Розрахунки «на основі припущень». У Польщі та Чехії перебільшили внесок українських біженців в економіку

У Чехії та Польщі з’явилася інформація про те, що нібито вклад українських біженців у бюджети цих країн більший, ніж допомога самим біженцям. Однак в обох випадках йдеться про передвиборчі маніпуляції.

На початку березня 2025 року Міністерство праці та соціальної політики Чехії повідомило, що українські біженці, які отримали тимчасовий захист у країні, від початку російського вторгнення внесли до державного бюджету Чехії приблизно 54 мільярди крон (близько $2,36 млрд за актуальним курсом). «Ця сума включає податки, соціальні відрахування та витрати на споживання, що вдвічі перевищує витрати Чехії на гуманітарну допомогу українцям за цей період», – зазначили на сайті міністерства, порадивши шукати більш детальну інформацію у спеціальному прес-релізі.

Не дивно, що вона виявилася не настільки яскравою, як у короткому повідомленні. З одного боку, з 397 тисяч українських біженців, які набули статусу тимчасового захисту в Чехії, понад 150 тисяч офіційно працевлаштованих, – це висока для країн ЄС частка. Більше того, як зазначив міністр праці Чехії Маріан Юречек, «українці сприяють подоланню дефіциту робочої сили». З іншого боку, у прес-релізі чорним по білому написано: загалом Чехія вже витратила близько 63 млрд крон ($2,76 млрд) «на підтримку України та осіб, які отримали тимчасовий захист». При цьому незрозуміло, скільки грошей із цієї суми (у тому числі у вигляді зброї) пішло на Україну, а скільки – на українців, які перебувають у Чехії.

Крім того, перевірити наведене на початку твердження міністерства неможливо: сукупні витрати Чехії на українських біженців та їхній внесок до бюджету країни представлені у прес-релізі лише за 2023 та 2024 роки. Так, за цей період результат для Чехії позитивний і становить 5,4 мільярда крон ($240 мільйонів), але зіставити і цю суму з вартістю гуманітарної допомоги, виділеної українцям, не можна – бо окремо вона не вказана. Основні ж витрати Чехії на громадян України зі статусом тимчасового захисту становлять соціальні виплати, які протягом останніх кварталів досягають 4 мільярдів крон ($170 мільйонів).

У прес-релізі спеціально наголошено, що «поточні дані підтверджують довгострокові тренди». Справді, громадяни України вносять до бюджету Чехії більше, ніж одержують із нього, вже з четвертого кварталу 2023 року. Незважаючи на це, дедалі більше чехів виступає за подальше скорочення виплат та пільг (на кшталт безкоштовного проживання на перший час) для українців зі статусом тимчасового захисту. Відповідно, зростають рейтинги політичних сил, які підтримують подібні вимоги, особливо з наближенням парламентських виборів, які відбудуться в Чехії восени.

Так, згідно з опитуванням агентства Median, якби парламентські вибори в Чехії відбулися в січні 2025 року, перемогу на них здобула б опозиційна партія ANO на чолі з екс-прем’єром Андрієм Бабішем, набравши 33%. Варто зазначити, що рейтинг євроскептичної ANO не опускається нижче цього показника з літа 2024 року. А ось коаліція нинішнього прем’єра Петра Фіали Spolu («Разом») набрала б лише 17%. До цієї коаліції входять громадянські демократи (ODS), християнські демократи (KDU-ČSL) та TOP-09, і всі ці партії повністю орієнтуються на Брюссель. А євробюрократи на чолі з головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляйєн виступають за продовження бойових дій в Україні, в ході яких країнам ЄС відводиться роль тилу, який, зокрема, підтримує українських біженців.

Таким чином, Міністерство праці та соціальної політики Чехії маніпулює даними не так з метою довести вигідність українських біженців для країни, як намагаючись розбити аргументи політичних супротивників. Розрахунок, вочевидь, на те, що публіка запам’ятає лише заголовки на кшталт «українці заплатили до бюджету вдвічі більше, ніж отримали з нього».

У Польщі ж у подібних маніпуляціях пішли ще далі. У понеділок, 10 березня, польський державний «Банк національної економіки» (Bank Gospodarstwa Krajowego, BGK) оприлюднив аналітичний звіт, в якому наведено наступну оцінку: мігранти з України могли збільшити доходи бюджету Польщі приблизно на 15,1 млрд злотих ($3,92 млрд).

«Зважаючи на оціночну вартість податків, сплачених у Польщі мігрантами з України, можна констатувати, що на кожен польський злотий, отриманий громадянами України за програмою «Сім’я 800+», мігранти заплатили до державного бюджету Польщі близько 5,4 злотих. Аналогічні оцінки для польських громадян показують, що на кожен польський злотий допомоги 800+ близько 6,0 злотих виплачується у вигляді податків і зборів», – сказано в документі.

