12 з 16 земель Німеччини не можуть більше приймати біженців з України

Через брак місць для розміщення та фінансових ресурсів дедалі більше міст, громад і навіть федеральних земель у Німеччині змушені припинити прийом біженців з України, повідомляють видання групи RND. Ці заяви відбуваються на тлі оголошення про політику спрощення прийому кваліфікованих міґрантів.

Низка федеральних земель Німеччини побоюються, що найближчим часом вони досягнуть межі своїх можливостей щодо прийому та розміщення біженців з України.

На цьому тлі 12 із 16 федеральних земель уже оголосили про тимчасову зупинку прийому біженців за системою первинного розподілу. Про це повідомляють у суботу, 3 вересня, видання групи Redaktions Netzwerk Deutschland (RND) з посиланням на відповідь пресслужби МВС ФРН на запит редакції, пише Deutsche Welle.

За даними МВС Німеччини, сьогодні в країні зареєстровано понад 980 тисяч українських біженців, які прибули до ФРН після початку війни.

– Міністерство в курсі, що кілька федеральних земель висловили стурбованість з приводу того, що скоро вони досягнуть межі своїх можливостей (з прийому біженців. - Ред.), – у тому числі через збільшення кількості людей, які прибувають до Німеччини "Балканським маршрутом" (тобто з країн Близького Сходу, Африки тощо – прим. ЗУНР), – підтвердили у пресслужбі МВС ФРН.

Тим часом розподіл біженців федеральними землями, як і раніше, можливий, оскільки великі землі на цю мить продовжують їх прийом, додали в міністерстві.

Раніше газета Süddeutsche Zeitung писала, що комуни в землях Бранденбурґ і Північний Рейн‑Вестфалія припинили прийом біженців, оскільки кількість зареєстрованих там людей, які можуть претендувати на отримання соціальної допомоги, вичерпано.

Своєю чергою, прем'єр-міністр федеральної землі Баден-Вюртемберґ Вінфрід Кречман (Winfried Kretschmann) наприкінці серпня попередив, що для розміщення біженців, можливо, знову доведеться використовувати спортивні зали.

– Ми вже зараз прийняли більше біженців, ніж під час кризи 2015 року. Населенню (Німеччини. - Ред.) варто готуватися до того, що ми знову опинимося у скрутному становищі, – наголосив він.

Міністр внутрішніх справ Саксонії Армін Шустер (Armin Schuster) надіслав листа главі МВС ФРН Ненсі Фезер (Nancy Faeser), у якому вказав на труднощі з розподілом та інтеграцією біженців. При цьому він нагадав про недавню спробу невідомих підпалити в Лейпцигу дитячий садок, до якого ходять, зокрема, діти українських біженців.

У той же час міністр внутрішніх справ Баварії, голова Конференції міністрів внутрішніх справ федеральних земель ФРН Йоахім Херман (Joachim Herrmann) повідомив RND, що зараз Баварія ще має можливості для прийому біженців, проте "дедалі більше місць їх розміщення виявляються заповнені". На його думку, причиною проблем з розміщенням є не лише велика кількість біженців з України, а й програми, що активно просуваються новим урядом з надання притулку в Німеччині.

На тлі бідкань, що біженців з України не має де вже розпихати – уряд Німеччини хоче спростити прийом саме кваліфікованих міґрантів.

Уряд Німеччини розробляє міґраційний закон, який полегшить процедуру в'їзду до країни для кваліфікованих спеціалістів.

Про це розповів міністр праці ФРН Вольфґанґ-Губертус Гайль в інтерв'ю газеті Bild am Sonntag, опублікованому в неділю, 4 вересня.

– Ми запровадимо "картку можливостей" із прозорою системою балів, щоб людям, які потрібні нашій країні, стало легше до нас приїхати", – пообіцяв Гайль, пояснюючи суть законопроєкту, який, як очікується, представлять цієї осені.

Політики розраховують, що нова система полегшить пошук роботи в Німеччині для фахівців, які знаходяться за кордоном.

За словами очільника міністерства праці ФРН, у Німеччині щороку визначатимуть, скільки людей зможе приїхати до країни за "карткою можливостей" (Chancenkarte), щоб протягом певного часу шукати там роботу чи місце для здобуття професійної освіти. Витрати на перебування в Німеччині протягом цього терміну, однак, влада країни не покриває.

Бали нараховуватимуться за чотирма критеріями: закордонне свідоцтво про освіту, щонайменше три роки досвіду роботи, знання мови або перебування в Німеччині в минулому, а також вік до 35 років.

Для того, щоб отримати "картку можливостей", достатньо буде виконати три з чотирьох критеріїв. Детальніші умови участі у програмі наразі уряд ФРН ще обговорює.

Сьогодні Німеччина бореться із суттєвим браком кадрів у сферах, які потребують середньої професійної освіти.

За даними Центрального об'єднання німецьких ремісничих професій (Zentralverband des Deutschen Handwerks), вільними у цій сфері наразі залишаються 250 тисяч вакансій.

За словами голови Об'єднання роботодавців у сфері металургії та електропромисловості Gesamtmetall Олівера Цандера, «два з п'яти підприємств у галузі металургії та електропромисловості скаржаться на перебої у виробництві через відсутність кваліфікованих фахівців».

– Брак кадрів загрожує нашому добробуту сьогодні так само, як раніше масове безробіття, – заявив експерт в інтерв'ю Bild am Sonntag.

А тим часом новини про українські справи все більше й більше витісняються з ґазетних шпальт та заголовків в німецьких ЗМІ дебатами щодо різкого зростання цін на газ...