Західна Україна за минулий тиждень: Мільйони доларів на ухилянтах та ліквідація місцевого самоврядування

Сімейний тандем чиновників у Хмельницькому заробив мільйони доларів на призначенні фіктивної інвалідності ухилянтам. Однак шоу з обшуком, яке влаштували правоохоронці, не гарантує реальної відповідальності.

На ухилянтах від мобілізації заробляють мільйони доларів

В п’ятницю, 4 жовтня, Державне бюро розслідувань (ДБР) України потішило громадян, які перебувають у фрустрації через поразки ЗСУ на Сході, новим шоу. В мережі інтернет, а потім і на телеканалах з’явилися кадри обшуку у домівці досить відомих чиновників Хмельницької області.

У самому Бюро про це написали так: «Працівники ДБР викрили керівницю Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи (МСЕК) та її сина на незаконному збагачені. Під час обшуків у них знайшли лише готівкою майже 6 мільйонів доларів США у різних валютах. Син посадовці обіймає керівну посаду у головному управлінні Пенсійного фонду України у Хмельницькій області».

ЗМІ одразу ж повідомили, що йдеться про Тетяну Крупу, яка не лише очолює Хмельницький обласний МСЕК, але також є депутатом Хмельницької обласної ради від партії «Слуга народу», та її сина – Олександра Крупу, начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

При цьому мало хто згадував, що чоловіком Тетяни та батьком Олександра є Володимир Крупа, багатолітній начальник спочатку Контрольно-ревізійного управління Хмельницької області, а потім – управління Західного офісу Державної аудиторської служби в Хмельницькій області. Нині Володимир Крупа є підприємцем і формально займається наданням в оренду нерухомого майна та роздрібною торгівлею будматеріалами.

«Правоохоронці у межах розпочатого кримінального провадження щодо незаконного оформлення інвалідності чоловікам, які намагаються уникнути військової служби, провели низку обшуків у службових кабінетах та за місцем проживання посадовців. У керівниці МСЕК в робочому кабінеті було виявлено 100 тисяч доларів США, а також низку підроблених медичних документів, списки «ухилянтів» із прізвищами та фіктивними діагнозами.

Крім того, вдома у посадовців працівники ДБР знайшли майже 5 млн 244 тис. доларів США, 300 тис. євро, понад 5 млн грн, брендові прикраси та коштовності. Правоохоронці знаходили гроші в квартирі практично в кожному куточку – у шафах, шухлядах, нішах. Також вилучено документи, які підтверджують незаконну діяльність посадовців та відмивання ними грошей через різні бізнес-проекти», – сказано далі в прес-релізі відомства.

При цьому обшук було проведено в режимі шоу. Спочатку Володимира Крупу (саме його, а не сина-чиновника) зняли на ліжку, заваленому купою купюр номіналом у 100 доларів, а потім стали демонстративно ломом відкривати тумбочку – хоча, вочевидь, у хазяїв був від неї ключ.

На відео чути, як правоохоронці запитують Крупу-старшого, чи можна виламати шухляду. «Да, ну а який вихід. Обережно просто якось намагайтеся», – відповів той. Коли шухляду все ж відкрили, вона була доверху заповнена доларовою готівкою. Коментуючи побачене, хтось за кадром вигукнув: «Джекпот». В ДБР також заявили, що «під час слідчих дій посадовиця намагалась позбутися частини грошей, викинувши дві сумки з пів мільйоном доларів через вікно». Оскільки весь хід обшуку фіксувався на відео, досить дивно, що цих кадрів не оприлюднено.

Правоохоронці наголосили, що родина топ-чиновників має чималі статки. «Серед іншого, вони володіють 30 об’єктами нерухомості в Хмельницькому, Львові та Києві, 9 елітними авто, корпоративними правами на 48 млн грн, готельно-ресторанним комплексом на майже 3 тисячі квадратних метрів в одному із парків Хмельницького. За кордоном у їхній власності нерухоме майно в Австрії, Іспанії та Туреччині. На валютних закордонних рахунках родина також «накопичила» майже 2,3 млн доларів США. Всі ці статки керівники не внесли до своїх щорічних декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави», – сказано в прес-релізі.

В ДБР також повідомили, що вирішується питання щодо повідомлення чиновникам про підозри за шахрайство в особливо великих розмірах, легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом, за попередньою змовою групою осіб у великих розмірах, декларування недостовірної інформації та незаконне збагачення. За це передбачене позбавлення волі до 12 років з конфіскацією усього майна. Проте про затримання когось із сімейства Круп офіційної інформації немає.

Більше того, Володимир Крупа в коментарі київському телеканалу ТСН заявив: «Мої адвокати, думаю, розберуться. Для Тетяни Василівни найму кращих адвокатів України. Вони мають не тільки до Тетяни Василівни претензії. Вони мали претензії і до мене. Почалось все з того, що мали претензії до мого сина. Він керівник пенсійного фонду. Я хочу сказати, що свою дружину та свого сина буду захищати. Я знаю, як їх захищати. Розберуться і правоохоронці, там теж є професійні люди. Якщо дійде до суду, то і суд розбереться. Буду захищатись і сам, бо знаю, що про мене збирають інформацію».

