Західна Україна за минулий тиждень: Десятки мільйонів на спортивні об’єкти та «силова» мобілізація

Якщо ремонт доріг чи спорудження шкіл сприймається мешканцями регіону більш-менш нормально, то спроби витратити десятки мільйонів гривень на спортивні об’єкти викликали на минулому тижні гучні скандали.

В регіоні хочуть будувати масштабні спортивні об’єкти під час війни

Незважаючи на воєнний стан в країні, бюджети громад Західної України стабільно ростуть. По-перше, в регіон переїхало чимало реальних підприємств та просто багатих людей з Південного Сходу, по-друге – частину бюджетних витрат нині покривають міста-побратими та різноманітні спонсори з Заходу. Тому не дивно, що місцева влада хоче терміново вкласти вільні кошти у будівництво, яке дає найбільший корупційний відсоток.

Однак якщо ремонт доріг чи спорудження шкіл сприймається мешканцями та журналістами більш-менш нормально, то спроби витратити десятки мільйонів гривень на спортивні об’єкти викликали на минулому тижні гучні скандали.

Зокрема, з’ясувалося, що в курортному селищі Славсько на Львівщині вирішили витратити майже 10,3 мільйони гривень на будівництво нового спортивного майданчика для гри у міні-футбол. Як жартують у львівському сегменті соціальних мереж, доки селище називалося Славське, його мешканці й подумати не могли про таке щастя (голосування Верховної Ради за зміну назви населеного пункту відбулося 29 червня цього року).

Однак насправді тендер на будівництво спортмайданчика очікуваною вартістю 10,84 млн грн Славська селищна рада оголосила ще на початку червня. Єдиним учасником і, відповідно, переможцем став фізична особа – підприємець (ФОП) Блащак Роман Петрович, готовий виконати необхідні роботи за 10,26 млн грн. До кінця поточного року він має облаштувати синтетичне поле для міні-футболу з трибунами, встановити вуличні тренажери, бігові доріжки, столи для настільного тенісу, розбити газонну частину. При цьому, згідно аналізу видання «Наші Гроші. Львів», лише на будматеріалах Славська громада переплатить принаймні 1,2 млн грн – при тому, що загалом на будматеріали закладено 6,1 млн грн.

Але ці суми – сущі дрібниці порівняно з проектом властей міста Кам’янка-Бузька Львівської області, яке налічує менше 11 тисяч мешканці. Міська рада планує замовити будівництво нового спортивного комплексу за 117,3 мільйони гривень, і вже опублікувала оголошення про намір укласти угоду з львівським ТОВ «Технології клімату та автоматизація систем». При цьому вартість окремих матеріалів та обладнання, що буде використано під час роботи, суттєво відрізняється від ринкових цін.

Ідея будівництва спортивного комплексу виникла ще задовго до війни, кошти на розробку проектно-кошторисної документації та проходження державної експертизи для будівництва спортивного комплексу були виділені ще у 2021 році, пояснюють у Кам’янка-Бузькій міській раді. При цьому основна частина коштів на його будівництва буде виділена з обласного бюджету в рамках «Комплексної програми розвитку фізичної культури та спорту Львівщини на 2021-2025 роки», а місцевий бюджет фінансуватиме лише незначну частину робіт.

«Кам’янка-Бузька міська рада не визначає ціни на матеріали для будівництва, вони прораховуються проектною організацією, а сам проект пройшов державну експертизу» – пояснюють місцеві чиновники, яких зробили крайніми у цій ситуації. При цьому жодних коментарів з боку Львівської обласної військової адміністрації (ОВА) досі немає.

Скандали щодо несподіваних витрат місцевих бюджетів на спортивні об’єкти виникають не лише у Львівській області. Так, на Закарпатті у селі Золотарьово хочуть побудувати футбольне поле за 42,6 мільйони гривень. Замовити футбольне поле вирішили у відділі освіти, культури, молоді, спорту та туризму виконавчого комітету Драгівської сільської ради Хустського району Закарпатської області.

Про це стало відомо з оголошення на українському порталі держзакупівель Prozorro. Зазначається, що аукціон призначено на 24 липня 2023 року, наразі учасники ще продовжують подавати свої заявки. Закінчити будівництво планують до 31 грудня 2024 року. За інформацією Хустської районної військової адміністрації, у селі Золотарьово зараз 4270 мешканців. Тобто будівництво стадіону обійдеться майже у 10 тисяч гривень з розрахунку на кожного мешканця, від немовлят до бабусь і дідусів.

«Силова» мобілізація стає звичним явищем

При цьому мешканці Західної України чоловічої статі у мобілізаційному віці нині зайняті зовсім іншим видом «спорту» – швидкісним бігом від співробітників ТЦК (Територіальних центрів комплектування Міноборони, тобто військкоматів). Ті у відповідь застосовують щодо майбутніх захисників вітчизни силові прийоми.

Так, 19 липня у соціальних мережах був опублікований відеозапис, на якому люди у військовій формі заштовхують чоловіка у цивільному вбранні до автомобіля. Автор публікації зазначив, що це відбулося у райцентрі Глибока Чернівецької області. Ймовірно, співробітники тамтешнього ТЦК таким чином «вручили» чоловікові повістку.

