Західна Україна за минулий тиждень: «Дебалогізація» Закарпаття та польська експансія на Львівщині

Оголошення підозри меру Мукачева Андрію Балозі та голові Мукачівської районної ради Михайлу Ланьо – серйозна перемога Києва, адже інших серйозних гравців на Закарпатті давно не залишилося.

Київські власті завдали подвійного удару по Мукачеву

У вівторок, 25 червня, стало відомо про затримання мера Мукачева Андрія Балоги та голови Мукачівської районної ради Михайла Ланьо, колишнього депутата Верховної Ради України від Партії регіонів, відомого у кримінальних колах за прізвиськом «Блюк». Їх підозрюють у корупційній схемі продажу місцевого стадіону, внаслідок якої громада втратила майже 75 мільйонів гривень.

За даними слідства, мер міста забезпечив прийняття рішення про продаж комунальної земельної ділянки приватному товариству, яке перебуває під фактичним контролем очільника райради. Андрій Балога домовився продати територію стадіону «Авангард» у Мукачеві компанії Михайла Ланьо – фірмі «Універсал-М». За інформацією Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), посадовці домовилися продати ділянку за вдев’ятеро меншою вартістю.

«Підставою для цього стала експертна грошова оцінка із заниженою вартістю ділянки, за яку власникам компанії-оцінювачки надали хабар. В результаті таких оборудок землю з ринковою вартістю 84,6 млн грн продали усього за 9,6 млн грн. Попри таку мізерну ціну, міський голова особистим рішенням ще й надав товариству розтермінування платежу на 6 місяців», – повідомили у прес-службі НАБУ. Збитки територіальної громади становлять 74,9 мільйона гривень.

Серед підозрюваних міський голова Мукачева, голова Мукачівської районної ради, колишній начальник відділу комунальної власності та земельних відносин Мукачівської міської ради, два власники компанії-оцінювача та експерт, який здійснював оцінку земельної ділянки. Чинних та колишнього посадовців затримано, їм загрожує до шести років позбавлення волі, повідомили правоохоронці.

У Мукачівській міськраді підтвердили інформацію про затримання Андрія Балоги, зазначивши, що впевнені в законності своїх дій і готові довести свою правоту в суді.

«В рамках кримінальної справи щодо викупу земельної ділянки ТОВ «Універсал-М» відбулись чергові процесуальні дії, що здійснюють органи слідства. З самого початку розслідування керівництво та всі структурні підрозділи міської ради були відкриті для співпраці з правоохоронними органами та всіляко сприяли слідству, для забезпечення об’єктивного з’ясування всіх обставин цієї справи, відповідно до «букви» закону», – повідомили у міськраді.

Уже 26 червня Вищий антикорупційний суд обрав Андрію Балозі запобіжний захід у вигляді тримання під вартою протягом двох місяців. Зазначалося, що Балога може внести заставу в розмірі 30 мільйонів гривень. Захист мера вніс гроші того ж дня, і вже 27 червня Андрій Балога вийшов на свободу.

Міський голова Мукачева зобов’язаний прибувати за кожною вимогою правоохоронців, не відлучатися з міста без дозволу, повідомляти про зміну місця свого проживання та місця роботи, утримуватися від спілкування з низкою осіб, здати на зберігання закордонні паспорти та носити електронний браслет. При цьому інформації про те, справді на Андрія Балогу надягли такий браслет, немає, – адже таких пристроїв в Україні постійно не вистачає.

Судячи з усього, днями вийде на волю і голова Мукачівської райради Михайло Ланьо, якому 27 червня теж обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою протягом двох місяців – з альтернативою внесення застави у 30 мільйонів гривень. Проте не виключено, що Ланьо одразу ж затримають за підозрою в іншому злочині.

Як повідомили 28 червня в СБУ, «в результаті комплексних заходів у Мукачеві було затримано керівника силового блоку банди, яку координував колишній народний депутат від Партії регіонів, котрий наразі очолює одну з районних рад області». Єдиний голова районної ради в Закарпатській області, який відповідає такій характеристиці, – Михайло Ланьо.

За матеріалами справи, злочинці спеціалізувалися на насильстві та тиску на політичних опонентів екс-регіонала. Зокрема, 42-річний кримінальний авторитет Мирослав Чопей організував умисне пошкодження майна шляхом вибуху. Йдеться про події січня 2023 року, коли в Мукачеві гранату кинули на подвір’я депутата Закарпатської облради від фракції «Батьківщина» Георгія Горвата. «Організоване злочинне угруповання, яке тероризувало та намагалося тримати в страху мешканців Закарпаття, було знешкоджено», – похвалилися в СБУ.

Варто відзначити, що протистояння між родиною Балог (старійшиною якої є депутат Верховної Ради Віктор Балога, батько Андрія Балоги) та групою Михайла Ланьо за контроль над Закарпаттям (насамперед – над потоками контрабанди) триває не перше десятиліття. За часів Віктора Ющенка на коні був Балога, який очолював Секретаріат президента. Під час правління Віктора Януковича посилився Ланьо, який потрапив до тодішньої партії влади.

Сторони конфлікту не гребували використанням безпосередньої фізичної сили. Яскравим прикладом цієї боротьби стала стрілянина, яка сталася на Закарпатті у 2015 році, між бойовиками Ланьо та бійцями «Правого сектору»*, яких тоді фінансував Балога. Спочатку «правосеки» спробували взяти штурмом маєток Ланьо, а отримавши відсіч – проривалися з боєм через блокпост міліції. Хоча вони розстріляли два автомобілі правоохоронців, жодної відповідальності за це не понесли.

