Біженці з України закордоном стають прибиральниками та кондитерами – і юристи, і журналісти

Аби заробити на життя, роботою не перебирають. Через незнання мови дуже важко працевлаштуватися.

45-річна Олеся Гнатюк більш як 20 років мешкала в Києві — там працювала журналісткою та редакторкою. Через війну вона з двома неповнолітніми дітьми виїхала за кордон — у чеське місто Острава. Оскільки чеською мовою жінка не володіє, а в журналістиці це надважливо, довелося шукати для себе інший фах.

– Я згадала про кондитерство, яким почала займатися ще в час декретної відпустки, — каже Олеся. — Тоді я пекла тортики та тістечка на замовлення. У Чехії дізналася, що в невеличку місцеву кав’ярню шукають кондитера. Я прийшла на співбесіду з власницею, показала їй свої вироби і, попри незнання чеської мови, влаштувалася на роботу. 

Олеся має повну свободу в роботі — виготовляє солодощі, які сама бажає. Обсяги залежать від сезону пише Ukrayina.pl.

– Готую брауні, торти "Снікерс" і "Малина-кокос", еклери, десерти "Павлова", — розповідає Олеся. — За подібну роботу можна заробляти від 110 до 150 крон за годину. Про суму, яку я щомісяця отримую, маю прозвітувати в Уряді праці — адже там українські біженці отримують соціальну допомогу від держави, і якщо зароблена сума перевищує 10 тисяч крон, то виплати скасовуються". 

32-річна кримчанка Юлія Юдіна приїхала до Франції 16 березня.

Вона має юридичну освіту, та заробляла на життя завдяки масажу та йозі. У Франції ж Юля влаштувалася працювати продавчинею у сирному магазині, згодом — офіціанткою у ресторані. 

– Я просто йшла у заклади й питала, чи вони не шукають людей на роботу. Мені запропонували вакансію два заклади, серед них я обрала один, — згадує жінка. 

Юлія вільно володіє англійською, французьку знає на рівні В1. Зізнається, що цього для роботи недостатньо, тому вона планує піти на курси французької. 

– Маю знайому у Франції, за фахом юристка, проте через незнання мови змушена працювати прибиральницею, — каже жінка. 

До слова, у Франції мінімальна заробітна плата становить 1200 євро. Годинна оплата праці Юлії Юдіної — 11 євро.

– Я була єдиною офіціанткою, яка працювала в дві зміни: з 10.30 до 15.00 і з 18.30 до 23.30. У мої обов’язки входило обслуговування клієнтів, а також прибирання тераси й ресторану, витирання келихів. На місяць я могла отримати 1800 євро без оподаткування, — каже Юлія.

Проте довго жінка не змогла працювати за таким графіком і змінила місце роботи. Тепер вона працює у готелі, де обслуговує сніданки. Її робота починається о 7.00 і закінчується о 13.00. 

– Також я проводжу безплатні заняття з йоги в парку для українців. Купила масажний стіл, хочу заробляти масажем та курсами з йоги, — підсумовує біженка. 

Обидві жінки стверджують, що найголовніше в новій країні — володіння місцевою мовою.

Тоді шанси знайти роботу, яка даватиме хороший прибуток і задоволення, доволі високі.

Нажаль, українська освіта досі так на цю просту вимогу не спромоглася переорієнтуватися.

Так що, в разі затягування або нового витка розвитку бойових дій – нова кількість прибиральниць та офіціянток Европі буде доставлена.