Чоловік у цивільному чинив спротив і не давав зачинити двері авто, але двоє людей у військовій формі таки запхали його у авто силоміць. При цьому двоє поліцейських, які стояли поруч, ніяк не втручалися у те, що відбувається. «Це не вручення повістки. Це викрадення людини. Ще й у присутності поліції. Чернівецька область. Сьогодні», – написав у коментарі автор публікації.

Наступного дня у Чернівецькому обласному ТЦК заявили, що будуть перевіряти дії військовослужбовців після інциденту з цивільною особою. У прес-службі ТЦК зазначили, що на відео видно частину події, тож невідомо, що саме відбулося в даній ситуації і що передувало діям військовослужбовців. «Керівництвом Чернівецького обласного ТЦК з’ясовуються обставини даного випадку та призначена перевірка» – сказано у повідомленні.

Поліція Чернівецької області на інцидент взагалі не відреагувала, проте навіть якби це сталося, поліцейські все одно не конфліктували б з військовими. Наприклад, на попередньому тижні у мережі з’явилося відео, на якому працівники Тернопільського ТЦК у грубій формі витягали чоловіків мобілізаційного віку з рейсового автобуса «Тернопіль-Микулинці». Один з чоловіків, якого забирали, просив у працівників військкомату дати подзвонити, проте вони сказали «для чого». Відео закінчується тим, що чоловік у військовій формі б’є коліном в живіт затримуваного, вживаючи нецензурну лексику.

Після цього прес-секретар Тернопільської поліції Сергій Крета заявив журналістам, що відео правоохоронці бачили, і вже внесли відповідні відомості до Єдиного журналу обліку про скоєння злочинів і правопорушень. Втім, за його словами, до поліцейських ніхто не звертався. Хоча після цих заяв минув уже тиждень, жодної реакції правоохоронців на демонстративну жорстокість військових досі немає.

На Волині загострюється конфлікт між селянами та прикордонниками

На Волині у селі, яке знаходиться біля українського-польського кордону, – скандал через облаштування паркану з колючого дроту типу «єгоза». У селі Бережці на кордоні з Польщею люди виступають категорично проти такого паркану, який прикордонники встановлюють прямо поруч з їхніми дворами. Люди переживають за худобу, яка може втрапити в колючу пастку.

Формально кордон між Україною і Польщею проходить по середині річки Західний Буг, яка протікає неподалік. Але прикордонники свого часу перенесли інженерно-технічні споруди і провели контрольно-слідову смугу під селом, подекуди за кілька метрів від людських городів. І якщо раніше тут був просто колючий дріт, а на окремих ділянках взагалі не було загороджень, то тепер встановлюють паркан з «єгози».

«Всі люди, які живуть на нашій вулиці, абсолютно проти тієї загорожі, яку тягнуть попід нашими хатами. Це ж тягнуть пружину з лезами, худоба дуже калічиться від неї. Людей навіть ніхто не питає – прийшли, зробили, і до побачення, а ви люди терпіть», – заявила журналістам волинської телекомпанії «Аверс» жителька села Бережці Ольга Шпак.

Староста села Іван Самолюк заявив, що «єгоза» заборонена всіма конвенціями. «Я знаю що найбільше болить цим людям. Якщо доведуть сюди ось це, що ми бачили, – так звану єгозу – баранчик пані Ніни вскочить на неї, і буде свіжина», – переконаний він.

Прикордонники зазначають, що паркан з «єгози» встановлюють через те, що на згаданій території активізувалася контрабанда. Натомість жителі села переконані, що є більш цивілізовані способи боротьби з незаконним переміщенням товару.

Варто зауважити, що коли інженерно-технічні споруди перенесли від річки під село, то по той бік паркану залишилися земельні паї місцевих жителів. Тепер, щоб потрапити на свою ділянку, вони повинні мати спеціальну перепустку. Окрім того, треба зателефонувати на прикордонну заставу, аби їх пропустили.

Люди по ту сторону паркану на паях випасають тварин. Власники паїв спеціально під пасовище виділили по шість соток. Тварин переганяють через смугу, і вони пасуться по ту сторону. Якщо встановлять «єгозу», то, кажуть люди, може бути біда. Позаминулого року між селами Бережці і Висоцьк у подібній загорожі заплутався олень, і тварина в муках загинула. Були заяви в правоохоронні органи, але винного у смерті тварини так і не визначили. При цьому прикордонники після встановлення паркану планують взагалі заборонити випас худоби за ним.

«На згаданій ділянці людей пропускають лише для проведення сільськогосподарських робіт. Щодо свійських тварин, то тримання і випасання худоби в межах прикордонної смуги можливе лише в місцях, визначених місцевими державними адміністраціями за погодженням з прикордонним загоном. Якраз по місцях випасу худоби з цієї громади ми не отримали списку і визначених місць, де проводиться випасання худоби. Тому просимо дотримуватися визначених вимог і відповідно пильнувати за своїми домашніми тваринами», – заявила прес-секретар Волинського прикордонного загону Маргарита Вершиніна.

При цьому прикордонники зазначили, що лінія інженерно-технічних споруджень проходить на відстані від 500 до 1500 метрів від державного кордону, тому що річка Західний Буг розливається, і облаштування кордону будуть продовжувати. Городитимуть вони «єгозою» лише понад лісом, чи тягнутимуть її і поруч з людськими дворами, і чи буде у селян можливість випасу худоби на власній землі – поки не відомо.