Західна Україна за минулий тиждень: Хресна хода до Почаївської Лаври та «наїзд» на бізнес мера Львова

Незважаючи на опір влади та окремих людей, у багатоденній хресній ході від Кам’янця-Подільського до Почаївської Лаври взяли участь майже 40 тисяч прочан – тобто більше, ніж до початку повномасштабної війни.

Хресна хода до Почаєва відбулася, незважаючи на протидію влади

Протягом минулих двох тижнів церковне життя Хмельницької та Тернопільської областей визначала масштабна хресна хода з Кам’янця-Подільського до Свято-Успенської Лаври в Почаєві, яку багато років проводить православна церква. Незважаючи на опір влади та окремих людей, у ході взяли участь майже 40 тисяч прочан. Її урочистим завершенням стала літургія з нагоди свята Успіння Пресвятої Богородиці, яке Українська православна церква Московського патріархату відзначає 28 серпня.

Традиція цієї ходи довжиною понад 250 км налічує майже 200 років. Вона перегукується з чудом, яке сталося в Почаївській Лаврі в 1832 році, незабаром після того, як обитель повернулася з унії в православ’я. Сліпа дівчинка Анна Акімчукова разом із 70-річною бабусею пройшла близько 200 верст пішки з Кам’янця-Подільського до Почаєва. Помолившись перед чудотворною Почаївською іконою Божої Матері та вмившись водою зі святого джерела, дівчинка прозріла. Чудо так потрясло її бабусю, що та з унії перейшла у православ’я.

В останні роки перед початком повномасштабної війни кількість учасників хресної ходи сягала 25-30 тисяч осіб. 2022 року до Лаври дійшли близько 7000 прочан, яким у Тернопільській області довелося долати мало не барикади, виставлені місцевими мешканцями, в основному греко-католиками. З того часу, незважаючи на офіційну заборону ходи військовими адміністраціями Хмельницької та Тернопільської областей, кількість її учасників постійно зростала. У цьому році число прочан перевершило довоєнні показники – і це незважаючи на те, що з 2024-го Кам’янець-Подільська єпархія УПЦ під тиском влади офіційно перестала благословляти хресну ходу до Почаєва.

З Кам’янця-Подільського в напрямку Почаєва 19 серпня, у свято Преображення Господнього за юліанським календарем, вирушили трохи більше 500 осіб, проте з кожним днем до ходи приєднувалися сотні і тисячі нових учасників. Поліція Хмельницької області виділила кілька службових автомобілів, вони супроводжували колону до межі Тернопільської області, яку хода перетнула 23 серпня.

Учасників постійно попереджували, що їхня акція – незаконна, проте всі спроби поліцейських знайти організаторів ходи та притягти їх до відповідальності виявилися марними. Кожен паломник відповідав, що йде сам. При цьому логістика хресної ходи була відпрацьована до автоматизму: у кожному селі на маршруті були чергові сім’ї, які готували їжу та воду, і називали себе волонтерами. На запитання «А хто всім цим керує?» вони усміхалися і відповідали «Бог керує, а люди допомагають».

Хода традиційно зіткнулася з провокаціями, насамперед в Тернопільській області: лунали образи з машин, що проїжджали повз, були люди, які виходили до дороги спеціально, щоб щось прокричати в спину паломникам. Проте жодного організованого інциденту не було: ні блокування дороги, як минулого року, ні живих ланцюгів, ні груп із прапорами, які спеціально приїхали зустрічати колону, ні спроб силового зіткнення чи мобілізації учасників ходи. За тиждень шляху набралося лише кілька десятків подібних епізодів – у попередні роки їх було значно більше. При цьому поліція робила все, щоб забезпечити громадський порядок.

Так, 26 серпня, коли в Почаїв увійшла основна частина ходи, поліція на кілька годин перекрила дорожній рух в місті та його околицях, пропускаючи лише автомобілі екстрених служб – бригади екстреної медичної допомоги, рятувальників та самих поліцейських. На той момент колону з десятків тисяч піших паломників супроводжували понад 500 автомобілів, у яких перебували люди похилого віку та матері з дітьми. При цьому перші паломники увійшли на територію Почаївської Лаври ще 25 серпня, а останні – ввечері 27 серпня, напередодні свята Успіння Пресвятої Богородиці, якому посвячено Лавру. У п’ятницю, 28 серпня, десятки тисяч людей взяли участь у літургії з нагоди цього свята.

Як і кожного року, в бік учасників ходи прозвучали звинувачення, що вони нібито йшли «під знаменами ДНР». Йшлося про зображення Спаса Нерукотворного – один з найдавніших образів у християнстві, перші згадки про який зафіксовано у четвертому століття нашої ери. Образ Спасителя на темно-червоному полотнищі – традиційна православна корогва, яка з’являється на хресних ходах від Греції до Аляски. Її носили у Почаєві задовго до того, як з’явилася не лише «ДНР», а й сама сучасна Україна. Проте «професійні українські патріоти», у церквах яких перебувають ікони із зображеннями Бандери та Шухевича, можуть просто про це не знати.

Прокуратура «пресує» бізнес, близький до мера Львова Андрія Садового

Галицька окружна прокуратура Львова через суд вимагає розірвати договори оренди та суборенди, а також звільнити нежитлові приміщення першого поверху будівлі львівської Ратуші. Мова йде про частину приміщень площею майже 650 кв. м., де працює Grand Cafe Leopolis. Заклад належить Холдингу емоцій !Fest, близькому до мера Львова Андрія Садового.

