Західна Україна за минулий тиждень: Генератори за півціни у Львові та нові «ворота на Захід» на Закарпатті та Буковині

Київські власті не приховують, що головна мета відновлення залізничного коридору в Румунію на Закарпатті та відкриття нового автомобільного КПП на Буковині – вивезення українського зерна на Захід.

Електрогенератор як образ світлого майбутнього

Мерія Львова пообіцяла мешканцям багатоповерхівок компенсувати половину вартості придбаних ними електрогенераторів. Правда, одразу виявилося, що йдеться не про самих мешканців, а про об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) і т.п. Крім того, незважаючи на потужну піар-кампанію, жодної компенсації поки що не виплачено.

Отже, виконавчий комітет Львівської міськради ухвалив у минулу п’ятницю програму часткової компенсації мешканцям багатоквартирних будинків за придбання генераторів для забезпечення мінімального постачання електроенергії у критичних випадках. Передбачається, що ОСББ чи ЖЕКам повертатимуть 50% вартості генераторів, але не більше 30 тисяч гривень (близько 700 доларів). Усі виплати обіцяли здійснювати з міського бюджету.

«Деякі ОСББ у Львові вже придбали генератори і використали їх в роботі, коли не було світла. Ми хочемо, аби до критичних ситуацій були готові всі. Розуміємо, що для багатьох будинків придбати генератор є складно. Допоможемо. Прийняли окрему програму відшкодування їх вартості», – заявив після цього мер Львова Андрій Садовий.

За словами мера, на відшкодування можуть розраховувати ОСББ, управляючі компанії, виконавці житлових послуг будинків, а також житлові кооперативи Львова. Номінальна потужність генератора має бути більшою за 3 кВт. Для отримання компенсації документи потрібно подавати через Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП) або сервіс електронних звернень, після чого районна адміністрація поверне частину коштів.

Через кілька днів журналісти служби новин київського телеканалу «1+1» поцікавилися, як реалізується програма, і з’ясували, що далі обіцянок справа не пішла. Так, мешканці одного з будинків купили генератор ще влітку, і пересвідчилися, що це річ дуже потрібна, сказав журналістам керівник одного з львівських ОСББ. У жовтні, коли в енергетичні підстанції Львівщини влучили ракети і все місто було знеструмлене, сюди приходили містяни заряджати телефони та кип’ятити воду. «10 жовтня після обстрілів не було світла, ми використовували і люди заряджали ґаджети – телефони, смартфони, мак буки, адже багато мешканців працює в ІТ-індустрії», – пояснив голова правління ОСББ Олег Вощинкін.

Витратили на генератор тоді понад 20 тисяч гривень, тепер планують компенсувати половину вартості за програмою  міської ради. «Потужність його – 3 кіловати, споживає він 0,7-0.8 л/годину, бак 15 літровий. Він бак відпрацював, це 17-18 годин, має пів години-годину відпочити. Плануємо ще купити один потужний на декілька будинків, щоб людям запускати подачу води», – сказали мешканці.

У Львові понад сім тисяч багатоквартирних будинків. Поки на компенсації передбачили 10 мільйонів гривень, а якщо цих коштів не вистачить, переглядатимуть бюджетні витрати. Щоб отримати компенсацію, треби лише подати заяву, квитанцію про придбання генератора і документ з його технічними характеристиками, обіцяють в мерії.

«Такі заявки і рішення по них будуть в межах тижня. І відповідно кошти відшкодовуватимуться кілька днів. В межах 10 днів, двох тижнів заявка має бути опрацьована і профінансована», – заявив директор Департаменту житлового господарства Львівської міської ради Олександр Одинець. У міськраді сподіваються, що львів’яни встигнуть скористатися програмою до справжніх холодів, однак термін початку виплат не називають.

Не виключено, що цю програму запущено з метою отримати кошти від західних донорів, адже оголосили про неї за кілька днів до початку ХІІІ Форуму ОСББ, який 10-11 листопада відбувся у Львові. Захід було організовано за підтримки уряду Німеччини в межах проектів «Енергоефективний район міста Львова» та «Підтримка національного Фонду енергоефективності та програми екологічних реформ в Україні», що виконується німецькою урядовою компанією GIZ (аналог американської структури USAID).

На цьому форумі заступниця міського голови Львова з питань житлово-комунального господарства Ірина Маруняк розповіла про те, як місто готувалося і продовжує готуватися до функціонування в умовах надзвичайної ситуації. Зокрема, про готовність подавати санітарний об’єм води при повній відсутності електропостачання, про облаштування в укриттях пунктів обігріву, і звісно ж – про міську програму компенсації коштів на придбання електрогенераторів.

Але популістські обіцянки Львівської мерії переплюнув міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків. Він, до речі, на зібрання ОСББ принципово не поїхав, – адже його проводить мер Львова – а виступив 11 листопада на онлайн-форумі Re:Open Zakarpattia 2022, який організованому Закарпатською обласною військовою адміністрацією. Марцінків заявив, що Івано-Франківськ готується виживати за відсутності електрики, тепло- та водопостачання. За словами мера, в обласному центрі підготували понад 50 місць обігріву – там буде тепло навіть без газу чи електрики.

