Вслїд Евровізїї-2026: тре’ сї готувати до Великої Румунїї?

Каждего року Евробачинє несе прихованї політичнї смисли. Зрештоў, не такі вже в’ни й прихованї...

Цїкавостка №3

Зачнїмо од згадки про нащадків наших Галицьких предків, себто Бїлих Хрватів — зї скупіни LELEK. Ту тре’ пїдгадати, же всїм бувшим “Юґославам” сей конкурс не даваў аж так на раз-два вигравати, хоча колишня СФРЮ (Соцїялістична Республіка Юґославїя) бере в Евровізїї учєсть ше єк від 1961 року, долучившись до него разом з Гішпанїоў та Фінляндїйоў!

За всї роки учєстї “Юґославів” — і коли вони були їдноў державоў, і єк вже нє — “неупередженї” евро-бюрократи їм дозволили виграти сей “клоунс” аж двічі:

• в 1989 роцї: по сутї, в остатнім повноцінїм спокійнїм та мирнїм роцї існуваня їдної з найбільших Слов’яньских держав: СФРЮ
• та ў 2007 роцї, коли на конкурс Сербїя висунула мужеподібну сьпївунку, шо не приховує свего лесбійства і відкрито відстоює ружнї тамка LGBTQ+.

Просто “соўпаденїє”, жадної політки, йо? Гаразд, най буде....

Для пуріўнєня: Україна долучила си до Евровізїї ў 2003 роцї, а СССР учєстї в конкурсї так і не взєў, хоча в 1980-х про то вже мова йшла.

Від року свего долучинє до сего гейби єк суто сьпївочого змагу (ая!) бувша УССР вигравала конкурс:

• в 2004 роцї: роцї Мейдану-2004, в народї названїм за свою атракцїйнїсть “Помаранчевим карнавалом”. Переможиця: любителька помиґати лїхтариками на Мейданах — Руслана.
•  в 2016 роцї: рїк активної фази так називаної АТО на Донбасї, їкий вирішив вийти з кордонїв України взірця УССР, а також остатечного устійненя Криму єк вже неконтрольованої Київом території. Переможиця: полїтична Кримско-Татарка — Jamala.
•  ў 2022 роцї: но ту вже можна й без коментарів... Переможець: гурт Kalush Orchestra. В сутї своїй: штучно зліплений під конкурс проєкт, їкий на хвилї слави позбирав по сьвїту добрий крейцарик троха на ЗСУ, а ше бїльше “троха” на себе — й від 2024 вже єк про него нїц не чути... 

Словом, самї тїко “спіўпадїня”, єкі, вісно, жаднего відношеня до полїтики не мают, ая!

Тож не дивно, же Хорватскій скупінї LELEK нїц особливо не сьвітило на ЕУВізїї-2026 за визначинєм, хоча то вже їхня друга спроба поспїль: на Евробаченю-2025 їх було усьпїшно «проїхано». Може, воно й так на лїпше для Хорватії... ;-)

Їкшо ж троха відійти від політичної оцїнки конкурсу, то цегорічний утвір від LELEK — сьпїванка Andromeda — за музичним суто виконанєм видає сї слабше за минулорічне, але додатковий пункт сьпївунки отримуют за промоўцїю Слов’яньскої древньої Язичницької симболїки, но а також за то, же не відступили від свої Хорватської мови на конкурсї!

В Фіналі EUV-2026 гурт LELEK посів 15 сходинку.

Цїкавостка №2

Запальнї Satoshi з їхнїм забїйничком Viva, Moldova! засьвітили сї ше єк на Укрівським Нац.Відборі до Евровізії: в рамах свої промоўцїї в’ни виступили єк гостї наприкінцї тотої всьої нудоди на Київській телевізїї. Нагадаїмо, же на сїм конкурсї не вільно голосувати мешканцям країни за свого представника, тому реклямнї виступи артистів в державах, відки потенцїйно за них можут проголосувати — то звикла практика.

Загалом, сьпїванка не так, жеби чимсь особлива, але вона просто весела, житєствердна, й промує ту ж саму сонєшно-винну Молдову в радїсних променях, а не в одвічних хохлєндерських плачах, на кшталт

...й зї сльозами на вочах
козаки своїх рубали

(с) Укрівска народна пісня, їкшо-шо.

Тож на подібнї плачі пересїчного Еўропейського бюрґера вже не проб’єш! Побавили сї рік-два в “пїдтримку Українського народу” й basta! Не дивно, же Молдовцї текст свої сьпїванки адаптували опріч Англійської, офіційної мови Евровізії — також на Еспаньску та Італійску. Шо можна поїснити тим, же їх рідна Молдовська — пардон! — вже Румунська мова стоїт до сих язиків десь так близько, єк Галицко-Буковиньска — до Словацької та Польської.

