Західна Україна за минулий тиждень: Багатоповерхівки замість ЛАЗу та чеські потяги на залізницях регіону

Львівський автобусний завод раніше був найбільшим підприємством Радянського Союзу з випуску автобусів. Проте після останнього «майдану» ЛАЗ визнали банкрутом, а нині на його місці готують житлову забудову.

На місці корпусів ЛАЗу будуть житлові квартали

Новим власником легендарного «Львівського автобусного заводу» (ЛАЗ) стало ТОВ «Львівінвестактив», повідомили львівські ЗМІ. Ця фірма входить до бізнес-групи родини Луцьких з Івано-Франківська, яка є власником відомої в місті будівельної компанії «Благо». Очевидно, що жодних транспортних засобів прикарпатські девелопери випускати не збираються.

ЛАЗ раніше був найбільшим підприємством СРСР з випуску автобусів міського, приміського і туристичного призначення, випускав також тролейбуси. ЛАЗ приватизували у 2001 році, понад 70% акцій підприємства викупило пов’язане із російським бізнесменом Ігорем Чуркіним – ТОВ «Сіл-Авто».

Після приватизації завод почав занепадати: на ньому почалися масові скорочення, затримки зарплат, а згодом – розпродаж майна. Завод продовжував роботу, але значно зменшив масштаби виробництва, яке частково було перенесене до міста Кам’янське (Дніпропетровська область). ЛАЗ виграв тендер на громадський транспорт для міст-господарів Євро-2012, однак у 2014 році господарський суд Львівської області визнав завод банкрутом.

У 2015 році прокуратура Львівської області відкрила кримінальне провадження за фактом незаконного заволодіння майном ЛАЗ, а у Верховній Раді з’явилися ініціативи націоналізації заводу. У 2016 році власниками низки об’єктів нерухомості ЛАЗу стали фірми Таїсії Саніної, дружини Ігоря Чуркіна. В 2019 році депутати Львівської міськради вимагали накласти арешт на незаконно відчужені приміщення ЛАЗу та заявляли, що право власності на приміщення заводу площею понад 20 тисяч кв. м зареєстровано за невідомими особами у незаконний спосіб.

При цьому з 2020 року перереєстроване у Кам’янському ТОВ «Львівські автобусні заводи» перебувало у стані банкрутства. А вже у листопаді 2022 року «Укрексімбанк» виставив на продаж боргові зобов’язання Львівського автобусного заводу.

Ситуація змінилася у квітні 2023 року, коли Господарський суд Дніпропетровської області затвердив план санації ЛАЗ. Він передбачав залучення нового інвестора ТОВ «Львівінвестактив» і виключення зі складу власників двох ліквідованих компаній, які не мали правонаступників.

Інвестор, який влив у компанію 82 мільйони гривень, зумів також погасити усі визнані судом борги ЛАЗ на суму 178,65 млн грн (зокрема, 86,8 млн грн перед «Укрексімбанком»). Після цього в грудні 2023 року «Львівінвестактив» став мажоритарним власником ЛАЗ, його частка становила 57,58%.

В кінці березня 2024 року Личаківський районний суд Львова і Печерський суд Києва скасували арешти на майно заводу. Таким чином, до статутного капіталу ЛАЗу увійшли гроші ТзОВ «Львівінвестактив» і понад 30 різних будівель заводу на вулиці Стрийській, 45 у Львові. Проте очевидно, що нові власники ЛАЗу не планують відновлювати виробництво автобусів, а просто знесуть ці споруди та забудують звільнені земельні ділянки житловою та торгівельною нерухомістю.

Адже ТОВ «Львівінвестактив» засноване рік тому інвестиційним фондом «Хайф», що належить мешканцю Івано-Франківська Андрію Луцькому (саме він вказаний кінцевим бенефіціарним власником ЛАЗу в судовому реєстрі і даних сервісу YouControl). Основний вид діяльності «Львівінвестактиву» – будівництво житлових і нежитлових будівель. Андрій Луцький також є співвласником івано-франківських будівельної та інвестиційної компаній «Благо», у його власності перебуває ще низка компаній, пов’язаних із будівництвом та інвестиціями.

Компанія «Благо» – один з найбільших забудовників не лише в Івано-Франківську, але й у всій Західній Україні. Звітуючи за свою діяльність у 2022-2023 роках, компанія повідомила про введення в експлуатацію 33 секцій у 8 житлових комплексах, а також про початок будівництва 20 секцій у 7 житлових комплексах в Івано-Франківську та його передмістях. Один з цих комплексів – U ONE, що позиціонується в якості «кварталу комфорт-класу», – будується на місці колишніх корпусів радіозаводу «Позитрон».

Важко сказати, наскільки комфортним може бути життя на місці колишньої промислової зони, проте досвід забудови подібних територій у нового власника ЛАЗу вже є. При цьому, за словами львівських коментаторів, Андрій Луцький перебуває у нормальних стосунках і з мером Львова Садовим, і з головою Львівською обласної військової адміністрації Козицьким. Тобто з дозволами на будівництво проблем у нього не буде.

