Західна Україна за минулий тиждень: Ліквідація лікарень у Львові та облава на закарпатських митників

У Львові, незважаючи на військовий стан, готують закриття та скорочення медичних закладів. При цьому, як люблять казати чиновники, Львівщина виконує роль «гуманітарного хабу» для всієї України.

Влада хоче ліквідувати дві відомі лікарні у Львові

Минулого тижня трудовий колектив Клінічної лікарні Львівської залізниці офіційно виступив проти передачі цієї лікувальної установи до складу Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. Керівництво та персонал залізничної лікарні впевнені, що вся справа в грошах: загальний фонд бюджету університету на 2022 рік становить 27 мільйонів гривень, а один лише зарплатний фонд лікарні – 180 мільйонів.

При цьому в лікарні вважають, що її передача до складу вишу рівнозначна ліквідації. Адже згідно зі Статутом університету, у його закладах мають працювати лише лікарі вищої категорії. Але в залізничній лікарні багато молодих лікарів, які не мають ні вищої, ні навіть першої категорії. Крім того, керівником, завідувачем відділення може бути лише лікар з вченим ступенем – а в лікарні вони є лише у двох завідувачів. Отже, всі ці фахівці, якщо не змінити Статут, автоматично залишаться без посад.

Але найголовніша проблема полягає в тому, що друга ланка лікарні через особливості залізниці не має пакетів фінансування від Національної служби здоров’я України (НСЗУ). Медуніверситет теж не має механізму отримання пакетів НСЗУ, і навіть стоматологічна клініка вишу їх наразі позбавлена. Як стверджують лікарі залізничної лікарні, вони втратять 8 тисяч пацієнтів, котрі потребують постійної медичної допомоги.

Залізнична лікарня неодноразово просилася під крило мера Львова Андрія Садового, який не був проти. Але ще у червні 2021 року уряд України відмовив Львівській міськраді у такому переході. Зараз же, в умовах воєнного стану, Садової такої ініціативи не виявляє, а радить лікарям їхати до Києва і самим чогось добиватися. Але ймовірність зміни позиції київської влади мінімальна. У разі передачі залізничної лікарні медуніверситету вона, звісно, формально залишиться лікарнею – але буде зовсім іншою, менш потужною, з меншими можливостями та іншими фахівцями.

Враховуючи кулуарність і таємність процесів у сфері охорони здоров’я, у багатьох у Львові постають питання до влади. По-перше, чому досі немає затвердженої стратегії та плану розвитку шпитального округу Львівської області? І по-друге, як можна ухвалювати рішення про закриття та скорочення медичних установ у воєнний час, коли Львівщина, як люблять говорити чиновники, відіграє роль гуманітарного хабу для всієї України?

Ці ж запитання можна поставити і у зв’язку з підготовкою до фактичної ліквідації ще одного легендарного медичного закладу – Львівської обласної дитячої клінічної лікарні, більше відомої як ОХМАТДИТ. Проект рішення Львівської обласної ради щодо приєднання ОХМАТДИТу до так званої «Чорнобильської лікарні», про який стало відомо випадково завдяки зливу інформації, підготував профільний департамент Львівської обласної військової адміністрації (ОВА). Підписав документ директор департаменту Олег Чемерис, але зрозуміло, що за рішенням стоїть губернатор Львівської області Максим Козицький.

Ще з часів першої спроби ліквідувати в такий спосіб Львівський ОХМАТДИТ усім добре відомі аргументи, чому цього робити не можна. ОХМАТДИТ – єдина лікарня, яка приймає та лікує всіх дітей області. Як пишуть місцеві журналісти, раніше ці діти нікому, окрім лікарів ОХМАТДИТу, були не потрібні, а зараз, коли НСЗУ за це сплачує чималі гроші, раптом усім знадобилися. Саме тому ОХМАТДИТ послідовно виштовхують із цієї ніші.

Але є ще один важливий аргумент за збереження ОХМАТДИТу як окремого лікувального закладу. Справа в тому, що це єдина дитяча лікарня у Львові, яка має безперечне значення для історії світової науки, причому не лише медичної. У 1928-1935 роках у цій лікарні (тоді це був санаторій та шпиталь Товариства соціального страхування) мікробіологічну лабораторію очолював польський медик та філософ зі світовим ім'ям – Людвік Флек.

Саме в цей період вчений створив і видав найвідомішу свою працю – «Як виник і розвивався науковий факт». І ось замість того, щоб вшанувати пам'ять Флека, як це робиться по всьому світу, і спільно з поляками та іншими європейцями перетворити лікарню на центр розвитку сучасних наукових традицій, влада Львівської області знищує лікарню.

«Насправді це певною мірою схоже на те, що вона робила з «Цвинтарем Орлят», але тільки в науці» – гірко пишуть львівські журналісти. Людвік Флек досі не удостоївся ні меморіальної дошки на будівлі, де була його лабораторія, ні вулиці свого імені у Львові, – хоча в столиці Галичини планують найближчим часом чергове масове перейменування багатьох топонімів.

