Уряд Польщі шукає гроші в кишенях поляків – державний борг драматично зростає

Насамперед планується запровадити новий збір за нерухомість – кожен власник змушений буде очікувати, що до нього прийдуть з влади територіяльної громади по гроші, і то чималі. Планована плата піднесе ціни на нерухомість в Польщі додатково ще на 30%.

На думку експертів, це спроба запровадити в Польщі кадастровий податок.

– Державний борг драматично зростає. Тож рано чи пізно ми за це заплатимо: або ми, або майбутні покоління, — сказав проф. Павел Войцєховскі, колишній міністр фінансів, голова економічної ради «Польща 2050». 

На його думку, доведеться шукати гроші в кишенях польських платників податків: неможливо постійно додавати гроші у вигляді додруку грошей чи запозичень.

Скорше за все, цього не станеться в рік виборів – ось чому польський прем'єр зараз повторює, що податки підвищувати не будуть. Тож радше потрібно очікувати, що інфляція буде спричинена подальшими витратами бюджету Польщі.

Зростання державного боргу може стати проблемою для наступного уряду.

– Крім того, ми відмовляємося від тих грошей, які лежать на столі, тобто від KPO. Також немає інвестицій, які могли б зміцнити злотий. У нас найнижчий курс злотого за понад 20 років. Це драматична ситуація, наступного року ми йдемо до лобового зіткнення, – впевнений Павел Войцєховскі.

KPO – Krajowy Plan Odbudowy i Zwiększania Odporności – Національний план реконструкції та підвищення стійкості (KPO) – це програма, яка складається з 54 інвестицій та 48 реформ.

Вона покликана зміцнити польську економіку і полегшити протистояння кризам.

Програму було запроваджено в рамах загальноевропейських заходів з подолання наслідків, спричинених пандемією ковіду.

За цієї програмою уряд Польщі мав отримати від зі скарбівні Евроунії 158,5 млрд злотих, у тому числі 106,9 млрд злотих у вигляді субсидій і 51,6 млрд злотих у вигляді пільгових кредитів.

Відповідно до цілей ЕУ значна частина бюджету має бути спрямована на кліматичні цілі (42,7%) і цифрову трансформацію (20,85%).

Але з прийняттям хвилі біженців – польська влада собі міркувала, що ці кошти перекине на покриття видатків, які вона під виглядом гуманітарних виплат та допомоги переселенцям – насправді ж спрямовує на їхню швидку та глибоку асиміляцію.

Однак через вже тривалу суперечку з Еврокомісією щодо судової реформи – Броссель посилено гальмує виплату цих коштів Польщі.

Якщо врахувати, що за самою ж польською статистикою в країні зараз оселилися вже більше, ніж пів року, кілька мільйонів втікачів від війни – що збільшило населення Польщі до 42 млн осіб, а також підрахунки, що з польського бюджету щомісяця в середньому витрачається приблизно 2200 злотих на особу – то зрозуміло, що йдеться про величезні суми!

Очевидно, що брюссельські бюрократи швидко втямили, що коштом спільної европейської скарбниці Польща собі хоче заробити óбраз як найщирішої країни в питанні прийому біженців з України.

Тож попри те, що затримка «ковідних» коштів й направду йшла від незадоволення ПіСовськими судовими реформами – зараз еврочиновники цим більше користуються лише як приводом.

А справжню причину не озвучують. Але ЗУНР може собі це дозволити – звучить вона приблизно десь так:

– Нема чого коштом всі платників податків до Евроскарбівні прикидатися собі такими найдобрішими в Европі до біженців з України!

Тож станом на нині дії польських урядників вже відверто нагадують фінансову піраміду на кшталт горезвісної МММ – фінал її відомий. Тобто рано чи пізно така піраміда просто паде.

Ось тоді еврокомісари точно почнуть потирати руки щодо нинішніх польських урядовців, при цьому ще й прицьмокуючи чимсь на кшталт:

– Ну що: хтіли показати, же є такими гоноровими, так? Ну то покажіть тепер, як вам це вдається робити самостійно, без грошей Евросоюзу – читай: Німеччини насамперед як головного донора спільної европейської скарбниці!

Як відомо з багатосотлітньої історії, саме така пихата гоноровість завше й губила Польську державу. І не один раз...