Поляки вчать прикарпатців, як розвивати етнографічну Бойківщину (ФОТО)

Як зберігати та розвивати етнографічну Бойківщину, вивчали прикарпатські науковці та представники Брошнів-Осадської громади під час дводенного візиту до Республіки Польща. Втім, культурна експансія Польщі через різні ґрантові фонди триває вже десятиліттями.

Учасники української делегації відвідали музеї, пам'ятки культурної спадщини на території Західної Бойківщини.

Разом з партнерами проєкту "GORGANY-HERITAGE" у Державній академії прикладних наук в місті Холм, взяли участь у фокус-груповій дискусії та відвідали гміни Сенниця-Ружана та Войславичі.

У Польщі українська делегація відвідала старовинні бойківські храми, розповідає Суспільне.

Серед них найкраще збереглася церква у селі Рівня у ґміні Устрики-Долішні Бещадського повіту, каже професор Державної академії прикладних наук в місті Хелм Зигмунд Ґардзінський. Споруда внесена у загальнодержавний реєстр пам'ятників історії.

Тут варто пригадати, що Устрики Долішні, рівнож як і низка інших населених пунктів в Бескидах, входили вже в забуту нині Дрогобицьку область. Зокрема в її складі було і місто Перемишль.

Від 1945 до 1951 року включно Дрогобицька область поступово «обтиналася»: низка сіл та міст перейшли до Польщі згідно з сов'єцько‑польським протоколом. А в 1959 році рештки Дрогобицької области було включено в склад Львівської у вигляді Дрогобицького району.

Також прикарпатці відвідали бойківську святиню кінця XVIII століття у селі Смільник у гміні Літовищі Бещадського повіту, яка є у списку Світової спадщини ЮНЕСКО серед дерев'яних церков Карпатського регіону Польщі та України.

У селі Затварниця учасники делегації відвідали музей, який місцевий волонтер створив на місці старої бойківської хати. Чоловік збирає знаряддя праці, побутові речі, фотографії, сакральні пам'ятки.

Також чоловік проводить екскурсії, зокрема для людей, які були вимушені покинути ці землі у 40-х роках минулого століття.

Такий досвід потрібно переймати Брошнів-Осадській громаді, вважає директорка Карпатського інституту аналітики "FrankoLytics" Ольга Максимович.

– Саме такі небайдужі люди є рушієм змін. Вони зберігають історію та культуру регіону і цим привертають увагу до неї інших людей. Ми маємо під час реалізації нашого проєкту створити умови для об'єднання однодумців у збереженні історико-культурної спадщини бойків, — каже Ольга Максимович.

Ще одним прикладом збереження не тільки бойківської, а й лемківської культури та Посяння став етнографічний парк у місті Сянок Підкарпатського воєводства.

– Це — найбільший музей просто неба у Польщі. Тут на 38 га вдалося зберегти понад 150 споруд дерев'яної архітектури та 31 тисячу експонатів, — каже Зигмунд Ґардзінський.

Прикарпатська делегація також побувала у Державній академії прикладних наук в місті Холм.

Під час фокус-групи українські та польські науковці обговорювали реалізацію проєкту, зокрема під час воєнного стану.

– Маємо працювати заради майбутнього. Багато мовиться, що треба йти на фронт та воювати. Але фронт — він і в тилу. Тому маємо робити те, що вміємо найкраще. А якщо говорити про цей проєкт, то він працює на майбутнє. Тому маємо готуватися до нього, — каже завідувач кафедри міжнародних відносин у Державній академії прикладних наук в місті Хелм Юрій Гайдук.

На завершення українська делегація відвідала ґміни Люблінського воєводства — Сенницю-Ружану та Войславичі. Тут вдалося поспілкуватися з війтами ґмін та відвідати їхні туристичні локації.

– Досвід обидвох гмін — прикладний для Брошнів-Осадської громади. Ми побачили, як взаємодіють їхні підрозділи, а також, що їм вдалося зробити за декілька років. Це надихає. Разом з тим уже виникли нові проєкти у подальшій співпраці з гмінами у розвитку туристичних маршрутів та культурної спадщини, — розповідає заступниця селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради Брошнів-Осадської громади Інна Кудла.

Зустріч українських та польських колег відбулася у межах проєкту "Ворота в Центральні Ґорґани: міжкультурний діалог на польсько-українському прикордонні".

В Україні його впроваджує Карпатський інститут аналітики "FrankoLytics".

Науковці разом з фахівцями Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника досліджують стратегію розвитку Східної Бойківщини.

У партнерстві з Брошнів-Осадською громадою вони планують розробити нові туристичні маршрути до лютого 2023 року.

Як бачимо, святе місце – порожнім не буває. Зак' Київ що раніше, що зараз переймається «юґовостоком» – Польща про  «креси всхуднє» ніколи не забувала і зараз вдало використовує систему ґрантів та різник «культурно‑обмінних» акцій, аби просувати свою «м'яку» експансію: не обов'язково це робити через брутальне військове втручання. 

Зрештою, так навіть виходить і дешевше, і результативніше – треба віддати Польщі в цьому плані належне.