Західна Україна за минулий тиждень: «Вузькі» залізничні колії на Львівщині та «звірства» проти угорців на Закарпатті

Влада обіцяє, що скоро можна буде доїхати колією європейського стандарту від Варшави до Львова. Від Будапешта до Мукачева це вже можна зробити, але ворожнеча між Угорщиною та Україною росте в іншій площині.

Залізничні колії Львівщини потроху переходять на європейський стандарт

Залізничні колії «вузького», європейського стандарту (1435 мм), можуть зайти у Львів одразу з трьох напрямків. Про це 18 січня заявив мер Львова Андрій Садовий  в Давосі в кулуарах «Українського дому». За його словами, «Укрзалізниця» планує прокласти до Львова три вузькі колії: з Варшавського напрямку, з Кракова через Перемишль та з Угорщини, у зв’язку з чим виникла ідея транспортного хаба у місті Жовква в 30 кілометрах від Львова.

Львів готує велику конференцію, на якій презентуватиме нові транспортні проекти, пов’язані з інтеграцією в європейську залізничну інфраструктуру, повідомив мер міста. Садовий додав, що він обговорював цю конференцію наприкінці минулого місяця у Брюсселі з директорами різних департаментів ЄС, зокрема, мав велику зустріч із транспортним департаментом. «Їх це дуже цікавить. Вони бачать у цьому сенс і готові інвестувати сьогодні гроші в ці реальні проекти, які з погляду безпеки дають максимальну впевненість. Треба використати це, тому що це все залишається в Україні», – наголосив мер Львова.

Як правило, подібні заяви стосуються дуже невизначеного майбутнього, проте у випадку залізничного сполучення Львова з Варшавою «вузькою» колією можна бути оптимістами. 17 січня глава Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький повідомив, що завершено роботи з відновлення колії європейського стандарту від кордону з Польщею до Рави-Руської. В цьому місті в 65 кілометрах від Львова зробили окрему залізничну платформу, відремонтували вокзал, розмістили пункти митного й прикордонного контролю, відкрили касу міжнародного продажу.

Цього року на території Львівської області планують прокласти євроколію від Рави-Руської до селища Брюховичі поруч зі Львовом. «Надалі цей маршрут повинен сполучати залізницею Львів та Варшаву для пасажирських перевезень між обома країнами. Він може стати найшвидшим залізничним сполученням зі Львівщини до Варшави» – зазначив Максим Козицький під час зустрічі з віцемаршалком Люблінського Воєводства Польщі Збігнєвом Войцеховським.

Про інший згаданий Садовим напрямок можливого прокладання «вузької» колії – з Перемишля – наразі точної інформації нема. Ще у 2021 році уряд України виділив майже два мільярди гривень на колію євростандарту від станції Мостиська на кордоні з Польщею до станції Скнилів в межах Львова, яку пізніше мали продовжити до головного вокзалу Львова, а там і до Києва. Судячи з усього, проект зупинився на етапі техніко-економічного обґрунтування, оскільки у жовтні 2022 року зам глави Львівської ОВА Юрій Бучко говорив про нього як про далеке майбутнє.

При цьому «Укрзалізниця» має куди масштабніші плани щодо Львівщини. 20 січня стало відомо про те, що польська компанія «Центральний порт комунікаційний» та оператор українських залізниць підписали угоду про співпрацю щодо будівництва нової інфраструктури, в тому числі, лінії високошвидкісної залізниці.

Компанія Centralny Port Komunikacyjny (CPK) уклала відповідну угоду із «Укрзалізницею» під час Конгресу Railway Direction Days 2023 у Варшаві. Угода вказує на необхідність будівництва високошвидкісної залізничної лінії за маршрутом Варшава – Львів – Київ європейського стандарту (1435 мм) з передбачуваною максимальною робочою швидкістю 250 км/год.

Першим кроком стане спільне техніко-економічне обґрунтування високошвидкісної магістралі (ВСМ) Варшава – Львів – Київ. У CPK заявили про свою готовність до обміну знаннями та досвідом, а також передачі своїх технічних стандартів високошвидкісної лінії, а також моделі пасажирського транспорту. Сторони сподіваються, що співробітництво наблизить будівництво в Україні першої ВСМ з європейською колією та стане важливим кроком на шляху до інтеграції країни з ЄС.

CPK та Укрзалізниця також спільно шукатимуть можливості для отримання фінансування Євросоюзу для запланованих ліній. У планах буде реалізовано стандарти ЄС щодо проектування, будівництва та обслуговування залізничної інфраструктури, у тому числі для сигналізації та зв’язку GSM-R. Надалі обидві сторони також домовилися про спільну розробку моделі управління лініями, що будуються.

«Це історичний момент. Спільно з Укрзалізницею ми починаємо роботу над швидкісною лінією Варшава – Львів – Київ. Найкоротший шлях з України до ЄС пролягає через Польщу та CPK», – зазначив президент польської компанії Миколай Вільд. Як додав директор Офісу з міжнародних проектів «Укрзалізниці» Володимир Шемаєв, угода «спрямована на покращення залізничного сполучення між Україною, Польщею та ЄС, полегшення пасажирських перевезень, покращення економічного обміну та посилення безпеки транспортних коридорів».