Чеський перевізник рветься на залізниці регіону

Виконавчий директор чеського приватного залізничного оператора RegioJet Якуб Свобода, перебуваючи у Чопі, звідки його компанія запустила прямий потяг до Праги, поділився планами експансії в Західній Україні. Йдеться не лише про Закарпатську, але й про Львівську область. Однак все впирається в монополію «Укрзалізниці».

Насамперед чеський перевізник зацікавлений у продовженні маршруту потягу Прага-Чоп до Мукачева. «Я повторю те, що уже сказав власник RegioJet Радим Янчура: ми готові інвестувати певні кошти в інфраструктуру в Україні, зокрема у відновлення електрифікації ділянки європейської колії Мукачеве – Чоп» – відзначив Якуб Свобода в інтерв’ю агенції «Інтерфакс-Україна».

Він повідомив, що говорив з українською стороною про можливість будівництва колії європейського формату від Чопа до Ужгорода і, відповідно, електрифікацію лінії до Ужгорода в майбутньому. За його словами, є ймовірність, що будівництво євроколії на цьому напрямку розпочнеться до кінця цього року, і це дасть RegioJet можливість організувати також маршрут від Праги до Ужгорода.

«Тільки-но буде збудовано євроколію до Ужгорода, електрифікація може відбутися за один-два роки. RegioJet дуже серйозно налаштований стосовно реалізації цього проекту. Можу запевнити» – заявив він.

Варто нагадати, що територія нинішньої Закарпатської області у міжвоєнний період входила до складу Чехословацької республіки, і в ті часи існували потяги Мукачеве – Прага та Ужгород – Прага. Але якщо запустити їх зараз, то де-факто чеський перевізник здійснюватиме внутрішні рейси в Україні на відтинках Мукачеве – Чоп та Ужгород – Чоп.

Проте основний напрям діяльності RegioJet – це все ж рейси з України до країн Європейського Союзу. Чеський перевізник розраховує не лише на Закарпаття, але й на Львів, де пасажирів значно більше. Однак «Укрзалізниця» наразі блокує запуск потяга Київ – Берлін з пересадкою на станції Мостиська-2 (кордон України з Польщею). Переговори про створення спеціального терміналу на цій станції, який готові своїм коштом збудувати чехи, наразі заморожено.

«Це дуже важливий проект, реалізація якого дасть нам змогу наблизити запуск сполучення Київ – Берлін, а також розширить можливість інших наших напрямків.  Я б сказав, що наразі цей проект радше заморожений: у вересні минулого року ми скерували «Укрзалізниці» відповідні передпроектні розрахунки й технічні рішення, але відтоді жодних дій не відбулося. Ми хотіли б повернутися до нього так швидко, як це можливо» – сказав Якуб Свобода.

За його словами, гальмування цього проекту – «справжня загадка», адже він потрібен насамперед українським громадянам, які завдяки його реалізації отримають значно більше можливостей для подорожей до ЄС. Більше того, чеська компанія задекларувала готовність інвестувати у цей проект, тобто це додаткові кошти для української економіки, адже реалізовуватимуть цей проект українські підрядники.

«Перевагою запропонованого нами проекту є швидкість його реалізації. За правильної організації процесу проектування і будівництво пасажирської інфраструктури триватиме чотири місяці. Тобто якщо ми отримаємо сприяння з боку наших партнерів з "Укрзалізниці", то уже в середині літа цього року наші поїзди зможуть доїхати до станції Мостиська-2, і пасажири зможуть зручно та вигідно подорожувати як до Чеської Республіки, так і до Німеччини» – відзначив виконавчий директор RegioJet.

Він підкреслив, що плани «Укрзалізниці» продовжити європейську колію від Мостиськ до станції Скнилів у Львові потребуватимуть принаймні кілька років на реалізацію, а українським громадянам потрібно подорожувати вже сьогодні.

«Ми зможемо продовжити маршрут з Праги до станції Мостиська-2, а також відкрити сполучення з України до Берліна та Ганноверу. Всі необхідні дозволи для проходження потяга цим маршрутом по території Польщі та Німеччини ми вже отримали. Більше того, кожен наш потяг в Україні – це нові робочі місця в країні, адже ми потребуємо послуг клінінгу, в перспективі – прання білизни, екіпірування тощо» – щиро намагається зацікавити українську сторону чеський топ-менеджер.

Відповідь йому дав один з українських читачів, який написав у коментарі під інтерв’ю виконавчого директора RegioJet: «Якби Ви скерували в Укрзалізницю мішок з хабарами, все б давно працювало».

Проте навіть подібний підхід не гарантує успіху, адже монополія «Укрзалізниці» дозволяє цій структурі заробляти як на європейських партнерах (вона бере з RegioJet за оренду інфраструктури в десять разів більше, ніж в середньому по ЄС), та і на українських пасажирах.

Для порівняння: вартість квитка в сидячому вагоні другого класу «Укрзалізниці»  за нещодавно відкритим маршрутом «Рава-Руська – Варшава» складає 28 євро, протяжність цього маршруту всього 330 км. А на маршруті Чоп – Прага протяжністю у 810 км RegioJet просить за сидячі місця 18,8 євро, і близько 25 євро у спальних вагонах, причому до цих сум входять вечеря і сніданок. Тобто в умовах воєнного стану український державний оператор намагається здерти зі співгромадян три шкури.