Закарпатська митниця отримала мзди

Тиждень, що минув, складно назвати сприятливим для закарпатських митарів. Декілька десятків співробітників Закарпатської митниці опинилися на прицілі у Державного бюро розслідувань (ДБР) та Служби безпеки України.

Так, 28 липня з’явилася інформація про те, що співробітники ДБР завершили досудове розслідування щодо чотирнадцяти працівників митного поста «Мукачеве» Закарпатської митниці, через дії яких державний бюджет втратив понад 35,5 мільйона гривень. Обвинувальні акти направлені до суду, зазначили у бюро.

У ДБР стверджують, що протягом 2017-2018 років «компанія зі сфери впливу Віктора Медведчука» імпортувала залізничним та автомобільним транспортом зі Словаччини нафтопродукти угорського виробництва – легкі та середні дистиляти. Однак у документах було зазначено, що у цистернах перебуває газовий конденсат – тобто не підакцизний товар. В ході митного оформлення імпорту посадовці митниці «не помічали» підміни, що дозволило організаторам ухилитися від сплати акцизу та ПДВ на мільйони гривень.

Працівників Закарпатської митниці звинувачують у неналежному виконанні службових обов’язків через недобросовісне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки державних інтересів (ч. 2 ст. 367 КК України). Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років. Процесуальне керівництво здійснює Офіс Генерального прокурора, проінформувала прес-служба ДБР.

А 29 липня вже в СБУ повідомили, що її співробітники розслідують факти незаконного переміщення через державний кордон великого обсягу готівки наприкінці лютого – на початку березня цього року. Зокрема, йде збір доказової бази щодо протиправного вивезення з України 28 мільйонів доларів США та 1,3 мільйона євро. За наявною інформацією, цю готівку було упаковано у валізи та одномоментно переміщено через «зелений коридор» пункту пропуску Закарпатської митниці.

Такий спосіб вивезення грошей суперечить українському законодавству, бо «зеленим коридором» (без декларування) можна вивозити не більше 10 тисяч доларів США за раз. Більше того, працівники митниці не мали права пропустити автомобіль без попереднього огляду, а виявивши гроші, повинні були конфіскувати їх, як це передбачено законодавством. Співробітники СБУ провели серію обшуків на митному посту «Лужанка» Закарпатської митниці, та у місцях проживання фігурантів справи, повідомив речник СБУ Артем Дехтяренко.

У рамках кримінального провадження за ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України (зловживання владою чи службовим становищем) вирішується питання про оголошення митникам підозри. «Наразі триває масштабна робота зі збирання доказової бази та притягнення до відповідальності всіх причетних осіб. Заходи щодо викриття схеми проводилися співробітниками Головного управління протидії системним загрозам державі СБУ при процесуальному керівництві Офісу Генерального прокурора» – сказав Дехтяренко у поширеному прес-службою СБУ відеозверненні.

Прикметно, що в обох випадках про затримання чи арешт митників нічого не сказано – адже такі цінні працівники можуть стати в пригоді, коли з України тікатиме чергова хвиля чиновників та наближених до них бізнесменів. З іншого боку, владі треба хоч трохи покращити імідж Закарпатської митниці, через яку вже вивезли майже мільйон тонн українського зерна. З цим пов’язують і нещодавні кадрові перестановки на Закарпатті: зміну начальника главку СБУ, керівника митниці та «префекта» – «смотрящого» за областю по лінії президентської партії «Слуга народу».

Як заявив 27 липня голова Закарпатської ОВА Віктор Микита, на кордоні України в межах Закарпаття не лише вдалося забезпечити «зелені коридори» для зерна, а й прискорити процес переміщення агропродукції до ЄС та збільшити обсяги таких перевезень. «Цей тип вантажу є пріоритетним, тому за спрощеною процедурою зерновози пропускають насамперед. Зокрема, у пункті пропуску «Ужгород – Вишне Немецке» для них відведено спеціальну смугу. Таким чином, до країн Євросоюзу вже вдалося перемістити близько 900 тисяч тонн агропродукції», – наголосив чиновник. Оптимізація зернового експорту через область стала можливою завдяки комплексній співпраці ОВА з керівництвом Закарпатської митниці та словацькими та угорськими партнерами, сказав він.

Вигода Європи та Києва від такого прискореного вивезення українського збіжжя є очевидною. Але що отримає від цього саме Закарпаття? Своєрідною відповіддю на це запитання стала сесія Закарпатської обласної ради, яка відбулася 28 липня. Там експорт зерна через територію області не обговорювався (хоча ще кілька місяців руху зерновозів закарпатськими дорогами – і ніяких доріг не буде), натомість у сесійній залі було урочисто встановлено прапор Європейського Союзу. Як пафосно заявив губернатор, це символізує статус кандидата у члени ЄС, який набула Україна 23 червня цього року.