Обіцянка випускати підприємців за кордон під заставу в 200 тис. грн – залишається «цяцянкою»

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль не підписав постанову про єВідрядження, яка має дозволити військовозобов'язаним чоловікам виїжджати за кордон по роботі під заставу 200 000 грн. Про це повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. Ваєнниє каміссари потирають руки...

– Ми анонсували, що було прийняте рішення на Кабміні, але постанова ще не підписана. Наразі ще відбувається дискусія в уряді щодо цієї постанови, щодо її доопрацювання, публікації й так далі. Зараз я не можу сказати, чи буде вона підписана, коли та в якому форматі, – сказав Федоров на останньому брифинґу 31 серпня.

Планувалося, що єВідрядження запрацює з 1 вересня, але цього не відбулося.

– Якщо вона буде підписана, ми цю послугу дуже швидко реалізуємо, – запевнив Федоров.

Нагадаємо, що це мав бути за момент.

Під тиском бизнесу та підприємництва київська влада обіцяла, що з 1 вересня відкриється оформлення заявок на ділові відрядження для військовозобов'язаних на порталі Дія. Мав існувати тільки цифровий варіант — подачі заявки: щоб унеможливити зловживання.

Лаконічно правила для компаній та ФОПів такі:

– не мати боргів з податкової звітності та податкового боргу з ЄСВ
– середня зарплата у компанії — не менше ніж 20 000  грн
– максимум для виїзду — 10 працівників і не більше за 10% від штату (відповідно, в компанії має працювати щонайменше 10 осіб, щоб виїхав один
– термін відрядження — до 7 днів
– застава за працівника — 200 000 грн (лише в Ощадбанку).

За виконання умов проєкту компанії повертають заставні. Але якщо працівник не повернувся — їх забирають в державний бюджет. Як уточнювали у Мінцифри, «на потреби Міністерства оборони».

Також на компанію, що не виконала умови, мали б чекати репутаційні наслідки — всі минулі дозволи в системі єВідрядження скасовуються, а нові просто не видаються.

Відправлення у відрядження працівника — військовозобов'язаного чоловіка — від початку повномасштабного вторгнення стало неможливим. Як запевняють представники бизнесу, онлайн і дистанційно всі питання не вирішиш.

– Налагодження нових логістичних ланцюгів, пошуки нових ринків збуту та постачання, запуск нових проєктів, процес переговорів, укладення певних контрактів тощо — це часто потребує особистого залучення керівництва та профільного персоналу компаній, — наголосили LIGA.net у пресслужбі Европейської Бізнес Асоціації.

Бизнес-спільнота, за їхніми словами, тривалий час просила уряд про це. Ось вони отримали попередні умови й стоять на порозі такої можливості. І не все їм сподобалось.

Презентація проєкту спричинила дискусію, чи не стане програма новою лазівкою для виїзду назавжди білих комірців з України.

Втрату військовозобов'язаного чоловіка, який виїде за кордон у межах програми єВідрядження і вирішить не повертатися, у Мінекономіки оцінили у 200 000 грн.

З одного боку, легальна можливість (хоч і з репутаційними втратами) для бизнесменів на втечу з України, а з іншого — це об’єктивно дорого.

На сьогодні виїзд дозволено для певних категорій — багатодітних, батьків-одинаків, людей з інвалідністю, їхніх опікунів тощо.

Ті, хто, попри обмеження, планує залишити країну, мабуть, звертають увагу на ще одну категорію, що має право виїзду, — студентів іноземних навчальних закладів.

Цей статус — леґальна можливість для виїзду військовозобов'язаних з країни.

Скажімо, з сертифікатом про мовні курси в Британії за $600 (близько 25 000 грн) «студент» може отримати законне відтермінування та довідку для виїзду у військкоматі. 

Утім, важко стверджувати, що «студентський квиток» став популярним містком для втечі.

Як розповів LIGA.net Андрій Демченко, речник Державної прикордонної служби України, у липні всього 3600 чоловіків назвали причину виїзду за кордон – навчання в одній з країн Європи.

Більш ніж половині відмовили у перетині кордону (вони не змогли підтвердити факт навчання за кордоном або надали документи з ознаками підробки).

Студенти становлять менш як 3% від загальної кількості чоловіків, що виїжджають.

За даними ООН, у липні з України виїхало 626 000 осіб, кожен десятий — дорослий чоловік.

Тобто використання схеми за 200 000 грн з репутаційними втратами для компанії навряд чи виглядатиме привабливіше за, наприклад, купівлю мовного курсу у Британії за 25 000 грн.

Крім того, щодня в пресі виринають в різних керунках країни про розкриття або схем, або ж держслужбовців, що допомагали чоловікам віком 18‑60 років вириватися з військоматного кріпацтва, запровадженого київською владою.

До речі, ЗУНРом неодноразово озвучувалося, що саме працівникам «ваєнних каміссаріатов» насамперед й вигідна ця заборона чоловікам на виїзд за кордон: бо відкриває для них неозоре поле для наживи: і за відстрочки студентам вишів, і за отримання медичних довідок про повну непридатність до призову, і так далі.

Ціни на чорному ринку за таке звільнення коливаються від 500 до 4000 доларів США. Уряд же малював бізнесу офіційну заставу в $5000 – власне, в згадані 200 тис. грн. Що загалом співставне з вищою межею розцінок на чорному ринку.

Можливо, хтось з військоматників сів собі та й файненько порахував, що із запуском єВідрядження – їм обломиться великий куш, а тому й пролобіював зрив запуску цього доволі логічного проєкту від Мінцифри?

Щож, Мудрі Люди ще з часів існування СССР постійно казали, що так звана «загальна військова повинність» – це є пережиток царського кріпацтва і в модерновій державі просто не може бути в ній місця.

Очевидно, поточна київська влада не бачить Україну саме серед модернових держав світу – їй таки залишається ближчим русскоє «нє пущать» – а воєнний стан відкриває для цього безмірні можливості.

Зрештою, а чого ще хотіти від 95 Квартальної й «слуго‑народної» влади, яка все життя жила і нормально собі заробляла насамперід на русско‑язиковім ринку?