Однак перспективи реалізації цієї угоди профільні аналітики оцінюють вкрай скептично. Маршрут Київ – Львів – Варшава іде «гаком», і зорієнтований насамперед на пасажирське сполучення, яке ніколи не окупить прокладання «вузької» колії територією України. Тобто його фінансування можливе лише з фондів Євросоюзу внаслідок політичного рішення, що малоймовірно у нинішні часи – адже навіть прокладання колії євростандарту Rail Baltica через Литву, Латвію та Естонію, які вже входять в ЄС, стикається з труднощами.

При цьому у оприлюдненому влітку 2022 року «Плані відновлення України» міститься проект будівництва високошвидкісної залізниці Київ – Варшава, яка іде по прямій між двома столицями, через північну частину України. Українська частина проекту передбачає реконструкцію, модернізацію та електрифікацію колій на комерційно більш привабливому маршруті Київ – Ягодин – держкордон. Чому «Укрзалізниця» не запропонувала польським партнерам саме його – сказати важко. Відповідь може лежати у політичній площині: для польських властей надзвичайно важливо, щоб потяг з Варшави йшов «європейською» колією саме до Львова, як до 1939 року.

Будапешт вимагає від Києва припинити «звірства» проти угорців на Закарпатті

У МЗС Угорщини зажадали від київських властей припинити «звірства» проти етнічних угорців на Закарпатті, «неприпустимі» для країни, яка прагне вступити в ЄС. Держсекретар з питань двосторонніх відносин в угорському МЗС Тамаш Менцер у соціальних мережах виступив із відповідним закликом до українського уряду.

У своїй публікації він послався на новину в угорському виданні Index про те, що українська поліція зняла угорські національні прапори із кількох державних установ на Закарпатті. «Директор середньої школи імені Ференца Ракоці з угорською мовою навчання був звільнений без пояснення причин. Угорські національні прапори також було знято з державних установ кількох угорських сіл та міст Мукачівського району на Закарпатті» – написав угорський дипломат 19 січня.

У зв’язку з цим Менцер заявив, що такі дії, «спрямовані проти угорців», є неприйнятними. Він зазначив, що такі інциденти були помічені лише у Мукачеві та висловив сподівання, що вони не повторяться в інших частинах Закарпаття.

«Закликаємо місцевих лідерів негайно припинити звірства проти угорців! Закликаємо національних лідерів України негайно зробити все можливе для скасування антиугорських рішень та відновлення колишнього статусу. Ми очікуємо, що українські лідери зроблять все можливе задля збереження стабільності на Закарпатті, незважаючи на війну», – написав Менцер. Також, за його словами, якщо Україна хоче стати членом Євросоюзу, «постійне та систематичне цькування та позбавлення прав національної спільноти» неприпустимі.

У той же день польська радіостанція RMF з посиланням на власні джерела повідомила, що Угорщина заблокувала затвердження Євросоюзом сьомого пакета європейської підтримки на придбання озброєння для України. Йдеться про суму півмільярда євро із так званого Європейського фонду миру. За інформацією радіостанції, країни ЄС продовжать чинити тиск на Будапешт у понеділок під час зустрічі глав МЗС країн-членів Євросоюзу. Якщо Угорщина продовжить протестувати, у Брюсселі мають намір домогтися затвердження траншу без її участі.

А 20 січня президент Угорщини Каталін Новак розповіла, що у листі до Володимира Зеленського висловила зауваження щодо закону про нацменшини, які стосуються стану етнічних угорців на Закарпатті. Проте президент України жодним чином не відреагував.

«Відповіді на цей лист ще не було отримано, відповідь зараз щодня на Закарпатті, на вулиці. Йдеться не лише про Угорщину, не лише про угорську меншість, а й про представників румунської, болгарської та грецької меншин, які також страждають від нового закону про меншини та його наслідків», – зазначила Новак на прес-конференції з президентом Хорватії Зораном Мілановичем.

Каталін Новак розповіла, що під час її нещодавньої поїздки до Києва та Закарпаття вона порушувала питання щодо положення угорців на Україні у розмові з представниками української влади, а пізніше виклала проблему письмово Зеленському.

Про дискримінацію національних меншин київськими властями у Європі прекрасно знають. Так, на початку січня 2023 року британська газета The Financial Times відзначила, що «заборона Києва на освіту мовами меншин, переважно націлена на російськомовних, рикошетом зачепила понад 100 шкіл для етнічних угорців на Заході України». У відповідь Будапешт заблокував кроки України щодо зближення з НАТО, вимагаючи відновити ці права, написала газета. Правда, при цьому її турбувала не стільки доля угорців Закарпаття, скільки те, що «ворожнеча між Угорщиною та Україною підриває єдність Євросоюзу проти Росії».

Наслідки цієї ворожнечі можуть бути непередбачуваними. Наприклад, цілком можуть постраждати потяги «Угорських залізниць», які нині кілька разів на день курсують колією євростандарту з Мукачева до Угорщини. Причому куди вища імовірність того, що їх скасує саме Київ, а не Будапешт.