Західна Україна за минулий тиждень: «Сепаратистські» свята та контрабанда цигарок з політичним ароматом

З початком повномасштабної війни Київ посилив уніфікацію всіх регіонів України, що залишилися під його контролем, тож годі було сподіватися гідного відзначення річниці «Листопадового Чину».

Річницю «Листопадового Чину» і «Буковинського віча» практично не помітили

З 2014 року в Україні з підозрою ставляться до всіх державних утворень, які містять у назві слова «народна республіка». Це стало наслідком проголошення Донецької та Луганської народних республік на Донбасі – однак відбилося і на ставленні до Української народної республіки (УНР) та Західно-Української народної республіки (ЗУНР), які було створено у 1918 році.

Але якщо УНР все ж певний час мала центр у Києві (хоча зрештою докотилася до знущального «у вагоні Директорія – під вагоном територія»), то ЗУНР зі столицями у Львові, Станиславові (нині Івано-Франківськ) та Тернополі підсвідомо наводила на «сепаратистські» думки. Тим більше, що саме керівництво ЗУНР формально денонсувало «Акт Злуки УНР та ЗУНР», що є одним з наріжних каменів сучасного українського національно міфу.

Правда, відзначення чергової річниці 1 листопада 1918 року, коли українські частини австрійської армії у Львові (Українські січові стрільці, УСС) повстали та проголосили ЗУНР, і до 2014 року мало певний присмак «львівської фронди». Певний час річницю «Листопадового Чину» (так пафосно називали на Галичині день створення ЗУНР) використовувала націоналістична партія «Свобода», і навіть проводила у цей день костюмовані марші. Проте потім неонацисти переключилися на дати, пов’язані з дивізією СС «Галичина», і про ЗУНР згадували в основному історики.

А після проголошення ДНР/ЛНР і початку збройного конфлікту на Донбасі несанкціоновані згадки про ЗУНР стали, м’яко кажучи, небажаними. Скажімо, вашого покірного слугу у 2017 році СБУ на повному серйозі звинувачувала у «закликах до створення Західно-Української народної республіки» за низку статей та круглих столів, де проводилися аналогії між ситуацією в тодішній Україні та подіями столітньої давнини.

Останні масові заходи до річниці «Листопадового Чину» відбулися в трьох галицьких областях нинішньої України у 2018 році, з нагоди сторіччя проголошення ЗУНР. У Львові тоді жартували, що святкування ювілею пройшло в питомо сепаратистському дусі: Львівська міська рада та Львівська обласна державна адміністрація відкрили тоді два окремих пам’ятника з нагоди цієї історичної дати. При цьому монумент, споруджений обласною владою, не мав нічого спільного з символікою ЗУНР – він зображав тризуб, який у ЗУНР не використовувався.

З початком повномасштабної російсько-української війни, коли Київ посилив уніфікацію всіх регіонів України, що залишилися під його контролем, годі було сподіватися гідного відзначення річниці «Листопадового Чину». Так і сталося: вона була відзначена майже непомітно, без жодних масових акцій в середмістях Львова, Івано-Франківська і Тернополя, які свого часу були столицями ЗУНР.

У Львові не відбулося навіть офіційного покладання вінків до двох згаданих вище пам’ятників, що увічнюють проголошення ЗУНР. 1 листопада 2022 року лише начальник Академії Сухопутних військ Павло Ткачук, перший заступником голови Львівської обласної військової адміністрації Андрій Годик та перший заступник мера Львова Андрій Москаленком поклали квіти до Меморіалу воїнам Української Галицької Армії (так називалися збройні сили ЗУНР) на Личаківському кладовищі – подалі від центру Львова. Пізніше туди ж прийшла з квітами та кількома депутатами голова Львівської обласної ради Ірина Гримак.

Правда, з нагоди відзначення 104-ї річниці утворення ЗУНР у парку «На Валах» поблизу будівлі облради та обладміністрації було організовано виступ Хорової капели «Дударик». Хористи в уніформі УСС виконали пісні зі «Стрілецького співаника» 1914-1918 років – зокрема, «Ой у лузі червона калина», «За Україну», «Гей видно село». Учасники капели також урочисто зачитали відозву керівництва ЗУНР до населення про утворення «Української держави».