Стосовно купи грошей у його домі колишній державний ревізор сказав: «Є чинне законодавство. Я його знаю. Це законодавство дозволяє мені в його межах мати і готівку, і безготівкові кошти. Враховуючи те, що я фінансист і спеціаліст по коштах, як ви думаєте, я розберусь з цим питанням? Я думаю, що розберусь. І мене зрозуміють».

Володимир Крупа має всі підстави сподіватися на позитивне вирішення проблем своєї родини. Наприклад, затримана за призначення ухилянтам липової інвалідності керівниця одного з районних центрів МСЕК Львівської області спочатку вийшла під заставу, а в результаті у березні 2024 року відбулася штрафом у 93,5 тисячі гривень.

Своєю чергою, 30 вересня ЗМІ повідомили, що в оселі колишнього начальника Волинського прикордонного загону Сергія Лозінського та членів його родини провели обшуки, під час яких виявили біля одного мільйона доларів готівкою. Слідчі дії проводили у справі, пов’язаній з переправленням ухилянтів за кордон. При цьому, хоча обшуки здійснювали співробітники ДБР, досі жодного коментаря з боку відомства не було.

В регіоні відпрацюють модель ліквідації місцевого самоврядування

Начальник Тернопільської обласної військової адміністрації (ОВА) В’ячеслав Негода заявив на минулому тижні про початок тестування «префектурної системи управління». Тернопільщина стане першою областю в Україні, де впроваджуватимуться такі зміни.

«Наявна модель взаємодії адміністрацій та органів місцевого самоврядування потребує докорінного оновлення та зміни філософії підходів до такої співпраці. Саме тому Тернопільщина з готовністю береться за новий пілотний проект і дякує Раді Європи за підтримку наших ініціатив», – зазначив він.

Коментуючи перспективи перетворення місцевих державних адміністрацій в «органи префектурного типу», В’ячеслав Негода зазначив, що така модель є новою для України, однак вже впродовж багатьох років успішно апробована і діє в багатьох країнах світу.

Проект, що реалізується Тернопільською ОВА спільно з Радою Європи, формально передбачає підвищення ефективності роботи місцевих органів виконавчої влади, тестування системи забезпечення законності актів органів місцевого самоврядування, налагодження механізму консультацій між місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування.

Однак фактично йдеться про спробу тотального підпорядкування місцевого самоврядування призначеним з Києва чиновникам – начальникам обласних та районних адміністрацій. Їх ще президент Петро Порошенко на європейський лад хотів перейменувати на префектів одночасно зі збільшенням повноважень, просто не встиг. Парадоксально, що цю модель відпрацьовуватиме в рідній області саме В’ячеслав Негода, який у 1990-1998 роках був міським головою Тернополя.

Варто відзначити, що Київ веде послідовний наступ на мерів обласних центрів регіону. Так, у серпні минулого року суд відсторонив від посади мера Рівного Олександра Третяка. Хоча формально відсторонення мало тривати лише рік, однак на посаду він повернутися так і не зміг. Третяк публічно звинуватив у своєму звільненні керівника Офісу президента України Андрія Єрмака.

А міського голову Івано-Франківська Руслана Марцінківа намагалися усунути ще під час минулої каденції, відкривши проти нього справу за «порушення рівноправності громадян» – після заклику вивезти з міста циган. Нині мер столиці Прикарпаття знову став мішенню Офісу президента через різку критику податкових змін, за якими місцеві бюджети втратили понад 100 мільярдів гривень.

Зокрема, 3 жовтня під час загальних зборів Івано-Франківського регіонального відділення Асоціації міст України Марцінків наголосив на проблемі вилучення з бюджетів громад податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) з силовиків та військових. Як зазначив міський голова Івано-Франківська, щороку в Україні в ході бюджетного процес потрібно боротися за місцеве самоврядування.

«Сьогодні наші урядовці вирішили забрати ще 4% податку на доходи фізичних осіб, і повернути реверсну дотацію. Тому ми змушені захищати громади. Пригадуємо, як минулого року забирали «силове» ПДФО й чули, що буде мільйон дронів, але, на жаль, у мене сьогодні понад 800 запитів на купівлю  дронів. І дронів не стало більше на війні. Дронами забезпечують громади, волонтери. Ми боїмося, що зменшення доходів громад зменшить можливості допомагати нашим військовим. Тому сьогоднішня мета – щоб депутати Верховної Ради України почули те, що ми хочемо, щоб не було реверсної дотації, і щоб максимально намагалися повернути «силове» ПДФО».

Варто додати, що «реверсна дотація» – це термін, який означає вилучення коштів з місцевого бюджету до державного. Наприклад, з бюджету Івано-Франківська передбачається вилучення 182 мільйонів гривень (майже 4 мільйонів євро). За словами Марцінківа, це достатньо велика сума, яка дала б можливість місту придбати понад десять тисяч FPV-дронів. При цьому зі вже вилученого з місцевих бюджетів у 2024 році «силового» ПДФО на суму в 115 мільярдів гривень за перше півріччя державними органами України було використано лише 45%.