Західна Україна за минулий тиждень: Конфлікт губернатора Львівщини з податковою та стрибки цін на нерухомість

Губернатор Львівщини звинуватив місцевих податківців у «ручному» відшкодуванні ПДВ – і опинився у становищі унтер-офіцерської вдови, яка сама себе відшмагала: серед одержувачів грошей виявилась і фірма його батька.

Максим Козицький, глава Львівської ОВА

Протистояння губернатора та податкової у Львівській області: хто переможе?

Триває публічний обмін звинуваченнями між головою Львівської обласної військової адміністрації (ОВА) Максимом Козицьким та Головним управлінням Державної податкової служби (ДПС) у Львівській області. Все почалося з того, що минулого вікенду губернатор звинуватив податківців у непрозорій діяльності, зокрема – у «ручному» відшкодуванні податку на додану вартість (ПДВ).

У своєму офіційному Телеграм-каналі Козицький розмістив пост під пафосним заголовком «Кому війна, а кому – час для схематозів та махінацій». У ньому йшлося про те, що з 1 січня 2022 року у Львівській області 135 суб’єктам підприємницької діяльності відшкодували понад 1,5 мільйона гривень ПДВ кожному, а загальна сума відшкодованого ПДВ для цих підприємств становить понад 1 млрд. 165 млн. грн.

«Серед цих 135 підприємств – 13 не мають жодного працівника, але їм відшкодували 129 мільйонів гривень. При цьому сума податків, які вони сплатили до бюджетів усіх рівнів – 20 млн. грн. Одне з підприємств отримало відшкодування з державного бюджету у розмірі 40 млн. грн., натомість сплатило податків 26 тис. грн. Також 30 підприємств, які працюють менше року, отримали відшкодування ПДВ на суму понад 242 млн. грн., натомість сплатили лише 7,3 млн. грн.. податків. Більше того, із цих 30 підприємств на 16 не працює жодна чи тільки одна людина, на 9 підприємствах працює від 2 до 5 осіб» – поскаржився губернатор.

«Такі дані є тривожним сигналом і породжують більше запитань, ніж відповідей. Якщо Головне управління ДПС Львівщини не може дати на них відповіді, звертатимемося з відповідним запитом до ДПС України та Міністерства фінансів України. Такі речі неприпустимі у воєнний час», – пафосно завершив пост Максим Козицький.

Все було б добре, але серед підприємств, котрі, на думку чиновника, незаконно отримали відшкодування ПДВ у повному обсязі, виявилося й ТОВ «Енергоінвест», що входить до групи компаній… Зіновія Козицького, батька губернатора. Співробітників в «Енергоінвесті» всього двоє (що й не дивно для управляючої компанії), сума сплачених ТОВ податків – 12 тисяч гривень, а ось сума відшкодування ПДВ – 12,31 млн. грн. При цьому звинувачення у фіктивній діяльності щодо компанії є безпідставними – як, втім, і щодо переважної більшості інших підприємств, яким львівські податківці відшкодували ПДВ.

Зиновій та Максим Козицькі

Для людей, хоч трохи пов’язаних із бізнесом, очевидно, що в пості Максима Козицького йшлося про банальну маніпуляцію, і з кожним випадком ймовірних зловживань потрібно розбиратися окремо. Якщо були порушення – слід звертатися до правоохоронних органів та вимагати відкриття кримінального провадження, а провину має встановлювати суд.

Втім, картина стає зрозумілішою, якщо знати підкилимну складову заяви губернатора. Річ у тім, що вже не перший місяць у кулуарах обласної влади ходять чутки про лобіювання головою Львівської ОВА на посаду голови ДПС у області нинішнього заступника керівника відомства – Ігоря Лазорка. Про це з посиланням на професійні джерела в податкових та митних органах минулого тижня написав низка ЗМІ, зокрема рейтинговий портал «Обозреватель».

У відповідь губернатор (або його батько – тут дані моїх джерел розходяться) розмістили у львівському виданні «Діло» матеріал про те, що нинішній головний податківець Львівської області Андрій Щербак фігурував у справі про хабарі під час глобальної «чистки» у Державній фіскальній службі (ДФС). 2015 року, коли Щербак відповідав за розкриття економічних злочинів у Головному оперативному управлінні ДФС, його безпосередній підлеглий Віталій Хмеленко разом із прокурором отримали 100 тисяч доларів хабара на двох. Гроші брали за закриття справи щодо компанії «Атлант-М», офіційного дилера Volkswagen в Україні.

Вже на початку розслідування цієї скандальної історії було зрозуміло, що затриманий майор податкової поліції Хмеленко міг виступати лише у ролі посередника під час отримання хабара, оскільки не мав повноважень «закривати» справи, які вела прокуратура. Але викрити всіх причетних до можливої ​​корупційної схеми тоді так і не вдалося. Справа досі перебуває в суді, а от Андрій Щербак із 10 лютого 2022 року виконує обов’язки начальника Головного управління ДПС у Львівській області.

