Західна Україна за минулий тиждень: Почаївська Лавра під загрозою захоплення, і «поліцейська» бригада «Лють» практично без поліцейських

Київські власті досі не скасували дію угоди з канонічною УПЦ стосовно Почаївської Лаври, як це відбулося з Києво-Печерською, лише тому, що на неї претендують одразу дві конфесії – УГКЦ і ПЦУ.

Київські власті готуються до захоплення Почаївської Лаври

На Свято-Успенську Почаївську Лавру (Тернопільська область) претендують одразу декілька релігійних організацій, Мінкульт ще не думав, як вирішити цю суперечку, але бачить можливості проведення служінь різними церквами на одній території після вирішення питання власності. Про це заявив міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко в інтерв’ю київському виданню LIGA.net, опублікованому 14 квітня.

«У випадку Почаївської Лаври, там лише в одній церкві, в Кременецькому заповіднику, завершилася угода. І відбувається та сама картина, що і в Києві. Священик забрав ключі й перешкоджає нам перебрати цю церкву до себе. Але основа Почаївської Лаври є за угодою з Кабміном в користуванні (УПЦ МП – прим.) на 49 чи 50 років. І термін спливає ще нескоро. Ми вивчаємо ці документи. Щойно будемо готові – повідомимо подробиці» – сказав чиновник.

З інтерв’ю можна зробити висновок, що головна причина, чому київські власті все ще не скасували дію угоди з канонічною УПЦ стосовно Почаївської Лаври, як це відбулося з Києво-Печерською, полягає в тому, що на неї претендують одразу дві конфесії – Українська греко-католицька церква (УГКЦ) і Православна церква України (ПЦУ), про що нагадав журналіст видання.

«Ми бачимо, що є можливості проведення служінь різними церквами. Щодо Почаївської Лаври, давайте спочатку розв’яжемо питання з власністю. Надалі мають ухвалюватися виважені рішення, в який спосіб там можуть відбуватися служіння: чи то оренда, чи то тимчасові угоди» – сказав міністр.

При цьому Ткаченко висунув звинувачення не лише на адресу УПЦ, але й місцевої влади Тернопільщини. «Окремо треба подивитися на історію цього питання. Яким чином Почаївська Лавра стала осередком «руського міра» на Тернопільщині? Звідки з’явилося чимало мешканців Почаєва останніми роками? Там свідомо будувався stronghold (англ. «цитадель», саме це слово вжив чиновник – прим.) «руського міра» на Заході України. І це питання – до багатьох очільників різного рівня влад» – сказав міністр.

Як свого роду «тренування» із захоплення Почаївської Лаври можна оцінити ситуації в історико-архітектурному заповіднику «Хотинська фортеця», де 12 квітня релігійна громада УПЦ МП добровільно передала ключі від храму Св. Олександра Невського дирекції заповідника та підписала акт приймання-передачі (повернення) майна.

У Мінкульті України відзначили, що згаданий храм, споруджений у 1833-1834 роках, перебуває  на території заповідника та є складовою комплексу споруд Хотинської фортеці. «До 31 грудня 2021 року церква була у користуванні релігійної громади парафії на честь Святого князя Олександра Невського Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви згідно з договором про безоплатне користування релігійною організацією культовими спорудами та іншим майном, що є державною власністю. Договір з УПЦ не був продовжений, понад рік церква була зачинена» – сказано у повідомленні прес-служби Мінкульту. Тобто ворожі дії щодо канонічної православної церкви почалися задовго до війни, яка нині просто використовується для їхнього обґрунтування.

Варто відзначити, що на минулому тижні одразу дві обласних ради в Західній Україні на позачергових сесіях ухвалили рішення, спрямовані проти УПЦ, при цьому вийшовши за межі своїх повноважень. Так, 11 квітня депутати Волинської обласної ради вирішили «заборонити діяльність Української православної церкви Московського патріархату (офіційно зареєстрованої як Київська митрополія Української православної церкви) на території Волинської області». Крім того, облрада рекомендувала Волинській обласній військовій адміністрації (ОВА) розірвати договори оренди (користування) з релігійними громадами УПЦ МП, що користуються храмами, які є пам’ятками архітектури.

В свою чергу, Львівська обласна рада 12 квітня визнала неприйнятним користування майном Українською православною церквою, яка має церковно-канонічний зв’язок із Російською православною церквою, є її структурним підрозділом і перебуває у відносинах підпорядкування, та перебування його у власності релігійних організацій УПЦ на території Львівської області.

