Західна Україна за минулий тиждень: «Наїзд» на спонсора партії Порошенка у Львові і справжній палац для переселенців у Закарпатті

Переселенців обіцяють розмістити в санаторії «Карпати» в Закарпатті, головний корпус якого – колишній палац графів Шенборнів. Саме тут знімали фільм «Снігова королева» та серіал «Доярка з Хацапетівки».

У Львові «пресують» одного з ключових спонсорів «Європейської солідарності»

У минулий понеділок, 6 березня, у Бюро економічної безпеки України (колишня податкова міліція) повідомили про обшуки на території «однієї з тютюнових фабрик» на території Львівської області.

«Службові особи товариства підозрюються у незаконному виготовленні, зберіганні тютюнових виробів, що не оклеюються марками акцизного податку та не відображаються в бухгалтерському, податковому обліках та без декларування отриманих доходів від їх реалізації», – йшлося в повідомленні БЕБ.

Перед тим, як з’явилася інформація від БЕБ, низка ЗМІ поширили заяву прес-служби «Винниківської тютюнової фабрики», що належить львівському бізнесмену Григорію Козловському і його бізнес-партнеру Олександру Свіщову. В ній було сказано про обшуки і про те, що через це заблокована робота підприємства.

Того ж дня голова комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев написав у своєму Телеграм-каналі: «Надійшли перші результати обшуків у відомого виробника сигарет. На складі виробника знайшли 1,6 мільйони пачок сигарет без акцизної марки. В податках – це 85 мільйонів гривень. Очікуємо на розповідь про те, як виробник ось-ось збирався продати тютюн виключно через мережу дьюті-фрі».

Прикметно, що той же Гетманцев 21 лютого заявляв: «Якщо говорити про власника «Винниківської тютюнової фабрики», то він удвічі, порівняно з мирним часом, збільшив свої відрахування податків. Я думаю, що ми змусимо його ще підвищити ці платежі. Безперечно, також можна вирізати обладнання і припинити роботу цієї фабрики, але чи це шлях, чи краще, щоб вона просто працювала у «білому» полі. Мені здається, що він почув нас і саме у це поле переходить».

Власне, «Винниківська тютюнова фабрика» не вперше потрапляє на очі правоохоронцям. У жовтні 2021 року там уже проводили обшуки слідчі Державного бюро розслідувань. Тоді йшлося про розслідування спроби контрабанди в ЄС сигарет на суму 27 мільйонів гривень (650 тисяч євро). А в листопаді того ж року співробітники Національної податкової та митної служби Угорщини затримали контрабандний вантаж з 27 тисяч пачок цигарок, виготовлених на «Винниківській тютюновій фабриці», на загальну суму в 120 тисяч євро.

І тоді, і зараз більшість львівських ЗМІ уникали згадки про головного власника «Винниківської тютюнової фабрики» – Григорія Козловського. Можливо, вся справа в тому, що він є одним з ключових спонсорів партії Петра Порошенка «Європейська солідарність», яка зберігає рейтинг у Львівській області. Сам Козловський багато років був депутатом Львівської міської ради від політичної сили Порошенка, а в 2020-му за списками «Європейської солідарності» пройшов до Львівської обласної ради, де очолив комісію з питань інженерного, житлово-комунального господарства, інфраструктури та паливно-енергетичного комплексу.

І хоча ще у травні 2022 року Григорій Козловський подав заяву про складення депутатських повноважень, а у червні Львівська обласна рада її задовольнила, бізнесмен продовжує матеріально підтримувати «Європейську солідарність» – як і його бізнес-партнер Олександр Свіщов. Останній, до речі, особисто політикою не займається, і за списками «Європейської солідарності» відправив до Львівської облради свого сина Віталія, котрий входить у десятку найбагатших депутатів.

