Західна Україна за минулий тиждень: Річниця «євромайдану» і сотні мільйонів євро для греко-католиків

У Львівській області воєнкоми отримали нові, не передбачені законом повноваження, – перевіряти документи військовозобов’язаних чоловіків просто на вулиці. Адвокати вважають, що це порушення Конституції.

В регіоні відзначили десяту річницю початку «євромайдану»

В Західній Україні, уродженці якої складали основну частину учасників «євромайдану» в Києві, відзначили десяту річницю початку цієї акції, що завершилася зміною влади в країні у лютому 2014-го. В усіх обласних центрах регіону відбулися покладання вінків, квітів та лампад до різноманітних пам’ятних знаків – як монументальних, так і до стендів з фото учасників «революції гідності», як пізніше стали офіційно називати ті події.

В заходах, що відбувалися під гаслом «Заряджені гідністю та жагою до свободи», взяли участь керівники областей та обласних центрів, правоохоронці, військові та студенти. Як правило, акції були стандартними, хоча в деяких містах вони мали певні оригінальні складові.

Так, у Хмельницькому відзначення річниці перетворилося на невелику демонстрацію в центрі міста: учасники акції спочатку поклали вінки до меморіалу Героям Небесної Сотні, а потім колоною перейшли на майдан Незалежності, де поклали квіти до Стели пам’яті Героїв Небесної Сотні та учасників АТО.

В Івано-Франківську та Луцьку меморіальні акції назвали «народним вічем», а в Рівному та Тернополі – мітингом-реквіємом, хоча по суті вони нічим не відрізнялися. Чиновники на них говорили не стільки про події 10-літньої давнини, скільки про бойові дії, що тривають на Сході країни. А учасники «євромайдану» та рідні загиблих під час нього (до речі, їхні смерті так досі не розслідувані) закликали присутніх до подальшої боротьби.

«Сьогодні не день жалоби. Рівно десять тому наші діти вийшли на Майдан і створили прецедент – відродили націю. Цей день треба пам’ятати і шанувати, як величний день. День пам’яті у нас буде 20 лютого. Я хочу, щоби ви нагадали своїм друзям, що сьогодні не тільки Введення в храм Пресвятої Богородиці, сьогодні воскресіння України. Дякую всім, хто прийшов. Дякую всім, хто шанує. Дякую всім, хто бореться там на Сході і тим, хто бореться тут в тилу. Слава Україні! Героям Слава!» – заявив на мітингу в Тернополі Володимир Голоднюк, батько одного із загиблих у Києві – Устима Голоднюка.

Всі акції завершувалися молитвами за «героїв Небесної Сотні», проте в Луцьку було організовано повноформатну панахиду, яку провели священики ПЦУ. А от у Львові Колегіум Українського католицького університету (УКУ) ще в ніч на 21 листопада організував «тиху ходу». Студенти УКУ зі свічками в руках пройшли від греко-католицького храму святого Михаїла до Меморіалу Героїв Небесної Сотні.

Там відбулося урочисте підняття прапора України, яке провели курсанти Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Також на заході грав оркестр академії.

А ввечері 21 листопада в центрі Львова, на проспекті Свободи, влаштували «мистецький перформанс», на який зібралося близько 200 людей. Біля пам’ятника Тарасу Шевченку облаштували «барикади» із шин та імпровізовану сцену, та розвели багаття у металевих бочках, біля яких можна було зігрітися. Львівський співак Олег Шумей виконав пісні, які супроводжували «євромайдан» 10 років тому. В інших містах подібних концертів не було.

Львівським воєнкомам дозволили перевіряти документи на вулицях

Хоча останнім часом співробітники ТЦК (територіальних центрів комплектування, тобто військкоматів) не оминають жодного масового скупчення людей, на «перформансі» 21 листопада у Львові їх не було. Однак зменшувати свою активність ці людолови не планують, тим більше, що у Львівській області воєнкоми отримали нові, не передбачені законом повноваження.

Саме в річницю початку «євромайдану» на сайті Львівської обласної адміністрації з’явився наказ, який дозволяє співробітникам ТЦК перевіряти документи військовозобов’язаних чоловіків просто на вулиці. Йдеться про всіх чоловіків віком від 18 до 60 років.

«Зобов’язати військовозобов’язаних громадян України віком 18-60 років на території Львівської області на час дії воєнного стану мати при собі та надавати на вимогу для перевірки уповноваженим особам Територіальних центрів комплектування документи, що посвідчують особу, та військово-облікові документи (посвідчення про приписку до призовної дільниці, військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов’язаного)», – йдеться у наказі, який підписав комендант Львівської області Тарас Грень.

В свою чергу, адвокат Марина Бекало зазначила, що до наказу Львівської ОВА є багато запитань. «Перевіряти документи у громадян, які, наприклад, не вчиняють жодного правопорушення і не викликають обґрунтованих підозр лише за тією підставою, що це є людина чоловічої статі віком від 18-60 років вже є незаконними заходами. І наказ Львівської військової адміністрації не може містити зобов’язання чоловіків надавати свої документи представникам ТЦК лише на їхню вимогу без підстав, що визначені постановою Кабінету Міністрів України», – заявила вона в коментарі київському телеканалу «1+1».

За словами Марини Бекало, згідно з постановою КМУ, військовим командуванням разом із військовою адміністрацією видається наказ про перевірку документів у осіб, огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за яким призначається комендант.

