Західна Україна за минулий тиждень: Креативна реклама мобілізації та битва за бюджети

Хоча формально фінансування мобілізаційних заходів відбувається з державного бюджету, проте реально за них платять бюджети місцеві, з яких Київ у наступному році планує вилучити чергові мільярди гривень.

Реклама мобілізації стає все вигадливішою

Київ планує мобілізувати близько 160 тисяч людей із листопада поточного по лютий 2025 року, повідомило на минулому тижні британське видання The Financial Times. Водночас, джерела видання, що побажали залишитися анонімними, висловили скепсис щодо реалізації цих планів, вважаючи, що реально мобілізувати до 100 тисяч громадян. У Міністерстві оборони України прокоментували цю інформацію, зауваживши, мобілізація триватиме, поки відбуватимуться бойові дії.

Хоча основним методом мобілізації залишається так звана «бусифікація», коли співробітники ТЦК відловлюють людей в торгівельних закладах, на вулицях і навіть вриваючись на приватні обійстя, однак останнім часом Київ намагається розгорнути рекламну кампанію для потенційних рекрутів з нестійкою психікою. Це й не дивно, адже речником Міністерства оборони з весни працює телевізійний продюсер Дмитро Лазуткін. Особливу увагу при цьому звертають на Західну Україну.

Так, 12 листопада в Міноборони повідомили, що цього дня у Генеральному консульстві України у Любліні відбулася церемонія підписання контрактів першого набору громадян України, які проживають за кордоном, на проходження військової служби в лавах «Українського легіону». Як відомо, саме вихідці із західних областей становлять більшість українських переселенців у Польщі.

Представник рекрутингового центру підполковник Петро Горкуша зазначив на брифінгу для ЗМІ, що станом на сьогодні заявки на приєднання до «Українського легіону» подали вже понад 600 осіб, які проживають у Польщі, Чехії, Німеччині, Ірландії та інших країнах Європи. Однак на відео представлено момент підписання контракту лише одним добровольцем, ще троє зафіксовані на фото. Їхні імена не названо, тож все це може бути лише рекрутинговим трюком.

Після підписання контрактів група добровольців нібито вирушила на військовий полігон Збройних Сил Польщі для проходження базового військового вишколу. В польському оборонному відомстві цю інформацію не коментували. За словами Горкуші, базовий курс підготовки триватиме 35 днів. Після цього військовослужбовці зможуть продовжити навчання за обраними військово-обліковими спеціальностями на базах НАТО в Європі.

Генеральний консул України в Любліні, уродженець Львова Олег Куць, коментуючи підписання контрактів першої групи добровольців, зазначив: «Це важливий крок, що демонструє рішучість українців, які, перебуваючи за кордоном, готові захищати свою Батьківщину. Наше консульство, разом з посольством та усіма українськими дипломатичними установами у світі підтримує «Український легіон» та надає всебічну підтримку всім охочим приєднатися до його лав».

За словами дипломата, рекрутинговий центр «Українського легіону» в Любліні продовжує прийом заявок від громадян України для служби у військовому з’єднанні. Заявки можна подати через офіційний сайт Українського легіону або через українські консульства і посольства в Європі. При цьому офіційної інформації про кількість уже підписаних контрактів ні МЗС, ні Міноборони України не надають.

Аналогічна ситуація з іншим рекламним ходом київського оборонного відомства. 11 листопада його прес-служба повідомила, що Тернопільщина нібито лідирує за кількістю жінок серед кандидатів до лав Сил оборони України, які звернулися до центрів рекрутингу, – 48% від усіх охочих в області. Слідом іде сусідня Чернівецька область – 44%, при цьому в середньому по країні частка жінок складає 19% серед усіх кандидатів через центри рекрутингу.

«Надання консультаційних послуг здійснюється за принципом конфіденційності. В центрах рекрутингу не роздають повістки», – пообіцяли в Міноборони, і запросили всіх бажаючих звертатися до одного із сорока чотирьох таких центрів. Журналісти з Тернополя і Чернівців звернулися до рекрутингових центрів у своїх містах, намагаючись дізнатися більш детальну інформацію про нібито наплив жінок, які бажають потрапити до збройних формувань. Проте найввічливіша відповідь, яку вони почули, була «Міноборони повідомило – у них і питайте».

Але своєрідне перше місце варто віддати закарпатським людоловам. 14 листопада в мережі з’явилося відео, на якому чоловік із сумкою для речей підходить до будівлі районного ТЦК у місті Хуст (там уже забили до смерті кількох мобілізованих), робить кілька пострілів із пістолета та вигукує «Слава Україні!»

«Це місцевий житель, військовий, він здійснював постріли зі стартового шумового пістолета біля будівлі ТЦК. На місце стрілянини викликали наряд поліції, чоловіка притягнули до адміністративної відповідальності за дрібне хуліганство», – повідомила наступного дня речниця поліції Закарпаття Галина Дан.

