Новини
-
22 листопада
-
12:00
-
21 листопада
-
15:00
-
20 листопада
-
15:00
-
19 листопада
-
15:00
-
18 листопада
-
15:00
-
15 листопада
-
15:00
-
14 листопада
-
15:00
-
13 листопада
-
15:00
-
12 листопада
-
12:00
-
11 листопада
-
15:00
-
8 листопада
-
15:00
-
7 листопада
-
15:00
-
6 листопада
-
12:00
-
5 листопада
-
15:00
-
4 листопада
-
12:00
-
1 листопада
-
12:00
-
31 жовтня
-
15:00
-
30 жовтня
-
15:00
-
29 жовтня
-
15:00
-
28 жовтня
-
15:00
-
25 жовтня
-
15:00
-
24 жовтня
-
15:00
-
23 жовтня
-
15:00
-
22 жовтня
-
15:00
-
21 жовтня
-
15:00
-
18 жовтня
-
15:00
-
17 жовтня
-
16:00
-
16 жовтня
-
15:00
-
15 жовтня
-
15:00
-
14 жовтня
-
12:00
Читач зможе замовити або віддати книжку будь-де – стає до дії єдина муніципальна бібліотека Львова
У Львові розпочався процес об'єднання дорослих та дитячих бібліотек міста в єдину муніципальну бібліотеку, проте кожна філія зберігатиме свою особливу ідентичність.
Про новий формат роботи та життя бібліотечної мережі міста Еспресо.Захід поговорило з керівником Централізованої бібліотечної системи для дітей Василем Кметем.
Суть нової реформи полягає в тому, щоб прибрати кордони між дитячими та дорослими бібліотеками. Зробити простори спільними та відповідними до тієї чи іншої території, на якій вони розташовані.
– Йдеться про створення єдиної муніципальної бібліотеки, яка буде об'єднана єдиним каталогом, пошуковими системами, а також великим комплексом бібліотечних послуг і сервісів. Як у сфері доступу до інформації, так і власне щодо книгозабезпечення. Надзвичайно важливо нам формувати такий підхід, який дозволяв би користувачеві швидко й оперативно отримувати інформацію, документи чи книги.
Ми прагнемо забезпечити й дистанційне обслуговування – за принципом єдиного вікна, коли людина зможе замовити або віддати книжку будь-де, а не в якомусь конкретному осередку. Ця інтегрованість дозволить ефективно використовувати нинішній наявний досвід для того, щоб працювати в різних районах міста. Окремі осередки будуть функціонувати як бібліотеки-філії чи бібліотеки-простори, спеціалізуючись на певних видах послуг. Тому, що в одному випадку доцільніше, скажімо, зберегти суто дитячий простір, а в іншому – створити якийсь електронний хаб. Усе це ми враховуватимемо, – пояснює Василь Кметь.
На його думку, муніципальна бібліотека буде важливим чинником збереження зв'язку із громадськістю, а також цілком може стати центром для прийняття рішень у галузі культурної політики. Адже вона об'єднуватиме різні середовища та людей різних сфер.
– Мені здається, що ми у Львові стоїмо на доброму шляху, де оця взаємодія і співдія між бібліотеками й самоврядними структурами якраз дозволяє надати в новий час такі властиві бібліотеці функції для трансформації суспільства. Це той простір, де можна вчитися свободи, демократії та дуже багатьох серйозних речей, які просто в дитячому віці так гучно не називаються, – додає керівник.
Уже зараз громади активно долучаються до розвитку бібліотечних осередків – своїми зусиллями допомагають їм досягати рівня, на якому вдасться відповідати запитам сучасного суспільства.
– Дуже важливо, що громада активно долучається і своєю підтримкою допомагає це зробити. Тобто з одного боку це думки, ідеї, пропозиції, а з іншого – реальні подарунки, закупівля книжок, рекомендації щодо закупівель певних матеріалів та ресурсів. Це дозволяє збагачувати фонди та колекції, а відповідно й актуалізовувати послуги, найважливіші соціальні сервіси, які функціонують у бібліотеці. Власне читачі, які діляться книжками, – це один з дуже важливих чинників, вони дбають про розвиток, – переконаний Василь Кметь.
Окремо він відзначає той момент, що вже сьогодні потрохи стираються кордони зонування бібліотечних просторів: дитячі бібліотеки збагачуються літературою, яка пасуватиме батькам, що приходять зі своїми дітьми, а дорослі – навпаки, облаштовують дитячі куточки, дитячі полиці та комфортні для молодших читачів простори. Попри стирання кордонів, кожна бібліотека зберігатиме свою ідентичність або ж іще її набуватиме.
– Під час стажування у Ліоні я отримав особливі враження від відвідування місцевої муніципальної бібліотеки, розташованої у великій багатоповерховій будівлі, – ділиться пан Василь. – Знаєте, коли я відвідав її вперше, у мене склалося враження, що просто потрапив у зручний час, коли всі сходяться до бібліотеки, щоб почитати й поспілкуватись. Наступного дня прийшов у інший час, а потім потрапляв ще по-різному.
Я реально був вражений тим, що ніколи не бачив порожніх читалень, залів чи коридорів. Це таке постійне активне місце спілкування, від перших поверхів, де представлена дитяча література, і аж до найвищих, які завершуються рідкісною книгою. Це зручно, це важливо. Для мене ці бібліотечні реформи у французьких містах були зразком для вивчення і порівняння, наскільки там вдалося створити зручну і прийнятну для громади модель і зробити бібліотеку органічною частиною того муніципалітету, тієї міської громади.
Я вважаю, що Львів потребує і заслуговує того, щоб аналогічно позиціонували себе бібліотеки. Ми це робимо, і реформа значною мірою зумовлена тим, щоб покращувати, розвивати і зробити бібліотечну систему мобільною й адаптованою до тих викликів, які, знову ж таки, виникають у глобалізованому світі.
Щоб першим дізнаватися новини із Західної України, Польщі та світу, приєднуйтесь до Телеграм-каналу ЗУНР
Читайте також
- Усі львівські школи з 1 вересня перейдуть на електронні журнали
- 50 тисяч східняків збираються залишитися ві Львові
- У Львові Мальтійська служба допомоги облаштує майстерню протезування при реабілітаційному центрі «Незламні»
- Інспектора Галицької митниці підозрюють в участі в контрабандній схемі на 4,3 млн грн