Проте це багаторічне протистояння мукачівських «монтеккі та капулетті» послабило обидві сторони. І вже в 2022 році ситуація кардинально змінилася: сторони домовилися про спільний контроль над рідним для обох груп Мукачевим. Головою Мукачівської районної ради обрали Михайла Ланьо, представника партії «Батьківщина». Андрій Балога зі своєю партією «Команда Андрія Балоги» (до цього мала назву «Єдиний центр», її очолював Віктор Балога) керує містом як мер. Кузен Віктора Балоги, Василь Петьовка, є одним з лідерів партії «Рідне Закарпаття», представленої в обох радах.

Схоже на те, що історія з продажем стадіону в Мукачеві стала таким собі «скріпленням стосунків» між двома кланами. Проте дії правоохоронців призвели до фактичного відсторонення обох союзницьких угруповань від фінансових потоків та влади. В перспективі це може викликати серйозне послаблення і родини Балог, і бригади Ланьо. У виграші буде Київ, адже інших серйозних гравців на Закарпатті давно не залишилося.

Польща посилює експансію на Львівську область

У четвер, 27 червня, Львівська обласна військова адміністрація (ОВА), Львівська обласна рада та Європейський Центр Солідарності (Польща) підписали меморандум про створення Центру свободи та демократії. Центр буде розташований у Львові й працюватиме на поглиблення українсько-польського співробітництва. Про це повідомив начальник Львівської ОВА Максим Козицький.

«Перекручуючи історичні факти та маніпулюючи минулим, ворог намагається похитнути міцну дружбу між Україною та Польщею. Щоб його наративи не мали шансів, наші держави повинні бути об’єднаними в інформаційній та культурній політиці. Цю місію у Львівській області готовий взяти на себе Центр свободи та демократії», – написав губернатор у своєму Телеграм-каналі.

Центр облаштують у Львові, його завдання – поглибити польсько-українське співробітництво та пришвидшити євроінтеграційні процеси України. Також він має стати хабом підтримки спільних культурних проектів України та Польщі. Стратегічним партнером Центру стане Європейський Центр Солідарності у Гданську – одна з ключових пропагандистських установ Польщі, метою якої, зокрема, є «експорт демократії».

А напередодні, 26 червня, у Львові відбувся захід «Прикордоння – наш спільний дім», присвячений завершенню Програми «Польща – Україна 2014-2020». У ньому взяли участь керівництво Львівської ОВА на чолі з Максимом Козицьким, а також Надзвичайний і повноважний посол Польщі в Україні Ярослав Ґузи, генеральний консул Польщі у Львові Еліза Дзвонкєвіч, директор Центру європейських проектів Лешек Буллер та представники спільного технічного секретаріату програми у Львові.

Директор департаменту міжнародного співробітництва Львівської ОВА Ірина Бутинець відзначила, що за Програмою Польща – Україна 2014-2020» на Львівщині реалізували 54 проекти загальною кошторисною вартістю близько 50 мільйонів євро, що робить Львівську область найбільшим бенефіціаром Програми серед регіонів України. Зокрема, 39 проектів вартістю майже 24 мільйонів євро було реалізовано за пріоритетом «Спадщина», причому в переважній більшості йшлося про реставрацію будівель, які колись належали Римсько-католицькій церкві.

Власне, Центр промоції польської культури, де відбулася подія, – це приміщення колишньої римо-католицької семінарії, яке також відремонтували за кошти Програми «Польща – Україна 2014-2020». «Наскільки приємно заходити у відновлене приміщення, пам’ятаю, яким воно було до реставрації. Те, що ви зробили під час ковіду і за час війни, вражає та переконує, що якщо люди хочуть зробити, то обставини не мають значення. Дякую Польщі за ту допомогу, яку ви надаєте в час війни. Цей проект про минуле, але я переконаний, що водночас він і про майбутнє», – зазначив Максим Козицький.

При цьому Польща не обмежується культурною та ідеологічною експансією. У новому програмному періоді Програми Interreg NEXT «Польща-Україна 2021-2027» на території Львівської області реалізують 16 проектів за пріоритетом «Довкілля» (понад 15 мільйонів євро, 45% грантових коштів з передбачених на всю Україну) та 7 проектів за пріоритетом «Охорона здоров’я» (6 мільйонів євро).

Крім того, в рамках цієї ж Програми вже укладено грантовий контракт на реалізацію великого інфраструктурного проекту «Розвиток паліативної та геріатричної допомоги, а також підвищення якості медичних послуг для онкохворих у лікарнях Львова та Тернополя». Загальна грантова підтримка складе 3,42 мільйони євро, з яких Друге територіальне медичне об’єднання Львова отримає 1,8 мільйона.

Варто відзначити, що підтримка медичних закладів Львівської, Тернопільської та Івано-Франківської області (території яких до 1939 року перебували в складі Польщі) останніми роками є пріоритетом для Варшави. З цього приводу до Львова приїжджали колишній польський прем’єр Матеуш Моравецький та міністр охорони в його уряді Адам Недзельський.

При цьому в усі три області з метою обміну досвідом регулярно приїжджають бригади польських лікарів. Однак насправді йдеться не про передачу європейських протоколів галицьким лікарям, а про те, щоб поляки отримали досвід лікування поранених військових.