«Ми також створили внутрішню програму “Прихисток”. Адже в сільській місцевості мешканці візьмуть людей до себе додому, особливо жінок з дітьми в разі такої потреби. А ми запровадили програму, коли будь-який житловий будинок, який облаштовує сховище, отримає безкоштовно від міста пічку-буржуйку і електрогенератор», – пообіцяв Марцінків. Оскільки про параметри сховища мер нічого не сказав, у міської влади з’являється широке поле для маніпуляцій, коли надані західними донорами чи містами-партнерами електрогенератори будуть виділятися тим чи іншим будинкам за відповідну «вдячність» профільним чиновникам.

Нові «ворота на Захід» на Закарпатті та Буковині

Закарпаття, яке за часів Радянського Союзу було головними «залізничними воротами» до Центральної та Південно-Східної Європи, – йдеться про перехід у Чопі – нині намагається відновити залізничне сполучення з Румунією, перерване майже 20 років тому.

Залізниця у цьому регіоні була збудована за часів Австро-Угорської імперії ще 1894 року, вона йшла по території нинішньої Закарпатської області та Румунії. Після 1945-го радянську частину цієї гілки перебудували на російський стандарт колії 1520 мм, і Ужгород втратив пряме сполучення з Раховом: ділянки Ужгород – Солотвино та Ділове – Рахів мали «широку» колію, а ділянка між ними, на території Румунії, залишилася «вузькою». Зз часом «широку» колію на території Румунії все ж проклали, та використовувалася вона в основному для товарних потягів.

Правда, до 2003-го курсував міжнародний дизель-поїзд сполученням Рахів – Сигет (це румунське місто знаходиться на другому березі ріки Тиса, фактично навпроти Солотвино), але його скасували через велику кількість контрабанди і збитковість. Товарних потягів на той час не було уже давно, адже українській економіці цілком вистачало залізничного переходу у Вадул-Сиреті (Чернівецька область). Тому ділянка залізниці колії 1520 мм, яка проходить територією Румунії від Рахова до Солотвино, довгий час взагалі не використовувалася. Проте з початком війни і втратою значної частини товарообігу в чорноморських портах, київська влада зацікавилася раніше «тупиковим» маршрутом з Рахова до Румунії.

У серпні 2022 року Україна відкрила нові ділянки залізничного сполучення на кордоні з Румунією. Ділянки «Рахів – Ділове – держкордон» та «Держкордон – Тересва» (село поблизу Солотвино) були збудовані за два місяці. Їхня довжина – 19,3 і 1,1 км відповідно. Пізніше Румунія відремонтувала частину маршруту зі свого боку. Після цього маршрут приміського дизель-потяга Коломия – Івано-Франківськ – Рахів продовжили до станції Ділове на кордоні з Румунією. А 9 листопада «Укрзалізниця» повідомила, що відбувся тестовий рейс «Марамароського експресу» за маршрутом Рахів – Ділове – Валя-Вішеулуй (Румунія).

«Регулярний «Мармароський експрес» на кордоні між Україною та Румунією очікується вже на початку грудня», – зазначили в «Укрзалізниці». Час у дорозі (без урахування митних процедур) від Рахова до румунської станції Валя-Вішеулуй складає близько 40 хвилин мальовничою гірською долиною. Прикордонний та митний контроль здійснюватиметься на борту потяга при посадці. «Укрзалізниця планує виконувати два рейси на день з можливістю пересадки пасажирів на поїзди румунської залізниці CFR. Від Валя-Вішеулуй щодня курсують поїзди до станцій Сигет, Клуж та Бухарест», – повідомили у прес-службі оператора українських залізниць.

Також готується сполучення із Ужгорода до Івано-Франківська у форматі залізничного транспортного коридору через територію Румунії. «Карпатский експрес» має полегшити доступ туристам з інших країн до відомих західноукраїнських гірськолижних курортів –  Драгобрат і Буковель. Проте в «Укрзалізниці» не приховують, що головна мета відновлення залізничного коридору в Румунію – вивезення українського зерна.

Ту ж саму мету переслідує і відкриття 10 листопада нового автомобільного пункту пропуску на кордоні з Румунією – «Красноїльськ» у Чернівецькій області. Його важливість підкреслювала присутність на церемонії відкриття прем’єр-міністрів України та Румунії Дениса Шмигаля та Ніколає Чуке. Новий КПП має розвантажити автомобільний пункт пропуску «Порубне» між Україною і Румунією. Адже черги вантажівок біля нього простяглися на десятки кілометрів, мало не до самих Чернівців, і фури в них стоять тижнями.

«Красноїльськ» –  перший пункт пропуску, збудований з нуля за останні чверть століття, і другий – за весь час незалежності України. «За проектом "Красноїльськ" будувався лише для легкового транспорту і тільки для роботи вдень. З огляду на критичну ситуацію на румунському кордоні ми переорієнтували роботу пункту пропуску і  домовились з румунською стороною, що цей пункт пропуску буде повноцінним вантажним», – повідомив заступник міністра інфраструктури Мустафа Найєм.

Пропускна спроможність КПП «Красноїльськ» попередньо оцінювалася у 2000 громадян, 10 автобусів та 500 легкових автомобілів за добу, а в перспективі – ще й 100 вантажівок за добу. І хоча в момент відкриття КПП заступник керівника Офісу президента Кирило Тимошенко написав, що «питання створення необхідних інфраструктурних умов для автомобільного сполучення, у тому числі вантажного, понад 3,5 т., обговорюється із румунськими колегами», однак все вирішилося дуже швидко. Вже 11 листопада на КПП «Красноїльськ» оформили першу вантажівку на виїзд з України – звісно, із зерном. Натомість ввезли електрогенератори з Румунії.