Західна Україна за минулий тиждень: Черговий визиск місцевих бюджетів на армію та підготовка до виборів на Львівщині

Хоча Порошенко і Тимошенко заявили, що «категорично проти виборів під час війни», проте їхні однопартійці у Львівській області – ключовій для обох партій – ведуть активну підготовку до виборчої кампанії.

Місцеві бюджети Галичини компенсують втрату допомоги США?

Начальники Львівської та Тернопільської обласних військових адміністрацій (ОВА) закликали місцеві громади додатково виділити сотні мільйонів гривень на військові формування України, використавши як привід призупинення допомоги з боку Вашингтону. У самих громадах наразі не спішать підтримувати таку ініціативу, в Києві теж мовчать з цього приводу, – хоча навряд чи заяви губернаторів не були погоджені з Офісом президента.

Першим рішення адміністрації Дональда Трампа використав у своїх інтересах начальник Львівської ОВА Максим Козицький. «Не буду коментувати призупинення військової допомоги США для України. Залишу це МЗС та експертам різних рівнів. Натомість наголошу: настав критично важливий момент, коли треба проявити єдність суспільства та влади в Україні на конкретних діях. Один із найефективніших способів зробити це – збільшити фінансування оборонних потреб із місцевих бюджетів. Закликаю голів громад Львівщини переглянути видатки і вже в березні спрямувати на потреби Сил Оборони не менше ніж 500 мільйонів гривень, з яких 100 мільйонів гривень профінансуємо з обласного бюджету», – написав він 4 березня у своєму Телеграм-каналі.

«Моя позиція незмінна: зброя військовим потрібна вже зараз, а фінансування армії має бути пріоритетом для кожного бюджету. Ставимо перед Львівщиною амбітну, але реалістичну мету – за підсумками року забезпечити фінансування безпеки та оборони на рівні не менше 5 мільярдів гривень. Минулого року ця сума становила 3,6 млрд грн. Це не просто цифри. Це наша відповідальність перед тими, хто тримає фронт», – пафосно додав Козицький.

При цьому губернатор «забув» додати, що результат 2024 року був досягнутий в умовах виснаження місцевих бюджетів, у яких забрали «силовий ПДФО» – тобто податок з доходів тих мешканців громад, які проходять службу в ЗСУ на інших військових формуваннях. Тому не дивно, що жоден з голів громад Львівської області досі не висловився на підтримку ініціативи Козицького. Зате компанію начальнику Львівської ОВА наступного дня склав його колега з Тернопільщини В’ячеслав Негода.

«Шановні лідери місцевого самоврядування, депутати місцевих рад Тернопільщини! Війна не зупиняється. Вона не чекає важливих для нас рішень міжнародних партнерів чи нових пакетів допомоги. Війна триває щохвилини, і на передовій, і в тилу. Наші захисники ціною великих зусиль стримують ворога, захищаючи Україну і кожного з нас. Але вони потребують нашої щоденної підтримки», – написав 5 березня начальник Тернопільської ОВА у Фейсбук, і далі конкретизував свої заклики.

«Мобілізуйте всі можливі ресурси! Кожна громада може знайти нові способи підтримки армії, навіть у найскладніших умовах. Шукайте нестандартні рішення! Взаємодія з волонтерами, бізнесом, міжнародними партнерами – це можливості, які потрібно використовувати на повну. Об’єднуйте людей навколо спільної мети! Ніхто не повинен залишатися осторонь, бо наша перемога залежить від кожного. Кожен ваш крок, кожна ініціатива, кожне прийняте рішення мають наближувати Україну до перемоги. Тернопільщина завжди була прикладом згуртованості, сили та відповідальності», – відзначив Негода, нагадавши, що «торік завдяки вашим зусиллям, вашій стійкості та відповідальності понад 667 мільйонів гривень з обласного і місцевих бюджетів було спрямовано на підтримку Збройних Сил України».

Проте, на відміну від колеги зі Львівщини, губернатор Тернопільщини не конкретизував, скільки грошей додатково він очікує від місцевих громад на потреби військових формувань, і не пообіцяв жодної суми з обласного бюджету. Це й не дивно, адже бюджет Тернопільської області у поточному році у шість з гаком разів менший, ніж у Львівської: 1,244 мільярди гривень проти 6,8 мільярдів. При цьому жодної реакції місцевих громад області на звернення Негоди теж не було.

Головне запитання, на яке наразі залишається без відповіді, – чи є заклики губернаторів двох галицьких областей їхньої власною ініціативою, чи це просто «пробні кулі», організовані Офісом президента України з наміром витрясти додаткові кошти на фінансування війни з напівпорожніх місцевих бюджетів. Місцеві коментатори сходяться на тому, що визначальною буде позиція начальника Закарпатської ОВА Мирослава Білецького – повністю підконтрольного своєму попереднику Віктору Микиті, який нині відповідає за регіональну політику на Банковій.

Львівська опозиція активно готується до виборів

Чотири високопосадовці з оточення президента США Дональда Трампа таємно зустрілися з лідеркою партії «Батьківщина» Юлією Тимошенко, а також із членами партії колишнього президента Петра Порошенка «Європейська солідарність» (ЄС), написало 6 березня видання Politico.