«Це хрестоматія стрілецьких пісень. Я так думаю, що всі львів’яни їх знають напам’ять... Якщо ми це не згадуємо, то не цінуємо і не знаємо своєї історії. Якщо не знаємо історії, то навіщо продовжувати жити», – сказав керівник хорової капели «Дударик» Дмитро Кацал. От тільки жодних львів’ян, за винятком журналістів та чиновників, на виступі легендарного колективу не було, бо захід не анонсувався.

Так само не було жодної попередньої інформації про покладання квітів до «обласного» пам’ятника ЗУНР, яке здійснила Ірина Гримак і кілька депутатів. При цьому ніхто з депутатів або чиновників Львівської міськради до «міського» монумента, присвяченого ЗУНР, так і не прийшов. Можливо, причина в тому, що якраз цей пам’ятник витримано у стилістиці, непритаманній Києву.

У Тернополі заходи з нагоди річниці «Листопадового Чину» взагалі відбулися за містом – на Микулинецькому цвинтарі. Правда, у них взяли участь мер Тернополя Сергій Надал і віце-губернатор Віктор Устенко. Як повідомила прес-служба Тернопільської обласної військової адміністрації (ОВА), всечесні отці відслужили панахиду, а представники влади та громадськості поклали квіти до могил Січових стрільців. При цьому про жодні офіційні заходи в Івано-Франківську цього дня місцеві ЗМІ не повідомляли.

Варто відзначити, що ЗУНР претендувала на всю територію Східної Галичини, включно з Перемишлем і Лемківщиною (нині частина Польщі), а також на заселені в більшості русинами-українцями Угорську Русь (Закарпатська область) та Північну Буковину (Чернівецька область). Проте за межами Східної Галичини лише у Чернівцях відбувся масовий збір населення, яке підтримало приєднання краю до ЗУНР. Це сталося 3 листопада 1918 року, і подія отримала назву «Буковинського віча».

Річницю цієї події 3 листопада 2022 року відзначило вище керівництво краю. Глава Чернівецької ОВА Руслан Запаранюк, голова Чернівецької обласної ради Олексій Бойко та міський голова Чернівців Роман Клічук поклали квіти до пам’ятної дошки учасникам Буковинського віча. Дошку відкрили до 100-річчя «Буковинського віча» на Театральній площі Чернівців – де, власне, воно і відбувалося 3 листопада 1918 року. Ні чотири роки тому, ні нині чиновники навіть словом не згадали про ЗУНР.

Контрабанда цигарок з політичним ароматом

1 листопада на кордоні Закарпатської області та Угорщини сталася подія, напряму пов’язана зі Львовом. Цього дня співробітники Національної податкової та митної служби Угорщини виловили у річці Тиса гумовий матрац із 10 тисячами пачок контрабандних цигарок марки Compliment, виготовлених на «Винниківській тютюновій фабриці» (Львівська область). Відео з матрацом, на якому дрейфував вантаж контрабандних цигарок, було оприлюднено на сайті угорської митниці.

Згідно з повідомленням, матрац вдалося витягнути на берег за допомогою човна митної служби Угорщини. Загальну вартість контрабандної партії оцінено в 21 мільйон форинтів (понад 50 тисяч євро). Крім того, Національній податковій та митній службі Угорщини вдалося затримати контрабандну партію цигарок марки Lifa – 17 тисяч пачок загальною вартістю 28 мільйонів форинтів (майже 70 тисяч євро).

Торгові марки Lifa та Compliment належать українській компанії Marvel International Tobacco Group, виробництво цигарок під цими назвами здійснюється на «Винниківській тютюновій фабриці» – яка, в свою чергу, належить депутату Львівської обласної ради від партії «Європейська солідарність» Григорію Козловському.

Григорій Козловський

Прикметно, що львівські ЗМІ, повідомляючи про затримання контрабандних цигарок, уникли згадки про власника фабрики, що їх виробила. При цьому в анонімних телеграм-каналах нагадали, що на нелегальному ринку тютюнових виробів лише цього року бюджет України втратив принаймні 20 мільярдів гривень, з яких у кишенях Козловського могло осісти до 5 мільярдів гривень.

