З пончо в плащ-намет – луцький бренд шиє дощовики для військових

Бренд «Parasol'ka» з Луцька розробив дощовики для військовослужбовців. Перша партія вже поїхала в Сіверодонецьк, Авдіївку та Запорізьку область.

Із засновницею бренду «Parasol'ka» Вікторією Денищенко та дизайнеркою Катериною Яценюк зустрілося видання Район.Луцьк в невеличкому офісі, з вікна якого відкривається неймовірний вигляд на Старе місто. 

– Наш бренд існує з 2019 року. Виробництво почалося з виготовлення чохлів для одягу. А сьогодні ми відшиваємо також тренчі, плащі, косметички, органайзери та портпледи, – починає свою розповідь Вікторія. 

Вісім років тому вона переїхала в Луцьк з Криму. Все своє життя Вікторія присвятила роботі у великих торгових компаніях: працювала в відділах продажу, маркетинґу та трейд-маркетингу. Розповідає, що давно хотіла почати власну справу, але довго відкладала мрію на потім.

– Мій бренд народився з власної потреби. Я – людина, яка практично прожила багато років у корпоративних відрядженнях. Тож, завжди мала проблему, в чому перевезти з собою ділову сукню чи костюм. Але я не могла закрити свою потребу тим, що пропонували на ринку. На жаль, більшість чохлів були короткотривалого використання. Мені стало цікаво, чому ідея лежить на поверхні, а нею ніхто не займається, – розповідає Вікторія.

На свій подив Вікторія виявила, що компаній, які виготовляють чохли не так і багато. Одного разу вона проходила школу маркетинґу і одним із завдань було придумати свій власний бренд.

– Я тоді цю ідею пропрацювала, розробила бізнес-план, склала презентацію. Але за щільним графіком і високою зайнятістю на основній роботі відклала її до кращих часів, – пригадає підприємиця.

У 2016 році Вікторія познайомилася з Катериною Яценюк, яка працювала дизайнеркою та створювала м’які дитячі іграшки на великому підприємстві.

– Вікторія звернулася до мене зі своєю ідеєю. Я пам’ятаю, коли вона принесла цілий ящик чохлів, що вийшли з ладу. Ми їх перебрали, проаналізували і почали розробляти свій ідеальний чохол. Відшили перший зразок, тестували його. Ми обидві тоді працювали на постійній роботі, тож зустрічалися лише вечорами і на вихідних. Але, як кажуть, коли воно твоє, то ти цього просто не можеш не робити, – ділиться Катерина.

Згодом, Вікторія вирішила повністю зануритися у власну справу. Асортимент бренду почав розширюватися. Зараз, разом з Катериною, вони розробляють різну продукцію та відшивають пробні варіанти. Виготовлення великих партій довіряють підрядним організаціям. За два з половиною роки роботи одяг та аксесуари їхнього виробництва долетіли до 31 країни світу.

Коли почалася війна, справа Вікторії – як і будь-який інший бізнес – призупинив свою роботу. Навіть згодом, коли керівники країни закликали підприємців працювати, Вікторія та Катерина сумнівалися, чи доречно буде продавати чохли та плащі в час війни.

– Ми розуміли, що яскравий жовтий дощовик чи портплед одягу мирному населенню навряд чи зараз потрібні. Ми не знали, що роботи з нашим брендом. Нас навіть ковід так не злякав. Хоча органайзери для подорожей ми запустили за чотири місяці до того, як почалася пандемія, – говорить Катерина.

Все більше людей закидали підприємиць запитаннями, мовляв, чому б вам не шити дощовики для військових. Однак, за словами Вікторії, тоді вони не розуміли, чи готові братися за таку роботу.

– Одна справа шити плащі для цивільних, інша – для військових. Це ж не просто дощовик для прогулянки. Це абсолютно інша технологія, абсолютно інші потреби, специфіка матеріалу, – каже підприємиця.

Та все ж бажання працювати на спільну перемогу переважило. У бренду були певні кошти – відсоток з продажу продукції, який «Parasol'ka» обіцяла відвідати на армію. Саме за ці гроші жінки вирішили закупити матеріал. Роботу почали з пошуку тканини, щоправда, віднайти її на початку повномасштабного вторгнення в Україні було просто неможливо.

Розробницям довелося звернутися до польських партнерів. В них знайшовся міцний, цупкий та якісний матеріал оливкового кольору. З постачальниками тканин жінки познайомилися на спеціалізованій виставці у Варшаві. Фабрика спеціалізується на виготовленні якісних водонепроникних тканин. Вони не лише відгукнулися, а ще й задонатили більшу частину тканини.

А поки тканина доставлялася, йшли активні пошуки інформації про те, яким же повинен бути ідеальний дощовик для воїна. Жінки кажуть, щоб знайти гідний варіант, довелося перелопатити чи не весь Інтернет.

Зрештою, зійшлися на варіанті дощовика-пончо. Саме такий фасон дозволяє його легко знімати та одягати за максимально короткий час. Дощовик перетворюється також на плащ-палатку і може стати елементом захисту вже для декількох людей.

– Ми розробили лекала капюшона з урахуванням розміру шолома. Для дощовика пошили футляр, як і просили військові. Адже складати його незручно, а переносити в чомусь треба. Ми приробили додаткові петлі-кріплення, щоб чохол легко вішався на амуніцію, а також петлі для розвантаження. Продумували усе до дрібниць, намагалися кожен сантиметр використати з користю, – говорить Вікторія.

З придбаної тканини вдалося виготовити 50 дощовиків вартістю 75 тисяч гривень. Їх через волонтерів передали в Сєвєродонецьк, Авдіївку та Запарізьку область.

Катерина та Вікторія не зупиняються на досягнутому. Кажуть, що свою волонтерську діяльність продовжуватимуть і надалі.