При цьому, судячи з усього, дії правоохоронців націлені саме на Козловського. Адже 8 березня на порталі «Наші гроші – Львів» з’явився матеріал про те, що компанія  «Лемберг медікал центр», яка належить бізнесмену, незаконно отримала приміщення, а пізніше – земельну ділянку.

За інформацією видання, Галицька окружна прокуратура міста Львова почала розслідування обставин втрати двох комунальних будівель, які раніше належали 3-й міській клінічній лікарні Львова. Зараз на їхньому місці стоїть п’ятиповерховий медичний центр, що офіційно належить львів’янину Яремі Григоровичу Козловському, якому у травні виповниться лише три роки, – тобто сину бізнесмена.

Журналісти нагадали, що у квітні 2019 року депутати Львівської міськради надали в оренду компанії «Лемберг медікал центр» земельну ділянку площею 0,2463 га на вул. Раппапорта, 6 під будівництво приватного медичного центру. Таке рішення ухвалили без будь-яких обговорень – на тій підставі, що одна з будівель на цій ділянці уже належала «Лемберг медікал центр». При цьому фактичний власник компанії Григорій Козловський тоді також був депутатом міськради, але не голосував за це рішення, заявивши, згідно з чинним законодавством, про конфлікт інтересів.

Уже за кілька місяців члени виконкому Львівської міськради погодили містобудівні умови та обмеження для будівництва нового медичного центру – точніше, для «реконструкції існуючої будівлі та пристосування її під приватну лікарню». Ще якийсь час тривали судові суперечки з єврейською громадою, яка протестувала проти будівництва на території давнього юдейського цвинтаря. Але Верховний Cуд став на сторону «Лемберг медікал центр» – зокрема, і через те, що компанії «належала одна з будівель на цій території». І от тепер «раптом» виявилося, що в 2012 році ця будівля була приватизована незаконно, що ставить під загрозу відкриття уже практично готового медичного центру.

У Львові обговорюють дві версії «наїзду» на Григорія Козловського, при цьому обидві – суто політичні. Перша – київська влада таким чином відреагувала на спроби депутатів від «Європейської солідарності» в місцевих радах ухвалити звернення щодо повернення виплат військовослужбовцям, частина з яких була скасована у лютому. За такі звернення вже проголосували Львівська та Івано-Франківська міські ради.

Друга версія – суто львівська. На 14 березня призначено чергову сесію Львівської обласної ради, на депутатів якої (причому не лише від партії Порошенка) зберігає вплив Козловський. Облраду очолює представниця «Європейської солідарності» Ірина Гримак, яку депутати від президентської партії «Слуга народу» давно хочуть замінити на свою людину, і розраховують в цьому на допомогу «авторитетного бізнесмена».

Житло для переселенців: від «гетто» в Івано-Франківську до палацу на Закарпатті

З лютого минулого року проблема житла для переселенців стоїть дуже гостро в усіх областях Західної України, куди прибули сотні тисяч колишніх мешканців із зони бойових дій та територій, які перейшли під контроль Росії. При цьому переважній більшості переселенців пропонують або самим шукати собі житло, або жити в пристосованих приміщеннях чи контейнерах, які гучно називають «модульними будиночками».

Наприклад, 8 березня Тернопільська міська рада поширила прес-реліз із гучним заголовком «Фонд житла для переселенців формують у Тернопільській громаді». Проте насправді йшлося про контейнерне містечко в селі Малашівці. В ньому лише 12 житлових кімнат та 3 технічних приміщення – кухня та два санвузли. «Кому саме надаватимуть житлові приміщення з Фонду, будуть визначати на засіданні громадської комісії з житлових питань при виконавчому комітеті» – пишуть тернопільські чиновники. Тобто навіть за право жити в контейнері треба буде ще пройти кілька кіл бюрократичного пекла.

Проте навіть у тих містах регіону, де у влади з’являється шанс збудувати для переселенців постійне житло, це викликає конфлікти. Зокрема, 10 березня на сесії Івано-Франківської міської ради виникли бурхливі суперечки навколо рішення про виділення земельної ділянки для будівництва соціального житла, призначеного переселенцям.

