «Важливо укласти нові контракти зараз, поки ще тепло, щоб можна було поставити нове обладнання і захистити українців взимку», – зазначив міський голова Львова.

Проте на цьому тема енергетики закінчилася, і Садовий переключився на те, що Львів фактично став головним центром прийому поранених в ході бойових дій та їхнього лікування в цивільних медичних закладах. «Тільки наша міська лікарня, яка має 3 тисячі ліжок, вже прийняла 14 тисяч поранених. Ми розширюємо "екосистему" допомоги пораненим: це реабілітація, це протезування, операції на сучасному обладнанні. Будуємо житло для поранених», – повідомив Садовий.

Плани у градоначальника, як завжди, грандіозні – нагадаю, в минулому році він просив у польських властей понад мільярд євро на продовження «європейської» залізничної колії до Львова. Тепер же він натякає на куди більшу суму на чергову «лікарню майбутнього».

«Проблема в тому, що у нас немає вільних місць. Нам важко приймати поранених. Тут, у Берліні, ми презентуємо чудовий проект, який створив японський архітектор Шігеру Бан. Це новий хірургічний блок площею 25 тисяч квадратних метрів. Це буде нове серце нашої лікарні, і Шігеру Бан візьме участь у панельній дискусії прямо тут», – сказав Садовий, проте для початку задовольнився коштами на реконструкцію реабілітаційного центру в Брюховичах під Львовом.

Фактично йдеться про створення нового військового госпіталю. Проект передбачає реконструкцію існуючого центру з добудовою двох нових будівель. Після цього площа об’єкту становитиме більше ніж 9 000 квадратних метрів, з’явиться додаткових 106 ліжкомісць, сучасний басейн, територія матиме різні зони для реабілітації. На все це литовський уряд виділить 5,6 мільйонів євро, Червоний Хрест – 2,5 мільйонів євро, а уряд Німеччини надасть дороговартісне обладнання для реабілітації в рамках попередньої співпраці.

Мер Чернівців Роман Клічук після конференції в Берліні конкретними результатами похвалитися не зміг. «Розповів про життя нашого міста в умовах воєнного стану, виклики та основні потреби, з якими ми стикаємося. Поділився баченням розвитку Чернівців та підкреслив важливість співпраці з міжнародними партнерами. Чернівці стали одним із небагатьох міст, представлених на форумі окремим стендом. Ми активно спілкувалися з потенційними донорами та презентували інвестиційні проекти розвитку громади», – написав він у соцмережах.

Градоначальник також зазначив, що сторони обговорили реалізацію чинних проектів і перспективи майбутньої співпраці. «Вдячний надійним партнерам за важливі інвестиції в інфраструктуру водопостачання та водовідведення нашого міста», – додав Роман Клічук, не згадавши, що про ці інвестиції домовилися його попередники.

У «конференції з питань відновлення України» також взяв участь виконувач обов’язків міського голови Рівного, секретар Рівненської міської ради Віктор Шакирзян. Справа у тому, що законно обраного мера міста Олександра Третяка суд ще влітку 2023 року відсторонив від посади за надуманим обвинуваченням – хоча цього навіть не вимагала прокуратура.

Шакирзяну навіть вдалося сфотографуватися з прем’єром Нідерландів Марком Рютте, який скоро стане генеральним секретарем НАТО, однак про жодні домовленості щодо залучення коштів не йшлося. «Наша громада розраховує отримати партнерів у питаннях реабілітації військових і цивільних», – написав Шакирзян у соцмережах. Проте Захід наразі віддає перевагу інвестиціям у Львів, який перебуває ближче до кордонів України з ЄС.

Прикметно, що мер Львова у згаданому інтерв’ю РАР заявив, що «весь демократичний світ підтримує Україну». Чи є при цьому демократичною Україна, де обраного громадянами міського голову можуть відсторонити (до речі, такий дамоклів меч постійно висить над  самим Андрієм Садовим), а президент в неконституційний спосіб може продовжити свої повноваження, львівський градоначальник не коментував.