Західна Україна за минулий тиждень: Знесення пам’ятників у день визволення від фашистів та пункти обігріву замість опалювального сезону

Напередодні Дня визволення України від фашистів у регіоні знесли кілька пам’ятників радянським солдатам-визволителям. При цьому опалювальний сезон, схоже, теж ліквідовано в процесі «декомунізації».

День визволення України від фашистів в регіоні відзначили знесенням пам’ятників радянським воїнам

Київські власті, незважаючи на свою неонацистську сутність, 28 жовтня продовжують лицемірно відзначати «День визволення України від фашистських загарбників». Президент України Володимир Зеленський, правда, не наважився особисто покласти вінок до пам’ятника Невідомому солдату у Києві, але принаймні доручив це зробити рядовим солдатам з президентського полку. А от на Західній Україні, зокрема, на Закарпатті, яке й звільнили 28 жовтня 1944 року від німецьких та угорських фашистів, не було жодних заходів з нагоди цієї дати, яка залишається державним святом.

Більше того, саме до 28 жовтня глава Закарпатської обласної військової адміністрації (ОВА) Віктор Микита хотів встигнути знести головний символ визволення України від фашистів – пам’ятник «Україна – визволителям» на кордоні зі Словаччиною, встановлений у 1970 році.

«Монумент “Україна – визволителям” регіональною комісією з техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій визнано аварійним. Там справді є пошкодження стіни, на якій встановлено 11-метровий важкий монумент. Він може впасти на людей, не дай Бог, тому сьогодні вирішується питання, аби прибрати пам’ятник, що перебуває в аварійному стані» – заявив губернатор в коментарі державному інформагентству «Укрінформ».

«Чи буде він повернутий згодом, як усунуть причини аварійності? Ну хто його зна, у нас відбувається декомунізація і тому, можливо, не буде. Хоча я чув різні пропозиції щодо нього. Серед них – змінити монумент візуально під козацький стиль, або нехай буде український воїн» – продовжив губернатор.

Проте з подальших його слів стало зрозуміло, що рішення про знесення монумента вже прийняте, просто його вирішили відкласти, щоб не було додаткових аналогій між київським та гітлерівським режимами. Тим більше, що кілька тижнів тому Віктор Микита заявляв: профільний департамент Закарпатської ОВА готує документи на засідання Кабміну для виключення пам’ятника з переліку пам’яток, щоб витримати процедуру.

«Щодо демонтажу цього монумента – він буде здійснений коштом обласного бюджету. Це невелика сума, йдеться про десятки тисяч гривень на демонтаж й транспортування. Повірте, якщо він впаде, це принесе набагато більше витрат. Це дороговартісна споруда, вона однозначно буде зберігатися та охоронятися», – сказав голова Закарпатської ОВА.

А от менш відомі пам’ятники визволителям на Західній Україні знесли саме «до дати». Так, 27 жовтня у селі Вістова, що поблизу Калуша (Iвано-Франкiвська область), демонтували фігуру радянського солдату, на постаменті якої був напис «Загинув від рук українських буржуазних націоналістів». Власне, саме напис і викликав особливу лють директора обласного музею визвольної боротьби імені Степана Бандери, Ярослава Коретчука, який ультимативно вимагав від голови Калуської громади Андрія Найди демонтувати монумент.

При цьому Коретчук фактично підтвердив істинність напису, заявивши, що пам’ятник стоїть «у селі, з якого до лав УПА вступило десятки юнаків та дівчат, які загинули за Нашу Незалежність». Власне, саме від рук бойовиків УПА загинуло чимало радянських воїнів уже після закінчення Другої світової війни. Зате знесення пам’ятника викликало у директора музею бурхливу радість.

«Зник ще один істукан совка у селі Вістова. Не тільки пост написали у соцмережах, але стали і зробили. Не буде уже у патріотичному селі Вістова надпису “Загинув від рук українських буржуазних націоналістів”. Адже для жителів Західної України так званий прихід визволителів 1944 році приніс нові страждання, а не визволення від нацизму. І ви знаєте, прикро було почути, що деякі особи з міської ради (не міський голова, який був за демонтаж) висловлювалися проти демонтажу. Якщо їм потрібен цей бовван, привеземо вам у міську раду з унітазом», – не стримався від публічного доносу Ярослав Коретчук, і запропонував поставити на місці пам’ятника капличку.

Також 27 жовтня в центрі міста Добромиль Львівської області було демонтовано пам’ятник скорботній матері, яка тримає на колінах свого померлого сина – радянського солдата. Християнські корені монумента більш ніж очевидні – йдеться про звичний для католицького світу сюжет оплакування Христа Богородицею, тобто зображення Богоматері з мертвим Христом, лежачим у неї на колінах («П’єта»). Найвідомішу скульптуру на цю тему створив Мікеланджело Буонаротті, її встановлено у соборі Святого Петра у Римі. Вочевидь, члени художніх рад при комітетах комуністичної партії на Західній Україні про це не підозрювали, тому подібні монументи нерідко було встановлено в регіоні замість звичних солдатів з автоматами та знаменами.

Прикметно, що пам’ятник у Добромилі містив також стели з прізвищами загиблих радянських воїнів, серед яких були і місцеві мешканці. Що з’явиться на місці знесеного монумента та стел – невідомо, міська рада повідомила, що «розпочато напрацювання прийнятного архітектурного рішення в питанні благоустрою площі, та створення креативного громадського простору з врахуванням історичних особливостей забудови міста». Чиновники пообіцяли на кінець поточного року подати на обговорення громадськості розроблений дизайнерський проект.