За даними польських урядових органів, у 2024 році громадяни України – як у статусі тимчасового захисту, так і трудові мігранти, – отримали 2,8 млрд злотих ($730 млн) допомоги за програмою «800+» на майже 250 тисяч своїх дітей. Нагадаю, це виплата на кожну дитину віком до 18 років у сумі 800 злотих (близько $200) щомісяця.

У звіті BGK спеціально зазначено, що співвідношення вартості допомоги за програмою «Сім’я 800+» та податків та зборів, що сплачуються українцями та поляками (поряд з іншими іноземцями), «є оглядовим і розрахованим на основі припущень». При цьому ані Міністерство фінансів, ані Податкова інспекція Польщі офіційних даних щодо сплати громадянами України податків до польського бюджету останнім часом не публікували. Наскільки ж вірними є припущення польського держбанку, можна судити ще за одним пунктом його звіту, в якому сказано, що «мігранти з України можуть сприяти зростанню ВВП Польщі від 0,5 до 2,4 відсотка щорічно». Як оцінки економістів можуть розходитися майже вп’ятеро – сказати складно.

Натомість безперечним є спрямованість звіту BGR проти кандидата в президенти Польщі від опозиційної партії «Конфедерація» Славомира Ментцена, який має всі шанси вийти до другого туру виборів. Цей політик регулярно заявляє про зловживання польською соціальною допомогою з боку українців, за його словами, «ми постійно відправляємо 800+ на Україну, для дітей, які навчаються в українських школах». «Конфедерація» неодноразово публікувала інформацію про те, що багато громадян України, які отримують польські виплати на дітей, основний час живуть на батьківщині, причому в спокійних західних регіонах країни. До Польщі ж вони приїжджають лише на пару днів на місяць, щоб забрати належні за законом гроші.

Крім того, на думку 54% поляків, українці, котрі мешкають у Польщі, мають отримувати по 800 злотих на своїх дітей лише у тому випадку, якщо самі сплачують податки до польського бюджету. Про це свідчать дані опитування, проведеного Інститутом досліджень громадської думки Pollster у середині лютого 2025 року. Після їхньої публікації навіть кандидат у президенти Польщі від правлячої ліволіберальної коаліції, мер Варшави Рафал Тшасковський, заявив про необхідність запровадження відповідних обмежень на виплати українцям за програмою «800+». Хоча політика оперативно підтримав прем’єр-міністр країни Дональд Туск, проте поки що жодних реальних кроків у цьому напрямку не зроблено. А публікація звіту польського держбанку дозволяє засумніватися, що вони взагалі будуть до президентських виборів у травні 2025 року.

Як сказав в ексклюзивному коментарі ЗУНР головний редактор польського порталу Strajk.eu Мачей Вишньовський, він був би радий, якби вигідність перебування українців у Польщі була б реальністю, але звіт BGK змушує в цьому сумніватися.

«Все добре, якби не дрібниця: оцінки банку є оглядовими і розрахованими на основі припущень. Але ж це нічого не варте в сенсі достовірності! Тобто, це не тверді дані, на підставі яких можна стверджувати, що українці, грубо кажучи, вигідні для польського бюджету. Це навіть не згадуючи про те, що значна частина працюючих українців взагалі ніяких податків не платить, адже капітал завжди радий скоротити свої витрати», – зазначив польський журналіст.

Пропозиції політиків обмежити виплату соціальних допомог лише тим українцям, які працюють та сплачують податки у Польщі, Вишньовський оцінює критично.

«Як людина лівих поглядів, я не пов’язував би виплати на дітей з наявністю роботи, оскільки це саме соціальна допомога з метою підвищення або підтримки рівня життя. Важливо, щоб українські діти ходили до польських шкіл, а їхні батьки пов’язували майбутнє своїх сімей із Польщею, – хоча нікого не треба до цього примушувати. З іншого боку, я розумію настрої поляків щодо програми 800+ для українців, оскільки польсько-українські стосунки нині інакше як фатальними не назвеш. На мою думку, єдиним критерієм для обмеження є рівень доходів, щоб публічні гроші не отримували багаті, для яких вони не мають жодного значення», – резюмував експерт.

Варто зазначити, що саме українці, які демонструють високий рівень життя, викликають найсильніше роздратування в Польщі. Причому іноді з подібною публікою відбуваються парадоксальні події. Так, минулого понеділка поліцейські Варшави затримали 37-річну громадянку України. Жінка кілька разів під’їжджала на розкішному лімузині до будівельного магазину і… викрадала дорогий електроінструмент. Вартість викраденого обладнання оцінюється приблизно у 10 тисяч злотих ($2600). Українці висунуто звинувачення у крадіжці, їй загрожує до 5 років позбавлення волі. Жінка визнала провину і в розмові з поліцією заявила, що нею керувало «бажання швидко розбагатіти». Звідки у неї гроші на лімузин, польські ЗМІ не повідомили.