Новини
-
20 листопада
-
15:00
-
19 листопада
-
15:00
-
18 листопада
-
15:00
-
15 листопада
-
15:00
-
14 листопада
-
15:00
-
13 листопада
-
15:00
-
12 листопада
-
12:00
-
11 листопада
-
15:00
-
8 листопада
-
15:00
-
7 листопада
-
15:00
-
6 листопада
-
12:00
-
5 листопада
-
15:00
-
4 листопада
-
12:00
-
1 листопада
-
12:00
-
31 жовтня
-
15:00
-
30 жовтня
-
15:00
-
29 жовтня
-
15:00
-
28 жовтня
-
15:00
-
25 жовтня
-
15:00
-
24 жовтня
-
15:00
-
23 жовтня
-
15:00
-
22 жовтня
-
15:00
-
21 жовтня
-
15:00
-
18 жовтня
-
15:00
-
17 жовтня
-
16:00
-
16 жовтня
-
15:00
-
15 жовтня
-
15:00
-
14 жовтня
-
12:00
-
11 жовтня
-
12:00
-
10 жовтня
-
15:00
Західна Україна за минулий тиждень: Зняття голови Тернопільської облради та знищення складу боєприпасів біля Хмельницької АЕС
З початку масштабних бойових дій Київ використовує атомні електростанції в якості військових об’єктів. Так, біля Хмельницької АЕС розмістили один з найбільших складів ракетно-артилерійських боєприпасів.
Чергова обласна рада регіону без голови. Цього разу Тернопільська
Через три місяці після того, як Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) затримало голову Тернопільської обласної ради Михайла Головка, цей висуванець націоналістичної партії «Свобода» позбувся посади. 26 жовтня депутати Тернопільської обласної ради ухвалили рішення про звільнення Михайла Головка з посади голови облради.
Нагадаю, що 26 червня цього року Михайла Головка та двох колишніх заступників начальника Тернопільської обласної військової адміністрації (ОВА) Ігоря Дем’янчука та Ігоря Гайдука затримали за звинуваченням у вимаганні від підприємця хабара понад 2 мільйони гривень. Вони внесли застави по більш ніж 800 тисяч гривень та вийшли з-під варти.
6 липня 2023 року прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) подав до Вищого антикорупційного суду клопотання про відсторонення від займаної посади голови Тернопільської обласної ради Михайла Головка. 17 липня суд відхилив клопотання САП, після чого прокурори подали скаргу на це рішення.
Михайло Головко перебував у відпустці з 12 липня. Його обов’язки виконував перший заступник голови облради Володимир Болєщук. Сесія Тернопільської обласної ради 22 серпня відбулася без участі голови органу місцевого самоврядування, незважаючи на те, що він достроково вийшов із відпустки. Тоді Михайло Головко встиг скасувати сесію своїм розпорядженням, призначити її знову і поїхати у відрядження в рідний Кременець.
Із 3 жовтня Михайло Головко продовжив свою відпустку до 15 листопада і повідомив депутатам, що засідання сесії відбудеться «в листопаді». Проте 24 жовтня депутат від фракції «За майбутнє» Василь Хомінець знову ініціював збір підписів, щоб скликати через два дні позачергову сесію та розглянути питання про звільнення Михайла Головка з посади голови обласної ради. Підписалися 47 депутатів із 63-х, в тому числі переважна більшість членів фракції «Свобода».
Головко 25 жовтня повернувся на робоче місце і підписав розпорядження про скликання сесії Тернопільської обласної ради 8 листопада, проте на це вже ніхто з депутатів не зважав. 26 жовтня депутати зібралися на збори, під час яких проголосували за проведення позачергової сесії Тернопільської обласної ради сьомого скликання. «За» проголосували 49 депутатів із 51 зареєстрованого.
На сесійне засідання винесли лише два питання. Перше – надання мандату новому депутату від партії «Довіра» Ользі Соколишин. Друге – звільнення Михайла Головка з посади голови. Депутати таємним голосуванням звільнили Михайла Головка з посади голови Тернопільської обласної ради. За це рішення проголосували одноголосно 51 депутат, який зареєструвався в сесійній залі.