Йдеться про 12 п’ятиповерхових будинків, на спорудження яких Північна екологічна фінансова корпорації (НЕФКО) виділяє грант в сумі 9,5 мільйонів євро. Попередньо депутати вирішили виділити для цього комунальну ділянку в селі Микитинці у зоні Хриплинського промислового вузла, проте проти виступили урбаністи та промисловці.

«А міськрада чула щось про гетто? А міськрада в курсі, що до Микитинців веде єдиний міст, і розбудовувати там нові мікрорайони – це міна уповільненої дії? А міськрада в курсі, що величезна частина переселенців – люди старшого віку і сім’ї з дітьми, і будувати саме для них будинки без ліфтів – це знущання? А міськрада в курсі, що в місті величезна кількість квартир на первинному і вторинному ринку пустують, і їх можна викупити прямо сьогодні і заселити умовно завтра, а не через кілька років? Чим ви хвалитесь?», – написав у Фейсбук громадський діяч Віталій Пасенюк.

Керівник розташованого поруч із земельною ділянкою заводу «Пресмаш» Богдан Пукіш особисто виступив на сесії проти запланованого будівництва. «Будувати зараз через дорогу будинки, а ззаду елеватор... Я взагалі не розумію, хто таке рішення може приймати. По-перше, це зміна цільового використання. По-друге, територія, де ви хочете будувати, там є оцинковка, пресова дільниця, і преси, які ми хочемо встановлювати зараз,  матимуть коливання грунту в радіусі 350-400 метрів», – заявив він.

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків на всі ці аргументи не зважав. Він наголосив, що будівництво житла буде здійснене повністю за європейські кошти, місто лише має забезпечити місце для будівництва, та й всі технічні умови на комунікації саме для цієї ділянки чиновники вже отримали.

«Таке враження, що це не українці. Я вам ще раз хочу нагадати, що внутрішньо переміщені особи – це родини загиблих, це і льотчики, це інваліди війни, і на розподіл цього житла вперше Європа дає гроші, сама контролює будівництво житла, сама робить тендери, і каже, ми це житло даємо громаді, громада хай розподіляє. А ми вперлися і кажемо: "ні, не хочемо"» – патетично заявив Марцінків. Після цього більшість депутатів проголосувала і за залучення гранту НЕФКО, і за виділення ділянки під будівництво.

Але якщо в Івано-Франківську переселенцям доведеться почекати на житло ще кілька років, то в Закарпатті деякі з них скоро зможуть жити в справжньому палаці. Справа в тому, що 10 березня Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) оголосило конкурс з відбору управителів для готельно-санаторних комплексів у Львівській, Закарпатській і Тернопільській областях. Майбутні управителі мають використати частину санаторних будівель під житло для переселенців та реабілітацію військових.

Управителів шукають для дитячого табору у селі Скала-Подільська на Тернопільщині,  санаторію «Моршин-курорт» на Львівщині та шести санаторіїв в Закарпатській області. Всі ці об’єкти раніше належали Федерації профспілок України та створеним нею підприємствам «Укрпрофоздоровниця» і «Укрпрофтур», а влітку минулого року були заарештовані.

Серед них виділяється санаторій «Карпати», головний корпус якого – колишній палац графів Шенборнів-Бухгаймів. Тут проходили зйомки фільму «Снігова королева» та серіалу «Доярка з Хацапетівки». Споруда є чудовим взірцем еклектичної архітектури, що поєднує елементи неоготики та неоренесансу. Палац споруджений за астрономічним принципом: 365 вікон (як днів у році), плюс одне замуроване (на випадок високосного року), 52 кімнати (52  тижні в році), 12 входів (12 місяців), а також 4 вежі (як пори року). Але чи дістанеться хоч одна кімната в цьому замку звичайним переселенцям – сказати важко.