Хоча Порошенко і Тимошенко заявили, що «категорично проти виборів під час війни», проте їхні однопартійці у Львівській області – ключовій для обох політичних сил – ведуть активну підготовку до виборчої кампанії. При цьому в облорганізаціях ЄС та «Батьківщини» чимало внутрішніх проблем.

Наприклад, головою Львівської обласної організації партії «Батьківщина» є відставний генерал МВС, депутат Верховної Ради Михайло Цимбалюк, легітимність якого перебуває під питанням. Його обрали на посаду в липні 2020 року, а згідно зі статутом партії, голови організацій обираються терміном на чотири роки. Влітку 2024-го мали відбутися конференції з перевиборів голови у всіх областях України. І у всіх вони відбулися, – окрім Івано-Франківської та Львівської організацій. Бо там голови організацій вирішили, що вони вічні і всі ті перевибори їм не потрібні.

Самі партійці на таку конференцію зібратись не можуть, бо для її скликання необхідне рішення обласного бюро партії. А бюро партії може скликати лише голова організації – тобто генерал Цимбалюк. Однак він вже рік він не скликає бюро, через що у нього загострились відносини з Юлією Тимошенко. Лідерка «Батьківщини» оцінює його роботу, як провальну, але звільнити чомусь не наважується. Вона вимагає від Цимбалюка пояснень не лише щодо втрати фракції в обласній раді, але й щодо нереєстрації первинних осередків партії, відсутності претендентів у кандидати на посади голів громад, майбутніх нардепів та депутатів місцевих рад.

Минулого тижня відбулась зустріч Тимошенко з Цимбалюком, на якій він нібито презентував голові партії списки майбутніх кандидатів на парламентські вибори від Львівщини. Однак, як кажуть злі язики, деякі кандидати навіть не підозрюють, що генерал включив їх у списки, тому не готові фінансово вкладалися в цю авантюру.

Крім того, 6 березня Цимбалюк вперше за рік спробував скликати обласне бюро, але більшість його членів була присутня лише через Zoom. Голова організації представив «присутнім» претендентів на місця керівників двох районних організацій. На Самбірську районну організацію рекомендував керівника громадської приймальні партії у Самборі, а керувати Яворівською райорганізацією запропонував 75-річному екс-меру Мостиськ (який досі навіть не є членом партії).

Тепер всі ці рішення мають затвердити партійні органи «Батьківщини» у Києві. Однак, у зв’язку з тим, що відповідно до закону і статуту партії, Цимбалюк офіційно втратив статус голови обласної організації, Тимошенко ставиться до всіх пропозицій генералісимуса дуже скептично. Кажуть, що зараз максимально активізувались пошуки для заміни Цимбалюка, але намагаються все це зробити без зайвої публічності, щоб генерал не влаштував скандалу у Верховній Раді.

А 7 березня фракцію «Європейської солідарності» у Львівській обласній раді зібрав голова Львівської обласної організації ЄС, екс-губернатор Олег Синютка. Він хотів висловити колегам по партії дисциплінарні претензії за те, що в попередню суботу ті не змогли на сесії облради домогтися розгляду звернення щодо санкцій проти Порошенка, і навіть доповнення до звернення на підтримку Зеленського не внесли.

При цьому екс-голова Львівської обласної ради Олександр Ганущин, який є депутатом від ЄС, проте давно демонструє особливу позицію, домовився з губернатором Максимом Козицьким, і облрада проголосувала за звернення до київських властей щодо звільнення кількох заарештованих генералів, в тому числі екс-командувача 125-ї Львівської бригади Артура Горбенка. Всім цим був дуже незадоволений Петро Порошенко, який, за чутками, влаштував Синютці гучний скандал.

На зборах фракції ЄС у Львівській облраді Олег Синютка запропонував звільнити з посади голову фракції – директора Львівського онкоцентру Олега Дуду. На зміну йому були запропоновані кандидатури екс-голови облради Ірини Гримак або депутата-бізнесмена Андрія Думи. Проте депутати відмовилися звільнити Дуду, а також виключити зі складу фракції Ганущина.

Львівські коментатори не виключають, що в результаті партійна фракція «Європейської солідарності» в обласній раді взагалі буде розпущена, вірні Синютці депутати створять групу на чолі з Гримак, а решта перейде в групу «За розвиток підприємництва», яка тісно співпрацює з губернатором. Це може призвести до розколу і в самій обласній організації ЄС, частина якої нині орієнтується на депутата Верховної Ради, власника телеканалу «Еспресо» Миколу Княжицького.

Незважаючи на все вищеописане, і ЄС, і «Батьківщина» у Львівській області активно готуються до виборів усіх рівнів. Партійні організації готують списки кандидатів до Верховної Ради та місцевих рад всіх рівнів, членів виборчих комісій, спостерігачів та агітаторів. При цьому у партії Тимошенко цей процес іде активніше, оскільки Порошенко так і не відновив повноцінне фінансування своєї політичної сили після накладення на нього санкцій.