Новини
-
20 листопада
-
15:00
-
19 листопада
-
15:00
-
18 листопада
-
15:00
-
15 листопада
-
15:00
-
14 листопада
-
15:00
-
13 листопада
-
15:00
-
12 листопада
-
12:00
-
11 листопада
-
15:00
-
8 листопада
-
15:00
-
7 листопада
-
15:00
-
6 листопада
-
12:00
-
5 листопада
-
15:00
-
4 листопада
-
12:00
-
1 листопада
-
12:00
-
31 жовтня
-
15:00
-
30 жовтня
-
15:00
-
29 жовтня
-
15:00
-
28 жовтня
-
15:00
-
25 жовтня
-
15:00
-
24 жовтня
-
15:00
-
23 жовтня
-
15:00
-
22 жовтня
-
15:00
-
21 жовтня
-
15:00
-
18 жовтня
-
15:00
-
17 жовтня
-
16:00
-
16 жовтня
-
15:00
-
15 жовтня
-
15:00
-
14 жовтня
-
12:00
-
11 жовтня
-
12:00
-
10 жовтня
-
15:00
Німеччина відкриє «другий» антиросійський фронт
Німеччина відкриє «другий» антиросійський фронт: в Боснії та Герцеґовині.
Щоправда, це буде не повноцінний озброєнний до зубів фронт, а радше «фронтик» на теренах цього, досі й без того не особливо стійкого державного утворення.
Після понад 10-річної паузи Німеччина має намір знову приєднатися до місії ЄС і відправити до 50 солдатів до Боснії. Зокрема, намагання сербської частини Боснії і Герцеговини, Республіки Сербської, відокремитися, наразі викликають занепокоєння уряду Німеччини.
«Німецька сторона хотіла б помітно посилити EUFOR з огляду на майбутні вибори в Боснії та Герцеґовині. Тому що в цілому ситуація була дуже ризикованою в останні місяці», — сказав EURACTIV Андреас Віттковскі (Andreas Wittkowsky), старший науковий співробітник Центру міжнародних миротворчих операцій у Берліні.
Через війну в Україні та протистояння між Заходом і Росією існує небезпека, що Кремль може використати нинішню ситуацію «як каталізатор для подальшої дестабілізації Боснії та Герцеговини», йдеться у зверненні Німеччини.
Проте майбутнє місії ЄС наразі невизначене. Її мандат має бути продовжений Радою безпеки ООН ще в листопаді, що дозволить Росії накласти вето на продовження місії.
Втім, мандат місії EUFOR не визначений не тільки і не стільки через можливе вето з боку Російської Федерації. Історично склалося так, що ніхто особливо і не питав, де, з ким і як хоче бути Республіка Сербська: в квазі державному утворенні Боснії і Герцеґовини, чи може все ж таки просто в «звичайній» Сербії?
Зрештою, навряд чи в розмотуванні цього заплутаного, як то віддавна повелося на Балканах, етнічного клубка суттєво вплине Німецький «другий фронт» у складі 50-ти толком й необстріляних ніде стрільців.
Довідково
У липні 2020 року Комітет з питань політики та безпеки Ради ЄС затвердив рішення про участь українських військових в місії ЄС EUFOR Althea в Боснії і Герцеґовині.
В серпні 2021 року Рада національної безпеки і оборони України ухвалила рішення про направлення національного контингенту для участі у військовій операції Європейського Союзу "Althea" у Боснії і Герцеґовині, але воно так і не було втілене в життя.
ЄС розгорнув свої сили в Боснії в рамках місії EUFOR Althea для нагляду за військовим виконанням Дейтонської угоди 2 грудня 2004 року. Це відбулось внаслідок рішення НАТО передати власну миротворчу місію, яка підтримувала безпеку в регіоні з моменту закінчення війни 1995 року.
Станом на початок поточного року сили EUFOR налічували 600 військовослужбовців з 20 країн. У квітні 2022 року було ухвалено рішення про збільшення його чисельності ще на 600 солдатів та офіцерів, яке зараз перебуває у стадії реалізації.
Водночас, парламент Республіки Сербської, яка входить до складу Боснії, ухвалив низку законів, які захищають право сербів на альтернативну точку зору на події в Сребрениці 1995 року та загалом на війну в Боснії і Герцеґовині та її наслідки.
Щоб першим дізнаватися новини із Західної України, Польщі та світу, приєднуйтесь до Телеграм-каналу ЗУНР