Польща стає головним гравцем в Евроунії – Брюссель чухає потилицю

З початком війни в Україні – Польща себе почала презентувати як одного з найголовніших гравців в Европі. Еврокомісари це швидко втямили, і зачали робити все, аби Варшава не змогла б шантажувати Брюссель і навіть Берлін. Наразі останнім це вдається дедалі важче – на тлі нечуваного збільшення та зміцнення Войска Польскєґо. Чия візьме?

Донедавна інтерв'ю польських політиків в польських же журналах рідко викликали якусь реакцію за межами самої Польщі. Але зараз все докорінно змінилося.

Коли Ярослав Качиньскі нині спілкується з пресою – дипломати в Брюсселі та Берліні сьогодні це уважно читають.

Тому що те, що говорить очільник владної в Польщі партії ПіС часто є не лише провокативним, але й має природу, яка визначає тренди в польській політиці. Польські міністри та державні секретарі керуються тим, що каже Качиньскі, зауважє польске видання Onet.pl.

Зокрема це стосується інтерв’ю, яке Ярослав Качиньскі нещодавно дав проурядовому тижневику «Sieci».

– Це не віщує нічого доброго, – кажуть у штаб-квартирі Еврокомісії.

73-річний вождь ПіС у цьому випитуванню оголосив про конфронтаційний курс Польщі на Брюссель.

– У Польщі немає причин виконувати свої зобов'язання перед Европейською Унією, оскільки Еврокомісія розірвала контракти з польським урядом, – заявив нинішній польський «начальник держави».

Качиньскі звернув увагу на те, що Еврокомісія досі не надала Польщі близько 36 мільярдів евро з т.зв. «фонд реконструкції».

Читачам ЗУНР пояснимо, що йдеться про «ковідні гроші» – тобто про кошти, які Евроунія зобов'язалася надати Польщі на відживлення господарки після Covid‑карантинів та подолання їхніх наслідків.

Ці мільярди евро були зарезервовані на Польщу ще до початку війни в Україні.

Але Брюсель зволікав з виплатою цих коштів Варшаві під тим приводом, мовляв, що ми вам ці кошти надамо, але за умови, що повернете свою судову реформу в країні згідно з приписами Еврокомісії та норм Евроунії – не будете порушувати верховенство права Евросоюзу.

Бо з погляду Брюселю, судова реформа в тому вигляді, в якому її впроваджує останні роки Польща – вщент нищить незалежність судової гілки влади і робить суддів «ручними» не просто для влади, а скорше навіть для правлячої партії ПіС.

Як то кажуть, де де, а в Україні цю схему знають ліпше, ніж просто добре.

У відповідь на претензії влада Польщі завжди казала, що судова реформа – це внутрішня справа, а прив'язувати виплату «ковідних грошей» до здійснення польської судової реформи – Еврокомісія не має підстав.

З початком війни в Україні польська верхівка почала просто торпедувати Брюссель за виплату тих 36 мільярдів евро з «фонду реконструкції».

Бо саме з цих коштів польська влада збиралася покрити свої величезні видатки, спрямовані на «задобрення» біженців з України, й на створення їм різних передумов, аби вони вже назавжди «зачіпились» в Польщі.

Брюсель (але читаймо, же радше Берлін) – досі цих мільярдів Польщі не виплатив, постійно вишукуючи той чи інший юридичний привід.

Але за останні пів року Польща потужно додала в зростанні свого війська і продовжує далі нарощувати мілітарну міць сучасними взірцями тяжкого озброєння. Звісно, маючи собі при цьому за головних союзників США та Великобританію.

І ось тут Берлін з Брюселем не на жарт почали «бути стурбованими»...

Бо, як зазначає далі Onet.pl, деякі оглядачі небезпідставно побоюються, що Польща в майбутньому може блокувати рішення ЕУ – наприклад, щодо кліматичної політики.

Качиньскі також дорікнув опозиції, натякаючи, що вона співпрацює з іншоземними силами проти інтересів Польщі.

Так само очільник владної ПіС припустив, що Німеччина перебуває в змові з Росією, яка напала на Україну.

– Ми не вписуємося в німецько-російські плани щодо Европи, – сказав Качиньскі. – Незалежна, сильна господарчо, суспільно та військово Польща стала б для них на заваді.

Польща сильніша, ніж будь-коли – цей наратив не є чимось новим.

З моменту перемоги на парламентських виборах у 2015 році ПіС постійно поборює ЕУ або домінуючу Німеччину, яка на думку владної польської партії, всюди втручається.

Однак сьогодні постали нові передумови.

