Західна Україна за минулий тиждень: Військкомат-катівня на Львівщині та різке скорочення місцевих бюджетів

У військкоматі на Львівщині незаконно утримували та катували чоловіків. При цьому начальник цієї установи за останні роки незаконно збагатився на мільйони гривень, і може втратити дорогу нерухомість.

Самбірський військкомат: катівня та прибутковий бізнес водночас

Двоє працівників військкомату у Самборі Львівської області тиждень незаконно утримували чоловіка, били його та морили голодом. Про це 20 вересня повідомило Державне бюро розслідувань (ДБР).

Працівники ДБР затримали заступника начальника одного з відділів Самбірського районного територіального центру комплектування (ТЦК, нова назва військкомату) та військовослужбовця-водія цього відділу, причетних до побиття чоловіка та незаконного утримання його у приміщенні військкомату.

Слідство з’ясувало, що вони незаконно утримували та катували, як мінімум двох чоловіків, – мешканців Харкова та Кривого Рогу. Їх затримали прикордонники при спробі незаконно перетнути кордон із Польщею та доставили до військкомату, де їх намагалися силою змусити пройти військово-лікарську комісію для подальшої мобілізації, але вони відмовлялися.

Місцеві ЗМІ пишуть, що у Львівському обласному ТЦК про ситуацію із затриманням і катуванням у Самборі знали, проте службову перевірку розпочали лише після того, як ситуація стала публічною. Варто відзначити, що одного чоловіка тримали у Самбірському військкоматі 10 днів, другого – 7, при цьому в ДБР чомусь згадують лише про одного потерпілого.

«19 вересня 2023 року військовослужбовець-водій побив громадянина, при цьому погрожував йому зброєю. Він бив потерпілого руками та ногами по тілу та обличчю. Відповідне відео було поширено мережею інтернет у цей же день. ДБР негайно розпочало розслідування цього інциденту у межах відкритого кримінального провадження» – наголосили у відомстві. У ДБР встановили, що військові утримували потерпілого у приміщенні військкомату з 12 вересня 2023 року. Вони морили його голодом, били та знущалися, аби він «добровільно» пройшов військово-лікарську комісію.

22 вересня Личаківський районний суд Львова обрав для заступника начальника одного з відділів Самбірського районного ТЦК, причетного до згаданого інциденту, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Як наголосили у прокуратурі, вони оскаржуватимуть це рішення. Щодо військовослужбовця-водія цього відділу, який також був причетний до катування людини, то судовий розгляд все ще триває.

Однак Самбірський військкомат виявився не лише катівнею для рекрутів, але й цілком прибутковим бізнесом для його керівника. Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) виявило у начальника Самбірського районного ТЦК Львівської області необгрунтовані активи на понад 4,4 мільйони гривень (120 тисяч доларів). За даними НАЗК, посадовець та його дружина впродовж 2020-2022 років придбали низку об’єктів нерухомості.

«Воєнком пояснив, що нерухоме майно було набуте за рахунок заощаджень сім’ї за попередній період, заробітної плати членів родини, а також подарунка від матері у розмірі 42 тисячі доларів. Однак, аналізуючи доходи декларанта та видатки родини за останні роки, НАЗК встановило, що начальник Самбірського районного ТЦК не мав можливості придбати майно в законний спосіб. Різниця між вартістю нерухомості та офіційними доходами родини становить понад 4,4 млн грн» – пояснили у відомстві.

Наразі НАЗК передало усі матеріали щодо самбірського військкома до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) для вирішення питання щодо звернення до суду з позовом про визнання активів необґрунтованим та стягнення їх в дохід держави.

Львівські ЗМІ нагадали, що Самбірський районний ТЦК очолює полковник Сергій Бабич. У 2022 році міністр оборони України Олексій Резніков нагородив військкома за зразкове виконання військового обов’язку.

При цьому, судячи з незаконних доходів співробітників військкоматів, виявлені активи полковника Бабича є лише верхівкою айсберга. Так, днями затримано офіцера одного з районних ТЦК Львівської області, яка обіцяла незаконно зняти двох чоловіків з військового обліку. За свої «старання» жінка мала отримати 17 тисяч доларів.

З попередньою інформацією, йдеться про ТЦК у Пустомитах. Затриманій 36 років, вона є співробітницею відділу рекрутингу, має звання лейтенанта. Жінку затримали на хабарі, щойно вона вийшла на роботу з лікарняного.

З іншого боку, військкоми в Західній Україні не гребують і меншими сумами. Так, СБУ затримала начальника Калуського районного ТЦК на Івано-Франківщині за підозрою в систематичному хабарництві. За версією правоохоронців, він за гроші допомагав ухилянтам втекти від призову.

«Фігурант за хабарі вирішував питання з місцевою військово-лікарською комісією (ВЛК) про визнання військовозобов’язаних тимчасово непридатними до служби. Це давало можливість чоловікам безперешкодно виїхати за кордон. Свої послуги фігурант оцінював у суму від 1 до 3 тисяч доларів. Гроші від клієнтів отримував виключно через посередників», – йдеться в повідомленні СБУ від 22 вересня.

СБУ та поліція провели обшуки за місцями роботи і проживання начальника ТЦК, а також у кабінетах його імовірних спільників, у тому числі – працівників ВЛК. Під час обшуків правоохоронці виявили та вилучили 20 тисяч доларів США, мобільні телефони та сім-карти, медичну та іншу документацію, що підтверджує причетність фігурантів до незаконної діяльності.

