Західна Україна за минулий тиждень: Новий губернатор у Тернополі та конфлікт ЗСУ з ВВС

На примусову мобілізацію в регіоні хворих юнаків у віці від 18 років відреагувала британська медіа-корпорація ВВС. У відповідь військові звинуватили журналістів у «хвилі хейту проти системи мобілізації».

Тернопільська область нарешті отримає повноцінного губернатора

Тернопільська область не має повноцінного голови обласної військової адміністрації  (ОВА) з 29 грудня 2023 року, коли із посади звільнили  Володимира Труша. Звільненню передувало затримання влітку 2023 року детективами Національного антикорупційного бюро голови Тернопільської обласної ради Михайла Головка та двох заступників Труша на вимаганні хабаря у місцевого бізнесмена.

Проте лише 16 серпня 2024 року Кабінет міністрів України погодив призначення 67-річного В’ячеслава Негоди, екс-мера Тернополя часів Кучми та Кравчука, на посаду голови Тернопільської ОВА. Звісно, указ про призначення ще має підписати Володимир Зеленський, але ніхто не сумнівається, що це станеться найближчими днями.

В’ячеслав Негода останніми роками був найбільш високопоставленим київським чиновником з тернопільським корінням. Він народився у 1957 році в селі Борщівка Лановецького району Тернопільській області. Закінчив Київський інженерно-будівельний інститут за спеціальністю архітектура, і у 1980-х став начальником конструкторського бюро Виробничого об’єднання «Ватра» в Тернополі. Тоді в різних підрозділах цього підприємства було понад 10 тисяч працівників, тобто в середньому кожна сьома сім’я 200-тисячного Тернополя була пов’язана з «Ватрою».

Тому не дивно, що В’ячеслав Негода у 1990 році виграв вибори мера Тернополя, і повторив цей успіх у 1994 році. У 1990-1998 роках він також був депутатом Тернопільської обласної ради, і членом Тернопільського облвиконкому (до ліквідації цього органу).

У 1998 році Негода став першим заступником виконавчого директора Асоціації міст України, з 2008 по 2010 рік був заступником міністра регіонального розвитку та будівництва. У 2010-2014 роках він працював у Секретаріаті Кабінету міністрів України. У цей період В’ячеслав Негода закінчив Львівський Національний університет імені Івана Франка за спеціальністю правознавство та Національну академію державного управління при Президентові України, і отримав науковий ступінь доктора філософії в галузі публічного управління та адміністрування.

Після державного перевороту в лютому 2014 року Негода отримав посаду першого заступника міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. Після того, як у вересні 2019 року міністерство змінило назву, став заступником міністра розвитку громад та територій України. Із цієї посади він пішов після скандалу з першим заступником міністра Василем Лозинським, якого спіймали на хабарі у розмірі 400 тисяч доларів.

З того часу В’ячеслав Негода на громадських засадах був керівником Офісу Конгресу місцевих та регіональних влад України при Президентові України, а також працював доцентом кафедри регіональної політики Навчально-наукового інституту публічного управління та державної служби Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Він був абсолютно непублічним, і жодним чином не коментував події в Тернопільській області протягом минулих років.

Тернопільські коментатори вважають, що саме така поведінка стала додатковим аргументом за призначення Негоди на посаду глави Тернопільської ОВА, яка залишалася вакантною непристойно довго. Проте головною причиною повернення чиновника у Тернопіль стало те, що два попередніх губернатори часів Зеленського довели ситуацію в області до межі керованості.

Особливих «успіхів» досягнув у 2019-2020 роках Ігор Сопель, єдиною заслугою якого була близькість до команди «Квартал-95». Проте і його наступник Володимир Труш, висуванець прем’єра Дениса Шмигаля, не зміг взяти ситуацію під контроль – значною мірою через те, що є уродженцем сусіднього Прикарпаття, а не Тернопільщини.

Натомість В’ячеслав Негода увійшов до складу української номенклатури найвищого рівня саме в Тернополі, нормально співпрацюючи як з Леонідом Кравчуком, так і з Леонідом Кучмою. Він вчасно переїхав до Києва, і працював в будівельному блоці уряду при Ющенкові, Януковичі, Порошенкові та Зеленському. При цьому Негода зберігав тісні зв’язки як з чиновниками та політиками, так і з бізнесменами Тернопільщини.

За кулуарною інформацією, потенційний губернатор пообіцяв Офісу президента більше не допускати в області корупційних скандалів на кшталт того, який привів до відставки його попередника, а також голови Тернопільської обласної ради. Що ж, залишилося дочекатися указу про призначення Негоди та його перших дій на посаді голови ОВА.

Той факт, що Київ, нарешті, визначився з кандидатурою губернатора Тернопільської області, викликав черговий сплеск дискусій у сусідній Львівщині, де не перший рік очікують переходу нинішнього глави ОВА Максима Козицького – чи то на міністерську посаду, чи то в «Нафтогаз України». В останньому варіанті більше зацікавлений його батько, Зиновій Козицький, фірми якого, зокрема, займаються видобутком нафти і газу.

Однак якщо кадрові зміни у Львівській області і відбудуться, то вони, на відміну від Тернопільської, будуть частиною більш широкого пакету, переконані коментатори як у Львові, так і в Києві.

