У Тернополі обрали кращу концепцію реконструкції Старого парку – переміг проєкт східняка з Дніпра

Старий парк в Тернополі — це місцина, де ще досі стовбичить сов'єцька зірчаста стела «вічний вогонь», а також алея з погруддями буцім як «визволителів» міста в 1944 році, а насправді його руйнівників. Під час наступу Красснай армії старе середмістя Тернополя було варварськи знищене прямим ціленням в будівлі без особливої на то військової потреби. Подібно до того, як зараз стираються з лиця земли міста на Сході.

На початку липня відбулося засідання конкурсної комісії, яка розглядала концепції реконструкції Старого парку у Тернополі.

Тоді конкурсна комісія обрала три найкращі ескізні пропозиції реконструкції Старого парку з 13 поданих проєктів.

Трьом переможцям конкурсу у місячний термін було запропоновано доопрацювати проєкти, з врахуванням пропозицій членів конкурсної комісії.

За словами речниці Тернопільської міської ради Мар’яни Зварич, окрім цих трьох, дооопрацьовували свої проєкти за власним бажанням та рекомендаціями комісії ще троє учасників конкурсу.

До складу журі, що оцінювало проєкти увійшли архітектори, проєктанти та художники, які вивчали усі надані пропозиції.

Після отримання шістьох доопрацьованих проєктів, із врахуванням усіх пропозицій членів конкурсної комісії, на завершальному засіданні обрали переможця конкурсу.

– Згідно з рішенням конкурсної комісії, переможцем конкурсу визначено проєкт організації "Ulun architects" – автор Вадим Милостюк з Дніпра. Відповідно до його концепції в оновленому парку передбачені: місця для вшанування українських Героїв, локації для відпочинку молоді з врахуванням фудкорту, пішохідні алеї, велодоріжки, спортивні і дитячі майданчики, територія для проведення різноманітних культурних та мистецьких подій, – розповіла Суспільному Мар’яна Зварич.

Саму реконструкцію Старого парку в Тернополі збираються втілювати вже після повного завершення війни.

Як бачимо, східняцке мислення розробника з Дніпра таки наклало свій відбиток на проєкт. Ну не можуть тамтешні люди зробити так, аби не замінити одну алею героїв на іншу.

Тобто відбувається просто таке собі перемальовування червоних знамен на синьо‑жовті та заміна імен одних на других.

Хоча нічого не заважає місту заложити цілковито з нуля алею героїв вже теперішньої війни в іншому місці й розрозгорнути там новий парк взагалі.

Але ні: треба й далі продовжувати «парк слави» – така сов'єцька була назва Старого парку.