Польща – і Качиньскі дійсно в цьому має рацію – нині сильніша, як ніколи.

Вторгнення Росії в Україну зробило Польщу, прифронтову державу, центральним гравцем европейської політики.

Це, своєю чергою, становить виклик для Брюсселя.

Польща з населенням 38 мільйонів [а з урахуванням постійних заробітчан та біженців з України – вже, можливо, й з усіма понад 40 мільйонів – прим. ЗУНР] є однією з найбільших країн ЕУ.

Маючи потужну армію, яка незабаром стане найбільшою в Европі, Польща тримає східний фланґ НАТО.

– Польща виросла на центрального партнера політики безпеки США в Европі, – розповів німецькому виданню Welt Міхал Барановскі, варшавський керівник американського аналітичного центру German Marshall Fund (GMF).

Це не минеться без наслідків для міжнародної позиції Польщі.

Польська господарка так само динамічно розвивається, подекуди вона зростає на понад 5%. щорічно.

Країна енерґетично майже повністю незалежний від Росії, має свій термінал зрідженого природного газу на узбережжі Балтійського моря; додатково цього року ще відкриває газогін, по якому газ постачатиметься з Норвеґії до Центральної Европи; Польща також заходить в атомну енерґетику.

З минулого року Польща навіть експортує енерґію до сусідніх країн, що дає їй важливе місце у Вишеградській групі з Угорщиною, Чехією та Словаччиною, а також в Ініціятиві Тримор'я – тобто групи з дванадцяти, переважно менших, країни, розташовані між Балтійським, Адріатичним і Чорним морями.

До слова, Україна так само є учасницею цієї Ініціятиви.

Все це направду дає Польщі передумови для докорінного перегляду ролі країни в Евроунії. 

Але водночас Польща виступає проти европейської інтеґрації до інституцій ЕУ, про що Качинський чітко наголосив у своєму інтерв’ю.

У безпрецедентному рішенні від минулого року Конституційний трибунал Польщі навіть визнав, що деякі договори Евросоюзу, зокрема ст. 19, яка стосується Европейського Трибуналу Справедливості – протирічать польському законодавству.

Таким чином, напад на польське правосуддя є нападом на правосуддя в Европі.

У нещодавній гостьовій статті для німецького видання Welt прем’єр-міністр Матеуш Моравецький описав Евросоюз як «де-факто олігархію».

– Чи може країна з такими представниками відігравати вирішальну роль в укладанні Европи? – запитує польський Onet.pl.

В світлі останнього розвою подій Евросоюз застряг у дилемі щодо Польщі.

– Багато хто в ЕУ має змішані почуття. Втручання Польщі в українські справи помітне, але це не затьмарює роками існуючі проблеми з верховенством права, – вважає згаданий повище Міхал Барановський. – Видається, що Еврокомісія наразі не знайшла відповіді на питання, яку роль має відігравати Польща. У каждім разі ЕУ трактує Варшаву інакше, аніж Будапешт, який рівнож створює проблеми, пов’язані з верховенством права. Комісія урухомила проти Угорщини т. зв. механізм верховенства права. У висліді цього процесу голова уряду Віктор Орбан може бути позбавлений пільг від Брюсселя. Але Польща натомість буде пощаджена.

Справа розкриває дилему Еврокомісії щодо Польщі: Угорщина відкрито критикує політику санкцій ЕУ проти Росії, вона не дозволяє постачати зброю в Україну через свою територію – а угорські чиновники звинувачують Евроунію.

Польські політики так само звинувачують Евроунію, але в стосунку до України – Польща є найбільш европейською, ніж будь‑хто ще.

– З 24 лютого кордон з Польщею перетнули понад п'ять мільйонів українських біженців. В Польщі їх зустріли з великим бажанням допомогти. У Польщі дуже рано зрозуміли серйозність ситуації, – пояснює Міхал Барановський. – Залучення Варшави до допомоги біженцям, а також постачання зброї позитивно змінили імідж Польщі за кордоном.

Польща зараз перетворилася на головний вузол постачання західної зброї Україні. Водночас вона сама стала найбільшим европейським постачальником зброї для ЗСУ.

Але це ще не все.

Сама Польща масово закуповує військову техніку, насамперід в Південній Кореї та США – і головно забирає те, що є в наявності просто зараз або може бути поставлене дуже скоро. Багато рішень щодо цих закупівель не ідеальні для польської промисловості чи наявного озброєння [з точки зору сумісности, ремонтопридатности, тощо – прим. ЗУНР].