Grand Cafe Leopolis відкрили на першому поверсі львівської Ратуші у квітні 2019 року. До цього тут працював ресторан «Ратуша», але у 2018 році Холдинг емоцій !Fest викупив ТзОВ «Місто Лева», яке орендувало ці приміщення.

«Договір оренди цього приміщення був складений ще у 2008 році. При створенні нового концептуального ресторану ми не змінювали розташування стін у просторі, тобто це було опрацювання і переосмислення існуючого планування», – заявив керівник PR-відділу холдингу Тарас Маселко. За його словами, приміщення у Ратуші є одним із найдорожчих по рівню орендної ставки в місті. У Львівській міськраді повідомили, що за місяць орендна плата становить 895,6 тис. грн, тобто за рік – це більше 10 млн грн.

«Ми не мали зауваг чи претензій від міської влади стосовно оренди чи планування простору Grand Cafe за весь час існування закладу. Натомість протягом останніх тижнів маємо перевірки у більшості наших просторів у Львові зі сторони прокуратури. А конкретна претензія апелює до змін в плануванні приміщення ще у 2008 році, коли холдинг не мав жодного відношення до даного приміщення на площі Ринок, 1», – заявив Тарас Маселко.

Своєю чергою, прокурори наголошують, що львівська Ратуша – пам’ятка архітектури національного значення, тому є суворі вимоги до її  збереження. У таких будівлях заборонено проводити будь-які ремонтні роботи, перебудови чи перепланування без офіційного дозволу Міністерства культури. Також без погодження з Мінкультом не можна передавати майно в оренду, змінювати його призначення чи розміщувати рекламу на фасадах. При цьому договори оренди та суборенди уклали без обов’язкового дозволу Мінкульту та на позаконкурентних умовах. Окрім цього, у приміщеннях самовільно провели перепланування: демонтували сходову клітку та звели нові стіни, відзначено у позові прокуратури.

До Холдингу емоцій !Fest входять близько 20 ресторанів з оригінальною концепцією: «Криївка», «Гасова лямпа», «Театр пива «Правда», «Львівська майстерня шоколаду», «Мазох-cafe», «Реберня «Під Арсеналом» та інші. Головним бенефіцаром холдингу вважається міський голова Львова Андрій Садовий, тож не дивно, що приміщення під свої ресторани холдинг викупив чи орендував без особливих проблем. Раніше щодо окремих ресторанів холдингу були претензії стосовно незаконної зміни фасадів будівель, проте вони вирішувалися в поточному порядку. Тепер же справа не лише в одному Grand Cafe Leopolis – перевірки прокуратури можуть заблокувати діяльність всіх ресторанів холдингу.

Нинішній «наїзд» прокуратури на Холдинг емоцій !Fest львівські коментатори пов’язують з небажанням Андрія Садового грати за правилами, встановленими Офісом президента України. Зокрема, Садовий принципово відмовляється вступати і навіть співпрацювати з так званою «партією мерів», яку оточення Зеленського готує на наступні вибори. В березні цього року СБУ та прокуратура провели обшуки у Львівській міській раді та затримали двох чиновниць міськради, яких звинуватили в допомозі ухилянтам. Цей інцидент теж пов’язували з конфліктом між Садовим та Офісом президента.

Буковина та Закарпаття – лідери зі спроб незаконного перетину кордону

За перше півріччя 2026 року Державна прикордонна служба України склала 7523 протоколи за незаконний перетин кордону або спробу такого перетину, з них 6142 (81,64%) припадає на Західну Україну. Про це йдеться в аналітичній довідці сервісу Опендатабот, опублікованій 28 серпня.

Більше всього протоколів складено в Чернівецькій області – 2834 (46,14% від усіх, складених в регіоні, та 37,67% в загальноукраїнському масштабі). На другому місці перебуває Закарпаття, тут складено 2170 протоколів (35,33 та 28,85 відсотків, відповідно). Загалом на ці дві області припадає 81,47% усіх протоколів про незаконний перетин кордону, складених в Західній Україні, та понад дві третини (66,52%) в розрізі всієї України.

У Львівській області складено 526 протоколів за незаконний перетин кордону, Івано-Франківській – 377, Волинській – 140, Рівненській – 95. У Тернопільській та Хмельницькій областях, які не мають кордонів з іншими державами, не зафіксовано жодної спроби незаконного перетину кордону. При цьому аналітики Опендатабот відзначають, що в Івано-Франківській області, де наразі немає КПП на кордоні з Румунією, у 2021 році не було жодної спроби незаконного перетину кордону, тоді як у 2024-2025-му їх фіксували понад 1100 щороку.

«Складений прикордонниками протокол ще не означає, що людину визнають винною. Справи про незаконний перетин або спробу незаконного перетину кордону за статтею 204-1 Кодексу про адмінпорушення розглядають суди», – зазначили в Опендатаботі.

Зокрема, 2025 року суди в усій Україні розглянули 24 519 подібних справ. Рішення про виплату штрафу винесли у половині випадків, тобто щодо 12 628 людей. Справи щодо 10 493 людей закрили через відсутність події й складу адміністративного правопорушення. Це не дивно, адже часто протоколи складають на людей, затриманих в 10-20 кілометрах від кордону. При цьому лише 57 порушників отримали адміністративний арешт. Статистики судових рішень за подібними справами в регіональному розрізі Опендатабот не навів.