Також прикметно, же сам Satoshi в Молдові бїльше знаний єк RAPер, їкий читає читку про «тєжке розбійницьке житє хлопаки з "району"». А ту сї довело склепати шось ближче до фолк-рокового гурт №1 в Молдові — Zdob și Zdub. Втїм, не найгріший взірець до наслїдуванє.

Фінальне мїсце Молдовцїв — 8-ма сходинка: їден щабель над Leléka чи то з України, чи то вже з Берліни.

Не хочемо сї опускати до плїткарства на базарє, але люди брешут, же сю “орґанїзаторку авант-поп проєкту DONBA₴GRL”, уроженку “абичнава шахтьорскава пасьолка”, їка завдєки бойовим дїям на теренах бувшої УССР змогла сї поселити в Берлінї — аж сї всикали, так тєгнули на перемогу УКРівського Нац.Відбору за вуха єк самі орґанізатори цего відбору, так й такі обласкані владоў журкині, єк Jamala та Ruslana. Допитливі можут тото всьо вздріти на власнї вочі на видиві з тего “відбору”. Йо, жадної політики, навіт близько! :0))

Цїкавостка №1

Но й нарештї, беззаперечним лідером Евровізїї-2026 ў глєдачів зї Східної та Пївденної Европи — а то видко з числених відгуків під відповідними видивами на Youtube-каналах, — стала.... рок’ова Румунка — Alexandra Căpitănescu (Александра Кеипітеинеску)!

22-річна Alexandra в себе вдома вже встигла понабирати ружних перемог на розмаїтих «талант-шоў», а також засьвітила си в спїльних виступах з їдним з найзнаменитіших Folk-Metallьових гуртів ў Румунії — E-an-na, єкий поєднує важкі rock-риффи з Румунськоў співочоў мелодійнїстю та... Язичницьким сьвітоглєдом.

Правда, сама Alexandra Căpitănescu на Євровізії представила свою сьпїванку Choke Me виключно English’ом — шо не дивно єк для виконавицї з невеличкого, загалом, музичного ринку Румунії. Тим паче, же в’на має контракт з нацїональним підрозділом сьвітового видавця — Universal Music Romania.

Мїсце в Фіналі Eurovision-2026 — #3.
Для почєтку Европейської кар’єри — дуже не зле!

Від Буковини аж до моря

Єк ми вже встигли повижче заўажити, конкурс Евробачинє в жаден спосїб не дотичит до політики: то всьо просто “соўпаденїя”, айно! Тому ЗНАКОВО, же на Єбаченю-2026 по кількарічній паўзї суто з браку коштів на орґанїзацїю нац.відоборів та поїздку на сам конкурс — враз сї засвітили відразу двоє Румуньских виконавцїв! Айой! Пардон: їден гейби єк з незалежної Молдови.

Їкшо врахувати попереднї “випадкові збїги”, від розвалу Юґославії починаючи, то годен доволі точно вловити поточнї альбо ж скоро очікуванї політичнї віянє й вітри змїн: шо — готуємо си незабаром стрічєти Trăiască România Mare*?

Мапа “Великої Румунїї” взірця 1926 року: себто, ше без т.н. “Трансністріі”

В сьвітлї тенденцїй конкурсу, на наступне Евробачинє-2027 від бувшої УССР все ж таки варто висунути їкись Румуно-мовний гурт з Буковини! Тим паче, же бїльшости населеню сеї пост-республіки не звикати: в’ни вже давно ўсї — пречудово ДА-кают**: себто не така вже й буде для них страшна тота румунізація: шо рїдна! ;0)

До рїчі, титул сего роздїлу — рєдок-гасло з відомого вїрша-славня, популєрного в колах Румуньских нацїонал-собористів, зокрема тих, єкі брали учєсть в Приднїстровскій кампанїї 1991-92 років. Представники сих поглєдів вважєйут, же “одвічнї Румунські землї” сєгают до річки Пїўденний Буг, а ў деїких навіть планах — аж по сам Днїпро в південім їго відтинку. Повний засєг “Великої Румунїї” також включєє, серед єньчого, і деїкі терени Булґарії та Мадярії, хоча їкраз від остатньої внаслїдок Тріанонскої Угоди та вислідів Другої Сьвітової війни — сучєснїй Румунїї перепаў чималий шмат.

Втїм, станом на нинї, апетити подібних політичних сил обмежуют си переважно Молдовоў та всьоў Буковиноў, про їку сї й згадує в однойменному вірші в рєдку: 
...Від Буковини аж до моря...

_______________________________________________________________________________
**)
Румунськоў DA — так.
Така форма ше сї стрічєї тїко в Булґарскім та Росїяньскім язиках. В єньчих Слов’яньских — нє.

*)
Trăiască România Mare! [Треияскеи Романїя Маре] — досліўно: Най жиє Велика Румунїя!