Вона додала, що жодна людина внаслідок дій чоловіка не постраждала, погроз він також нікому не висловлював. За скоєне чоловіку загрожує штраф від 51 гривні до 119 гривень, громадські або виправні роботи, чи арешт на п’ятнадцять діб.

При цьому державний телеканал «Суспільне телебачення» повідомив, що затриманий – колишній військовий, який звільнився із ЗСУ за станом здоров'я. «Чоловік стріляв, бо розізлився, що його не хочуть мобілізувати», – розповіло джерело «Суспільного», яким, судячи з усього, були співробітники ТЦК.

Місцева влада просить Київ не забирати у неї гроші

Хоча формально фінансування мобілізаційних заходів відбувається з державного бюджету, проте реально за них платять бюджети місцеві. Ще у минулому році до держбюджету вилучено податок з доходів фізичних осіб (ПДФО), які перебувають на військовій службі, що позбавило громади Західної України мільярдів гривень. Нині ж Київ планує вилучати гроші вже напряму з місцевих бюджетів, що викликає протести мерів та міських рад.

Міський голова Львова Андрій Садовий 13 листопада звернувся до львів’ян через загрозу скорочення бюджету міста на 20%, або на понад 2 мільярди гривень наступного року. Мер закликав звертатися до депутатів Верховної Ради із проханням переглянути проект державного бюджету на 2025 рік.

«Хочу з вами порадитись. Що ми не фінансуватимемо наступного року. Може освіту? Чи не фінансуватимемо медицину? А ми ж щодня приймаємо дуже багато поранених. Чи, можливо, перестанемо допомагати нашим військовим? Чому я вас про це питаю? Тому що ви, львів’яни, наповнюєте бюджет громади. Коли я побачив пропозицію від уряду щодо бюджету, яку він скерував до Верховної Ради, то дізнався, що цьогоріч хочуть забрати з громади міста орієнтовно 2,2 млрд грн. Зокрема, реверс. Вважаю це неправильним», – сказав у відеозверненні Андрій Садовий.

Він зазначив, що у 2024 році Львів вже передав на потреби ЗСУ приблизно 1 мільярд гривень, місто має багато звернень від військових, які намагається задовольнити. Крім того, Львів нібито зазнав приблизно 1 мільярд гривень збитків під час обстрілу 4 вересня 2024 року. Тоді було пошкоджено 189 будинків, з яких 20 знищено. За словами Садового, Львів не отримав від уряду грошей на відбудову.

Раніше перший заступник міського голови Львова Андрій Москаленко пояснював, що скорочення бюджету, яке передбачає держбюджет на 2025 рік, для міста може стати найбільшим з 2000-х років. Зокрема, з бюджету Львова планують забрати 550 мільйонів гривень, які є частиною податку на доходи фізичних осіб, та 1,8 мільярди гривень так званої «реверсної дотації» (так Мінфін називає вилучення коштів до держбюджету). За словами Андрія Москаленка, невідомо, як уряд планує використовувати вилучені в громад гроші.

А 14 листопада на сесії Івано-Франківської міської ради депутати звернулися до Верховної Ради та Кабміну щодо збереження коштів «реверсної дотації» та ПДФО у бюджетах територіальних громад.

«Вилучення реверсної дотації з бюджетів громад було зупинене 28 лютого 2022 року для збереження стійкості й спроможності громад. Натомість реверсна дотація у 2025 році передбачена у 189 громадах, більшість з яких –  невеликі міста, селища та села. 64% ПДФО в місцевих бюджетах стали одним з критеріїв початку процесу вступу України до Європейського Союзу, а також єдиним з 2022 року державним джерелом стримування тарифів, – проте нині цей показник хочуть зменшити до 60%», – сказано у зверненні Івано-Франківської міськради.

Депутати констатували, що збереження реверсної дотації та 64% податку з доходів фізичних осіб в дохідній частині бюджетів громад необхідне для збереження спроможності муніципалітетів утримувати інфраструктуру, організовувати належне енергопостачання критичних об’єктів, забезпечувати компенсацію різниці в тарифах тепло- та водопостачальним підприємствам для того, щоб новий опалювальний сезон пройшов без підняття тарифів для населення, адже закладена в проекті Держбюджету-2025 компенсація з різниці в тарифах недостатня для забезпечення всіх громад.

Проте як місцеві, так і київські коментаторі впевнені, що проект державного бюджету України на 2025 рік, який передбачає вилучення з місцевих бюджетів 12,9 мільярдів гривень лише у вигляді «реверсної дотації», буде ухвалено без змін. Врешті-решт, треба ж з чогось Києву виплачувати «тисячу Зеленського», яку українцям пообіцяли вже з 1 грудня.