Сейм Польщі присвятив 2023 рік видатному львів’янину

Сейм проголосив 2023-й Роком Александра Фредро – видатного комедіографа, мемуариста і поета. У 2023-му минає 230 років від дня його народження.

За таке рішення проголосували 439 депутатів, проти не було жодного, двоє – утрималися, повідомляє Monitor Info.

У резолюції наголошується:

— У 2023 р. відзначатимуть 230-річчя від дня народження Александра Фредро – найвидатнішого польського комедіографа, мемуариста, поета і солдата наполеонівських війн.

«Александер Фредро, який походив зі старого шляхетського роду з кількасотлітньою традицією, народився 20 червня 1793 р. в родинному маєтку в Сурохові біля Ярослава.

У 16-річному віці він пішов добровольцем до армії Варшавського Герцогства під командуванням князя Юзефа Понятовського.

Брав участь у поході на Москву в 1812 р., де отримав звання капітана. За хоробрість у боях був нагороджений Золотим хрестом ордена Virtuti Militari, а імператор Франції Наполеон Бонапарт нагородив його орденом Почесного легіону», — йдеться в постанові.

Александер Фредро є творцем польської комедії. Він досконало знав європейський театр і його традиції, до яких свідомо звертався у своїй творчості. Написав кілька десятків сценічних творів, які швидко потрапили на сцени львівських, варшавських і краківських театрів.

Він також є автором мемуарів наполеонівської епохи під назвою «Три по три», які вважаються класикою мемуарної літератури.

Граф Александр Фредро багато років прожив у Львові. Він був послом Галицького крайового сейму, співорганізатором Земського кредитного товариства, займався організацією та фінансуванням Оссоленіума, виступав ініціатором будівництва першої в Галичині залізниці.

З 1839 р. Александр Фредро є Почесним громадянином Львова. У 1865 р. він став дідусем майбутнього митрополита Андрея Шептицького. Александр Фредро помер у 1876 р. у Львові та похований у родинному склепі в Рудках на Львівщині.

— На знак визнання заслуг перед польською культурою Сейм Республіки Польща проголошує 2023-й Роком Александра Фредро, – йдеться в постанові Сейму.

Шанує Польща своїх поляків зі Львова. Вголос, зрозуміло, ніхто не каже зараз, що «Львув то єст польськє място», але десь подумки, поміж рядків це прочитується.

Завтра, до прикладу, Захер-Мазоха видатним поляком оголосять, після завтра ще когось. І так митець за митцем, науковець за науковцем — і Львів, як то кажуть, стане знову «наш». Польский тобто.