Начальнику Калуського районного ТЦК вже оголосили про підозру за одержання неправомірної вигоди. Йому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави. Тобто хабар фактично визнаний серйознішим злочином, ніж незаконне позбавлення волі та катування.

Бюджети регіону припиняють фінансування значної кількості проектів

Якщо у керівництва та співробітників військкоматів Західної України з грошима все гаразд – принаймні, до арешту, то місцеві бюджети регіону фактично припинили фінансування різноманітних видатків. Хоча зміни до держбюджету України, якими у місцевого самоврядування з 1 жовтня 2023 року забирають податок з доходів фізичних осіб (ПДФО), що перебувають на службі в збройних формуваннях, прийняті лише у першому читання, їх уже сприймають як закон.

«Доброго дня, шановні колеги. До уваги всіх розпорядників коштів Львівської міської ради! Міський голова підписав розпорядження про заборону оголошення будь-яких тендерів та закупівель до понеділка, 25 вересня включно. У понеділок всім буде розіслана покрокова інструкція, яким чином та у кого отримувати погодження на оголошення тендерів та закупівель» – таке повідомлення було розіслане з офісу мера Львова Андрія Садового 21 вересня. Чиновники та керівники комунальних підприємств жартують, що до понеділка буде тривати тендер на місце того, хто погоджуватиме виділення коштів.

Протягом кількох останніх місяців з подачі Києва тривала кампанія критики видатків місцевих бюджетів на вочевидь непріоритетні об’єкти на кшталт стадіонів. Однак зараз «під ніж» ідуть капітальні видатки, справді необхідні для людей, що викликає масові протести.

Так, мешканці села Чорна Тиса, що у Рахівському районі Закарпатської області, 20 вересня перекрили дорогу з вимогою провести її капітальний ремонт, якого не було вже понад 30 років. В селі близько 3,5 тисяч мешканців, у місцевій школі навчається майже 600 дітей, які вимушені щодня долати по 5-7 км по бездоріжжю. Крім того, через аварійний стан дороги подекуди до них відмовляються возити навіть харчі, а приїзду «швидкої допомоги» доводиться чекати годинами.

«Ями по коліно і фактично бездоріжжя – причина нестерпного життя жителів Рахівщини. Уже роками єдина артерія, що сполучає село Чорна Тиса з селищем Ясіня, перебуває в критично-аварійному стані. В серпні цього року з’явилося оголошення про відкриті торги з капітального ремонту автомобільної дороги загального користування місцевого значення Ясіня – Чорна Тиса загальною протяжністю 7 кілометрів 600 метрів. В розділі «очікувана вартість робіт» вказано майже 600 мільйонів гривень, замовником тендеру виступило державне підприємство «Служба місцевих автомобільних доріг у Закарпатській області». Жителі села неабияк сподівалися на капітальний ремонт дороги, втім після скасування тендеру їх терпець вочевидь увірвався», – йдеться в сюжеті ужгородського телеканалу «Перший».

За словами Ясінянського селищного голови Андрія Делятинчука, ремонт дороги був заблокований через хвилю невиправданої критики, яка здійнялася в соцмережах.

«Люди готові на будь-які дії, є величезна соціальна напруга, люди готові до акцій протесту, перекриття доріг, ми просимо людей цього не робити, але це є вже неможливим. Тому що ходять сюди дітки до школи, долають по 3-5 кілометрів такими болотами, в гумових чоботах. І той хейт, який створили проти нас, проти села Чорна Тиса, є невиправданий, є напевно кимось проплачений. Ми просимо зробити цю дорогу проїзною, сьогодні ми звертаємося до президента України, Кабінету Міністрів, Закарпатської обласної адміністрації, обласної ради та народних депутатів, які представляють сьогодні Закарпаття. Ми просимо терміново втрутитися в дану ситуацію та все ж провести ремонт цієї аварійної дороги», – сказав Делятинчук.  

Як зазначив староста села Чорна Тиса Анатолій Павлюк, вони не збираються будувати під час війни стадіони чи класти бруківку, мешканцям потрібна лише проїзна дорога.

«Вже дорога виставлена була на тендер, але будівництво даної дороги заблокували через те, що багато людей почало виступати за те, що дороги тут не потрібно, бо воєнний стан. Я розумію, що треба допомагати на війну, і з нашого села багато воює людей, вже шестеро чоловік загинули. Але ж ми не будуємо щось для розваг, не бруківку кладемо, не стадіони будуємо, нам треба зробити дорогу, щоб ми могли проїхати», – наголосив він.

На акції протесту мешканці підписали колективне звернення до президента, Кабміну, парламенту та місцевої влади та пообіцяли, якщо їх проігнорують, через два тижні заблокувати центральну автомагістраль.

Водночас в місцевих бюджетах Закарпатської області передбачено зовсім інші витрати на дороги. Як повідомив того ж таки 20 вересня уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремень, в Ужгороді будуть замінені вуличні таблички, що містять написи не українською мовою.

Чиновник похвалився, що за його ініціативи в Ужгороді була затверджена «Програма розвитку української мови в усіх сферах суспільного життя» на 2023-2025 роки. Загальний обсяг її фінансування з міського бюджету – понад 4 мільйони гривень, із яких 1,29 мільйоні передбачено на поточний рік.