Призначений комендант своєю чергою видає наказ про надання повноважень на здійснення таких заходів відповідним уповноваженим особам Національної поліції, СБУ, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Державної міграційної служби, Державної митної служби та Збройних сил, які визначені в наказі коменданта.

«Територіальні центри комплектування не належать до зазначеного переліку компетентних органів, а тому їхні представники не можуть бути уповноважені на здійснення таких заходів», – зазначила адвокат.

Марина Бекало наголосила, що згідно зі статтею 19 Конституції правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, тож виконувати наказ коменданта, який не відповідає законодавству, ніхто не зобов’язаний.

Сам же Тарас Грень свій наказ вважає цілком законним. За його словами, вказане у ньому рішення було ухвалене під час засідання Ради оборони Львівської області. «Наказ встановлює, що в умовах військового стану і на період військового стану всі військовозобов’язані громадяни зобов’язані мати при собі документи, які посвідчують особу, та військово-облікові документи. І вони зобов’язані надавати їх для перевірки представникам ТЦК. Це важливо з позиції посилення мобілізаційних заходів та у відповідності до тих умов, які у нас є на сьогодні», – заявив він.

При цьому в ніч на 22 листопада у Львові було зафіксовано черговий факт «силової мобілізації». Відповідне відео опублікував у своєму телеграм-каналі громадський діяч Андрій Смолій. «П’ятеро людей у військовій формі знову «запакували» чоловіка у бус, вибивши з рук телефон у жінки, яка хотіла зняти «нічну мобілізацію»», – написав Смолій.

Після цього Тарас Грень заявив, що в разі конфліктної ситуації з воєнкомами обом сторонам радять викликати правоохоронців. «Якщо ж військовослужбовці ТЦК не одержали від особи, документи якої перевіряли, військово-облікових документів, то вони мають виписати цій особі повістку, а не силоміць забирати її з собою», – сказав комендант Львівської області 24 листопада.

Він наголосив, що співробітники ТЦК не мають функцій щодо затримання особи або притягнення до адміністративної відповідальності. Вони можуть лише скласти протокол про адміністративне правопорушення, та й то не у таких випадках.

«Тому наголошую, що при виникненні таких ситуацій належною, коректною і правильною поведінкою військовослужбовців ТЦК і СП буде відповідний виклик правоохоронних органів. Які повинні формувати ті чи інші документи, протоколи, належним чином реагувати, як передбачено законом. Наказ коменданта, який набув такого суспільного розголосу, не стосується дій щодо притягнення до відповідальності», – підкреслив Тарас Грень.

Наразі спроб воєнкомів перевірити документи чоловіків у Львівській області не зафіксовано. Що буде далі – покаже час.

Греко-католицька єпархія на Тернопільщині отримала понад 200 мільйонів євро

З 26,4 мільярдів гривень, отриманих релігійними організаціями України у 2022 році, понад половина припала на Тернопільську область (12,3 млрд грн). На другому місці за доходом опинилася Івано-Франківська область (2,1 млрд грн), на третьому – Львівська область (1,9 млрд грн). Таким чином, храми і монастирі Галичини отримали майже 62% всіх коштів, які у минулому році надійшли релігійним організаціям країни. Такі дані оприлюднили аналітики платформи великих даних VKURSI.

Ще цікавіше виглядає інформація про доходи в розрізі конкретних релігійних організацій. Тернопільсько-Зборівська архиєпархія Української греко-католицької церкви (УГКЦ) у 2022 році отримала 8,4 млрд грн. (понад 200 мільйонів євро) – тобто майже 32% від надходжень на користь усіх релігійних організацій України. А парафія Пресвятої Трійці УГКЦ села Зарваниця Теребовлянського району, що входить до складу загаданої архиєпархії, у 2022 році отримала 876 млн грн. Варто відзначити, що в Зарваниці знаходиться паломницький центр УГКЦ, на який ця конфесія збирає кошти по всьому світу, насамперед в США та Канаді.

Решта релігійних організацій, надходження яких були рекордними в 2022 році, теж знаходяться на Західній Україні. Це Львівська провінція згромадження Найсвятішого Ізбавителя (редемптористи) УГКЦ – 1,5 млрд грн., парафія Святого Йоана Хрестителя Кам'янець-Подільської дієцезії римсько-католицької церкви (місто Старокостянтинів Хмельницької області) – 1,26 млрд грн., та парафія Пресвятої Євхаристії душпастирства УГКЦ молоді міста Львова – 931 млн грн.

Варто відзначити, що області регіону є лідерами і за кількістю зареєстрованих релігійних організацій, займаючи чотири місця у першій п’ятірці цього рейтингу. Зокрема, у Львівській області таких організацій 2614, у Тернопільській – 1584, у Закарпатській – 1494, у Київській – 1406, і у Хмельницькій області – 1398.

Після публікації цих даних тернопільські коментатори навіть висловили припущення, що структури УГКЦ використовуються для відмивання коштів невідомого походження, хоча жодних доказів цього не навели. Сама ж Тернопільсько-Зборівська архиєпархія УГКЦ в письмовій відповіді на запит журналістів стверджує, що її дохід у 2022 році склав лише 8,6 мільйона гривень, і «отримані доходи використані на утримання нашої організації, її статутну діяльність». Правда, доходи і надходження – це трохи різні речі.