Депутати також рекомендували Львівській ОВА «вивчити у встановленому порядку дотримання релігійними організаціями Української православної церкви вимог закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» та, в разі відповідних підстав, звернутися з судовими  позовами про припинення діяльності релігійних організацій» – з наведенням переліку 18 громад УПЦ.

В регіоні не можуть набрати поліцейських до штурмової бригади

Набір добровольців в рамках проекту «Гвардія наступу» в Івано-Франківській області продовжено ще на місяць. Про це 12 квітня повідомила губернатор Прикарпаття Святлана Онищук.

«Рекрутери працювали як в територіальних громадах, так і на рівні області. Водночас попит суспільства на формування добровольчих підрозділів зумовив ухвалення рішення щодо продовження рекрутингової кампанії «Гвардія наступу». Хоча основний штат бригад укомплектований, зараз формується резерв» – заявила чиновниця. За її словами, Івано-Франківська область успішно реалізувала проект «Гвардія наступу» щодо набору добровольців до штурмових бригад, зокрема, й до бригади «Лють», яка з самого початку позиціонувалася як поліцейська.

Проте останні дані свідчать, що серед рекрутованих до лав бригади «Лють» поліцейські складають меншість. Зокрема, кілька тижнів тому начальник сектору комунікації поліції в Івано-Франківські області Андрій Яцків заявляв, що «окрім добровольців, до штурмової бригади «Лють» записуються ТАКОЖ колишні поліцейські».

А 14 квітня з’явилася інформація про те, що станом на початок місяця до штурмової бригади «Лють» Національної поліції зголосилися 569 цивільних мешканців Львівщини. При цьому поліцейські становлять невелику частку новобранців – до бригади вступили 50 діючих працівників поліції Львівщини.

Подібна ситуація і в Рівненській області – там до підрозділів бригади «Лють» вступили лише 54 поліцейські. Стосовно сусідньої Волинської області була інформація, що там до згаданої бригади долучилися колишні спецназівці роти «Світязь», які вирішили перейти до нового штурмового підрозділу – проте їхня кількість не називалася.

За повідомленнями з інших областей регіону – Волинської, Закарпатської, Хмельницької та Чернівецької, –  з 300-500 людей, які записалися в бригаду «Лють» на їхній території, переважну більшість складають не просто цивільні, а люди без досвіду служби в армії. Тому початковий 14-денний курс підготовки є базовим, і починається фактично з нуля. Лише після його проходження має початися спеціальна підготовка.

При цьому жодних повідомлень про те, що підрозділи «поліцейської» бригади з різних областей почали бойове злагодження, досі немає. Тобто продовження набору до неї про яке повідомила губернатор Прикарпаття стосується, принаймні, всієї Західної України.

Ужгород за вартістю оренди житла обігнав Львів та навіть Київ

В розрізі оренди житла Київ більше не найдорожче місто України, яким воно було всі роки незалежності – і аж до середини 2022-го, коли цей список очолив Львів. А з лютого 2023 року на чолі списку опинився Ужгород, повідомило 13 квітня київське видання «Економічна правда» (ЕП).

За останні кілька місяців ціни на оренду житла в Ужгороді зросли на 62%, перевищивши 13 тисяч гривень за однокімнатну квартиру. Експерти ЕП вважають, що головною причиною цього є спроба багатьох киян пересидіти зиму у більш безпечному місці – адже мер столиці восени лякав евакуацією 3 мільйонів мешканців Києва.

І Ужгород став найбільш привабливим місцем, адже з лютого минулого року туди не прилітала жодна російська ракета. Та й по всьому Закарпаттю був лише один ракетний удар, тобто цей регіон відображає уявлення українців про найбезпечніше місце для життя.

Звісно, починаючи з минулої осені ціна на оренду житла зросла в усіх областях Західної України, але аномальним цей ріст був лише в Ужгороді та у Львові. Але Львів – набагато більше місто, може вмістити більшу кількість переселенців, тому й ціни там більш врівноважені.

Журналісти «Економічної правди» з’ясували, яке житло можна винайняти у цих містах за 7 тисяч гривень. На момент підготовки матеріалу в Ужгороді пропонували тільки шість помешкань за такою ціною – хоча, як правило, таких пропозицій ще менше. При цьому всі квартири, м’яко кажучи, виглядають занедбано і мають невелику площу.

У Львові ж за 7 тисяч гривень регулярно пропонують близько 100 квартир, і вони, як правило, більші та кращі, ніж в Ужгороді. При цьому в обох містах йдеться насамперед про квартири в «хрущовках», з меблями 1980-х років і пральними машинами та холодильниками з 1990-х.