А от на місці знесеного в кінці вересня у Чернівцях пам’ятника радянському солдату-визволителю на Соборній площі у центрі міста планують спорудити в’їзд у підземний паркінг. Про це саме 28 жовтня повідомив міський голова Чернівців Роман Клічук на прес-конференції. «Проекти, які ми готуємо, і які ми скоріше за все реалізуємо в повоєнний час – щоб не втрачати час, ми готуємо це зараз. Нагадаю мова йшла про підземний двохярусний підземний паркінг під площею Соборною. Це пов’язано з тим, що в центральній частині міста є складнощі з паркуванням, тому це одне із бачень розвитку міста», – сказав мер. Як єхидно зазначили окремі місцеві ЗМІ, підземний паркінг хочуть побудувати неподалік ресторану «Гойра», який належить меру.

Замість опалювального сезону – пункти обігріву?

Звичний для старшого покоління опалювальний сезон, який розпочинався 15 жовтня, в Україні, схоже, теж ліквідовано в процесі «декомунізації». Принаймні, в жодному великому місті Західної України його офіційно не оголосили, міські голови та чиновники військових адміністрацій говорять лише про «початок постачання тепла в заклади охорони здоров’я та освіти». Насторожує той факт, що у Львові та Львівській області, як найбільших у регіоні, практично відкрито готуються до відсутності опалення протягом зимових холодів.

Так, у мерії Львова розробили план дій при обмеженні чи відсутності постачання газу та електроенергії. Комунальники роблять запаси альтернативних видів палива, зокрема й дров, готують печі-«буржуйки». Загалом місто підготувало близько 700 таких печей, які за потреби можна буде використовувати. А «Нафтогаз» оголосив, що до лютого 2023 року за один мільярд гривень планує збудувати у Львові біопаливну котельню, яка покриє потреби в опаленні четвертої частини міста. Що робити цій четвертині міста у листопаді, грудні та січні, у «Нафтогазі» не повідомляють.

При цьому Львівська ОВА та місцеве управління Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) готуються облаштувати понад 400 стаціонарних пунктів обігріву для населення, які використовуватимуть «у випадку критичної ситуації».

«У випадку відсутності тепло- та електропостачання, при похолоданні і початку опалювального сезону, ми спільно з органами місцевого самоврядування розгорнемо стаціонарні пункти обігріву для населення. Відповідно до пропозицій органів місцевого самоврядування під вказані потреби залучатимемо об’єкти, як правило, соціальної інфраструктури, які на цей момент певною мірою вже обладнані і придатні для розміщення осіб, які будуть потребувати допомоги. Цей стаціонарний пункт обігріву повинен виконувати одночасно декілька функцій. Зокрема – укриття, обігрів, доступ до інтернету, при необхідності одержання першої домедичної допомоги», – розповів під час брифінгу 28 жовтня перший заступник начальника Львівської ОВА Андрій Годик.

За його словами, наразі місцеві власті подали понад 400 локацій, які можна використовувати для стаціонарних пунктів обігріву. Львівська ОВА аналізує їхнє забезпечення, наступним кроком стане комісійне обстеження щодо можливості використання за призначенням. Раніше начальник Львівської ОВА Максим Козицький повідомляв, що в області є понад 130 стаціонарних пунктів обігріву.

«Наше завдання спільно з органами місцевого самоврядування, – і я наголошую, що першочергово це їхнє зобов’язання, – докласти максимум зусиль, щоб вказані пункти обігріву були забезпечені всім необхідним. Зокрема – це альтернативне джерело живлення, як правило генератор, який відповідає площі і потенційній кількості людей, можливість виходу в інтернет, запаси харчів та води тощо», – сказав Андрій Годик. Чиновник додав, що з обласного бюджету наразі закупили 27 теплових гармат, триває робота в частині закупівлі генераторів.

Також, за його словами, Львівська ОВА постійно звертається до міжнародних партнерів та благодійників з проханням допомогти облаштувати стаціонарні пункти обігріву, зокрема, альтернативними джерелами енергії та терміналами системи Starlink. Наразі чиновники відпрацьовують алгоритм інформування населення про наявність і адреси пунктів обігріву.

У випадку ще більш критичної ситуації пункти обігріву, але вже мобільні, готові розгорнути і ДСНС. «Буде розгортатись намет, в якому буде резервне джерело живлення, можливість людям зігрітися, зарядити телефон тощо. Головне управління забезпечене певною кількістю наметів і джерел живлення у вигляді генераторів», – пояснив начальник Головного управління ДСНС України у Львівській області Юрій Кагітін. Близько 50 мобільних пунктів зможуть оперативно переміщувати у ті місцевості в області, де в них буде найбільша потреба.

Судячи з усього, подібна підготовка ведеться і в інших областях регіону, просто про це їхні мешканці іноді довідуються… з-за кордону. Так, 27 жовтня мер польського міста Забже Малгожата Манська-Шулік повідомила, що мер Рівного, Олександр Третяк, попросив у  міста-побратима електрогенератори, теплові гармати, обігрівачі, а також харчі та медикаменти. За її словами, поляки вже збирають вантаж гуманітарної допомоги.

До речі, сам Третяк про своє прохання до польських партнерів мешканців Рівного не інформував. А щодо опалювального сезону слова мера були дуже непевними: «З наступного тижня, ймовірно, при стабілізації енергетики ми будемо підписувати розпорядження про опалювальний сезон». При цьому в Рівному наразі відкрито тільки один стаціонарний пункт обігріву – на базі міського центру соціального обслуговування. Щоправда, діє він з 8 до 19 години, а цілодобова робота анонсована лише у разі «надзвичайної ситуації».