Місцеві коментатори впевнені, що медіа-протистояння губернатора та податківця продовжиться, і ставлять на київського призначенця (при цьому Щербак ще й уродженець Донецької області, про що не забули згадати медіа, близькі до Козицьких). На користь такого прогнозу розвитку подій свідчить і той факт, що внаслідок конфлікту губернатора Буковини Сергія Осачука із силовиками, надісланими до Чернівецької області з Херсона, посади позбувся саме губернатор.

На Львівщині та Закарпатті різко дорожчає житлова нерухомість

Якщо тенденція зростання цін на новобудови у Львові збережеться, то незабаром квартири у столиці Галичини будуть дорожчими, ніж у Києві. Такий висновок можна зробити з аналітичного огляду ринку нерухомості, оприлюдненого 2 серпня компанією ЛУН. Згідно з ним, середня ціна квадратного метра новобудови в столиці склала 44 500 гривень, що на 5200 грн. дорожче ніж минулого місяця, – при цьому у Львові за метр у забудовника в середньому просять 42 500 гривень, і це на 7100 грн. більше, ніж місяць тому.

По областях України найдорожче обійдуться новобудови на Закарпатті – 36 800 грн./кв. м (на 8000 гривень дорожче, ніж місяць тому), а найдешевше – теж на Заході країни, у Хмельницькій області: 19 000 грн./кв. м (без змін щодо минулого місяця). В решті областей Західної України середні ціни на нові квартири наступні: Чернівецька – 29 800 грн./кв. м (+5800 грн. за місяць), Рівненська – 25 500 (+4500), Волинська – 23 000 (без змін за місяць), Тернопільська – 21 000 (+1200), Івано-Франківська – 19 500 (+1500). При цьому аналітики ЛУН зазначають, що на Західній Україні відновилося будівництво більш ніж на 90% об’єктів, які були заморожені наприкінці лютого, тобто згодом квартири можуть подешевшати.

Дещо інша ситуація на ринку оренди житла в регіоні. Внутрішні переселенці підтримують високий рівень зацікавленості в оренді квартир у віддалених від бойових дій областях. Тут рекорди також ставлять області Західної України: порівняно з восени 2021 року попит зріс на 455% у Закарпатській, на 334% – у Тернопільській та на 99% – у Хмельницькій. Однак у Чернівецькій області зафіксовано зростання зацікавленості в оренді квартир лише на 30%, а в решті регіону взагалі відмічено спад попиту.

Так, зацікавленість в оренді житла у липні 2022 року порівняно з жовтнем 2021 року знизилася у Волинській області на 55%, у Івано-Франківській – на 38%, Львівській – на 13% та у Рівненській – на 9%. При цьому у більшості областей регіону ціна оренди житла у доларах залишилася майже без змін. Зросла вона лише на Волині та Прикрапатті – на 9% та 17% відповідно, а відчутно знизилася – лише на Закарпатті (на 18%). Останнє пов'язане з виїздом частини переселенців із області до інших регіонів України чи за кордон, тобто попит збалансувався із пропозицією.

Якщо ж говорити про житло для внутрішньо переміщених осіб, які не можуть дозволити собі орендувати, а тим більше купити квартиру, то критична ситуація в регіоні в цьому плані склалася у Львівській області. Як повідомили 2 серпня у прес-службі Львівської ОВА, в області лише офіційно зареєстровано понад 245 тисяч переселенців, з яких 75 тисяч – діти.

Директор департаменту економічної політики Львівської ОВ Вадим Табакера сказав, що найбільше переселенців проживає у великих містах області – Львові, Дрогобичі, Стрию, Самборі, Червонограді. Більшість із них знайшли комфортні умови проживання, у тому числі й у приватному секторі. У той же час, на кінець липня понад 9 тисяч переселенців досі мешкають у навчальних закладах, які не пристосовані до цього.

«Значна частина вимушених переселенців перебуває у закладах, які не розраховані на тривале проживання та мають відновити з нового навчального року свою роботу. З огляду на активність проведення бойових дій на території держави існує ймовірність того, що значна кількість евакуйованих осіб залишаться в області на тривалий період», – зазначив чиновник.

У зв’язку з цим влада Львівської області напрацювала три напрями вирішення проблеми: формує базу житла під викуп, виділяє земельні ділянки та готує проекти будівництва нових житлових об’єктів (як правило, тимчасових), а також готує реновацію та перепрофілювання установ соціальної сфери під потреби переселенців.

Проте з огляду на темпи розміщення переселенців навіть у так званих модульних містечках (фактично – пристосованих для житла контейнерах) навряд чи у Львівській області встигнуть звільнити всі школи до 1 вересня. Хоча на Львівщині споруджено найбільше модульних містечок порівняно з іншими областями України – аж п’ять, з яких чотири в обласному центрі – проте поселити там вдалося лише одну тисячу людей. Що робити з дев’ятьма тисячами переселенців, які нині живуть у школах області, влада, схоже, просто не знає.