Тимчасово виконуючим обов’язки голови Тернопільської обласної ради став перший заступник Головка Володимир Болєщук. Прикметно, що його кандидатуру запропонували не депутати, а голова Тернопільської ОВА Володимир Труш, під наглядом якого відбувалася позачергова сесія. Уже через кілька хвилин після покладення обов’язків на Болєщука державний реєстратор вніс зміни в офіційні реквізити Тернопільської обласної ради.
«Ми бачимо, що обласна рада дієздатна. Вона буде працювати. Депутати прийняли рішення, звільнили голову облради Михайла Головка, дали мені повноваження виконувати обов’язки, зобов’язали провести всі реєстраційні дії, я зобов’язаний виконувати волю депутатів. 51 голос – це є більше ніж половина, депутати сьогодні були одноголосними. Вони вже втомилися від тієї невизначеності, від того корупційного скандалу, який триває від червня місяця, тому вони сьогодні прийшли і розв’язали це питання. Я не боюся брати на себе відповідальності, я хочу, щоб обласна рада працювала. Попередня сесія, яка відбулась 22 серпня показала, що ми можемо приймати рішення», – заявив Володимир Болєщук.
Михайло Головко – перший голова Тернопільської облради, якого депутати відправили у відставку. Після закінчення сесійного засідання, яке він не відвідав, Головко запросив журналістів до себе і прокоментував рішення депутатів. Він зазначив, що не визнає рішення за результатами голосування депутатів і позиватиметься до суду.
«Сьогоднішню подію мені важко назвати сесією. Бо сесії не було, вона передбачена 8 листопада, згідно з законом. Чотири місяці чекали, а тепер треба було вже знімати. Це що відбулося сьогодні, можливо йде знищення місцевого самоврядування. Я переконаний у своїй правоті, і доведу це в суді. Я готовий йти, але давайте зробимо це законно», – заявив Михайло Головко.
Незважаючи на його процесуальний статус, уже екс-голова Тернопільської облради значною мірою правий: місцеве самоврядування в регіоні послідовно знищується. З квітня 2023 року немає повноцінного голови у Львівської обласної ради, недавно рішенням суду відсторонений від посади мер Рівного Олександр Третяк, наростають інформаційні та юридичні атаки проти мера Львова Андрія Садового.
Проте в житті Михайла Головка є і приємні моменти. За день до відставки втратили силу зобов’язання, які наклав на нього та двох екс-віце-губернаторів Вищий антикорупційний суд: прибувати за кожною вимогою, не відлучатися із міста Тернополя та Тернопільської області без дозволу, повідомляти про зміну свого місця проживання та місця роботи, утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні, здати на зберігання закордонні паспорти та носити електронний браслет.
Речниця САП Ольга Постолюк повідомила журналістам, що нині прокурор вирішує питання або про повторне накладення обов’язків, або про зміну запобіжного заходу всім підозрюваним. Проте чи вдалося Михайлу Головку зняти електронний браслет – невідомо.
Київ розміщує склади боєприпасів біля АЕС. Страждають мирні мешканці
З самого початку масштабних бойових дій Київ використовує атомні електростанції, що перебувають на підконтрольній йому території, в якості військових об’єктів. Біля Рівненської АЕС облаштований головний командний пункт ЗСУ, а поблизу Хмельницької, між містами Славута і Нетішин, розмістили один з найбільших складів ракетно-артилерійських боєприпасів. Саме його було уражено російськими дронами-камікадзе 25 жовтня, що призвело до значних руйнувань в Славуті та навколишніх селах. Вибухова хвиля дійшла і до Нетішина.
Як розповіла київському виданню «Телеграфу» місцева мешканка, яка живе десь за 20 кілометрів від складу, атака проводилася у дві хвилі. Перша відбулася близько 3 години ночі, а друга – через годину. За її словами, вона проспала тривогу, але прокинулася, коли в кімнаті стало дуже яскраво.
«Я підійшла до вікна і побачила величезний «гриб» від вибуху. Дуже страшний. І ось, коли прочинила вікно, відчула цю вибухову хвилю. І в той самий час спочатку почула звук «шахеда», а потім побачила три вогники в небі в одній площині, мабуть, уже збиті. У нас у будинку, на щастя, нічого не зруйнувалося. А от у сусідки штукатурка трохи обсипалася», – сказала вона.