– Але на першому місці, звісно, ​​швидкість, – каже польський військовий аналітик Ярослав Вольскі в інтерв’ю німецькому виданню Welt.

Польща серед іншого набуває понад одну тисячу бойових танків, сотні гаубиць, реактивних систем залпового вогню HIMARS і найсучасніші літаки-невидимки F-35.

– Польща скоро матиме величезну армію, – каже Вольскі. – Це означає, що Польща матиме одну з найбільших армій в НАТО.

[Очевидно, це буде третє за потужністю військо НАТО після США та Туреччини – прим. ЗУНР]

Отже, окрім господарки – валютою впливу Польщі стає армія.

Бо якщо аґресивна Росія становитиме постійну загрозу безпеці Европи – а цього слід очікувати навіть після припинення вогню в Україні, прогнозує Onet.pl – Польща матиме потенціал стати поруч із ключовими країнами Евроунії: Німеччиною та Францією.

– Але нинішня влада в цьому не зацікавлена, – каже Барановський. – Структурно впливовіша Польща була б в стані переукласти Евроунію, але допіру буде тільки видно, в який саме спосіб.

Тут варто зауважити, що нинішня мілітаризація Польщі направду невідомо, чим може завершитися. Непередбачувано як для Німеччини, так і для України.

З одного боку, дійсно: Польща нині набуває неабиякої військової міці.

З іншого боку, господарка цієї країни далеко не така міцна і багата, як в тої ж самої Німеччини.

Щоправда, найближча зима може суттєво змінити цей дисбаланс економічних сил, позаяк Польща енерґетично направду таки майже незалежна від енерґоносіїв з Московії.

А ось Німеччина таки добряче сіла на газову та нафтову російську голку. Точніше: її успішно присадили на це правителі ФРН, починаючи з відвертого русского аґента Шрьодера – і завершуючи неявною, але так само аґенткою Меркель.

Недарма Польща в останні місяці заявляла, що вона не зобов'язана з кимось ділитися своїми заакумульованими запасами енерґоносіїв – насамперід йдеться про газ зі сховищ, і знову ж таки – аби в першу чергу ділитися з Німеччиною.

В каждім разі зрозуміло покищо одне: економічно Польща з Німеччиною буде грати жорстко.

А ось в військовому плані Німеччині з боку Польщі наразі ніщо не загрожує – з якого боку не підійди.

На відміну від України.

Ні, звісно: Польща не буде робити жодного прямого військового втручання. Принаймні доти, доки основний театр військових дій точиться довола східняцьких Донбащини та Слобожанщини, ну і також південної Херсонщинини.

А ось якби раптом фронт наблизився до теренів Волині, Галичини, чи навіть і до Поділля – тут можна сміливо прогнозувати, що військове втручання Польщі буде вже неминуче – навіть при повній незгоді на це з боку НАТО.

Звісно, це все би подавалося під маскою «надання братерської допомоги». А також під тим соусом, мовляв, не будемо чекати, зак Московія безпосередньо вдарить по східному кордону НАТО та Евроунії.

Зрештою, в оглядовій перспективі русскі навряд чи зможуть просунутися фізично так далеко на Захід. Хоча загроза розгортання якоїсь кампанії з боку Білорусі таки зберігається.

Але якщо безпосереднє введення Войска Польскєґо на терени Волині та Галичини – це сьогодні скорше «штабна гра», то ось інші шляхи польскої експансії вже видно неозброєним оком.

Одні з цих шляхів спрямовані на як найшвидше поглинання, асиміляцію біженців з України в Польщі. ЗУНР про це неодноразово писав.

Інший напрямок – це просування лоґістичних та господарчих інтересів Польщі в напрямку Західної України.

Сюди входить і якнайскорший запуск евроколії на прикордонних переходах та просування їх далі на Схід: для початку в напрямках до Львова, Луцька та Рівного.

Це і забезпечення обладнанням лікарень на цікавих Польщі теренах. І так далі.

Якщо по крихтах це все скласти до купи, то вимальовується цілісна мозаїка: Польща дуже обережно, майже непомітно аби не злякнути, але цілеспрямовано та затято просувається на «креси всхуднє» економічно, лоґістично, гуманітарно – словом, де і як тільки можна.

Буквально «завтра», безперечно, Польща не буде робити жодних різких рухів в бік України.

Але цікаво буде простежити її дії, коли вона збере і по сучасному переозброє заявлених 300 тисяч Войска Полькєґо – і це без урахування резерву.

Звісно, до того часу передані Польщею біля трьох сотень танків ще сов'єцького взірця давно вже будут спаленими, воюючи на Сході...