Новини
-
20 листопада
-
15:00
-
19 листопада
-
15:00
-
18 листопада
-
15:00
-
15 листопада
-
15:00
-
14 листопада
-
15:00
-
13 листопада
-
15:00
-
12 листопада
-
12:00
-
11 листопада
-
15:00
-
8 листопада
-
15:00
-
7 листопада
-
15:00
-
6 листопада
-
12:00
-
5 листопада
-
15:00
-
4 листопада
-
12:00
-
1 листопада
-
12:00
-
31 жовтня
-
15:00
-
30 жовтня
-
15:00
-
29 жовтня
-
15:00
-
28 жовтня
-
15:00
-
25 жовтня
-
15:00
-
24 жовтня
-
15:00
-
23 жовтня
-
15:00
-
22 жовтня
-
15:00
-
21 жовтня
-
15:00
-
18 жовтня
-
15:00
-
17 жовтня
-
16:00
-
16 жовтня
-
15:00
-
15 жовтня
-
15:00
-
14 жовтня
-
12:00
-
11 жовтня
-
12:00
-
10 жовтня
-
15:00
Посол Києва в Берліні відмовляється дистанціюватися від Бандери
Посол України Андрій Мельник применшив військові злочини лідера націоналістів у Польщі. Уряд у Варшаві поки що стримується з критикою – альянс із Києвом надто важливий. Але чи надовго?
Лідер українських націоналістів Степан Бандера переховувався в Німеччині під ім'ям Штефан Попель, пише німецький Der Spiegel. Під час Другої Світової війни частини його організації українських націоналістів взяли курс на створення власної держави за підтримки гітлерівської Німеччини.
Солдати Бандери, за словами «Шпіґеля», допомагали в Голокості в Львові, а між лютим 1943 і квітнем 1944 року його послідовники вбили близько 60 000 польських цивільних у Галичині та Волині. Деякі кидалися на своїх жертв із сокирами та косами. Кажуть, дітей насаджували вилами.
Однак Андрій Мельник, посол Києва в Берліні, досі відмовляється дистанціюватися від Бандери. В одному з інтерв’ю він просто виправдовував злочини Бандери.
Реакція на ці відбілювання з боку Повноважного Посла була бурхливою не лише в Німеччині. Оперативно відреагувала і Варшава: «Але це дивний спосіб подяки полякам», — пише колишній міністр закордонних справ Вітольд Ващиковський у Twitter.
Польща явно виступила на боці Києва у війні в Україні. Варшава аґітувала за початок переговорів про вступ України до ЄС, постачала зброю та розміщувала мільйони українських біженців. Натомість заяви Мельника тепер відкривають старі рани.
Травми Другої Світової війни продовжують впливати на відносини між Україною та Польщею досі. З одного боку, праві консерватори, які зараз перебувають при владі у Варшаві, вважають себе адвокатами України в ЄС.
З іншого боку, коли в 2014 році на Євромайдані замайоріли бандерівські прапори, поляки були нажахані. У 2016 році на екрани вийшов фільм «Wołyń!» польського режисера Войтека Смаржовського, який з надзвичайною жорстокістю показує українські вбивства.
Ультраправі сили в Польщі роками намагалися встановити гігантську бронзову статую загиблим у різанині: хрест із маленькою дитиною, прибитою до тризуба посередині. Меморіал настільки огидний (так буквально пише німецьке видання), що жоден муніципалітет в Польщі не наважився надати під нього земельну ділянку.
Проте перед лицем російської атаки Польща тепер, видається, посунула історичні травми на другий план. Важко спрогнозувати, чи надовго це, і як розвиватимуться польсько-українські відносини після війни, або, принаймні, під час якогось затяжного затишшя на фронті.
Міністр закордонних справ Польщі Збіґнєв Рау (Zbigniew Rau) написав у Twitter, що після заяв Андрія Мельника він уже спілкувався зі «своїм другом», українським колегою Дмитром Кулебою. Київ відразу дистанціювався, заявивши, що захоплення Бандерою не поділяє, це приватна думка посла в Берліні.
Понова
Через кілька днів після про-бандерівських заяв Андрія Мельника, його було відкликано з посади Посла України в Німеччині. Якихось обурливих виступів, заяв чи протестів з боку «реєстрових націоналістів» в Україні — не спостерігалось...
Щоб першим дізнаватися новини із Західної України, Польщі та світу, приєднуйтесь до Телеграм-каналу ЗУНР
Читайте також
- Східнячки влаштували сатанинську акцію на військовому цвинтарі у Варшаві
- Львівських виробників запрошують на Різдвяний ярмарок у Варшаві – все в рамках польської асиміляції
- У Мюнхені осквернили могилу Степана Бандери (фото)
- У Варшаві затримали безхатька з України за підозрою у вбивстві чотирьох людей