Польський Редут проти «в України»

Очільник право-консервативної громадської організації Редут Доброго Імені — Польска Ліґа Проти Наклепів відреагував на свіжу рекомендацію Ради польської мови вживати зворот «в Україні», а не «на Україні».

ЗУНР днями писав, що авторитетна Рада польської мови на своїй сторінці оприлюднила статтю, де порадила польським мовцям надавати таки перевагу прийменникові в щодо України, а не на. Реакція не забарилась.

Мацєй Сьвірскі, очільник право-консервативної громадської орґанізацї Редут Доброго Імені — Польска Ліґа Проти Наклепів (РДІ), б'є на галярм, що це далеко не дріб'язкова справа.

— Це елемент революції, який має за мету підірвати основ систему цінностей консервативного польського суспільства. Революція завжди починається з мови, — написав у своєму Твіттері Сьвірскі, повідомляє Fronda.pl.

Рекомендації Ради польської мови, зазначає Сьвірскі, слугують визначником правильности.

Отже, таку норму, тобто в Україну / до України замість на — почнуть вимагати в польських школах.

— Як наслідок: цей мовний бур'ян стане обов'язковим, — підсумовує головний «редутник».

Далі Мацєй Сьвірскі передачає, що коли до цих змін додати ще й «божевільні фемінативи», то за якихось десять років з'ясується, що мова молодих поляків матиме мало спільного з польською мовою старшого покоління.

— У висліді, якщо на це все накладемо ще вплив інтернетної попкультури, то зникне передавання польського культурного коду, успадкування якого і без того слабке. А Рада польської мови ще й докладається до цієї катастрофи, — підсумовує Сьвірскі.

Нам би його проблеми в мові!

Зрештою, очільник Редуту для початку міг би прочистити свою власну говірку.

Бо зворот, цитуємо, «...aksjologiczne instynktownie konserwatywnego....» щось дуже мало нагадує «чисту польську».

А слово konsekwencja в пана-борця за мовну спадщину вжито заледве не в кожному реченні! Невже такому затятому консерваторові забракло його рідних польських відповідників? Може, підказати словник?

Безперечно, Мацєй Сьвірскі має рацію в тому, що з кожним новим поколінням будь-яка мова змінюється, а в нашу добу високошвидкісних комунікативних можливостей ці зміни набули просто скаженого прискорення!

Тобто той пласт змін в мовах, який колись відбувався за 100-200 років, а може і ще повільніше — зараз «пролітає» за одну декаду.

Скажімо, вже виросло цілих два покоління, які близько не відають, що таке «пейджер», і мало хто бачив дисковий телефон вживу. Про dial-up modem — згадувати? :))

Відповідно, зі зміною речей та явищ надходять і зміни в мовах.

Навряд чи сучасний мешканець Лондона зміг би з легкістю порозумітися з попередником навіть зі свого рідного лондонського району, який жив там якихось 150 літ назад.

Разом з тим, польский консерватор забуває, що в сучасному вихованому світі культура йде така, аби не казати на чиюсь адресу так, як комусь це може бути неприємно, а можливо навіть й образливо.

Це стосується і расових, і національних, і релігійних, ба! навіть крайових чи етнічно-культурних визначень.

Навіть банально імен це так само стосується.

Наприклад, якщо вона Альона чи Даша — то хоч кіл на голові теши, а не смій її кликати Оленкою, Оленцьою чи Дарцею, Дарусею: тільки Альонушкай і Дашєчкай — не інакше!

Це саме стосується й крайових особливостей. Скажімо, самі поляки кажуть на Мазурах — маючи на думці мальовничі закутки з лісами та озерами цього реґіону. Цим наразі пан Сьвірскі досі ще не переймався. А повинен би.

Зрештою, і в самій Україні, вимагаючи від всіх довкола оте «в», ще досі не навчилися казати, наприклад, в Закарпатті та в Галичині.

Але наша Рада української мови з цього голови собі не мастить.

Звісно, якщо така рада в цій унітарній країні взагалі є....