Оприлюднене у вересні 2021 року дослідження інституту «Kantar Україна» показало, що 62% тютюнових виробів, які нелегально реалізуються в Україні як експортна або Duty Free-продукція, вироблені на «Винниківській тютюновій фабриці» та марковані як не призначені для продажу всередині країни. Найпоширенішими марками цієї групи нелегальної продукції є маркований як Duty Free бренд Compliment – з часткою 47%. За оцінками експертів, у 2022 році частка «Винниківської тютюнової фабрики» на ринку нелегальних цигарок в Україні скоротилася до 56%, проте частка марки Compliment склала цілих 52%.

У львівському сегменті соціальних мереж нагадали, що перша гучна справа нового очільника СБУ Івана Баканова у 2019 стосувалася саме боротьби з тіньовим тютюновим ринком. Гучні обшуки СБУ на «Винниківській тютюновій фабриці» в липні того ж року давали певні надії на подолання проблеми. Але дуже швидко інтерес до Козловського з боку СБУ щез, а його безакцизний продукт почав швидко наповнювати ринок країни. Так, у 2019 частка нелегальних сигарет для Duty Free складала на ринку лише 3,4%, у 2021 – 9%, а у 2022 – вже 12,2%.

Але Григорій Козловський, який має широкі зв’язки у Верховній Раді, нині намагається відновити схеми, що дозволять його фабриці ухилитися від сплати акцизу на тютюнові вироби на сотні мільйонів, якщо не мільярди гривень. Протягом 2016-2021 року «Винниківська тютюнова фабрика» виробляла цигарки, обгорнуті в коричневий папір, які називалися «сигарилами». На цьому їхня різниця зі звичайними сигаретами закінчувалася, хоча,  згідно визначень Директиви ЄС,  справжні сигарили – це «тютюн у ролах з зовнішньою обгорткою природного тютюну». Тобто, назвавши звичайні сигарети «сигарилами», ділки конкретної тютюнової компанії  зменшили розмір бюджетних відрахувань у рази.

У 2021 році були внесені зміни до законодавства, які цю схему ліквідували. Тоді законодавчо передбачили однакову структуру (специфіка, мінімальне акцизне зобов’язання), базу (на вагу) та рівня оподаткування на сигарили та сигарети. Крім того запровадили позначення кількості штук сигарил/сигарет в пачці і заборонили продаж сигарил менше 20 штук в пачці. Однак днями львівський депутат Євген Петруняк, який пройшов до парламенту за списком президентської партії «Слуга народу», запропонував скасувати раніше внесені зміни до Податкового кодексу – «тимчасово, до 31 грудня 2023 року (включно), але не раніше дати припинення або скасування воєнного стану в Україні».

Оскільки у 2023 році акциз на пачку цигарок в Україні складатиме майже 42 гривень, а згідно із запропонованими змінами з пачки сигарил в 20 штук треба буде сплатити лише близько 20 гривень акцизу, – то у разі відновлення  старих схем, з кожної пачки у 20 сигарил держбюджет недоотримає 22 гривень. Крім того, пропонується відновити можливість для виробника декларувати та сплачувати акциз з пачки у 2 «сигарили» (у 2023 році він становитиме близько 2 грн), – а виробляє та продає пачку з 20 «сигарил». В такому разі втрати бюджету становитимуть майже 40 грн на кожній пачці – насправді звичайних цигарок.

Оборудки Григорія Козловського на ринку тютюнових виробів не є таємницею ні у Львові, ні в Києві. Раніше він завжди вирішував свої проблеми – і за часів Януковича (вперше став депутатом Львівської міськради від Партії регіонів), і за часів Порошенка. Тому нинішній «наїзд» на депутата-бізнесмена може бути пов’язаний не стільки з бажанням наповнити державний бюджет, скільки спробою отримати з Козловського приватну «данину». Крім того, «слуг народу» давно дратує той факт, що Львівську обласну раду, одну з небагатьох в усій Україні, очолює представниця партії Порошенка – Ірина Гримак. Козловський, який контролює значну частину депутатів від «Європейської солідарності» в облраді цілком може змінити баланс у ній на користь соратників Володимира Зеленського.