Коли США звинуватять Польщу у підриві «Північних потоків»?

Наразі в США говорять лише про співучасть Польщі у підриві «Північних потоків». Але Вашингтон може повністю перекласти на Варшаву провину за цю диверсію.

У Польщі новину про знищення трьох із чотирьох гілок газопроводів системи «Північний потік» спочатку зустріли з погано прихованою радістю. Тим більше, що це сталося напередодні відкриття розрекламованого газогону Baltic Pipe, прокладеного між Норвегією та Польщею через Данію та Балтійське море. Враховуючи той факт, що польська русофобія давно перевищила рівень української приказки «аби у сусіда корова здохла», ліквідація «Північних потоків» (ПП) ще й відвернула увагу поляків від того, що Baltic Pipe може виявитися напівпорожнім, якщо не гірше.

Справа в тому, що при номінальній потужності 10 мільярдів кубометрів на рік оператор польської ГТС, компанія PGNiG, має контракт з норвезькою газодобувною компанією Equinor Group лише на 2,4 млрд м. куб. Поляки заявили, що сподіваються на збільшення постачання норвезького газу, ось тільки Baltic Pipe є лише відгалуженням магістрального газопроводу Europipe II, що йде з Норвегії до Німеччини дном Північного моря. Тобто додаткові обсяги газу для Польщі можливі лише у разі доброї волі Німеччини. А це малоймовірно з огляду на висунуті Варшавою вимоги до Берліна щодо виплати репарацій за Другу світову війну в сумі 1,3 трильйона доларів.

При цьому влада та опозиція у Польщі відреагували на підрив системи ПП по-різному. Так, депутат Європарламенту від Польщі, колишній міністр закордонних справ країни Радослав Сікорський, який представляє опозиційну «Громадянську платформу», розмістив у Твіттері фото ділянки Балтійського моря, де піднімався газ із зруйнованого трубопроводу, супроводжуючи його словами «Thank you, USA!» У відповідь офіційна речниця МЗС РФ Марія Захарова поцікавилася, чи можна вважати ці слова Сікорського (до речі, голови групи ЄС-США в Європарламенті) офіційною заявою про теракт?

Хоча пізніше і однопартійці Сікорського, і представники польської влади назвали цей пост дурницею, і політик його видалив, проте на його сторінці в Твіттері достатньо інших заяв щодо «Північних потоків». «Дрібниця, а приємно», – написав Сікорський в одному зі своїх твітів про ПП. За його оцінкою, пошкодження «Північних потоків» звужує простір для маневру президента Росії Володимира Путіна. «Якщо він захоче відновити постачання газу до Європи, йому доведеться розмовляти з країнами, які контролюють газопроводи «Братство» та «Ямал», – написав екс-глава МЗС Польщі, відзначивши, що цими країнами є Україна та Польща. «Добра робота!», – додав Сікорський.

Крім цього, депутат Європарламенту висловив задоволення тим, що «Північні потоки, з якими боролися всі польські уряди протягом 20 років, паралізовані на ¾». За його оцінкою, це добре для Польщі. Польський політик при цьому зазначив, що «робочі гіпотези про те, хто мав мотив і можливість це зробити», він публікує «природно, тільки від свого імені» – що все одно не врятувало Сікорського від звинувачень з боку польських провладних ЗМІ у «роботі на Москву».

При цьому прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравєцкі про очевидну вигоду підриву «Північних потоків» для своєї країни не згадував. Більше того, він заявив, що за диверсією на ПП стоїть… Росія. «Мабуть, це був акт саботажу. Напевно, це сигнал з боку Росії», – заявив Моравєцкі в ефірі Польського державного телебачення. Щоправда, він наголосив, що Польща нібито чекає на підтвердження цього припущення. «Це нас дуже непокоїть. Це показує, які засоби і механізми здатні вдаватися росіяни, щоб ще більше дестабілізувати Європу», – сказав Моравєцкі.

Проте шило з мішка – причому явно несподівано для Варшави – вилізло з-за океану. 4 жовтня американський економіст Джеффрі Сакс назвав США та Польщу причетними до диверсії на «Північних потоках». Вибухи на нитках газопроводів «Північний потік» та «Північний потік – 2», ймовірно, здійснили США та Польща, щоб добити європейську економіку, заявив Сакс агентству Bloomberg.

За його словами, є відомості про те, що над районом Балтики, де сталися вибухи, кружляли американські військові гелікоптери, що базуються у польському Гданську. Сакс також нагадав, про погрози США «так чи інакше» покінчити з «Північними потоками». Економіст зазначив, що подібні речі не можна відкрито говорити на Заході, хоча його співрозмовники по всьому світу переконані у відповідальності США за те, що сталося, додав він. «Навіть репортери наших газет, які займаються цією темою, визнавалися мені в приватному порядку: “Так, зрозуміло, це справді так, просто наші ЗМІ про це мовчать”», – резюмував американський експерт.

Ця заява стала надзвичайно тривожним дзвінком для влади Польщі. Зрозуміло, що роль польських силовиків у здійсненій американцями диверсії на «Північних потоках» була, швидше за все, допоміжною. І навіть якщо саме поляки, наприклад, закладали під газопроводи вибухові пристрої, то це робилося за командою та під контролем «старшого брата» з-за океану.

Адже саме США є головним вигодонабувачем від того, що постачання російського газу до Європи різко впало. По-перше, тепер європейцям можна продати дорожчий американський скраплений природний газ. А по-друге, головного удару завдано навіть не Росії, а Німеччині, яка є головним конкурентом США на Заході. Але у Вашингтоні цілком можуть повністю «перевести стрілки» на свого союзника, як це сталося з Україною у випадку з терористичним актом у Москві, в якому було вбито Дар’ю Дуґіну.

5 жовтня газета The New York Times повідомила, що розвідувальні служби США вважають причетними до вбивства Дар’ї Дуґіної виключно українську владу. При цьому США нібито не надавали Україні жодної розвідувальної інформації чи іншої допомоги, а Київ не консультувався з цього питання з Вашингтоном.

Але у матеріалі американського видання є один важливий момент: його журналісти стверджують, що метою теракту був батько Дар’ї, російський філософ Олександр Дуґін. Саме у США Дуґіна вважають головним ідеологом політики Володимира Путіна, тоді як метою попередніх терактів київської влади завжди були представники військової чи цивільної адміністрації, а не гуманітарії.

Тобто, фактично, спецслужби США переклали на своїх київських підрядників всю провину за гучний теракт на території Росії. Не має значення, чи хочуть у Вашингтоні відкоригувати політику Києва, яка останніми днями стає все більш неадекватною (взяти хоча б заклик Зеленського до завдання «превентивних» ядерних ударів по Росії), чи просто незадоволені тим, що не була вражена вказана американцями ціль. Головне – ніхто з виконавців наказів, надісланих з США, більше не може бути впевненим у тому, що саме його не призначать єдиним винуватцем того, що сталося.

Інше питання, що у Польщі у випадку з підривом «Північних потоків» можуть не боятися подібних дій з боку США, а навіть очікувати їх з благоговінням – як форму визнання їхньої «крутості». Мовляв, немає гегемона крім Вашингтона, а Варшава – найвірніший слуга його у континентальній частині Європи. Однак польській владі варто врахувати, що в 1941 році в тій же Європі багато хто подібним чином підлещувався до нацистської Німеччини, що закінчилося для них печально всього через чотири роки. А нині час тече швидше…