У багатоповерхівках повибивало шибки у вікнах, а в деяких приватних будинках і зовсім повилітали віконні рами. Через сильну вибухову хвилю погнуло паркани і розірвало дахи. Місцеві жителі забили вікна та дахи фанерою і затягнули плівкою. Деякі відшукали листи шиферу і намагаються самотужки перекрити дах, щоб він не протікав. При цьому в Україні немає жодного підприємства з виробництва віконного скла, тобто розраховувати можна тільки на імпорт.
Усередині будинків посипалася штукатурка, а у селах неподалік від складу зовнішні стіни поцятковані осколками від боєприпасів, що здетонували. Деякі будівлі взагалі втратили частину даху та стін – їх легким ремонтом не врятувати, тому, швидше за все, доведеться зносити такі будинки взагалі.
Значно постраждало місто Славута. Внаслідок вибуху складу боєприпасів там пошкоджено майже 300 багатоповерхівок, міська лікарня та всі 28 об’єктів освіти. Також було пошкоджено пожежно-рятувальну частину і відділення поліції в Славуті та Нетішині, і вибито вікна в адміністративно-побутовому та лабораторно-побутовому корпусах Хмельницької АЕС, яка розташована приблизно в 15 кілометрах від знищеного складу.
Як повідомив 26 жовтня голова Хмельницької ОВА Сергій Тюрін, загалом йдеться про 1760 пошкоджених об’єктів, серед яких 282 багатоквартирних будинки, 1404 приватні будинки, 41 навчальний заклад, 6 медичних установ, 14 закладів культури та 2 церкви. Насамперед йшлося про Славуту і прилеглі села – Крупець, Стригани та Улашанівка.
Ця інформація викликала роздратування спікера Повітряних сил України Юрія Ігната, в заяви якого про те, що «всі ворожі безпілотники збиті!», давно ніхто не вірить. В ефірі в ефірі національного телемарафону військовий фактично звинуватив чиновників у завищених даних про руйнування.
Відповідаючи на запитання, чому в Славуті зафіксували такі великі ушкодження та чи було там пряме влучання, полковник Ігнат заявив: «Я теж трошки здивувався тій інформації, яка з’явилася пізніше. Мене колеги запитують: адже наче після ядерного вибуху – 1700 будинків, школи, церкви… Страшно виглядає в масштабах невеликого міста. Хоча про загиблих інформації не чути, правда ж? Але пошкодження заявлені суттєві, великі. Мабуть, треба пояснити».
Він припустив, що підрахунок руйнувань у Славуті може пояснюватися намірами місцевої влади отримати відповідне фінансування для ремонту пошкоджених будівель. «Всі по-різному рахують об’єкти ураження. Можливо, потрібно надавати фінансову допомогу керівникам, які про це говорять. Тому треба з розумінням поставитися до інформації, яка надходить, і не лякати людей страшними цифрами. А то – летіло 11 «шахідів», і не всі долетіли до Хмельниччини, а такі значні наслідки», – сказав спікер Повітряних сил.
Звісно, своєї провини у тому, що величезний склад боєприпасів було розміщено поряд з населеними пунктами та АЕС, київські військові не бачать. При цьому інформація про заяви полковника Ігната в телеграм-каналі «Хмельницький LIVE» викликала обурення коментаторів.
«В Славутській, Крупецькій та Улашанівській громадах живого місця не лишилося. Нетішин! Навіть в Шепетівці в людей в під’їздах вікна повилітали. Хай візьме карту і подивиться відстані, і зараз скаже, які «уламки» шахеда могли так вибухнути?! Зла не хватає. Цинізм. Ледь пережили тут це все» – написала місцева мешканка Ірина Тимощук.
Щоб першим дізнаватися новини із Західної України, Польщі та світу, приєднуйтесь до Телеграм-каналу ЗУНР
Читайте також
- Західна Україна за минулий тиждень: Зміна губернаторів та сіль з Африки
- Західна Україна за минулий тиждень: «Дебалогізація» Закарпаття та польська експансія на Львівщині
- Львівський суд поновив Михайла Головка на посаді голови Тернопільської облради
- Західна Україна за минулий тиждень: Заборона хресної ходи до Почаївської Лаври та сепаратист в керівництві міськради Львова