Мобілізація в регіоні вразила навіть журналістів ВВС

В Івано-Франківську зросла кількість блокпостів по всьому місту. Міський голова Руслан Марцінків пояснив, що наразі область демонструє одні з найгірших показників по мобілізації. За його словами, про це свідчать дані від Міноборони.

Про це мер Івано-Франківська заявив в ефірі одного з місцевих телеканалів 15 серпня. За словами мера, таке посилення мобілізаційних заходів у Франківську буде щонайменше декілька тижнів.

«Місто не має стосунку до мобілізації, ми не керуємо ТЦК – це не наша структура. Але, думаю, декілька тижнів точно буде посилення мобілізаційних заходів, зважаючи на ті показники, які є сьогодні в Івано-Франківській області. Є потреба», – сказав Марцінків.

Мер додав, що місто не визначає місця, де можуть облаштовувати блокпости. Втім, згідно з законом про місцеве самоврядування, Івано-Франківськ допомагає необхідними засобами. «Але здійснюють мобілізацію виключно правоохоронні органи й територіальний центр комплектування», – наголосив Марцінків.

Однак примусова мобілізація посилена не лише в Івано-Франківську, але й в усій області, на що звернула увагу навіть британська медіа-корпорація ВВС. 12 серпня українська редакція порталу ВВС опублікувала матеріал під промовистою назвою «Мобілізація до 25 років. Кого далі забирають до війська і як це можуть змінити».

Одним з її героїв є 21-річний Анатолій Захаревич, який разом із дівчиною вирішив поїхати на день у Карпати, але в результаті з працівниками Верховинського ТЦК Івано-Франківської області за кілька днів побував у Рівному, Кам’янці-Подільському, і в результаті був мобілізований та потрапив на полігон.

Спершу їх зупинили на мобільному блокпосту працівники Верховинського ТЦК. Під час перевірки документів Анатолію сказали, що в нього неоновлені дані та «запросили проїхати до ТЦК». Хлопець каже, що не переживав – йому лише 21 рік, у нього бронхіальна астма, через яку він мав статус «обмежено придатного у воєнний час».

Уже в ТЦК його попросили підписати згоду на проходження ВЛК у Верховинській лікарні, проте хлопець відмовився. Після цього відвезли у лікарню, насильно змусили зробити флюорографію та здати кров з вени, а інші обстеження «проставили у приміщенні ТЦК», визнавши повністю придатним.

Наступного ранку Анатолія та ще кількох хлопців завезли в Рівне на територію однієї із військових частин. Там він уперше побачив документи, які нібито сам підписав, хоча за весь час навіть не брав ручки до рук. Хлопець сказав про це чоловіку, який мав його оформити, той накричав на людей, які привезли 21-річного хлопця та відмовився приймати його у військову частину.

Після цього Анатолія та ще двох хлопців відвезли назад у Верховину, де змусили ночувати у холодному приміщенні. Заступник керівника Верховинського ТЦК, за словами хлопця, сказав, що «за вас уже все зробили, ви будете служити», і що для них знайдуть інші військові частини, де їх погодяться прийняти. Вранці Анатолія та інших повезли в Кам'янець-Подільський, де він побачив ті ж дивні документи, що і в Рівному. Але там його вже не слухали, оголосили мобілізованим та прийняли на навчання.

При цьому заступник начальника Верховинського ТЦК заявив родичам Анатолія, що того нібито затримали прикордонники, «які склали адміністративний протокол за незаконну спробу перетину державного кордону», проте немає підтверджень існування такого протоколу. А на адвокатський запит у Верховинському ТЦК відповіли, що Анатолій Захаревич «не був у Верховинському ТЦК» і не проходив там «медогляд».          

Сам Анатолій на полігоні уже третій місяць. Через свою хворобливість та ніч у холодному приміщенні він встиг потрапити в лікарню. У розмові з ВВС Україна хлопець зізнався, що фактично не відвідує навчання та відмовляється одягати форму.

На ситуацію змушені були реагувати в Оперативному командуванні ЗСУ «Захід». Військові звинуватили ВВС в тому, що «видання викликало чергову хвилю хейту проти системи мобілізації в Україні та територіальних центрів комплектування, підігріваючи градус суспільної напруги». В командуванні також заявили, що «військовозобов’язаний Захаревич, нині перебуваючи у навчальному Центрі, скарг на стан здоров’я не заявляє позаяк отримує всю належну допомогу та підтримку з боку командування військової частини».

Крім того, 7 серпня, тобто уже після розмов журналістів ВВС з Анатолієм Захаревичем, Державне бюро розслідувань відкрило проти хлопця справу за статтею про ухилення від несення військової служби без поважних причин. В умовах воєнного стану покарання за цією статтею – від 5 до 10 років позбавлення волі.

В матеріалі ВВС описано ще кілька подібних історій, зокрема, про двох близнюків, 19-річних Вадима та Руслана Ящуків, яких затримали на рибалці в Чернівецькій області. У поліції матері сказали, що хлопців наступного дня із ТЦК відпустять, але відпустили тільки одного. А Вадима, який має проблеми із серцем та статус «обмежено придатного у воєнний час», визнали придатним і відправили в армію.

Проте лише випадок Анатолія Захаревича удостоївся відповіді військових – вочевидь тому, що долею хлопця почали цікавитися депутати Верховної Ради. Тобто саме ті люди, які, ухвалюючи нову редакцію закону про мобілізацію, внесли в нього правову колізію, що дозволяє забирати до війська хворих хлопців починаючи з 18 років.